Постанова № 40409207, 02.09.2014, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/48/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого-судді Стратович О.В.

за участю:

секретаря судового засідання Єпифанович Г.В.

позивача ОСОБА_1

позивачки ОСОБА_2

представника УПСЗН Гурєва О.І.

представника Новобілокоривицької

селищної ради Дорош Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , мешканців АДРЕСА_1 , до Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА , м. Олевськ вул. Привокзальна , 5 ; Новобілокоривицької селищної ради Олевського району смт. Нові Білокоровичі вул. Привокзальна , 39 , про визнання рішення протиправним , стягнення матеріальних коштів та моральної шкоди ,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА , м. Олевськ вул. Привокзальна , 5 ; Новобілокоривицької селищної ради Олевського району смт. Нові Білокоровичі вул. Привокзальна , 39 , про визнання рішення протиправним , стягнення матеріальних коштів та моральної шкоди .

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали з підстав зазначених в позові і просять їх задовольнити в повному обсязі .

Відповідачі заперечують стосовно задоволення позову і просять суд відмовити в задоволенні позову поклавши судові витрати на позивачів у зв? язку з відсутністю кошів на сплату судового збору .

Допитані в судовому засіданні в якості свідків : ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду показали , що ОСОБА_2 постійно доглядає за ОСОБА_1 , як за місцем проживання останнього так і за місцем свого тимчасового перебування у м. Київ . При цьому також пояснили , що ОСОБА_2 з моменту припинення їй соціальних виплат продовжувала здійснювати нагляд за інвалідом першої групи ОСОБА_1

В ст.32 Конституції України зазначено , що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя , крім випадків , передбачених Конституцією України .

Відповідно до вимог ч.3 ст. 24 Закону України « Про місцеве самоврядування » органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі , у межах повноважень та у спосіб , передбачені Конституцією і законами України …. .

Інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму , зумовленим захворюванням , наслідком травм або уродженими дефектами , що призводить до обмеження життєдіяльності , до необхідності в соціальній допомозі і захисті зазначено в ст.2 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні » , в абзаці другому цієї статті також зазначено , що соціальний захист інвалідів з боку держави полягає , зокрема у встановленні опіки або стороннього догляду ; порядок та умови визначення потреб у зв? язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи , зазначено в ст.5 цього Закону .

Як убачається в матеріалах справи відповідно до висновку Житомирської обласної СЕК., від 05.02.2008 року , довідки серії МСВ № 005272 , позивач - ОСОБА_1 визнаний інвалідом першої групи , пов? язаної з аварією на ЧАЕС і потребує постійного стороннього догляду , інвалідність встановлена довічно ( а.с. 6 ) .

Відповідно до вимог ; п. п. 1 , 2 , 5 , 8 ч.2 п.10 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам , які надають соціальні послуги , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року позивачці - ОСОБА_2 , як непрацюючій особі , яка постійно надає соціальні послуги інваліду першої групи , в даному випадку ОСОБА_1 , який потребує сторонньої допомоги , була призначена щомісячна компенсаційна виплата виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 15 % - фізичним особам , які надають соціальні послуги інвалідам першої групи .

Управлінням праці та соціального захисту населення Олевської РДА , відповідно до заяви ОСОБА_2 , на підставі рішення від 16.08.2011 року була призначена відповідна компенсація ( особова справа НОМЕР_1 заведена Олевським УПСЗН 11.08.2011 року ) . Факт виплат грошових компенсацій стверджується відповідними довідками ( а.с. 139-142 ) .

З 16.08.2011 року ОСОБА_2 виплачувалася відповідна компенсація , яка була припинена відповідно до рішення комісії Олевського УПСЗН № 311 від 08.05.2013 року з мотивацією « у зв? язку з нездійсненням догляду та не проживанням на території селищної ради згідно акту » ( а.с. 89 ) . До рішення комісії було додано акт обстеження матеріально-побутових умов одержувачів допомоги по догляду за ( пристарілими , інвалідами , одинокими ) , який був затверджений Білокоровицьким селищним головою Андрієнко О.С. від 30.04.2013 року ( а.с. 90 ) , складений комісією селищної ради , в акті убачається , що акт складався за дорученням начальника УПСЗН і встановлено , що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 але практично не проживає . Представник Олевського УПСЗН у перевірці та складанні актів участі не приймав , крім того в особовій справі відсутні відомості про те що Олевське УПСЗН уповноважувало селищну раду здійснити зазначену перевірку та скласти відповідний акт , а тому суд вважає такий акт нікчемним .

Відповідно до п.п. 1 , 3 , 4 Положення про головного соціального інспектора та державного соціального інспектора , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1098 від 25.08.2004 року , на головного соціального інспектора покладається здійснення контролю за правильністю надання державної соціальної допомоги , проведення вибіркової перевірки особових справ одержувачів такої допомоги за рішенням керівника органу праці та соціального захисту населення .

Представник відповідача ( УПСЗН ) не надав суду доказів прийняття рішення керівником Олевського УПСЗН стосовно здійснення вище зазначеної перевірки , а саме стану догляду за інвалідом першої групи ОСОБА_1 , таких відомостей нема і в особовій справі .

Позивач - ОСОБА_1 до УПСЗН з заявою , що його права , як інваліда першої групи порушені і він не отримує належного догляду ( соціальної допомоги ), не звертався .

В ст. 2 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні » від 11.12.2003 року № 1382- IV зазначено , що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод , передбачених Конституцією , законами чи міжнародними договорами України , або підставою для їх обмеження .

Суд вважає , що відповідачі незаконно позбавили прав та законних інтересів позивачів мотивуючи свої доводи тим , що відповідачка ОСОБА_2 не проживає в АДРЕСА_1, де доглядає інваліда , оскільки ОСОБА_2 може здійснювати догляд за інвалідом перебуваючи тимчасово і в іншому місці , так як ОСОБА_1 не є психічно хворою або лежачою людиною , що потребує постійного перебування при інваліді .

Відповідно до ч.1 ст. 15 , ст.ст.19 , 20 Закону України « Про соціальні послуги » ( зі змінами та доповненнями ) від 19.06.2003 року № 966-IV зазначено наступне , а саме :у разі якщо особа , що отримує соціальні послуги , без поважних причин не виконує вимоги їх одержання , суб? єкт , що надає соціальні послуги , виносить такій особі письмове попередження про можливість відмови від надання соціальних послуг або обмеження у їх наданні ; рішення про відмову в наданні , обмеження обсягу або припинення надання соціальних послуг державними і комунальними суб? єктами може бути оскаржено до центрального або місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування , який видав дозвіл на надання соціальних послуг або до суду ; особи винні у порушенні законодавства про соціальні послуги , несуть цивільно-правову , адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України .

Відповідно до ст.23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушених її прав .

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК моральна шкода завдана , фізичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою , яка її завдала за наявності її вини .

Суд , дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення сторін , показання свідків , приходить до висновку , що позов підлягає до задоволення частково .

Так , судом встановлено , що відповідачі грубо порушили право інваліда першої групи на соціальне забезпечення та право особи , яка доглядає за даним інвалідом на відповідну компенсацію безпідставно прийнявши рішення № 311 від 08.05.2013 року , про закриття особового рахунку НОМЕР_1 на ім? я ОСОБА_2 , при цьому не призначивши ОСОБА_1 іншу особу , яка може здійснювати за останнім догляд , а саме надання соціальних послуг інваліду першої групи .

Суд не бере до уваги доводи та заперечення відповідачів , оскільки вони не відповідають дійсності , є надуманими і не ґрунтуються на матеріалах справи .

Не бере також до уваги і акти обстеження матеріально-побутових умов сім? ї , а саме : № 219 від 23.05.2013 року ( а.с. 104-105 ) ; № 471 від 13.11.2013 року ( а.с. 101-103 ) ; оскільки в даних актах відсутні підстави складання актів та відсутні відомості , що ОСОБА_2 не здійснює догляду за інвалідом першої групи ОСОБА_1 та не встановлено в який час дані акти складалися .

Суд вважає , що позивачка ОСОБА_2 добросовісно здійснювала свої обов? язки по догляду за інвалідом першої групи , що знайшло своє підтвердження в поясненнях позивача , показаннях свідків , а також відсутності у відповідачів доказів недобросовісного здійснення обов? язків позивачкою , тим паче , що ні в одному нормативному акті ( законі ) не зазначено , яким чином здійснюється догляд , що саме входить до понять догляду за інвалідом , натомість є застереження щодо конфіденційності такої інформації ( ст.10 ЗУ « Про соціальні послуги » ) . В свою чергу позивач ОСОБА_1 не зловживав своїми правами , як інвалід першої групи , який потребує постійного стороннього догляду .

Незаконними діями відповідача - Олевським УПСЗН позивачам була завдана моральна шкода , оскільки вони певний час були позбавлені соціального захисту , що примусило їх постійно нервувати , звертатися до суду з позовом , разом з тим суд вважає , що позов в цій частині підлягає до часткового задоволення оскільки позивачі не надали суду доказів , що ним була заподіяна моральна шкода саме на суми зазначені в позовній заяві .

Суд вважає за можливе не притягувати до юридичної відповідальності Новобілокоривицьку селищну раду Олевського району , оскільки в позовних заявах ( первинній та додатковій ) позивачі не заявляли вимог про притягнення до будь-якої відповідальності зазначеного відповідача , мова йшла про притягнення як відповідача у справі лише відповідача УПСЗН Олевського РДА в Житомирській області .

На підставі наведеного та керуючись вимогами : ст. 32 Конституції України ; ч.3 ст. 24 Закону України « Про місцеве самоврядування » ; ст.2 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні » ; п.п. 1 , 2 , 5 , 8 ч.2 п.10 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам , які надають соціальні послуги , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року ; п.п. 1 , 3 , 4 Положення про головного соціального інспектора та державного соціального інспектора , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1098 від 25.08.2004 року ; ст. 2 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні » від 11.12.2003 року № 1382- IV ; ч.1 ст. 15 , ст.ст.19 , 20 Закону України « Про соціальні послуги » ( зі змінами та доповненнями ) від 19.06.2003 року № 966-IV ; ст.23 , ч. 1 ст. 1167 ЦК України ; ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 100, 122, 128, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України , суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , мешканців АДРЕСА_1 , до Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА , м. Олевськ вул. Привокзальна , 5 ; Новобілокоривицької селищної ради Олевського району смт. Нові Білокоровичі вул. Привокзальна , 39 , про визнання рішення протиправним , стягнення матеріальних коштів та моральної шкоди - задовольнити частково .

Визнати рішення комісії Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА від 08.05.2013 року № 311 , про закриття особового рахунку НОМЕР_1 , стосовно ОСОБА_2 , про отримання допомоги по догляду за інвалідом першої групи у зв? язку з нездійсненням догляду та не проживанням на території селищної ради згідно акту , та зняття з обліку з 01.05.2013 року - незаконним .

Зобов? язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА скасувати рішення комісії Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА від 08.05.2013 року № 311 , про закриття особового рахунку НОМЕР_1 , стосовно ОСОБА_2 , про отримання допомоги по догляду за інвалідом першої групи у зв? язку з нездійсненням догляду та не проживанням на території селищної ради згідно акту , та зняття з обліку з 01.05.2013 року , як незаконне .

Зобов? язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА , м. Олевськ вул. Привокзальна , 5 , нарахувати та виплатити невиплачені кошти , по компенсації по догляду за інвалідом першої групи , на користь ОСОБА_2 , з 10.05.2013 року по час розгляду справи в суді .

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА , м. Олевськ вул. Привокзальна , 5 , ( ідентифікаційний код 03192610 ) на користь ОСОБА_1 1000,00 гривень моральної ( немайнової ) шкоди .

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА , м. Олевськ вул. Привокзальна , 5 , ( ідентифікаційний код 03192610 ) на користь ОСОБА_2 1000,00 гривень моральної ( немайнової ) шкоди .

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА , м. Олевськ вул. Привокзальна , 5 , ( ідентифікаційний код 03192610 ) 1827,00 гривень судового збору .

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду , через Олевський районний суд Житомирської області , протягом десяти днів з дня її проголошення .Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя: О. В. Стратович