Справа №591/3392/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - МіліціановНомер провадження 22-ц/788/1581/14 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 27
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Семеній Л. І.,
суддів - Кононенко О. Ю. , Шевченка В. А.
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25 липня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»
про захист прав споживача та стягнення грошових коштів,
в с т а н о в и л а:
У травні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачем 23.07.2013 року було укладено договір банківського вкладу на суму 9000 доларів США зі сплатою 7% річних та можливістю дострокового закриття вкладу. Одночасно було укладено договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат», за яким на рахунок перераховувалися відсотки та вся сума вкладу по закінченню основного договору. 06.02.2014 року позивачем подано заяву про закриття договору банківського вкладу з 24.02.2014 року, проте банк кошти заявнику не повернув, а лише перевів їх 24.03.2014 року на рахунок для виплат. Тому просить суд стягнути на його користь суму вкладу - 9000 доларів США, проценти у сумі 472,5 доларів США та 3% річних - 40,7 доларів США.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 25 липня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - Банк) на користь ОСОБА_3 9137,50 доларів США, що на дату винесення рішення згідно офіційного курсу Національного банку України становить еквівалент 106752,20 грн.
Стягнуто з Банку на користь ОСОБА_3 3% річних за період прострочення виплати коштів за Договором банківського вкладу НОМЕР_1 від 23.07.2013 року з 22.04.2014 року по 19.05.2014 року включно в сумі 241,95 грн.
Стягнуто з Банку на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1111,52 грн.
В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування і недоведеність судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду у частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволенні.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Національний банк України своєю постановою зобов'язав банки обмежувати видачу готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків через каси та банкомати у сумі еквівалентній 15000 грн. на добу на одного клієнта за офіційним курсом. Крім того, відповідач своїм рішенням обмежив повернення депозитних вкладів сумою 1000 грн., чого суд не врахував, стягуючи повну суму депозиту, відсотки та 3% річних. Також зазначає, що суд застосував невірний курс Національного банку України станом на день ухвалення рішення, який складає 1175,2797 грн. за 100 доларів США.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення представника позивача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір та стягуючи з Банку суму вкладу 9000 доларів США, 137,50 доларів США - 7% річних та 20,71 доларів США - 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушені умови укладеного сторонами договору банківського вкладу, оскільки після пред'явлення позивачем вимоги про повернення коштів, Банк депозит та нараховані відсотки протягом встановленого в договорі строку, а саме семи днів, не повернув.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 23.07.2013 року між ОСОБА_3 та Банком укладено депозитний Договір банківського вкладу «Швейцарський «Постійний» «Щомісячний» №622048/2013 в доларах США зі строком вимоги про повернення вкладу - 24.08.2014 року (а.с.5).
Позивачем 23.07.2013 року внесено депозитні кошти в сумі 9000 доларів США (а.с. 7).
Також сторонами укладено Договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат», за яким на ім'я вкладника відкрито рахунок на вимогу НОМЕР_1 (а.с.6).
06.02.2014 року ОСОБА_3 подано заяву про дострокове розірвання договору банківського вкладу, в якій сторонами погоджено дату перерахування вкладу та процентів - 24.02.2014 року (а.с.8).
З банківської виписки від 16.05.2014 року вбачається, що відповідачем перераховано грошові кошти на вкладний рахунок НОМЕР_1 «Для виплат», а також нараховано відсотки на суму 418,34 доларів США (а.с.9)
З банківської виписки від 25.07.2014 року вбачається, що 25, 26 червня та 04 липня 2014 року Банком виплачено позивачу по 100 доларів США на погашення відсотків за умовами договору, а всього - 300 доларів США (а.с.55).
Зазначені обставини правильно встановлені судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи.
Суд вірно встановив правовідносини, що склалися між сторонами спору, зокрема керувався положеннями ст.ст. 530, 625, 631, 1058, 1061 ЦК України, а також дійшов обґрунтованих висновків про порушення відповідачем вимог ст.ст. 526, 625, ч.3 ст.1068, ст.1074 ЦК України та прав позивача.
Доводи заявника апеляційної скарги з приводу існування обмеження як Національного банку України, так і відповідача з приводу видачі депозитів в іноземній валюті вже були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано ним спростовані.
Відповідно до ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Доказів на підтвердження наявності зазначених підстав для обмеження прав позивача щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, відповідач суду не надав.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо порушення відповідачем прав позивача та обґрунтовано їх захистив, стягнувши на користь останнього суму депозиту, нараховані проценти та 3 % річних.
Проте, з визначеним розміром еквіваленту вартості стягуваної з відповідача суми коштів у доларах США згідно офіційного курсу Національного банку України станом на день ухвалення рішення, погодитись не можливо.
Згідно з встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні до іноземних валют станом на 25.07.2014 року, тобто на день ухвалення рішення, 100 доларів США еквівалентні 1175,2797 грн., а не 1168,2867 грн., які місцевий суд взяв до розрахунку.
Таким чином, 9137,50 доларів США (сума депозиту + відсотки) еквівалентні 107391,18 грн., а не 106752, 20 грн., а 20,71 доларів США (3% річних) - 243,40 грн., а не 241, 95 грн., як визначив суд першої інстанції.
За таких обставин рішення суду першої інстанції, в частині визначення еквіваленту стягуваної суми боргу в іноземній валюті до гривні за офіційним курсом Національного банку України, підлягає зміні.
Згідно з ч.5 ст.88 ЦПК України розподіл судових витрат підлягає також зміні. Відповідно до задоволених вимог з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1038,68 грн., а не 1111,52 грн., як зазначив місцевий суд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25 липня 2014 року змінити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_3 9137, 50 доларів США (дев'ять тисяч сто тридцять сім доларів 50 центів США), що становить еквівалент 107391,18 грн. (сто сім тисяч триста дев'яносто одна гривня 18 копійок), а не 106752,20 грн. як зазначено в рішенні суду першої інстанції.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_3 3% річних в сумі 243 грн. 40 коп., а не 241,95 грн. як зазначено в рішенні суду першої інстанції.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в дохід держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1038,68 грн., а не 1111,52 грн. як зазначено в рішенні суду першої інстанції.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді -
Судове рішення № 40411004, Апеляційний суд Сумської області було прийнято 09.09.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 591/3392/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: