Рішення № 40414332, 04.09.2014, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/495/14

Єдиний унікальний № 742/1303/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., при секретарі Голушко Н.А., за участю представників сторін: позивача - Ждана В.В., відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Прилуцька» до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за договором позики від 16 жовтня 2000 року № 145 з відсотками у розмірі 2030728,34 грн., отриманих за видатковим касовим ордером № 1261, оскільки ОСОБА_5 не виконує взятих на себе зобов"язань. Позов мотивований тим, що 16.10.2000 між КСП «Птахофабрика «Прилуцька» (правонаступником якого є «Птахофабрика «Прилуцька») та ОСОБА_5 укладено письмовий договір предметом якого було передання останньому у власність коштів у розмірі 363604,00 грн. на 11 років, тобто до 16.10.2011. Договором також передбачена відповідальність позичальника в розмірі 0,5% неустойки за кожен день прострочення зобов»язання, що становить 1667124,34 грн. за 917 днів у період з 17.10.2011 по 26.03.2014.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Сторона відповідача у суді проти позову заперечує, оскільки будь-яких документів з приводу отримання позики ОСОБА_5 не підписував і грошових коштів не отримував.

Свідок ОСОБА_6 у суді підтвердила факт видачі нею особисто за вказівкою директора птахофабрики позики грошей ОСОБА_5 у сумі 363604,00 грн., і тоді ж вона зазначила дану суму прописом у видатковому касовому ордері, де ставив свій підпис і відповідач.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердила факт надання позики у 2000 роках відповідачу птахофабрикою у значній сумі. На той час, будучи економістом, вона також займалася оформленням договорів, і графи у договорі позики № 145 від 16.10.2000 були заповнені нею.

Вислухавши пояснення відповідача, представників сторін, дослідивши, оцінивши та проаналізувавши матеріали і докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до оригіналу видаткового касового ордеру № 1261 від 16 жовтня 2000 року ОСОБА_5 видано позику грошей згідно договору в сумі 363604,00 грн. (а.с. 52).

Згідно копії договору позики № 145 від 16 жовтня 2000 року вбачається, що Птахофабрика «Прилуцька», в особі директора Задорожка А.М., надала у власність позичальнику ОСОБА_5 - 363604,00 грн., який у свою чергу зобов"язувався повернути кошти по закінченню строку позики, тобто на протязі 11 років (п.4.1.), а саме до 16 жовтня 2011 року (а.с. 4).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 0789/1 від 17.06.2014 вбачається, що підпис від імені ОСОБА_5 у графі «Заемщик» в електрографічній копії договору позики № 145 від 16.10.2000 виконаний самим ОСОБА_5 (а.с. 113-118).

Крім того, встановити чи виконаний підпис ОСОБА_5 у графі «Підпис», зображення якого міститься у видатковому касовому ордері № 1261 від 16.10.2000 експерту не виявилось можливим через малий обсяг графічного матеріалу та простоту будови досліджуваного підпису, а також значну варіаційність підпису ОСОБА_5 У той же час, експерт зазначає на збіжності загального вигляду транскрипції підпису ОСОБА_5, а також окремих ознак його почерку та розбіжності у виконаному підпису (а.с. 117-118).

В силу ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ч.1 ст.1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, коли відповідач у порушення договору позики не повернув позикодавцеві суму позики в розмірі 363604,00 грн. до 16.10.2011, тобто порушив своє зобов"язання, тому вимоги позивача є законними та обгрунтованими, а значить позов у цій частині підлягає задоволенню.

Заперечення сторони відповідача проти позову суд не вважає такими, що заслуговують на увагу у зв"язку з наступним.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висвітленої у постанові Судової палати у цивільних справах від 18 вересня 2013 року № 6-63цс13 вбачається, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За змістом ч.2 ст.207, ст.1047 ЦК України під час укладення договору позики сторонами дотримана його письмова форма та відповідач виразив своє волевиявлення на отримання коштів своїми підписами, як у договорі позики № 145 від 16.10.2000, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи № 0789/1 від 17.06.2014 так і у видатковому касовому ордері № 1261 від 16.10.2000 про отримання ним позики у розмірі 363604,00 грн., що підтверджують також свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7

Суд також вважає безпідставними заперечення сторони відповідача про неможливість прийняття як доказ висновок почеркознавчої експертизи. Так, експерта ОСОБА_9, яка проводила відповідну експертизу, внесено до реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України. Її повноваження на право проведення, крім того, почеркознавчих експертиз за спеціальністю дослідження почерку і підписів, підтверджено також свідоцтвом Міністерства юстиції України № 20-11, дійсного до 17 червня 2014 року (а.с. 142). Також експерт

Договором позики між сторонами передбачено відповідальність позичальника за порушення виконання зобов"язання шляхом сплати неустойки (пені) в розмірі 0,5% за кожен день прострочення виконання (п.6.3) - а.с. 4. Прострочення виконання зобов"язання становить 892 дні (з 17.10.2011 по 25.03.2014). 0,5% за один день від суми прострочення (363604,00 грн.) складає 1818,00 грн., а за 892 дні становить - 1621656,00 грн.

У той же час, згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Беручи до уваги, що розмір позики в рази перевищує розмір неустойки, враховуючи матеріальне становище відповідача, який не працює, тому суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки до 300000,00 грн., задовольнивши вимоги в цій частині частково.

Таким чином, сума боргу за договором позики з врахуванням неустойки становитиме 663604,00 грн. (363604 + 300000).

Задовольняючи таким чином позовні вимоги, згідно ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача - 3654,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 625, 1046-1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 15, 60, 84, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Прилуцька» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Прилуцька» суму боргу за договором позики № 145 від 16 жовтня 2000 року в розмірі 663604 (шістсот шістдесят три тисячі шістсот чотири) грн. 00 коп. та 3654,00 грн. на відшкодування судових витрат, а всього - 667258 (шістсот шістдесят сім тисяч двісті п"ятдесят вісім) грн. 00 коп.

У решті - в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: О.Ільченко