КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7873/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
04 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Губської О. А.
за участю секретаря: Тур В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Фірма "Вікторія" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0025271501 від 16.05.2014 р., -
В С Т А Н О В И В :
ПП «Фірма «Вікторія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0025271501 від 16.05.2014 р.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 р. адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 13.03.2014 р. позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 р., в р. 24 якої було зазначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 803 087,00 грн.
Також відповідно до поданої довідки позивачем зафіксовано, що сума залишку від'ємного значення в розмірі 803 087,00 грн. складається, в тому числі, з 706 529,00 грн., сформованого за серпень 2007 р., за період з жовтня 2007 р. по жовтень 2008 р., за грудень 2008 р., листопад 2009 р. та січень 2010 р.
17.04.2014 р. відповідачем на підставі п.200.10 ст.200 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість позивача, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 3452/26-51-15-01-11/24930755.
З акту вбачається, що інспектором відповідача зроблено висновок про порушення позивачем пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.102.5 ст.102, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 п.198.3 ст.198, ст. 200 ПК України шляхом завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) (рядок 24 декларації звітного (податкового) періоду) за лютий 2014 р. на суму 706 529,00 грн. (а саме, за серпень 2007 р., за період з жовтня 2007 р. по жовтень 2008 р., за грудень 2008 р., листопад 2009 р. та січень 2010 р.).
16.05.2014 р. на підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0025271501 форми «В4», яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 706 529,00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При цьому, п.200.3 ст.200 ПК України передбачає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
В п.102.5 ст.102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
З огляду на вищенаведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що приписи п.102.5 ст.102 ПК України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість (1095-денний термін).
Натомість, діючим законодавством будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, не передбачено.
Крім того, колегія суддів в розрізі Податкового кодексу України вважає позбавлення платника податків права зменшувати від'ємне значення в майбутніх податкових періодах неприпустимим з огляду на те, що відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання (переплата) - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Тобто, фактично, спірним рішенням відповідач зменшив переплату позивача до бюджету з 706 529,00 грн. до нуля.
Діючим законодавством не встановлені випадки, за яких сплата податкових зобов'язань відбувається у розмірі, що є більшим узгодженого.
Якщо ж платник податку, всупереч нормам ПК України, своєчасно не заявив про бюджетне відшкодування, а продовжував декларувати від'ємне значення податку, то в такому разі, на думку суду апеляційної інстанції, скористатися правом на відшкодування можливо лише в межах 1095 днів. Реалізувати таке право можливо шляхом подання уточнюючого розрахунку за період, в якому воно виникло, якщо цей період потрапляє в межі 1095 днів.
Тобто при виникненні від'ємного значення у першому податковому періоді платник податку повинен: або врахувати його в рахунок зменшення існуючого податкового боргу; або, у разі відсутності податкового боргу, віднести до складу податкового кредиту наступного періоду.
Такий же принцип має застосовуватись і у випадку, коли платник податку обмежений Податковим кодексом України у використанні права бюджетного відшкодування або ж не бажає в добровільному порядку звертатися до податкового органу з заявою на бюджетне відшкодування в силу досягнення максимальних позитивних результатів господарської мети.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014 р. у справі № 2а-16081/12/2670.
З огляду на це, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача безпідставними, а рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині його оскарження відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Фірма "Вікторія" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0025271501 від 16.05.2014 р. залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 09.09.2014 року)
.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
Судове рішення № 40407844, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/7873/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: