Рішення № 40415444, 19.08.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р. Справа № 901/3100/13

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»;

до Приватного підприємства «Глобал Марин»;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кримського республіканського підприємства «Порт-Термінал» та Державного підприємства «Керченський морський рибний порт»;

про стягнення 1 084 700,81 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Сидоренко Д.О. (довіреність б/н від 23.06.2014 року);

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився;

обставини справи:

За наслідками розгляду справи № 901/3100/13 за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Приватного підприємства «Глобал Марин» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кримського республіканського підприємства «Порт-Термінал» та Державного підприємства «Керченський морський рибний порт» про стягнення 1 084 700,81 грн. рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2013 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2014 року касаційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Керченської філії ДП «Адміністрація морських портів України» задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2013 року у справі № 901/3100/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

За резолюцією голови Господарського суду Київської області справу № 901/3100/13 передано на автоматизований розподіл.

Згідно автоматизованого розподілу справ справу № 901/3100/13 передано до провадження судді Господарського суду Київської області Карпечкіну Т.П. для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 23.06.2014 року справу № 901/3100/13 було прийнято до провадження суддею Карпечкіним Т.П. та призначено розгляд справи на 15.07.2014 року.

15.07.2014 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання № 2775 від 14.07.2014 року про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, яке відбулось 15.07.2014 року, представники сторін та третіх осіб не з'явилися, позивач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 23.06.2014 року не виконав, відповідач та треті особи про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 29.07.2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 29.07.2014 року, представники відповідача та третіх осіб не з'явились, позивач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 23.06.2014 року виконав частково, відповідач та треті особи про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 19.08.2014 року.

В судовому засіданні 19.08.2014 року позивач позовні вимоги підтримав та надав витребувані судом пояснення.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 19.08.2014 року повторно не з'явились, вимоги суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзив на позов з врахуванням вказівок постанови Вищого господарського суду України від 12.03.2014 року у справі № 901/3100/13 без поважних причин не надав.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи в порядку нового розгляду з врахуванням вказівок постанови Вищого господарського суду України від 12.03.2014 року у справі № 901/3100/13, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

встановив:

Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Керченської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (надалі - ДП «Адміністрація морських портів України», позивач) подано позов про (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) стягнення з Приватного підприємства «Глобал Марин» (надалі - ПП «Глобал Марин», відповідач) заборгованості зі сплати корабельного збору в сумі 1084700,81 грн. за вхід в акваторію морського порту Керч та вихід з неї суден, що знаходились під агентським обслуговуванням відповідача, протягом червня - вересня 2013 року.

Позивач у справі - ДП «Адміністрація морських портів України» є правонаступником ДП «Керченський морський торговельний порт», яке на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 року № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» на підставі наказу Міністерства інфраструктури України 19.03.2013 року № 163 було реорганізовано шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них.

Підставою для звернення з даним позовом позивач визначив порушення відповідачем умов Договору № 03-02-035/КО від 18.11.2011 року, ст. 22 Закону України «Про морські порти України» та Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 року № 316 «Про портові збори», якими визначено процедуру справляння корабельного збору.

Відповідач в ході попереднього розгляду спору проти позову заперечував, зазначаючи, що судна, які знаходились під агентським обслуговуванням відповідача, не здійснювали вхід в акваторію морського порту Керченського морського торгового порту, а використовували судновий хід, який згідно ст. 1 Закону України «Про морські порти України» розташований за межами акваторії порту, проходили Керч-Єнікальський канал, підхідний канал Керченського морського торгового порту та підхідний канал Керченського морського рибного порту, за що відповідач сплатив канальний збір, і після цього заходили у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено при попередньому розгляді спору, 18.11.2011 року між ДП «Керченський морський торговельний порт» (порт) та ПП «Глобал Марин» (агент) був укладений Договір № 03-02-019/КО (надалі - Договір), згідно з умовами якого порт зобов'язувався надати послуги суднам під українськими та іноземними прапорами, які заходять до порту м. Керчі, проходять транзитом по Керч - Єнікальському каналу в/із Азовського моря та знаходяться під агентським обслуговуванням агента, а агент - оплатити вартість цих послуг, а також портових зборів в порядку та розмірі, визначеними у розділі 5 договору.

13.07.2013 року сторони підписали додаткову угоду № 7 до Договору, у п. 4 якої погодили, що порядок справляння, розміри ставок портових зборів, тарифів на спеціалізовані послуги підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, плата, тарифи. У разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, плата, тарифи сторони під час розрахунків, застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності такими змінами та (або) доповненнями.

27.05.2013 року наказом Міністерства інфраструктури України від № 316 «Про портові збори» (набрав чинності 15.06.2013 року) було затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів та Порядок обліку та використання коштів від портових зборів. Згідно п. 1.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів передбачено справляння корабельного збору на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України «Про морські порти України». Розмір ставок корабельного збору визначений у Додатку 2 до Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів

03.06.2013 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 406 «Деякі питання акваторій морських портів» (набрала чинності 21.06.2013 року), якою визначив межі акваторії морського порту Керч, що надана у користування ДП «Адміністрація морських портів України».

Як зазначає позивач, з 21.06.2013 Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» набуло право на отримання корабельного збору, який справляється із суден за кожний вхід в акваторію, зокрема морського порту Керч, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту Керч, операційної акваторії причалу (причалів).

В червні-липні 2013 року позивачем надано послуги суднам, які здійснювали прохід по Керч - Єнікальському каналу, вхід в акваторію Керченського морського порту та вихід з неї та знаходились у зоні відповідальності Керченського порту з морської безпеки.

Відповідні судна знаходились під агентським обслуговуванням відповідача, тому на виконання умов договору позивачем нараховано суми корабельного збору, виставлено відповідачу відповідні рахунки для сплати та надіслано акти для підписання.

Відповідачем спрямовані на його адресу рахунки були оплачені частково. Як зазначає відповідач, ним здійснювалася оплата портових зборів (включаючи корабельний збір) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 №1544 за кожне судно, за вхід та вихід з акваторії Керченського морського рибного порту, відповідно до договору №25-6/06/13 від 01.01.2013 року Державному підприємству «Керченський морський рибний порт» та відповідно договору №01/06-06 від 06.06.2013 року - Кримському Республіканському підприємству «Порт-Термінал».

Проте, позивач вважає, що сума корабельного збору повинна сплачуватися саме на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», у зв'язку з чим звернувся до суду із позовною заявою про стягнення відповідної заборгованості.

Як вбачається з наданого розрахунку позову, позивачем заявлено 471138,4 грн. заборгованості по корабельному збору за червень-липень 2013 року з врахуванням пені та штрафу, які нараховані у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства.

В ході розгляду спору позивач збільшив позовні вимоги на 613538,34 грн. заборгованості по корабельному збору за період серпня-вересня 2013 року, строк сплати якого настав, з врахуванням пені та штрафу, які нараховані у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства.

Таким чином, заявлена позивачем сума позову становить 1084700,81 грн., в тому числі боргу, пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язання.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності правових підстав для стягнення з ПП «Глобал Марин» корабельного збору в зв'язку з проходженням Керченським підхідним каналом та Керч-Єнікальським каналом суден, що знаходились під агентським обслуговуванням відповідача та прямували для виконання вантажних операцій до причалів №№ 8, 9, 10 Кримського республіканського підприємства «Порт-Термінал», що розташовані в акваторії Державного підприємства «Керченський морський рибний порт».

Вищий господарський суд України при касаційному перегляді рішення у справі наголосив на необґрунтованості висновків судів попередній інстанцій, що морські судна, які знаходилися під агентуванням відповідача, не здійснювали вхід в акваторію Керченського морського торговельного порту, а лише проходили Керч-Єнікальським каналом та Керченським підхідним каналом, які є судновим ходом і не підпадають під поняття акваторії морського порту, а послуги, вартість яких відшкодовується за рахунок сплати корабельного збору, надавалися відповідачу третіми особами по даній справі, тоді як одночасно доказів надання таких послуг позивачем відповідачу суду надано не було.

Також, Вищий господарський суд України дійшов висновку про безпідставність твердження апеляційного суду, що корабельний збір сплачується тільки у випадку здійснення входу та виходу суден з внутрішньої акваторії Керченського морського торгівельного порту. Оскільки судна відповідача не входили у внутрішню акваторію Керченського морського торговельного порту, що не заперечується позивачем, і послуги, які оплачуються корабельним збором, позивачем відповідачу не надавались, а надавались третіми особами - Державним підприємством «Керченський морський рибний порт» та Кримським Республіканським підприємством «Порт-Термінал» за договорами від 01.01.2013 року № 25-6/06/13 та від 06.06.2013 року № 01/06-06.

Вищий господарський суд України в постанові від 12.03.2014 року у справі № 901/3100/13 зазначив, що суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про те, що проходження суден Керч-Єнікальським та Керченським підхідним каналами не відповідає поняттю портової акваторії та операційної акваторії, безпідставно перебрали на себе виключні повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення меж акваторій морських портів та відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України. В даному випадку для правильного вирішення спору судам слід було встановити чи здійснювали судна, які знаходились під агентуванням відповідача, рух акваторією морського порту Керч, яка надана у користування ДП «Адміністрація морських портів України» згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 406 «Деякі питання акваторії морських портів».

Також, Вищий господарський суд України в постанові від 12.03.2014 року у справі № 901/3100/13 зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що корабельний збір сплачується лише у випадку входу суден у внутрішню акваторію морського порту Керч і виходу з неї, суперечить положенням п. 2.1 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, яким передбачено справляння корабельного збору за кожний вхід в акваторію морського порту, поняття якого, наведено у ст. 1 Закону України «Про морські порти України», а межі визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 406 «Деякі питання акваторії морських портів». Згідно цієї постанови Кабінету Міністрів України акваторія морського порту Керч включає в себе, як внутрішню акваторію порту, так й акваторію Керченського підхідного каналу та Керч-Єнікальського каналу.

Таким чином, під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити питання про те, чи здійснювали взагалі судна під агентуванням відповідача вхід в акваторію Керченського підхідного та Керч-Єнікальського каналів та вихід з неї, що має істотне значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Також, необхідно дослідити питання чи є проходження суден Керч-Єнікальським та Керченським підхідними каналами, рухом судновим ходом, який розташований за межами акваторії порту.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2014 року у справі № 901/3100/13 справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, яким згідно зі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є Господарський суд Київської області.

Відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно абз. 3 п. 4 ст. 22 Закону України «Про морські порти України» корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.

Згідно п. 2.1 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.

Визначення терміну «акваторія морського порту (портова акваторія)» наведено у п. 2 ст. 1 цього Закону, зокрема, акваторія морського порту (портова акваторія) це визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.

Відповідно до п. 3 ст. 8 Закону України «Про морські порти України» межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів. Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до закону.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про морські порти України» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.06.2013 року № 406 «Деякі питання акваторій морських портів», якою визначено межі акваторії морського порту Керч.

Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що акваторії морських портів надано у користування державному підприємству «Адміністрація морських портів України» за умови недопущення передачі їх або їх частин іншим суб'єктам господарювання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №406 «Деякі питання морських портів» визначено межі акваторії морського порту Керч, та згідно з якою Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» надано у користування акваторію морського порту Керч, межі якої визначені Кабінетом Міністрів України, за умови недопущення передачі її або її частин іншим суб'єктам господарювання. Акваторія морського порту Керч складається із внутрішньої акваторії порту, акваторії на острові Коса Тузла, акваторії Керченського підхідного каналу (КПК), акваторії Керч - Єнікальського каналу (КЄК), акваторії відповідних якірних стоянок, акваторії фарватеру №28 поромної переправи, суміжної акваторії з державним підприємством «Керченський морський рибний порт».

Таким чином, судна, що прямують для виконання вантажних операцій до причалів №8, 9, 10 Кримського республіканського підприємства «Порт-Термінал», які розташовані в акваторії Державного підприємства «Керченський морський рибний порт», у будь-якому разі перетинають КЄК та КПК як на вході, так і на виході із акваторії Державного підприємства «Кримський морський рибний порт».

Підпункт 2, пункт 1 статті 2 Закону України «Про морські порти України» роз'яснює, що акваторія морського порту/портова акваторія - це певна кордонами частина водного об'єкту/об'єктів, крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки та відходу суден.

Підпунктом 10 пункту 1 статті 1 Закону України «Про морські порти України» встанволено, що операційна акваторія причалу/причалів - це гідротехнічна споруда, в межах портової акваторії, призначене для безпечного підходу суден до причалу, відходу від причалу, маневрування судів під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами.

Акваторія морського порту Керч, що визначена постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 406, складається із: внутрішньої акваторії порту; акваторії на острові Коса Тузла; акваторії Керченського підхідного каналу (КПК); акваторії Керч-Єнікальського каналу (КЄК); акваторії якірної стоянки № 471 А, 471В, 471С, 471Е; суміжної акваторії з державним підприємством «Керченський морський рибний порт»; акваторії фарватеру № 28 поромної переправи тощо.

Отже, судна, що прямують для виконання вантажних операцій до причалів № 8, 9, 10 Кримського республіканського підприємства «Порт-Термінал» (далі - КРП «Порт-Термінал»), які розташовані в акваторії ДП «Керченський морський рибний порт», у будь-якому разі перетинають КЄК та КПК як на вході, так і на виході із акваторії ДП «Керченський морський рибний порт».

Акваторія морського порту Керч зазначеною постановою Кабінету Міністрів України обмежена лініями, що з'єднують точки з відповідними географічними координатами.

Судновий хід відповідно до підпункту 15 статті 1 Закону України «Про морські порти України» - це водний простір, призначений для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання.

Судноплавний канал - це гідротехнічна споруда, яка відповідно до підпункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про морські порти України» є інженерно-технічною спорудою, розташованою в межах території та акваторії морського порту і призначена для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.

Як вбачається з картографічного позначення суднового ходу (фарватеру), він розташований за межами Керч-Єнікальського каналу і Керченського підхідного каналу і таким чином дійсно не входить до акваторії морського порту Керч.

Проте, морські судна, що знаходились під агентуванням відповідача рухались не судновим ходом, а проходили Керч-Єнікальським та Керченським підхідними каналами. Зазначені канали є гідротехнічними спорудами, розташованими в межах акваторії морського порту Керч, акваторії зазначених каналів є складовою частиною акваторії морського порту Керч.

Таким чином, здійснюючи рух акваторією Керч-Єнікальського та Керченського підхідних каналів судна рухаються акваторією морського порту Керч, тобто заходять і виходять з акваторії порту. Отже маючи у користуванні відведену відповідно до Закону акваторію морського порту Керч, позивач є суб'єктом господарювання, на користь якого відповідно до ст. 22 Закону України «Про морські порти України» справляється корабельний збір.

Таким чином, за наслідками нового розгляду спору судом встановлено, що позивач має право на стягнення з відповідача сум корабельного збору за період з червня по вересень 2013 року. Відтак, з відповідча підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 1084700,81 грн., в тому числі боргу, пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати на сплату судового збору в загальній сумі 21693,54 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Глобал Марин» (98312, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Щорса, 27, оф. 208) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, п-т Перемоги, 14, код 38727770) 1 084 700,81 (один мільйон вісімдесят чотири тисячі сімсот) грн. заборгованості та 21693,54 (двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто три) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.08.2014 р.

Суддя Карпечкін Т.П.