Рішення № 40415404, 09.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6440/14 09.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району»

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 904 647,24 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Кирищук В.П., дов. № 91/2014/02/14-1

від відповідача: Притула Г.Ю., дов. № б/н від 03.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - позивач) до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 904 647,24 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/6440/14, розгляд справи призначено на 07.05.2014 р.

30.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду представником позивача було подано клопотання про доручення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 07.05.2014 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про доручення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 07.05.2014 р. представник відповідача з'явився та подав відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 07.05.2014 р. судом, в порядку ст. 77 ГПК України, та в межах строку, встановленого ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 04.06.2014 р.

30.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення.

04.06.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 04.06.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному, справу № 910/6440/14 було передано для розгляду судді Стасюку С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2014 р. справу № 910/6440/14 було прийнято до провадження суддею Стасюком С.В., розгляд справи призначено на 09.07.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 10.06.2014 р., у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з лікарняного, справу № 910/6440/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р. справу № 910/6440/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 09.07.2014 р.

У судовому засіданні 09.07.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.07.2014 р. проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яку було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", (далі - постачальник, позивач) та КП «ЖЕО-103» Голосіївської районної в м. Києві Ради, яке було перейменовано на Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району», (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 540630 від 01.02.2007 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі (п. 1.1. Договору).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Пунктом 2 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до Договору у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п. п. 4 і 5 додатку № 2 до Договору дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до Договору у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до Договору споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до Договору споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, в свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині оплати за спожиту теплову енергію.

На підтвердження заборгованості відповідача в розмірі 864 190,28 грн. позивачем надані суду облікові картки (табуляграми), відповідно до яких відповідач мав оплатити фактично поставлену позивачем теплову енергію у гарячій воді.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази заборгованості відповідача, а саме облікові картки (табуляграми) за спірний період та встановлено, що у відповідача перед позивачем існує прострочена заборгованість по оплаті за поставлену теплову енергію відповідно до Договору в розмірі 864 190,28 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ним неодноразово складалися акти про неякісні послуги позивача, що свідчить про неналежне виконання ним своїх зобов'язань за Договором.

Проте, суд не приймає до уваги такі зауваження відповідача, оскільки вони є недоведеними належними доказами, адже жодного такого акту, так само як і акту-претензії, відісланої, за словами відповідача, 27.12.2012 р., відповідач суду не надав, у зв'язку з чим твердження відповідача про неналежне виконання позивачем умов Договору є безпідставними та необґрунтованими.

Також помилковим є твердження відповідача, що відносини між ним та позивачем регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки відносини, які склалися між сторонами, не належать до сфери послуг, а є енергопостачанням та регулюються Законом України «Про електроенергетику», Законом України «Про теплопостачання», Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМУ від 03.10.2007 р., тощо.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за фактично поставлену теплову енергію у гарячій воді за Договором в розмірі 864 190,28 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 31 557,31 грн. та 8 899,65 грн. інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявленої позивачем суми 3 % річних та встановлено, що позивачем було допущено помилку при розрахунку зазначеного показника.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в підлягають частковому задоволенню в розмірі 31 425,59 грн.

Що стосується заявленого розміру інфляційних втрат в сумі 8 899,65 грн., то їх нарахування є вірним, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на свою користь інфляційних втрат в розмірі 8 899,65 грн. підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у гарячій воді з урахуванням 3 % річних та інфляційної складової боргу в загальному розмірі 904 647,24 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району» (03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 33; ідентифікаційний код: 26385316) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 864 190 (вісімсот шістдесят чотири тисячі сто дев'яносто) грн. 28 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 8 899 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 65 коп., 3% річних в розмірі 31 425 (тридцять одна тисяча чотириста двадцять п'ять) грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 18 090 (вісімнадцять тисяч дев'яносто) грн. 31 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 14.07.2014 р.

Суддя О.В. Нечай