Рішення № 40417139, 09.09.2014, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1398/14-ц

Провадження № 2/307/823/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2014 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Тиводар В.І.

з участю: представника позивача Никитюк Л.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Посилається на те, що 23.04.2007 р. між банком та малим приватним підприємством "Ліса" було укладено кредитний договір за № 6707К4, згідно якого позивач відкрив боржнику відновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 92000 доларів США, а 15.04.2008 р. було укладено кредитний договір № 67408К2, згідно якого позивач відкрив відновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості в розмірі 100000 доларів США до 30.09.2013 р. В якості забезпечення повернення кредитних коштів між ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України" та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 29.05.2009 р. було укладено договори поруки за № 67409Р4 та за № 067409Р3, згідно яких поручителі зобов'язувалися перед позивачем солідарно відповідати за своєчасне і повне виконання боржником умов кредитних договорів. Боржник повністю виконав умови кредитного договору № 6707К4 від 23.04.2007 р. та повернув кредит в сумі 92000 доларів США та нараховані проценти. За умовами кредитного договору № 67408К2 від 15.04.2008 р. з урахуванням укладених додаткових угод, боржник зобов'язувався повністю розрахуватися із позивачем і повернути кредит до 30.09.2013 р. Поручителі згідно підписаних додаткових угод до договорів поруки ознайомлені з терміном продовження дії кредитної угоди і погодилися відповідати за повернення кредиту на нових умовах. Однак взяті на себе зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати суми основного боргу, у розмірі та строки, визначені кредитним договором відповідач виконав частково. У зв'язку чим станом на 31.03.2014 р. утворилася заборгованість у сумі 170675.46 грв., яка складається з заборгованості по основному боргу у сумі 14500 доларів США, що становить 158841.70 грв., заборгованості по пені за прострочення основного боргу з 30.09.2013 р. по 31.03.2014 р. у сумі 9444.61 грв. та нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних за період з 30.09.2013 р. по 31.03.2013 р. у сумі 2389.15 грв. 22.05.2014 р. у судовому засіданні представник позивача подала до суду заяву про часткову відмову від позову у зв'язку з частковим виконанням боржником зобов'язань за кредитним договором. Відповідач після подання АТ "Укрексімбанк" до Тячівського районного суду позовної заяви частково погасив заборгованість, а саме 31.03.2014 р. у сумі 2000 доларів США, 08.04.2014 р. - 2000 доларів США та 30.04.2014 р. - 1500 доларів США. У зв'язку з указаним погашенням частини заборгованості позивач відмовився від позову в частині добровільно задоволених відповідачем позовних вимог. Станом на 21.05.2014 р. за курсом Національного банку України 1172.3210 грв. за 100 доларів США сума заборгованості по основному боргу 9000 доларів США становить 105508.89 грв., заборгованості по пені за прострочення основного боргу у сумі 12334.49 грв. та 3 % річник за несвоєчасне виконання зобов'язання боржником пені за несвоєчасне погашення основного боргу у сумі 2878.42 грв. Однак, 28.07.2014 р. ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України" знову подав до суду заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині добровільно задоволених вимог на суму 14500 доларів США та просив стягнути з поручителів 15934.51 грв. і витрати по сплаті судового збору у сумі 1706.75 грв.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася. Надіслала до суду заяву про розгляд справ в її відсутності. Зазначені позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що 15.04.2008 р. між ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України" та малим приватним підприємством "Лиса", в особі заступника директора - Йовдій В.В. був укладений кредитний договір № 67408К2, згідно якого йому був наданий кредит у сумі 100000 доларів США, з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів до 14.04.2009 р., зі сплатою 10.5 % річних. Обумовлену договором суму боржник отримав, однак взяті на себе зобов'язання погашати кредит та сплачувати нараховані відсотки згідно графіку у повній мірі не виконав. У відповідності до додаткових договорів кредитного договору, а саме додаткового договору № 67408К2-6 кредит було реструктуризовано з встановленням дати остаточного погашення кредиту 30.09.2013 року, з внесенням змін додатковими договорами до договорів поруки за № 67409Р4 та за № 67409Р3. В забезпечення зобов'язань позичальника за цим договором між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_2 було укладено договори поруки № 67409Р4 та за № 67409Р3 від 29.05.2009 р., у яких кілька разів за спільною згодою сторін вносилися зміни, у відповідності до яких останні взяли на себе зобов'язання перед кредитором солідарно відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником своїх зобов'язань відповідно до договорів про надання кредиту щодо повернення наданих позичальнику кредитів, слати процентів та інших платежів, передбачених договорами про надання кредиту, на умовах та в порядку, передбаченими договорами про надання кредиту. Згідно п. 7.3 договорів поруки всі зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу лише за умови виконання їх у письмовій формі та підписання повноважними на то представниками сторін. Пунктом 3.2 договорів поруки передбачено, що у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями кредитних договорів, кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників. Станом на 28.07.2014 р. сума заборгованості перед ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України" становить 15934.51 грв., яка складається з заборгованості по пені за прострочення основного боргу у сумі 13545.36 грв. та нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних у сумі 2389.15 грв.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Частиною 4 ст. 559 вказаного Кодексу встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя. Згідно зі ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У пункті 24 постанови від 30.03.2012 р. № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ роз'яснив, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Пунктами 1, 2 додаткового договору № 67409Р3-2 про внесення змін та доповнень до договору поруки № 67409Р3 від 29.05.2009 р. укладеного між ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України" та ОСОБА_5 передбачено, що кредитний договір № 67408К2 від 15.04.2008 р. діє з змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені між кредитором та позичальником, відповідно до якого, позичальнику надано кредит у сумі 100000 доларів на умовах, передбачених договором про надання кредиту строком погашення до 30.09.2013 р. з нарахуванням процентів, комісії та інших платежів у відповідності до договору про надання кредиту. Цей договір набуває чинності з 26.04.2012 р. та є невід'ємною частиною вищевказаного договору поруки.

Враховуючи викладене суд вважає, що у позивача виникло право пред'явити вимогу до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 30.09.2013 р. протягом наступних 6 місяців, вимога банку про погашення боргу до відповідачів не надходила, а позовна заява була подана до суду лише 02.04.2014 р. Отже, строк наданий кредитору для пред'явлення вимоги до поручителів сплив 30.03.2014 р. Тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення боргу з поручителів не підлягають задоволенню.

Тому, керуючись ст.ст. 209, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 252, 559 ЦК України суд,

Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного "Державний експертно-імпортний банк України" відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: Гримут В.І.