Ухвала суду № 40408490, 10.09.2014, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1177/13-к

Провадження № 1-кп/352/6/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2014 м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю прокурора Боднарука А.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

секретаря Гундич Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Горохолино Богородчанського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, несудимого, громадянина України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_2 умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження.

Злочин скоєно за наступних обставин.

03 липня 2012 року біля 13 год. 20 хв. на території господарства ОСОБА_4, що розташоване по АДРЕСА_2, під час розмови, яка відбулась між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з приводу того, що ОСОБА_5 випасав свою корову на земельній ділянці ОСОБА_1 в урочищі «Боронів» в с. Рошнів Тисменицького району Івано-Франківської області, між ними виникла словесна суперечка. Під час суперечки обвинувачений умисно наніс потерпілій два удари рукою по тілу, один з яких - в ділянку обличчя, у результаті заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Обвинувачений у судовому засіданні не визнав своєї вини у висунутому обвинуваченні і пояснив, що 03 липня 2012 р. між ним і потерпілою дійсно мала місце словесна суперечка, оскільки потерпіла обвинуватила його в тому, що він випасав корову на її городі, однак, жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_1 він не наносив, лише захищався, так як потерпіла під час суперечки побила його граблями, розбивши йому голову, порвавши на ньому футболку.

Вина обвинуваченого в умисному заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень, незважаючи на заперечення ним своєї вини, доводиться сукупністю наступних доказів:

- показаннями у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1 про те, що 03 липня 2012 р. біля 13 год. 20 хв. на території господарства ОСОБА_4, що розташоване по АДРЕСА_2, вона мала розмову із ОСОБА_2, який був випивший, про те, що він напередодні ранком випасав свою корову на її городі; вони спочатку жартували, а потім обвинувачений почав обзивати її, після цього зловив її лівою рукою за обличчя і вдарив її обличчям до стовпа стодоли; потім ОСОБА_2 почав наносити їй удари руками по тілу; на її крик вибігла ОСОБА_4, яка кинулась їх розбороняти, кричала, щоб потерпіла тікала геть;

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 про те, що 03 липня 2012 р. вона, прийшовши додому на обід, застала на своєму подвір'ї потерпілу ОСОБА_1; коли надійшов ОСОБА_2, потерпіла почала вияснювати у нього, чому він випасав корову на її городі, між ними почалась суперечка; свідок зайшла до хати; коли почула крик, вибігла з хати і побачила, як ОСОБА_2 один раз вдарив рукою ОСОБА_1, яка стояла біля стодоли, по обличчю; свідок почала розбороняти обвинуваченого і потерпілу, кричала останній, щоб вона тікала геть;

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 про те, що 03 липня 2012 р. вона почула крик з господарства ОСОБА_4, побігла туди; по дорозі зустріла ОСОБА_2 , який біг додому; побачила матір - потерпілу ОСОБА_1, яка заховалась за дровами; мама була побита, розказала, що її побив ОСОБА_2; свідок забрала її додому, де викликала швидку допомогу і міліцію;

- даними висновку комісійної судово-медичної експертизи № 4 від 11.02.2014 р., згідно якого у потерпілої ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження: травма м'яких тканин обличчя з одним синцем, травма м'яких тканин в ділянках грудної клітки з трьома синцями, травма м'яких тканин поперекової ділянки з одним синцем, травма м'яких тканин правої верхньої кінцівки з двома синцями в ділянках плеча, травма м'яких тканин лівої верхньої кінцівки з двома синцями та одним садном в ділянках плеча, одним синцем в ділянці передпліччя, травма м'яких тканин правої нижньої кінцівки з одним синцем в ділянці гомілки; зазначені тілесні ушкодження згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по своєму характеру відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності; вказаний у медичній документації потерпілої діагноз «закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку», а також всі послідуючі діагнози, що з ним пов'язані, виставлені всупереч вимог Протоколів надання медичної допомоги хворим із струсом головного мозку, а тому згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень дані діагнози, термін лікування і відповідно призначене лікування не можуть враховуватися в судово-медичних підсумках; беручи до уваги зазначену сталість неврологічних симптомів з плином часу, при наявності у медичній документації діагнозу «дисциркуляторна атеросклеротична вертеброгенна енцефалопатія П ст. із стійким астено-цефалгічним синдромом», слід рахувати, що в даному випадку мало місце загострення попереднього захворювання, яке не має травматичного походження, не пов'язане з травмуванням 03.07.2012 р., та згідно п.4.7 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень в судово-медичних підсумках не враховується, як і терміни лікування та способи лікування, що з ним пов'язані (т.2, а.с.125-130).

Суд вважає необґрунтованим твердження потерпілої про те, що ОСОБА_2 наносив їй удари «залізякою» - металевою частиною болгарки, яку тримав у лівій руці, з огляду на те, що вказана обставина не знайшла свого об'єктивного підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження. Свідок ОСОБА_4, яка була єдиним очевидцем злочину, вказану обставину спростувала, пояснивши суду, що в руках обвинуваченого під час бійки нічого не було.

Незважаючи на те, що після зміни прокурором обвинувачення в суді потерпіла підтримувала обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, тобто за ч.2 ст.125 КК України, наполягаючи на тому, що підсудний умисно спричинив їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, суд вважає обґрунтованою перекваліфікацію дій обвинуваченого з ч.2 на ч.1 ст.125 КК України, що об'єктивно підтверджується наведеними вище доказами.

Суд вважає, що заперечення обвинуваченим своєї вини у висунутому обвинуваченні спрямоване на ухилення останнього від відповідальності. При цьому суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які у судовому засіданні підтвердили пояснення обвинуваченого про те, що він не наносив потерпілій ударів, лише оборонявся, коли ОСОБА_1 порвала на ньому футболку та била його граблями по голові, з огляду на наступне. Вказані свідки є сусідами і друзями обвинуваченого, тому їх показання суд розцінює як намагання вигородити останнього; показання цих свідків спростовуються показаннями свідка ОСОБА_4, яка у судовому засіданні підтвердила, що потерпіла під час сутички нічого, в тому числі граблів, у руках не мала.

З урахуванням відсутності у матеріалах кримінального провадження належного документального підтвердження наявності у ОСОБА_2 якихось тілесних ушкоджень станом 03.07.2012 р. суд не приймає до уваги показання у судовому засіданні свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що у ОСОБА_2 була розбита голова після конфлікту з потерпілою.

Суд визнає надуманими та необґрунтованими доводи, на які посилалась сторона захисту, заперечуючи вину обвинуваченого у вчиненні злочину. Вказані доводи сторони захисту спростовуються наведеними вище, безпосередньо дослідженими судом доказами.

Захист заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності та закриття кримінального провадження щодо нього. Обвинувачений погодився на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.

Вислухавши думку прокурора, який не заперечував щодо закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності, думку потерпілої, яка поклалась на розгляд суду при вирішенні заявленого захистом клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття даного кримінального провадження.

Встановлено, що ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі, 03.07.2012 р., тобто на даний час минув передбачений п.1 ч.1 ст.49 КК України двохрічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності. Встановлено, що обвинувачений протягом цього строку нового злочину не вчинив і не ухилявся від слідства та суду. Тому наявні підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності відповідно до ст.49 КК України.

За таких обставин дане кримінальне провадження слід закрити та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.

У зв'язку із закриттям кримінального провадження заявлений потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов підлягає до залишення без розгляду.

На підставі наведеного, відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України, керуючись ст.ст. 284 ч.2 п.1, 285, 286, 288 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Закрити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом семи днів з дня її оголошення через Тисменицький районний суд.

Головуюча М.М.Хоминець