Вирок № 40419424, 10.09.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8050/13-к

Номер провадження 1-кп/404/174/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Солопова Ю.О.

при секретарі Следь О.С.

за участю прокурора Мамочкіной І.С.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження № 12013120020001257 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кіровограда, українця, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утримані малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого останній раз: 24.12.2012 року Кіровським районним судом міста Кіровограда за ч. 1 ст. 309 КК України, до 1 року позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

- у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), повторно, та заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно.

Злочини скоєні за таких обставин:

04.07.2013 року, о 18:00 годині, ОСОБА_2, прийшов до офісу НОМЕР_1, ФОП «ОСОБА_3», який розташований в приміщені ТОВ «Агро-союз», за адресою: АДРЕСА_3, в якому ОСОБА_3 є орендатором, для того щоб віддати оператору ФОП «ОСОБА_3» грошові кошти в сумі 700 грн., які отримав внаслідок виконання послуг за перевезення вантажу. ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні даного офісу, виявив, що працівника, якому він повинен був віддати гроші, на робочому місці не було, в цей час у нього виник умисел на таємне викрадення вказаних грошових коштів в сумі 700 гривень. Реалізуючі свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою власної наживи, ОСОБА_2, таємно викрав грошові кошти в сумі 700 гривень, належні ОСОБА_4

Після скоєного злочину ОСОБА_2, залишив приміщенні вищевказаного офісу, а викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 700 грн.

Крім того, 04.07.2013 року, о 23:00 год. ОСОБА_2 прийшов до офісу НОМЕР_1, ФОП «ОСОБА_3», який розташований в приміщені ТОВ «Агро-союз», за адресою: АДРЕСА_3, де за допомогою власних ключів, які в нього були, відчинив вхідні двері та потрапив в вищезазначене приміщення, після чого умисно, з корисливих спонукань, з метою власної наживи, таємно, повторно викрав ноутбук марки «МSІ МS-1632», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 1004 від 22.07.2013 року, становить 1418,75 гривень, автомобільний телевізор марки «ТV ТFТ (ЖК) Nоkаsоnіс NK903С LСD 9», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 772 від 15.07.2013 року, становить 408,00 гривень.

Після скоєного злочину ОСОБА_2, з місця злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 1826,75 грн.

До того ж, 11.07.2013 року, о 00:04 год., ОСОБА_2, знаходився в приміщенні автомобільної заправки «ОККО», що розташована по проспекту Університетському № 15-А, в м. Кіровограді, де в нього виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою оператора даної заправки. Реалізуючі свій злочинний намір, ОСОБА_2 надав банківську картку «ПриватБанку», яка належала знайомій ОСОБА_5 та яка дозволяла йому розпоряджатися даною карткою, для розрахунку за бензин А-92 у кількості 32 літри, для того щоб здійснити заправку автомобіля таксі, з водієм якого у нього була домовленість, про те, що він розрахується бензином замість коштів, за послуги перевезення, заздалегідь знаючи, що на даній банківській картці «ПриватБанку», грошових коштів не має. В подальшому оператор автомобільної заправки «ОККО» ОСОБА_6, яка не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_2, заправила автомобіль вказаним об'ємом пального, на загальну вартість 377,65 грн. Після того, як ОСОБА_6, повідомила про відсутність на картці грошових коштів та не підозрюючи злочинного наміру ОСОБА_2, віддала йому банківську картку з метою, щоб останній розрахувався з нею грошовими коштами. Після чого ОСОБА_2, зробивши вигляд, що він телефонує, щоб з»ясувати причини відсутності грошових коштів на картці, сів в вказаний автомобіль та зловживаючи довірою ОСОБА_6, на зазначеному автомобілі зник з місця злочину та бензином, який було здобуто шахрайським шляхом розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 377,65 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 185 КК України, не визнав та показав суду, що 04.07.2013 року, о 18:00 годині, він прийшов до офісу НОМЕР_1, ФОП «ОСОБА_3», в приміщені ТОВ «Агро-союз», за адресою: АДРЕСА_3, в якому ОСОБА_3 є орендатором, для того щоб віддати оператору ФОП «ОСОБА_3» грошові кошти в сумі 700 грн., які отримав внаслідок виконання послуг за перевезення вантажу. Однак, перебуваючи в приміщенні даного офісу, виявив, що працівника, якому він повинен був віддати гроші, на робочому місці не було, в цей час він вирішив повернути вказані грошові кошти в сумі 700 гривень пізніше, про що домовився по телефону з оператором. Пізніше о 23:00 год., оскільки він посварився з мамою, він прийшов до офісу НОМЕР_1, ФОП «ОСОБА_3», щоб переночувати, але потім вирішив повернутись в машину яка була на території щоб там переночувати, але що було чим зайнятись він взяв ноутбук щоб скачати з Інтернету карти, та автомобільний телевізор, які потім збирався повернути їх власнику. Але пізніше вирішив поїхати до готелю, та викликав таксі поїхав взяв з собою телевізор.

З приводу кримінального правопорушення яке мало місце 11.07.2013 року показав, що о 00:04 год., він знаходився в приміщенні автомобільної заправки «ОККО», що розташована по проспекту Університетському № 15-А, в м. Кіровограді, де він надав банківську картку «ПриватБанку», яка належала його знайомій ОСОБА_5, та яка дозволяла йому розпоряджатися даною карткою, для розрахунку за бензин А-92 у кількості 32 літри, для того щоб здійснити заправку автомобіля таксі, з водієм якого у нього була домовленість, про те, що він розрахується бензином замість коштів, за послуги перевезення. Та на рахунку якої повинні були бути кошти яки повинен був переслати його знайомий ОСОБА_11, якому він надавав послугу по перевезенню на таксі вантажу. В подальшому оператор автомобільної заправки «ОККО» заправила автомобіль вказаним об'ємом пального. Після чого, оператор автомобільної заправки повідомила йому про відсутність на картці грошових коштів, але він зателефонував ОСОБА_11, який повідомив що гроші повинні бути, або будуть найближчим часом, тому оскільки він поспішав він залишив картку оператору сказав, щоб вона зняла кошти, як вони появляться та поїхав.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 вини, його вина підтверджується наступними вивченими в судовому засіданні доказами:

- потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що він є директором ФОП ОСОБА_3 05.07.2013 року, йому на мобільний телефон зателефонувала оператор ОСОБА_7 та повідомила, що двері офісу відкрити та з офісу зникли 700 грн., які повинен був залишити ОСОБА_2, ноутбук автомобільний телевізор. При цьому запевнив суд що ключ від офісу також був у ОСОБА_2, який мав вільний доступ до офісу та дійсно мав з його дозволу користуватись ноутбуком та телевізором на території підприємства. Він зателефонував до ОСОБА_2, та той не відповідав на телефонні дзвінки, тоді він вирішив звернутись до міліції. Пізніше вже десь через тиждень з ним зв'язався ОСОБА_2 та повідомив що це він взяв ноутбук та телевізор. На теперішній час він особисто не вважає що обвинувачений скоїв крадіжку телевізору та ноутбуку.

- допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6, пояснила, що в той день біля 24 год., до заправці зайшов раніше невідомий ОСОБА_2 та попросив заправити бензином до повного баку , автомобіль таксі, при цьому він дав їй пластикову картку банку. Заправив автомобіль вона з'ясувала що куртку не приймає термінал та повідомила ОСОБА_2, що на банківській карті гроші відсутні та він сказав, що зараз принесе іншу картку на якій нібито є гроші та почавши комусь телефонувати вийшов з приміщення заправки сів до салону автомобіля, та поїхав, вона в цей момент залишалась в приміщенні заправки. Тоді вона зрозуміла, що її ввели в оману та грошей за бензин їй ніхто не поверне, після чого вона викликала міліцію.

- допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, пояснила, що вона працює оператором в ФОП «ОСОБА_3». Дійсно вона не пам'ятає саме коли у вечорі її зателефонував ОСОБА_8 повідомив що він закінчив відгрузку, але вона не пам'ятає про розмову щодо грошей який той не встигав привезти до офісу. Оскільки робочій день закінчився то вона пішла до дому. Наступного ранку вона повернулась на роботу але грошей яки звичайно ОСОБА_2 залишав в офісі не було, також не було його самого. Тому вона та керівництво вирішило що він десь затримався. Але вже наступного дня повернувшись до офісу, вона побачила що двері офісу відчинені та зникли ще ноутбук та телевізор. Виявивши крадіжку, одразу зателефонувала директору ОСОБА_4 при цьому вони не змогли додзвонитись до ОСОБА_2 та директор звернувся до міліції щодо крадіжки майна.

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, повідомив що він працював заправником на заправці « ОККО» на 101 мікрорайоні, коли в ночі під'їхало таксі з якого вийшов саме обвинувачений та замовив заправити повний бак « по факту», при цьому заправив машину сам. Після закінчення заправки обвинувачений звернувся до каси щоб розрахуватись та дав пластикову картку, яка не спрацювала. Тому він вийшов на вулицю щоб керувати т транспортний засіб, а обвинувачений хвилин 15 намагався комусь телефонувати та казати що кошти зараз на картці будуть перераховані. Але через 10-15 хв. Він вийшов на його питання щодо розрахунку повідомив що все вирішив, тому він повернувся до касиру щоб перевірити ці пояснення, але такси разом з обвинуваченим тим самим поїхало, та на його питання касир сказала що той не розрахувався та строк дії картки яку надали для оплати давно закінчився, тому вони одразу викликали працівників міліції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснило що в літку 2013 року до неї звернувся її знайомий ОСОБА_8 та залишив в неї якис ноутбук поясни в що цей ноутбук його особистий та він взяв його з дому, а також попрохав дати йому будь яку банківську картку але для чого він не пояснював. Тому вона віддала йому свою картку на якої не було грошей, про що вона казала обвинуваченому, та крім того строк дійсності якої закінчився. Але незважаючи на це він взяв цю картку.

Покази цього свідка чітко вказують на те ще ноутбук обвинувачений викрав та користувався карткою знаючі що на неї не має грошей та закінчився строк дії цей картки.

Крім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

По епізоду 04.07.2013 року

- протоколом огляду місця події від 05.07.2013 року, в ході проведення

якого було зафіксовано факт крадіжки та виявлено сліди рук

(том № 2 а.с.10-11);

- протоколом огляду предметів, в ході проведення якого було встановлено, що об»єктом огляду є пакет з відбитками пальців рук яки вилучені під час протоколу ОМП від 05.07.2013 р. за адресою АДРЕСА_2,

( Том 2 а.п.16)

- висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 410 від 17.07.2013 року, відповідно до якого слід пальця руки розмірами 35Х17мм, на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 48Х34мм залишений вказівним пальцем правої руки гр. ОСОБА_2,

(том № 2 а.с. 31-35);

- висновком судово-товарознавчої експертизи, відповідно до якої вартість з автомобільного портативного телевізору марки «ТV ТFТ (ЖК) Nоkаsоnіс NK903С LСD 9», може складати 408 грн. 00 коп.

(том № 2 а.с.44-46);

- протоколом огляду місця події від 12.07.2013 року, в ході проведення

якого було виявлено, що в приміщені ТОВ «Агро-союз», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, ноутбук марки «МSІ МS-1632»

(том № 2 а.с.50);

- протоколом огляду предмета в ході якого було оглянуто ноутбук фірми МSІ (МS-1632)»

(том № 2 а.с.51);

- висновком судово-товарознавчої експертизи від 22.07.2013 року № 1004, відповідно до якого ринкова вартість ноутбука МSІ МS-1632, з зарядним пристроєм, складала: 1418, 75 грн.

(том № 2 а.с.59-60);

По епізоду 04.07.2013 року

- протоколом проведення слідчого експерименту в ході проведення якого, ОСОБА_2 відтворив події, та показав звідки він викрав кошти в сумі 700 грн., ноутбук та автомобільний телевізор

(том № 2 а.с.104-106) ;

По епізоду 11.07.2013 року.

- протоколом пред'явлення особи для впізнання 22.07.2013, в ході проведення якого, потерпіла ОСОБА_6 заявила, що впізнала ОСОБА_2 як особу яка 11.07.2013 року не розрахувалась за бензин

(том № 2 а.с.83-85) ;

Аналізуючи зібрані по справі та перевірені докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), яке мало місце 04.07.2013 року по викраденню 700 грн. у ОСОБА_4 та заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, яке мало місце 11.07.2013 року відносно оператора автомобільної заправки «ОККО» ОСОБА_6.

Але суд не може погодитись з кваліфікацією дій ОСОБА_2 по епізоду викрадення портативного телевізора та ноутбука за ч.3 ст. 185 КК України - кваліфікуюча ознака проникнення. Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 мав вільний доступ до приміщення в якому знаходилось викрадене майно. Зайшов до приміщення шляхом відкриття дверей ключем, який йому був ввірений власником приміщення. З огляду на викладене, кваліфікуючу ознаку, як проникнення, по епізоду темного викрадення телевізора та ноутбука належних потерпілому ОСОБА_4 з дії підсудного ОСОБА_2 слід виключити.

Аналізуючи зібрані по справі доказі, які не викликають у суду сумнівів в їх законності отримання, допустимості під час розгляду в судовому засіданні, та за їх сукупністю, розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення, суд вважає вину підсудного по обвинуваченню доведеною та його дії необхідно кваліфікувати, а саме ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, та заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України, ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, віднесені до категорії середньої тяжкості.

Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, осудний, раніше судимий, не працює , на обліку в лікаря - психіатра та нарколога не знаходиться

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені.

Враховуючи обставини справи, думку представника державного обвинувачення, особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих обставин у обвинуваченого суд вважає що покарання обвинуваченим повинно бути в межах санкції статті обвинувачення, разом з тим оскільки скоїв злочин під час іспитового строку, тому в даному випадку відповідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року N 8 Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", чітко вказано що" Виходячи зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим". Але разом з тим, обвинувачений скоєно злочин до вступу в силу Закону України «Про амністію» від 19.04.2014 року зі змінами від 06.05.2014 року, його дії підпадають під вимоги цього закону оскільки відповідно матеріалів провадження у обвинуваченого є на утриманні неповнолітня дитина, від скоїв злочини яки не відносіться до категорії тяжких злочинів, а тому до нього можливо застосувати вимоги ст. 1 п.В вказаного Закону, про що висловив бажання обвинувачений.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 342-368, 369-371, 373-377, 395, 532 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки,

- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки,

- за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки,

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.12.2012 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 1 п. В Закону України «Про амністію» від 19.04.2014 року зі змінами від 06.05.2014 року, звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання.

Звільнив ОСОБА_2 з під варти з залу суду, скасувавши міру запобіжного заходу тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 за проведення судових експертиз у розмірі 978 грн. 80 коп. на користь держави.

Речові докази: два ПЛС зі слідами рук - залишити при матеріалах кримінального провадження, ноутбук фірми МSІ (МS-1632) - залишити потерпілому ОСОБА_4

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Ю. О. Солопов