Ухвала суду № 40411899, 04.09.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/1261/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сидоренко Номер провадження 22-ц/788/1439/14 Суддя-доповідач - Собина Ольга. Іванівна. Категорія - 19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Собини О. І.,

суддів - Таран С. А. , Левченко Т. А.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2014 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» до ОСОБА_3, ОСОБА_2

про компенсацію завданих збитків суми виплаченого страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2014 року позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» компенсацію завданих збитків - суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 7142 грн.56 коп. та судові витрати по справі в сумі 243 грн.60 коп. в дольовому порядку по 121 грн.60 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі відповідачки ОСОБА_2 зазначено, що рішення суду першої інстанції необґрунтоване і незаконне, оскільки рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. Місцевим судом не були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, докази розглянуті поверхнево.

Вказано, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог і стягнення коштів саме з відповідачів у справі, які є спадкоємцями померлого ОСОБА_4

Відповідачка стверджує, що про отримання її покійним братом ОСОБА_4 кредиту вона дізналась лише під час ознайомлення з позовними вимогами і брат за станом свого здоров'я не міг укладати кредитний договір.

На думку відповідачки місцевий суд не з'ясував статус договору добровільного страхування кредитів КР-11 № 0015 (Арсенал) і жодним пунктом даного договору не передбачене право регресної вимоги у випадку невиконання кредитного зобов'язання.

Просить суд скасувати рішення суду першої інстанції по даній справі, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Український Страховий Дім» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відшкодування страхових виплат відмовити за необґрунтованістю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 05 серпня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 був укладений договір № 207 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетно-кредитною схемою про відкриття карткового рахунку, згідно з яким ОСОБА_4 було відкрито картковий рахунок і відновлювальну кредитну лінію і він повинен був повертати кредитні кошти та відсотки за користування ними на умовах визначених договором. 05 серпня між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 було укладено додатковий договір до договору від 05 серпня 2008 року (а.с.9-14).

Як вбачається з наданого банком повідомлення ОСОБА_4 користувався кредитними коштами банку та мав заборгованість перед банком в сумі 7142 грн.56 коп., яка не була своєчасно погашена у зв'язку з його смертю (а.с.23).

Відповідно до умов договору від 25 липня 2011 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Український Страховий Дім» позивачем був застрахований ризик банку щодо невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами, в тому числі і у разі смерті позичальника (п.4.2 та 9.2 Договору) (а.с.15-20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 22).

ПАТ «Український Страховий Дім» на вимогу банку, на підставі повідомлення про страховий випадок (а.с.23), провело банку страхове відшкодування в розмірі неповернутої позичальником ОСОБА_4 суми кредиту - 7142 грн. 56 коп. (а.с.26).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на квартиру житловою площею 16,2 кв.м., загальною площею 28,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і відповідачі звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та набули право власності на зазначене нерухоме майно відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 грудня 2012 року (а.с.123).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки відповідачі прийняли спадщину після смерті позичальника банку - ОСОБА_4, тому на них перейшли всі права та обов'язки позичальника за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 В свою чергу, до позивача перейшли в силу закону та договору добровільного страхування кредитів КР-11 № 0015 (Арсенал), право вимоги до спадкоємців.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи та закону.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки померлий ОСОБА_4 мав заборгованість за кредитним договором в сумі 7142 грн.56 коп. і саме вказана сума була виплачена позивачем на користь ПАТ «Державний ощадний банк України», то відповідно до ст. 993 ЦК України до позивача перейшло право вимоги до особи , відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщини.

Позивач, дізнавшись про смерть ОСОБА_4, відповідно до вимог ст.1281 ЦК України, звернувся з вимогами до спадкоємців останнього особисто, а також через Охтирську міську державну нотаріальну контору (а.с. 27-37).

Спадкове майно складається з 1-кімнатної квартири, вартість якої значно перевищує кредитну заборгованість померлого, тому стягнення з відповідачів в солідарному порядку коштів в сумі 7142 грн.56 коп. не суперечить ст. 1282 ЦК України.

Посилання апелянта на те, що судом не враховані порушення закону щодо повідомлення ОСОБА_4 про укладення договору добровільного страхування, на думку колегії суддів, не може бути взята до уваги, оскільки ЗУ «Про страхування», ні іншими нормативними актами не передбачено повідомлення позичальника про укладення такого договору страхування.

Також не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо сумнівів апелянта в укладенні її покійним братом кредитного договору, оскільки на її думку, за станом свого здоров'я він не міг цього зробити.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Апелянт з відповідними позовними вимогами про визнання кредитного договору недійсним або неукладеним до суду не звертався і дане питання судом не досліджувалось.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -