Рішення № 40418432, 19.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15886/14 19.08.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверен"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія

"Гарант-Авто"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15002,44 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Кудлай А.А. (дов.)

Від відповідача: Богдан Н.О. (дов.)

У судовому засіданні 19.08.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Соверен" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15002,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2014р. порушено провадження у справі № 910/15886/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2014р.

13.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла витребувана судом інформація.

15.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверен" надійшли документи по справі.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в судовому засіданні 19.08.2014р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю у представника відповідача додатків позовної заяви.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, в матеріалах справи містяться докази направлення позивачем позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, а тому посилання представника відповідача на відсутність доданих до позовної заяви документів не приймається судом до уваги.

За таких обставин, оскільки, наявні у матеріалах справи документи достатні для повного та всебічного розгляду справи, суд відхиляє усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверен" в судовому засіданні 19.08.2014р. надав суду пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в судовому засіданні 19.08.2014р. надав суду копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо транспортного засобу - автомобіля марки "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відзиву на позов не надав, проте просив суд зменшити суму страхового відшкодування на суму фізичного зносу.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення в судовому засіданні 19.08.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.2013 року між ПрАТ "Страхова компанія "Соверен" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір страхування транспортного засобу № 1-655-005\13, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

28.01.2014 року у м. Києві на бульв. Чоколівський відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та транспортного засобу марки "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.

Винною особою в вказаному ДТП був водій транспортного засобу марки "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується довідкою ВДАІ №9341768 та постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.02.2014 р.

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 11.02.2014 р. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту № 933 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу становить 16338,13 грн.

Фактичні витрати, пов'язані з проведенням ремонтних робіт цього автомобіля становили 15 502,44 грн. відповідно до рахунку-фактури № РФ-12469 від 05.02.2014 року та акту виконаних робіт №АК-12469 від 12.03.2014р.

Страховим актом № 02/14-13 Т від 18.02.2014 р. пошкодження транспортного засобу марки "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, що відбулась 28.01.2014р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 15 002,44 грн.

Позивачем згідно з платіжними дорученнями №3673 від 18.02.2014р. та №245 від 18.02.2014р. здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 15 002,44 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 15 002,44 грн.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на час вчинення ДТП застраховані у ПрАТ "Страхова компанія "Соверен" на підставі договору страхування наземного транспортного засобу № 1-655-005\13 від 18.12.2013р.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

Однак, у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до копії полісу № АС/8689667 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та витягу з бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на час ДТП була застрахована у Публічному акціонерному товаристві "Українська страхова компанія "Гарант-Авто".

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8689667 встановлено ліміт відповідальності ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" за шкоду, заподіяну майну, що складає 50000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Щодо доводів представника відповідача про зменшення страхового відшкодування на суму фізичного зносу, який складає 20,9%, то суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Згідно п. 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерством юстиції України, Фонду державного майна, № 142/5/2092 від 24.11.2003р. значення зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Відповідно до п. 7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Зі звіту № 933 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вбачається, що суб'єктом оціночної діяльності досліджувалось питання визначення коефіцієнту фізичного зносу, який відповідно до відомостей, що містяться у Звіті - дорівнює нулю, а умови, визначені у п. 7.39 Методики відсутні.

Крім того, відповідно до Звіту № 933 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу становить 16338,13грн., а відповідно до рахунку-фактури № РФ-12469 від 05.02.2014 року та акту виконаних робіт №АК-12469 від 12.03.2014р., розмір фактичних витрат, пов'язаних з проведенням ремонтних робіт вказаного транспортного засобу становить 15 502,44 грн., що заявлена позивачем до стягнення.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Полісом № АС/8689667 встановлено безумовну франшизу у розмірі 0,00 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті ДТП, що відбулась 28.01.2014 року та відповідно право позивача на страхове відшкодування у розмірі 15002,44 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверен" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 7. оф. 11, код ЄДРПОУ 25264645,) матеріальну шкоду у розмірі 15 002 (п'ятнадцять тисяч дві) грн. 44 коп., 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.08.2014р.

Суддя О.В. Гулевець