Постанова № 40415568, 09.09.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа № 914/1704/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Марка Р.І.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

при секретарі судового засідання Гулич Х.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Богдан З.С. - представник (довіреність б/н від 14.05.2014р.);

від відповідача 1 - не з'явились;

від відповідача 2 - не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813", б/н від 23.06.14р. (вх.№ 01-05/3222/14 від 10.07.14р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2014р.

у справі № 914/1704/14, суддя Манюк П.Т.

за позовом: Приватного підприємства "Вензель", м. Львів

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813", м. Київ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вечірній Львів", м. Львів

про стягнення 867 363, 25 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.06.2014р. у справі №914/1704/14 (суддя Манюк П.Т.) позов Приватного підприємства "Вензель" задоволено частково. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" на користь Приватного підприємства "Вензель" 867 363, 25 грн. основного боргу та 17 347, 27 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Будівельне управління №813" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, б/н від 23.06.14р. (вх.№ 01-05/3222/14 від 10.07.14р.), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2014р. у даній справі скасувати з підстав порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, неповного з'ясування обставин справи, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник покликається на те, зокрема, що договір поруки, укладений між ПП "Вензель" та ТзОВ "Вечірній Львів" є нікчемним, оскільки договором поставки, укладеним між ПП "Вензель" та ПАТ "БУ №813", не передбачено такого способу забезпечення виконання зобов'язання, як порука. З огляду на наведене, скаржник вважає, що ТзОВ "Вечірній Львів" не може бути відповідачем у даній справі, а тому справа повинна розглядатись за місцезнаходженням ПАТ "БУ №813", тобто в Господарському суді м. Києва. Окрім того, скаржник вважає, що місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки погодженню сторін 100% попередньої оплати за договором поставки та праву позивача не відвантажувати товар у випадку не отримання такої оплати.

Приватне підприємство "Вензель" у відзиві на апеляційну скаргу просило рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2014р. у даній справі залишити без змін з підстав його законності та обґрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 10.07.2014р. справу за №914/1704/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням голови суду від 14.07.2014р. у склад колегії для розгляду справи введено суддів Желік М.Б. та Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2014р. (колегією суддів у складі головуючого судді Марка Р.І., суддів Желіка М.Б. та Костів Т.С.) апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.07.2014р.

Розпорядженням в.о. голови суду від 29.07.2014р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Желіка М.Б., який перебував у відпустці, введено суддю Бонк Т.Б.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2014р. та від 14.08.2014р (колегією суддів у складі головуючого судді Марка Р.І., суддів Бонк Т.Б. та Костів Т.С.) розгляд апеляційної скарги відкладався на 14.08.2014р. та на 09.09.2014р., відповідно, з підстав, викладених у вказаних ухвалах.

Розпорядженням голови суду від 09.09.2014р. в склад судової колегії внесено зміни, замість суддів Бонк Т.Б. та Костів Т.С., які перебувають у відпустці, введено суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

В судове засідання 09.09.2014 року прибула представник позивача.

Відповідач-1 (скаржник) участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач 2 участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, на адресу суду повернувся поштовий конверт з ухвалою про відкладення розгляду справи від 14.08.2014 р. з відміткою про відсутність товариства за зазначеною адресою, хоча судом вказана ухвала була направлена за адресою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що відповідає вимогам ст.64 ГПК України.

Враховуючи те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2014р. участь представників сторін у судовому засіданні визначена на власний розсуд, відповідачів було належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, а в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті та прийняття законного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні просила рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2014р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вирішила, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2013 року між Приватним підприємством "Вензель" (далі - постачальник та позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Будівельне управління № 813" (далі - покупець та відповідач-1 у справі) було укладено договір поставки № 2/2207-Пс (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити цементну продукцію.

Відповідно до п.2.1. договору назва (марка), кількість товару, завод-виробник, асортимент, що поставляється на протязі дії даного договору, вказується в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець здійснює розрахунок за кожну партію товару шляхом перерахування 100 %-ої попередньої оплати на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 9.1. договору сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2013 року.

Крім того, 22.07.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вечірній Львів" (далі - поручитель та відповідач-2 у справі) та Приватним підприємством "Вензель" (далі - кредитор та позивач у справі) було укладено договір поруки, згідно п.1.1. якого поручитель поручився перед кредитором за виконання ПАТ "Будівельне управління № 813" обов'язків по оплаті товару за договором поставки №2/2207-Пс від 22.07.2013р.

Пунктом 1.2. договору поруки встановлено, що у разі порушення боржником обов'язку за основним зобов'язанням, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Поручитель і боржник відповідають перед кредитором солідарно, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання за основним зобов'язанням повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Згідно п.1.3. договору поруки поручитель відповідає у порядку, встановленому цим договором, як у випадку невиконання боржником будь-якої частини основного зобов'язання, так і при невиконанні боржником основного зобов'язання в цілому.

На виконання умов договору поставки №2/2207-Пс від 22.07.2013р., Приватне підприємство "Вензель" поставило, а Публічне акціонерне товариство "Будівельне управління № 813" отримало товар на загальну суму 1 949 596, 70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № 19 від 01.08.2013 р. на суму 375 084, 00 грн., № 20 від 01.08.2013 р. на суму 375 516, 00 грн., № 36 від 10.10.2013 р. на суму 399 914, 95 грн., № 37 від 13.10.2013 р. на суму 321 992, 25 грн., № 38 від 13.10.2013 р. на суму 73 779, 10 грн., № 39 від 01.11.2013 р. на суму 241 076, 95 грн., № 40 від 19.11.2013 р. на суму 162 233, 45 грн., підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленими відтисками їх печаток без жодних зауважень та застережень.

Публічне акціонерне товариство "Будівельне управління № 813" факту отримання товару від Приватного підприємства "Вензель" за зазначеними вище видатковими накладними не заперечує..

Проте, Публічне акціонерне товариство "Будівельне управління № 813" свої договірні зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару у повному обсязі не виконало, перерахувавши позивачу грошові кошти в сумі 1 082 233, 45 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок від 17.10.2013 р., 25.10.2013 р., 20.11.2013 р., 19.12.2013 р., 27.12.2013 р., 03.01.2014 р., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 867 363, 25 грн.

У зв'язку з не оплатою покупцем вартості отриманого товару, 20.02.2014 р. позивач надіслав Публічному акціонерному товариству "Будівельне управління № 813" претензією № 03/02 про необхідність виконання взятих на себе договірних зобов'язань та сплати заборгованості за поставлену цементну продукцію.

Окрім того, 03.03.2014 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вечірній Львів", як поручителя, з вимогою про сплату заборгованості за поставлену Публічному акціонерному товариству "Будівельне управління № 813" цементну продукцію в розмірі 867 363, 25 грн.

Вказані претензії залишені відповідачами без відповіді та належного виконання, що і слугувало підставою для звернення Приватного підприємства "Вензель" до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення солідарно з Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вечірній Львів" 867 363. 25 грн. боргу.

Місцевий господарський суд позов задоволив частково: стягнув з Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" на користь Приватного підприємства "Вензель" 867 363, 25 грн., а у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вечірній Львів" - відмовив.

Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором поставки № 2/2207-Пс від 22.07.2013р. виконав, поставивши відповідачу-1 товар на загальну суму 1 949 596, 70 грн., а відповідач-1 порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару, сплативши лише 1 082 233,45 грн., в результаті чого заборгував перед позивачем 867 363,25 грн.

Відповідач-1, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості перед позивачем за договором поставки № 2/2207-Пс від 22.07.2013р.

Окрім того, за договором поруки від 22.07.2013 р. ТзОВ "Вечірній Львів" поручилося перед ПП "Вензель" за виконання ПАТ "Будівельне управління № 813" обов'язків по оплаті товару за договором поставки № 2/2207-Пс від 22.07.2013р.

Згідно п.1.2. договору поруки, у разі порушення боржником - ПАТ "Будівельне управління № 813" обов'язку за основним зобов'язанням, поручитель - ТзОВ "Вечірній Львів" відповідає перед кредитором - ПП "Вензель" у тому ж обсязі, що і боржник. Поручитель і боржник відповідають перед кредитором солідарно, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання за основним зобов'язанням повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Згідно зі ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на наведене, позивач просив стягнути 867 363,25 грн. заборгованості за договором поставки № 2/2207-Пс від 22.07.2013р. із ПАТ "Будівельне управління № 813" та його поручителя - ТзОВ "Вечірній Львів", як із солідарних боржників.

Однак, відповідно до п.п. 3.1., 3.2 договору поруки у разі порушення боржником основного зобов'язання в цілому чи в будь-якій частині, кредитор вправі протягом строку дії основного зобов'язання звернутися до поручителя із вимогою про повне або часткове виконання зобов'язання боржника. Вимога про виконання основного зобов'язання боржника, що направляється кредитором поручителю, повинна бути здійснена у письмовій формі та надіслана поручителю цінним листом з повідомленням про вручення за адресою, що вказана у цьому договорі, чи надана особисто поручителю. Сторони домовились, що підтвердженням факту пред'явлення вимоги є відмітка поручителя на письмовій вимозі про прийняття вимоги або повідомлення поштового відділення зв'язку з відміткою про вручення такої вимоги поручителю поштою.

Відповідно до п.5.3. договору поруки якщо кредитор не звернувся до поручителя з вимогою про повне або часткове виконання зобов'язання боржника у строки, передбачені п.3.1. договору, зобов'язання поручителя за цим договором поруки припиняються.

В матеріалах справи наявна копія вимоги позивача до ТзОВ "Вечірній Львів" про сплату заборгованості за поставлену цементну продукцію в розмірі 867363, 25 грн. від 03.03.2014р., проте докази пред'явлення вказаної вимоги, зокрема, відмітка поручителя на письмовій вимозі про її прийняття або повідомлення поштового відділення зв'язку з відміткою про вручення такої вимоги поручителю поштою, в матеріалах справи відсутні.

За наведених обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач в порушення умов договору поруки, належним чином не звернувся з вимогою до відповідача-2 ТзОВ "Вечірній Львів", тому заборгованість в розмірі 867 363, 25 грн. підлягає стягненню лише з відповідача-1 - ПАТ "Будівельне управління № 813", а в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з відповідача 2 - ТзОВ "Вечірній Львів" слід відмовити.

При цьому, колегія суддів зазначає про безпідставність доводів скаржника щодо нікчемності договору поруки, укладеного між ПП "Вензель" та ТзОВ "Вечірній Львів" у зв'язку з тим, що договором поставки не передбачено такого способу забезпечення виконання зобов'язання, як порука, оскільки чинним законодавством не передбачено надання згоди боржником на укладення договору поруки між кредитором та поручителем. Відповідно, відсутність зазначеної згоди не порушує й умов дійсності договору поруки та не є підставою для визнання його недійсним.

Аналогічна позиція викладена і в Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/1624/2011 від 21.11.2011р.

З приводу ж посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом правил територіальної підсудності, колегія суддів зазначає, що оскільки договір поруки не визнано у встановленому законом порядку недійсним, відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, відповідно до ч.3 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача, а відповідач-1 - ТОВ "Вечірній Львів" знаходиться у м. Львові, місцевим господарським судом не порушено правил територіальної підсудності при розгляді даної справи.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що вказівка в договорі поставки на 100% попередню оплату не звільняє покупця (відповідача-1) від обов'язку оплатити отриманий за видатковими накладними товар, оскільки згідно із ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Скаржник не надав доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні Господарського суду Львівської області від 10.06.2014р. у даній справі.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року у даній справі в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 33,43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2014р. у справі №914/1704/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813"- без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 10.09.2014р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Орищин Г.В.