Постанова № 40411713, 20.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року 08:25 № 826/10840/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б. В. при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Агробудмеханізація»доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києвіпровизнання протиправною та скасування постановиВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Агробудмеханізація» (надалі - Позивач/ПрАТ «Агробудмеханізація») до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (надалі - Відповідач/Інспекція ДАБК у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати припис від 01.07.2014 р., винесений головним державним інспектором інспекційного відділу №1 Інспекції ДАБК у м. Києві Бабчинецером Ф.О.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову №201/14/7126-41/0807/02/1 від 08.07.2014 р., винесену виконуючим обов'язки начальника Інспекції ДАБК у м. Києві Ліхуновим К.Є.

3. Витрати за судовий збір стягнути з Державного бюджету.

Після усунення недоліків адміністративного позову Позивачем, суд ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2014 р. було відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники Позивача, які адміністративний позов підтримують в повному обсязі, просять його задовольнити, зокрема зазначають про порушення Відповідачем положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон №3038), Закону України «Про відповідальність за правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності» (надалі - Закон №208), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 р. (надалі - Порядок №553), Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 р. (надалі - Порядок №244) під час прийняття оскаржуваних постанов, приписів. Зокрема, Позивачем зазначається, що Відповідачем не враховано про самостійне усунення порушень, які були виявлені під час проведення перевірки.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначає про правомірність винесення оскаржуваних постанови та припису. При цьому, звертає увагу на порушенні Позивачем положень Закону України «Про архітектурну діяльність» (надалі - Закон №687), п.1.17 ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва», п.4.19, п.9.4.1, п.6.2.6 ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», а саме: не ведеться журнал загальних робіт; зони потенційно небезпечних факторів не мають сигнальне огородження; газові балони зберігаються з порушенням вимог НПАОП 0.00-1.07, НПАНОП 0.00-1.20 та ДБН В.2.5-20 (під кабелем із струмом та скрутками) та не розташовані у спеціальних сухих провітрюваних приміщеннях, а на відкритих майданчиках; біля в'їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту.

На підставі ч.4 ст.122 КАС України, суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

На підставі наказу №46 від 24.06.2014 р. «Про затвердження Плану перевірок на липень 2014 р. по здійсненню заходів державного контролю за будівництвом об'єктів у м. Києві Управління контролю будівництва об'єктів та Сектором контролю за будівництвом автомобільних доріг, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду», затвердженого Відповідачем, було проведено планову перевірку Позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Приватним акціонерним товариством «Агробудмеханізація» під час «Реконструкції автозаправної станції (АЗС) під автозаправний комплекс (АЗК) по проспекту Московському, 20-А в Оболонському району м. Києва».

За результатами проведеної перевірки інспектором Відповідача було складено Акт від 01.07.2014 р. перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, в якому зафіксовані такі порушення:

ь здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства, а саме: не ведення журналу авторського нагляду - чим порушено ст.11 Закону №687 та Порядку №903;

ь генпідрядником ПАТ «Агробудмеханізація» не ведеться належним чином журнал загальних робіт, а саме: останній запис зроблено 18.06.2014 р., відсутні відмітки в таблиці «Перелік актів допоміжного прийняття відповідальних конструкцій і обстеження відповідальних конструкцій і обстежень прихованих робіт», чим порушено п.1.17 ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва»;

ь зони потенційно небезпечних факторі не мають сигнальне огородження згідно ГОСТ 23407, чим порушено п.4.19 ДБН А3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» (надалі - ДБН А.3.2.-2-2009);

ь газові балони зберігаються з порушенням вимог НПОП 0.00-1.07, НПАОП 0.00-1.20 та ДБН В.2.5-20 (під кабелем із струмом та скрутками) не розташовані у спеціальних сухих і провітрюваних приміщеннях, а на відкритих майданчиках - не під навісами з негорючих матеріалів, які захищають їх від опадів та прямих сонячних променів, чим порушено п.9.4.1 ДБН А.3.2-2-2009;

ь біля в'їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту, чим порушено п.6.2.6 ДБН А.3.2.-2-2009.

01.07.2014 р. Відповідачем було прийнято припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вказано на необхідності усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на зазначеному об'єкті будівництва у термін до 10.07.2014 р. Копію припису отримано технічним директором Позивача 04.07.2014 р.

Крім того, 01.07.2014 р. Відповідачем складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності в якому зазначено про встановлені порушення та зазначається що розгляд справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності відбудеться 08.07.2014 р. Копію протоколу отримав технічний директор Позивача 04.07.2014 р.

08.07.2014 р. Відповідачем було винесено Постанову №201/14/7126-41/0807/02/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої Позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону №208 та накладено штраф в розмірі 54 810,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з винесеними постановою та приписом Відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас, згідно до ч.1 та ч.2 ст.41 Закону №3038, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В п.4 ч.4 ст.41 Закону №3038 визначено, що посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджену Указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 р. (надалі - Положення №439/2011) Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно п.3 Положення №439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.

Таким чином, на Відповідача покладається обов'язок контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Положеннями ст.41 Закону №3038 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. При цьому, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок №553.

В п.2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

В п.6 Порядку №553 визначено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції. Інспекції проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.

При цьому, за умовами передбаченими положеннями п.16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Крім того, в п.9 Положенням №735 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо правомірності призначення планової перевірки Позивача та складення акту перевірки.

Положеннями ст.9 Закону №687 передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій».

В п.1.1 та п.1.2 ДБН А.3.2-2-2009 визначено, що ці норми поширюються на загальнобудівельні і спеціальні будівельні роботи під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ре монту, реставрації будівель та споруд. Ці Норми визначають вимоги з охорони праці та промислової безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до п.4.19 ДБН А.3.2-2-2009 зони потенційно небезпечних факторів повинні мати сигнальне огородження згідно з ГОСТ 23407. За необхідності виконання будівельно-монтажних робіт у цих зонах у ПВР повинні бути передбачені організаційно-технічні заходи з безпеки праці.

В п.4.16 ДБН А.3.2-2-2009 передбачено, що до зон потенційно небезпечних факторів належать: ділянки території поблизу будівлі чи споруди, що зводиться; поверхи (яруси) будівель, споруд на одній захватці, над якими здійснюється монтаж (демонтаж) конструкцій, устаткування; зони переміщення будівельно-дорожніх машин, обладнання або їх частин, робочих органів; зони, над якими переміщуються вантажозахоплювальні пристрої з вантажем кранами (зони, над якими переміщуються частини баштового крана, зокрема противаги, частини балочної стріли баштового крана, по якій не переміщується вантажний візок, не вважаються небезпечними).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема фотознімків інспектором, що не заперечується в судовому засіданні Позивачем, сигнальна стрічка навколо потенційно небезпечного фактору була відсутня.

Однак, як зазначає представник Позивача, після проведення перевірки такі недоліки були усунуті та була розміщена була сигнальна стрічка.

Відповідно до п.6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 зафіксовано, що біля в'їзду на будівельний майданчик необхідно встановити схему руху автотранспорту. Транспортні засоби та пішоходи повинні потрапляти на об'єкт будівництва і покидати його через різні проходи і проїзди, що призначені для транспортних засобів і пішоходів. Для доступу в основні робочі зони тимчасові автомобільні шляхи повинні бути обладнані пішохідними пере ходами з відповідними знаками.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема фотознімків інспектором, що не заперечується в судовому засіданні Позивачем, біля в'їзду на будівельний майданчик не було встановлено схему руху автотранспорту.

Однак, як зазначає представник Позивача, після проведення перевірки такі недоліки були усунуті та відповідна таблиця була розміщена на в'їзді на будівельний майданчик.

В п.9.4.1 ДБН А.3.2-2-2009 передбачено, що газові балони необхідно зберігати і використовувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07, НПАОП 0.00-1.20 та ДБН В.2.5-20 у спеціальних сухих і провітрюваних приміщеннях, а на відкритих майданчиках - під навісами з негорючих матеріалів, які захищають їх від опадів та прямих сонячних променів.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема фотознімків інспектором, що не заперечується в судовому засіданні Позивачем, на майданчику знаходились газові балони під струмом та не розташовані у спеціальних сухих і провітрюваних приміщеннях.

Однак, як зазначає представник Позивача, після проведення перевірки такі недоліки були усунуті та відповідна таблиця була розміщена на в'їзді на будівельний майданчик.

Крім того, ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва» передбачають, що ці Норми встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції існуючих будівель і споруд, технічного переоснащення діючих підприємств об'єктів будь-якого призначення. Цих вимог повинні дотримуватись усі учасники будівництва, незалежно від форм власності і відомчої належності.

Положеннями п.1.17 ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва» на кожному об'єкті будівництва належить: вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4.

Водночас, як було встановлено під час проведення перевірки, що підтверджується наданими Відповідачем доказами тане заперечується Позивачем, вказані журнали не заповнювався журнал загальних робіт та не робились відмітки в таблиці «Перелік актів допоміжного прийняття відповідальних конструкцій і обстеження відповідальних конструкцій і обстеження прихованих робіт».

Однак, як зазначає представник Позивача, після проведення перевірки такі недоліки були усунуті.

В ст.41 Закону №3038 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Крім того, в 8 ч.3 ст.2 Закону №208 суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість винесення Відповідачем оскаржуваних припису та постанови.

Водночас, суд не приймає до уваги посилання Позивача як на підставі звільнення від відповідальності факт усунення виявлених порушень, оскільки ні положення Закону №208, ні положення Законів №3038 та №687, ні положення Порядку №244 не передбачають звільнення від відповідальності, якщо суб'єкт містобудування усунув виявлені порушення після проведення перевірки.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення. Ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст.94 КАС України та ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» решта суми судового збору 1 644,30 грн. підлягає стягненню з Позивача.

Керуючись положеннями ст.2, ст.11, ст.69, ст.71, ст.86, ст.158-163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Агробудмеханізація» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агробудмеханізація» (адреса: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 76-А, код ЄДРПОУ 13708491) решту суми судового збору у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/10840/14».

Контроль за виконанням даного пункту покласти на Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Київській області.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін