Ухвала суду № 40418458, 09.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

09 вересня 2014 р. Справа № 804/14108/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

08.09.2014 року ПАТ «ФІДОБАНК» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчити певні дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Дніпропетровської області відкрито виконавче провадження № 30542913 про примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 8584317,53 грн. В ході виконавчого провадження з прилюдних торгів реалізоване нерухоме майно боржника ОСОБА_1 На вимогу ПАТ «ФІДОБАНК» відповідач відмовився затвердити та надати позивачу акт про прилюдні торги згідно протоколу №0414151-1 від 07.07.2014 року, у зв'язку з чим ПАТ «ФІДОБАНК» звернулось до суду із позовом в якому просить: визнати дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо відмови у видачі акту про проведенні прилюдні торги згідно протоколу №0414151-1 від 07.07.2014 року, по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна незаконними та зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області видати ПУАТ «ФІДОБАНК» затверджений акт про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з наступних обставин.

Відповідно до ч.2 ст.107 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Положеннями п.1 ч. 1 ст.109 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт.1 ч.2 ст. 17 КАС України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів), дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішення, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також в тому разі, якщо законом не встановлений інший порядок судового оскарження рішення, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України 13.12.2010 N 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Отже, суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Справи за позовами про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) належать до справ адміністративної юрисдикції незалежно від суб'єкта звернення до суду (частина п'ята статті 82 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 383 ЦПК України, передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, згідно з ч. 2 ст. 384 ЦПК України, подаються до суду, який видав виконавчий документ.

Статтею 384 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після одержання рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу ДВС. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

З тексту позовної заяви вбачається що позивачем оскаржуються дії посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Дніпропетровської області при примусовому виконанні рішення Дніпровського районного суду м.Києва про стягнення заборгованості по виконавчому провадженню, в якому ПАТ «ФІДОБАНК» є стягувачем.

За таких обставин суд вважає, що оскільки законодавством передбачений інший порядок оскарження стороною виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб ДВС під час виконання рішень не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства за правилами розділу VIII ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 8 та 19 Конституції України, ст. ст.. 7-11, 109, ст. 160, 165 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчити певні дії- відмовити.

Роз'яснити, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачці разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 186 КАС України до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 254 КАС України.

Суддя І.В. Тулянцева