Рішення № 40415498, 09.09.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р.Справа № 916/2440/14

За позовом: Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишшя-Хлібопродукт"

про розірвання договору фінансового лізингу, зобов'язання повернути об'єкт лізингу, стягнення 290224,39грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від прокурора: Притула Є.С., посвідчення №016966 від 21.05.2013р.; Польський М.В., посвідчення №0051441 від 22.09.2012р.

Від позивача: Майстрова А.В., довіреність №14/20-184-14 від 07.08.2014р.

Від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні 11.08.2014 р. приймали участь представники сторін:

Від прокурора: Польський М.В., посвідчення №0051441 від 22.09.2012р.

Від позивача: Майстрова А.В., довіреність №14/20-184-14 від 07.08.2014р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: про розірвання договору фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р., укладеного між ВАТ „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" та ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт";

про зобов'язання ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт" повернути об'єкт лізингу - 2 зернозбиральні комбайни „Дон-Лан „Вектор" залишковою вартістю 732893,69грн. Державному ПАТ „НАК „Украгролізинг" (акт приймання-передачі №1 від 30.12.2009р.);

про стягнення з ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт" на користь Державного ПАТ „НАК „Украгролізинг" 249 328,19грн. основного боргу за період з 30.12.2013р. по 30.06.2014р., 17189,43грн. пені за період з 01.10.2013р. по 01.09.2014р., 19928,53грн. індексу інфляції за період з жовтень 2013р. по липень 2014р., 3778,24грн. три проценти річних за період з 01.10.2013р. по 01.09.2014р.

Прокурор на заявлених позовних вимогах наполягає, в повній мірі підтримує пояснення, обгрунтування ціни позову, подані до суду позивачем, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог від 08.08.2014р. за вх.№2-3292/14.

Первинні позовні вимоги прокурора в частині стягнення з відповідача заборгованості складали наступні суми: 275020,56грн. основного боргу, 16241,95грн. пені, 16063,37грн. індексу інфляції, 3389,42грн. три проценти річних.

Так, в обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що 23.12.2009р. між ВАТ „НАК „Украгролізинг" (правонаступником якого є ДПАТ „НАК „Украгролізинг") та ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт" було укладено договір фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230, згідно з умовами якого позивач передав відповідачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного позивачем, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору. Вказаний у договорі об'єкт лізингу був переданий позивачем відповідачу за актом приймання-передачі №1 від 30.12.2009р. Так, у зв'язку з несплатою відповідачем лізингових платежів, у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 275025,56грн., на яку прокурором було нараховано до стягнення з відповідача пеню, індекс інфляції, три проценти річних. Наведене порушення відповідачем умов договору прокурор вважає суттєвим та таким, що дає підстави для розірвання договору фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230, а також повернення об'єкта лізингу позивачу.

Позивач подав пояснення по суті спору від 03.09.2014р. за вх.№22904/14, із яких вбачається, що позивач повністю підтримує заявлений прокурором позов та просить його задовольнити, ґрунтуючись на підставах, викладених прокурором у позові. Також, позивач подав обґрунтований розрахунок ціни позову з врахуванням часткової оплати відповідачем заборгованості від 04.09.2014р. за вх.№23005/14, де визначив остаточну суму вимог до відповідача, яка судом прийнята до розгляду по суті.

Клопотання сторін від 14.07.2014р. за вх.№18250/14, від 29.07.2104р. за вх.№19675/14, від 29.07.2014р. за вх.№19676/14, від 07.08.2014р. за вх.№20552/14, від 04.09.2014р. за вх.№23005/14 про долучення документів до матеріалів справи, від 04.08.2014р. за вх.№20111/14 про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи були судом задоволені.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, у зв'язку з чим у відповідності до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Клопотання відповідача від 11.08.2014ро. за вх.2-3310/14 про призначення у справі судово-економічної експертизи судом не задовольняється, оскільки у справі є банківські виписки, що підтверджують часткове надходження платежів від відповідача згідно договору від 23.12.2009р., та які не потребують спеціальних знань для встановлення наявності/відсутності заборгованості, а також з огляду на те, що відповідач не надав будь-яких доказів, що суперечать поданим позивачем доказам або викликають сумнів у їх достовірності.

Ухвалою суду від 11.08.2014р., за клопотанням прокурора та позивача від 11.08.2014р. за вх.№2-3306/14, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 11.08.2014р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне:

23.12.2009р. між ВАТ „НАК „Украгролізинг" (лізингодавець) та ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230, за умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п.1 договору).

Лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою КМУ від 10.12.2003р. №1904. Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5-ти автентичних примірниках. Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах ЕXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000року (п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р.).

З моменту підписання акту лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; винагороду в розмірі 7 відсотків річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні три місяці. Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів" (п.п.4.1., 4.2. договору фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р.).

Відповідно до п.7.1. договору фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р. за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

За положеннями п.8.1. договору фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р. договір набуває чинності від дати надходження суми попереднього платежу, сплаченого на підставі виставленого лізингодавцем рахунку згідно п.4.3. договору, на рахунок лізингодавця і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу, але не довше 10 років.

Згідно п.8.8. договору фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р. за несплату протягом 30 календарних днів лізингового платежу чи невиконання (неналежного виконання) положень договору лізингоодержувачем останній за власний рахунок, в строк не більше 7 календарних днів, повертає лізингодавцю предмет лізингу в комплектному та робото здатному стані з урахуванням його нормального ступеня спрацювання на підставі акту повернення предмета лізингу, а в разі невідповідності нормальному ступеню спрацювання його або некомплектності, лізингодавець проводить експертну оцінку предмета лізингу за рахунок лізингоодержувача.

У додатку №1 до договору фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р. „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" сторони визначили, що предметом лізингу є зернозбиральний комбайн „Дон-Лан „Вектор" у кількості 2 одиниці, на загальну суму 2198852грн.

Крім того, сторони підписали додаток №2 до договору фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р. „Графік сплати лізингових платежів", де погодили суми сплати 28 лізингових платежів протяжністю у сім років, що складають загальну суму 2701014,80грн.

На виконання умов договору фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р. за актом приймання - передачі сільськогосподарської техніки №1 від 30.12.2009р. позивач передав відповідачу об'єкт лізингу - зернозбиральний комбайн „Дон-Лан „Вектор" у кількості 2 одиниці.

Передане у лізинг майно позивач придбав у ТОВ „Спільне українсько-російське виробниче підприємство „Дон-Лан" на підставі договору №09-68Стб/964 від 18.11.2009р., в підтвердження чого подав до матеріалів справи також специфікацію - додаток №1 до вказаного договору, видаткову накладну №РН-0000400 від 30.12.2009р., довіреність №18 від 30.12.2009р.

При цьому, на огляд суду надати оригінали вищенаведених документів прокурор не міг оскільки, як вбачається із протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.05.2013р., опису речей і документів, вилучених на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.04.2013р. у кримінальному провадженні №42013110000000368 від 11.04.2013р., вказані документи були вилучені слідчим.

На підтвердження наявності заборгованості відповідача позивач надав до справи, як доказ здійснення ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт" платежів за договором №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р., довідку №14/1726 від 14.07.2014р., довідки ПАТ „Альфа-Банк" №65411-28.1-173744 від 23.02.2014р., №65411-28.1-173768 від 23.07.2014р., банківські виписки ПАТ „Альфа-Банк" за 29.12.2009р., 30.03.2012р., 27.06.2012р., 28.08.2013р., 27.11.2013р., 18.12.2013р., 28.12.2012р., 04.07.2014р., 27.06.2012р., 30.03.2012р., 23.06.2011р., 29.09.2011р., 28.12.2011р., 31.03.2011р., 31.03.2011р., 23.06.2011р., 29.09.2011р., 28.12.2011р., 25.06.2010р., 27.09.2010р., 28.12.2010р., 23.03.2010р., 26.03.2010р., 29.06.2010р., 27.09.2010р., 27.12.2010р., 28.10.2010р., 16.04.2014р., 17.04.2014р., 18.04.2014р., 23.04.2014р., 24.04.2014р., 29.04.2014р., 30.04.2014р., 29.05.2014р., 31.10.2013р., 27.11.2013р., 18.12.2013р., 24.06.2014р., 28.08.2013р., 27.11.2010р., 18.12.2013р., 04.07.2014р., 01.09.2014р.

Отже, як вбачається із матеріалів справи у відповідача наявна заборгованість по лізинговим платежам за 30.06.2013р., 30.09.2013р., 30.12.2013р., 30.03.2014р. в сумі 275020,56грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами та викладені їх правові позиції, суд вважає заявлені прокурором позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Закону України „Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997р. №723/97- ВР фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно п.п.3, 4, 7 ч.1 ст.10 Закону України „Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право: відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

За положеннями п.3 ч.2 ст.10 Закону України „Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно п.3 Порядку використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. №1904, джерелом фінансування закупівлі техніки для її передачі у користування на умовах фінансового лізингу та заходів за операціями фінансового лізингу є передбачені у державному бюджеті на цю мету кошти, які використовуються на умовах поворотності згідно з укладеними договорами.

Положеннями п.6 Порядку використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. №1904, передбачено, що за користування технікою лізингоодержувачі відповідно до умов договору фінансового лізингу вносять плату (лізингові платежі) з урахуванням вимог частини другої статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", при цьому сума, що виплачується як винагорода лізингодавцю за передану у лізинг техніку за договором фінансового лізингу, становить 7 відсотків річних її невідшкодованої вартості. Лізингові платежі у частині відшкодування вартості техніки вносяться лізингоодержувачами на рахунок Компанії, відкритий в органах Казначейства за балансовим рахунком 3711, яка перераховує їх протягом трьох робочих днів на рахунки, відкриті в органах Казначейства для обліку надходжень державного бюджету відповідно до законодавства. Розмір зазначених платежів може бути зменшено на суму помилково та/або надміру сплачених лізингоодержувачами платежів за договорами лізингу, зокрема у зв'язку з припиненням дії таких договорів або зміною їх умов в установленому порядку.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про існування заборгованості відповідача перед ДПАТ „НАК „Украгролізинг" по лізинговим платежам за 30.09.2013р., 30.12.2013р., 30.03.2014р., 30.06.2014р. за договором фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р. в сумі 249328,19грн., у зв`язку з чим судом підлягає стягненню з відповідача дана сума боргу.

Крім того, прокурором заявлено до стягнення з відповідача 17189,43грн. пені, розрахованої загалом за період з 01.10.2013р. по 01.09.2014р., в залежності від періодів виникнення боргу, тобто, по заборгованості грудень 2013р., березень 2014р., червень 2014р., із яких 16731,76грн. пені за несплату відшкодування вартості техніки, 457,67грн. пені за несвоєчасну оплату щорічної винагороди.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

За вищенаведених умов мало місце звернення прокурора із вимогою про стягнення пені із дотриманням строку спеціальної позовної даності, який визначений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, та дотриманням періоду нарахування пені, визначеного ч.6 ст.232 ГК України.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений прокурором суд встанови, що його зроблено вірно, у зв'язку з чим підлягає задоволенню у повній мірі позовна вимога прокурора про стягнення з відповідача 17189,43грн. пені, розрахованої загалом за період з 01.10.2013р. по 01.09.2014р.

Крім того, прокурором заявлено до стягнення з відповідача 19928,53грн. індексу інфляції за період з жовтня 2013р. по липень 2014р., 3778,24грн. три проценти річних за період з 01.10.2013р. по 01.09.2014р.

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі №6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Перевіривши розрахунки трьох процентів річних та індексу інфляції, зроблені прокурором, суд встановив, що їх зроблено вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача 19928,53грн. індексу інфляції за період з жовтня 2013р. по липень 2014р., 3778,24грн. три проценти річних за період з 01.10.2013р. по 01.09.2014р. - підлягають задоволенню у повній мірі.

Також, прокурор заявив позовні вимоги щодо розірвання договору та як наслідок цього зобов'язання відповідача повернути об'єкт лізингу.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно до ч.ч.2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Суд, дослідивши договір фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р. та правовідносини сторін, що склались по ньому, встановив, що позивач вчасно та у повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо придбання об'єкту лізингу та передачі його відповідачу. Натомість, відповідач, як підтверджують вище проаналізовані матеріали справи, лізингові платежі за 30.09.2013р., 30.12.2013р., 30.03.2014р., 30.06.2014р. не сплатив, що є порушенням зобов'язання з боку відповідача за вказаним договором, яке носить істотний характер, і спричинило позбавлення в значній мірі позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме надходження до держбюджету коштів у вигляді лізингових платежів. З врахуванням викладеного, підлягає задоволенню позовна вимога прокурора про розірвання договору фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р. та, як наслідок такого розірвання, суд задовольняє вимогу прокурора щодо зобов'язання ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт" повернути об'єкт лізингу - 2 зернозбиральні комбайни „Дон-Лан „Вектор" залишковою вартістю 732893,69грн. Державному ПАТ „НАК „Украгролізинг" (акт приймання-передачі №1 від 30.12.2009р.).

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладені обставини справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд вбачає доведеними фактичними даними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги Заступника прокурора Одеської області, у зв'язку чим розриває договір фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р., укладений між ВАТ „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" та ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт", зобов'язує ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт" повернути об'єкт лізингу - 2 зернозбиральні комбайни „Дон-Лан „Вектор" залишковою вартістю 732893,69грн. Державному ПАТ „НАК „Украгролізинг" (акт приймання-передачі №1 від 30.12.2009р.), стягує з ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт" на користь Державного ПАТ „НАК „Украгролізинг" 249 328,19грн. основного боргу за період з 30.12.2013р. по 30.06.2014р., 17189,43грн. пені за період з 01.10.2013р. по 01.09.2014р., 19928,53грн. індексу інфляції за період з жовтня 2013р. по липень 2014р., 3778,24грн. три проценти річних за період з 01.10.2013р. по 01.09.2014р.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору в сумі 8240,48грн. за розгляд судом двох немайнових вимога та одної майнової вимоги підлягають стягненню з відповідача до державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст.82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов прокурора повністю.

2. Розірвати договір фінансового лізингу №15-09-801 стб/1230 від 23.12.2009р., укладений між ВАТ „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" та ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт".

3. Зобов'язати ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт" (66740, Одеська область, Фрунзівський район, смт. Затишшя, вул. Леніна,57, код 32646204) повернути об'єкт лізингу - 2 зернозбиральні комбайни „Дон-Лан „Вектор" залишковою вартістю 732893,69грн. Державному ПАТ „НАК „Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16 А, код 30401456) (акт приймання-передачі №1 від 30.12.2009р.).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишшя-Хлібопродукт" (66740, Одеська область, Фрунзівський район, смт. Затишшя, вул. Леніна,57, код 32646204) на користь Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16 А, код 30401456) 249328 (двісті сорок дев'ять тисяч триста двадцять вісім) грн. 19коп. основного боргу, 17189 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 43коп. пені, 19928 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 53коп. індексу інфляції, 3778 (три тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 24коп. три проценти річних.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишшя-Хлібопродукт" (66740, Одеська область, Фрунзівський район, смт. Затишшя, вул. Леніна,57, код 32646204) до державного бюджету України (рахунок №31210206783008, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ - 37607526, Банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код бюджетної класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області: 03499997) через Роздільнянську ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області 8240 (вісім тисяч двісті сорок) грн. 48коп. судового збору за розгляд судом двох немайнових вимога та одної майнової вимоги.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.09.2014р.

Суддя І.А. Малярчук