Постанова № 40407693, 01.09.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2033/14

01 вересня 2014 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., при секретарі судового засідання Рибачок С.С. за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Краська Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про:

визнання протиправними дій податкового органу по внесенню змін до облікових даних позивача, зокрема, до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акту позапланової невиїзної перевірки позивача №11/1745/НОМЕР_1 від 31.01.2014 року щодо взаємовідносин з Приватним підприємством «Альянс Сігма» у квітні 2013 року, травні 2013 року;

зобов'язання відповідача відновити в обліковій картці особового рахунку позивача, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту, які позивач задекларував за рахунок податкових накладних, виписаних Приватним підприємством «Альянс Сігма» у квітні 2013 року в розмірі 10131 грн., у травні 2013 року в розмірі 102956 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за квітень 2013 року в розмірі 12828,67 грн., за травень 2013 року в розмірі 103257 грн.

Так, за результатами перевірки позивача податковий орган дійшов висновку про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентом-постачальником, за якими було неправомірно, на думку податкового органу, сформовано податковий кредит за рахунок віднесення сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товару по таким операціям до складу податкового кредиту, та безпідставно визначені податкові зобов'язання по нереальним операціям з покупцями-контрагентами.

Таких висновків податковий орган дійшов, використавши інформацію Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва, а саме акт №412/22-03/32344526 від 31.10.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Альянс Сігма» з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з контрагентами-покупцями за квітень та травень 2013 року, за висновками якого оскільки у Приватного підприємства «Альянс Сігма» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального характеру. Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що взаємовідносини позивача із зазначеним контрагентом здійснені без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків, а відтак проведено безтоварні операції у квітні - травні 2013 року. Крім того, податковим органом зроблено висновок про нереальність операцій з продажу відповідних товарів підприємцям покупцям за період квітень - травень 2013 року, основуючись на безтоварності операцій позивача з постачальником - ПП «Альянс Сігма».

Оскільки у ході перевірки позивача податковим органом було встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у контрагента-постачальника та по операціях з продажу цих товарів підприємцям-покупцям, податковим органом зроблено висновок про завищення позивачем податкових зобов'язань за квітень - травень 2013 року та завищення податкового кредиту за квітень - травень 2013 року.

За матеріалами перевірки, на момент розгляду справи у суді відповідачем не визначено позивачу суму грошових зобов'язань, та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, податкове повідомлення-рішення не винесено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Рівному щодо зменшення податкових зобов'язань та заниження податкового кредиту за квітень - травень 2013 року за результатом перевірки без винесення податкових повідомлень-рішень та внесення таких відомостей до електронної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АС «Податковий блок», оскільки, на думку позивача, викладені в акті перевірки висновки можуть негативно вплинути на інтереси позивача, його права та обов'язки на майбутнє. Як стверджує позивач, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АС «Податковий блок», формуються на підставі показників поданих таким платником податків у податкових деклараціях з додатком №5 і повинні їм відповідати. Отже, на думку позивача, самостійна зміна відповідачем в системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в АС «Податковий блок» на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. На підставі викладеного позивач просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, подав суду письмові заперечення, у яких зазначив, що у ході перевірки позивача податковим органом встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарів у підприємства-постачальника Приватного підприємства «Альянс Сігма», а також відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям. Так, у ході перевірки операцій з придбання товарів у контрагента - Приватного підприємства «Альянс Сігма» податковим органом не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця: маршрутні листи, довіреності, специфікації та будь-які інші документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів (робіт, послуг) відправником товару відсутні. У зв'язку з відсутністю вказаних документів, податковим органом зазначено про неможливість встановлення виду транспорту, розміру витрат, особу, яка несла дані витрати, а також можливості здійснення відповідних операцій з урахуванням оперативності проведення та віддаленості контрагентів один від одного. На думку відповідача, відсутність зазначених документів може свідчити про нездійснення таких господарських операцій, а відтак зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача із зазначеним контрагентом-постачальником у квітні - травні 2013 року, а тому і безтоварність операцій у квітні - травні 2013 року із контрагентами-покупцями, оскільки представлені у ході перевірки договори та податкові, видаткові накладні не дають можливості встановити реальність перевезення та передачі товару. Крім того, в основу висновків про безтоварність господарських операцій позивача покладені дані акту звірки №412/22-03/32344526 від 31.10.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Альянс Сігма» з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з контрагентами-покупцями за квітень та травень 2013 року, яким встановлено, що на підприємстві відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та інші умови для ведення господарської діяльності, що свідчить, на переконання податкового органу, про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності між Приватним підприємством «Альянс Сігма» та підприємствами-контрагентами. Таким чином, як зазначив відповідач, на підставі вищевикладеного та згідно баз даних державної податкової інспекції, у ході проведення перевірки позивача встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям суб'єкта господарювання та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання. Тому, податковим органом зроблений висновок про неправомірне формування позивачем податкового кредиту та визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за відповідний період та зменшення відповідних показників, що знайшло відображення у облікових системах відповідача. Вважаючи оскаржувані дії податкового органу правомірними, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, представник відповідача подав суду додаткові письмові пояснення, у яких стверджував про безпідставність позовних вимог оскільки, на думку відповідача, жодні права позивача порушені не були. Як зазначив представник відповідача, оскільки бази даних є програмними продуктами створеними для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації у автоматичному режимі, враховуючи те, що відомості системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА можуть слугувати для аналізу діяльності платника та не є самостійною підставою для визначення податкових зобов'язань, то наявність відповідної інформації у програмному продукті органу податкової служби безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків платника податків, тобто не породжує правових наслідків. А тому, відомості, відображені в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» безпосередньо не впливають на будь-який стан платника податків. На думку відповідача, оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями контролюючого органу, в тому числі і щодо відображення висновків акту перевірки у базах даних внутрішнього користування податкового органу, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій. Оскільки позивач, на думку відповідача, не наводить даних та доказів того, що дії контролюючого органу породжують, змінюють або припиняють його права та обов'язки, позов задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених вище, додатково зазначив, що самі лише дії податкового органу по внесенню до облікової бази даних податкового органу висновків за результатом перевірки платника податків, які містяться у акті перевірки платника, не порушують прав платників податків, оскільки не містять жодних наслідків для платника, включаючи нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, а несуть доказову інформацію, яка може бути використана суто при винесенні рішень у відношенні платника податків за наслідком перевірки. На твердження представника позивача про самостійну зміну податковим органом, як наслідок, показників податкової звітності представник відповідача заперечував, зазначивши, що таке твердження не відповідає дійсності, оскільки лише платник через подання уточнюючих декларацій та розрахунків вправі корегувати раніше подані показники податкової звітності платника, однак не заперечував про заниження суми податкового кредиту та зменшення суми податкових зобов'язань позивача за квітень - травень 2013 року у інформаційній системі ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» як наслідок проведеної перевірки позивача та встановлення безтоварності господарських операцій, по яким платником були визначені податкові зобов'язання та сформовано податковий кредит, разом з тим додавши про невинесення жодних податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань/застосування штрафних (фінансових) санкцій за даним фактом.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 15.05.2007 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради, 15.05.2007 року як платник податків перебуває на обліку в Державної податкової інспекції у м. Рівному, з 22.05.2007 року зареєстрований як платник податку на додану вартість (свідоцтво НОМЕР_2).

Основним видом діяльності позивача є роздрібна та оптова торгівля фруктам та овочами.

У січні 2014 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Рівному від 23.01.2014 року №70 посадовою особою податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо взаємовідносин з Приватним підприємством «Альянс Сігма» у квітні 2013 року, травні 2013 року (акт перевірки №11/1745/НОМЕР_1 від 31.01.2014 року).

За результатами перевірки посадовою особою податкового органу встановлено:

в порушення пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємства-постачальника Приватного підприємства «Альянс Сігма»;

в порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям.

Таким чином, за результатом перевірки зменшено податкові зобов'язання за квітень 2013 року на суму 12828,67 грн., за травень 2013 року на суму 103257 грн. та податковий кредит за квітень 2013 року на суму 10131 грн., за травень 2013 року на суму 102956 грн.

Податкові повідомлення-рішення за наслідками встановлення перевіркою вищенаведених порушень Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного Управління Міндоходів у Рівненській області не виносились.

Разом з тим, ДПІ у м. Рівному Головного Управління Міндоходів у Рівненській області внесено відомості перевірки до електронної бази даних «Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АС «Податковий блок».

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентом-постачальником по ланцюгу до «вигодонабувача».

Такий висновок податкового органу базується на інформації акта Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватного підприємства «Альянс Сігма» за період діяльності з 01.11.2012 року по 30.09.2013 року. Як зазначено у даному акті зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Разом з тим, у цьому ж акті податковий орган зазначив, що враховуючи те, що у Приватного підприємства «Альянс Сігма» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, відповідно до положень Цивільного кодексу України угоди підприємства мають ознаки нікчемності.

Виходячи з наведеного, податковий орган дійшов висновку, що Приватним підприємством «Альянс Сігма» проведено з позивачем безтоварні операції у квітні - травні 2013 року.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та згідно баз даних державної податкової інспекції, у ході перевірки позивача податковим органом зроблено висновок про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям суб'єкта господарювання та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, оскільки, на думку податкового органу, встановити реальність та товарність здійснення операцій по поставці товарів від Приватного підприємства «Альянс Сігма» до позивача та до покупців-контрагентів за перевіряємий період не є можливим.

На підставі зазначених висновків податковим органом встановлено відсутність у позивача об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у Приватного підприємства «Альянс Сігма» та по операціям з продажу цих товарів підприємствам-покупцям за квітень - травень 2013 року.

За результатами перевірки позивача податковим органом не приймались податкові повідомлення-рішення, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Натомість, за даними перевірки позивача податковим органом були внесені зміни до облікових даних позивача у відповідача, зокрема, до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», внаслідок чого податковий кредит, сформований за рахунок сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні товарів по господарським операціям з Приватним підприємством «Альянс Сігма» на підставі податкових накладних від Приватного підприємства «Альянс Сігма» у сумі 113087 грн. зменшений до 0 грн., в тому числі по періодах: за квітень 2013 року - 10131 грн., за травень 2013 року - 102956 грн., а також задекларовані податкові зобов'язання по податку на додану вартість по господарським операціям з контрагентами-покупцями у сумі 116085 грн. зменшені до 0 грн., в тому числі по періодах: за квітень 2013 року - 12828 грн., за травень 20123 року - 103257 грн.

Не погоджуючись з такими діями податкового органу за наслідками перевірки позивач звернувся до суду.

Щодо господарської операції позивача з Приватним підприємством «Альянс Сігма» судом встановлено наступне.

У квітні 2013 року позивач уклав з Приватним підприємством «Альянс Сігма» договір купівлі-подажу №16 від 01.04.2013 року, за умовами якого постачальник - Приватне підприємство «Альянс Сігма» зобов'язувалося передати у власність покупця - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах укладеного договору.

Згідно з умовами зазначеного договору асортимент, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість угоди визначаються у видаткових накладних. За умовами договору ціна одиниці товару включає вартість товару, упаковки, а також витрати по погрузці товару. За умовами поставки, визначених договором, постачальник зобов'язувався передати покупцю товар належної якості і в асортименті, обумовленому у видатковій накладній, забезпечити погрузку товару зі складу в транспорт покупця або доставити товар на склад покупця за рахунок покупця, а також забезпечити покупця товарною документацією; в свою чергу, покупець зобов'язувався забезпечити прийом товару у перевізника в момент погрузки на транспорт покупця або в момент вигрузки на склад покупця, при прийомі товару провести перевірку по кількості, якості та асортименті, згідно накладної на товар, а також оплатити товар.

На підтвердження факту поставки товару позивач надав суду наступні первинні фінансово-господарські документи, зокрема, видаткову накладну від 01.04.2013 року №55 на суму 50431,29 грн. в т.ч. ПДВ 8405,22 грн., видаткову накладну від 01.04.2013 року №56 на суму 10353,64 грн. в т.ч. ПДВ 1725,61 грн., видаткову накладну від 01.05.2013 року №137 на суму 31230,34 грн. в т.ч. ПДВ 5205,06 грн., видаткову накладну від 02.05.2013 року №138 на суму 59369,34 грн. в т.ч. ПДВ 9894,89 грн., видаткову накладну від 08.05.2013 року №139 на суму 49547,50 грн. в т.ч. ПДВ 8257,87 грн., видаткову накладну від 08.05.2013 року №140 на суму 18479,34 грн. в т.ч. ПДВ 3079,89 грн., видаткову накладну від 09.05.2013 року №141 на суму 9618,72 грн. в т.ч. ПДВ 1603,12 грн.; видаткову накладну від 10.05.2013 року №142 на суму 1914,00 грн. в т.ч. ПДВ 319,00 грн.; видаткову накладну від 14.05.2013 року №143 на суму 27901,56 грн. в т.ч. ПДВ 4650,26 грн.; видаткову накладну від 15.05.2013 року №144 на суму 32641,81 грн. в т.ч. ПДВ 5440,30 грн.; видаткову накладну від 16.05.2013 року №145 на суму 8669,25 грн. в т.ч. ПДВ 1444,88 грн.; видаткову накладну від 17.05.2013 року №146 на суму 14961,78 грн. в т.ч. ПДВ 2493,63 грн.; видаткову накладну від 20.05.2013 року №147 на суму 15973,74 грн. в т.ч. ПДВ 2662,29 грн.; видаткову накладну від 23.05.2013 року №148 на суму 28905,38 грн. в т.ч. ПДВ 4817,56 грн.; видаткову накладну від 24.05.2013 року №149 на суму 7348,80 грн. в т.ч. ПДВ 1224,80 грн.; видаткову накладну від 28.05.2013 року №150 на суму 55122,13 грн. в т.ч. ПДВ 9187,02 грн.; видаткову накладну від 28.05.2013 року №151 на суму 38625,29 грн. в т.ч. ПДВ 6437,55 грн.; видаткову накладну від 29.05.2013 року №153 на суму 59889,41 грн. в т.ч. ПДВ 9981,57 грн.; видаткову накладну від 29.05.2013 року №154 на суму 5408,58 грн. в т.ч. ПДВ 9013,93 грн.; видаткову накладну від 30.05.2013 року №156 на суму 30105,72 грн. в т.ч. ПДВ 5017,62 грн.; видаткову накладну від 30.05.2013 року №155 на суму 48332,28 грн. в т.ч. ПДВ 8055,38 грн.; видаткову накладну від 31.05.2013 року №157 на суму 25016,69 грн. в т.ч. ПДВ 4169,45 грн.

Перевезення товару по зазначеним видатковим накладним здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Ізол» відповідно до умов договору №01/01/13 від 01.01.2013 року транспортом перевізника. Надання відповідних послуг з перевезення підтверджується двосторонніми актами здачі-прийняття робіт від 30.05.2013 року №12-0012512; від 29.05.2013 року №12-0012512; від 28.05.2013 року №12-0034510; від 15.05.2013 року №12-0035465; від 01.05.2013 року №12-0000003.

Оплату за поставлені товари позивач здійснив в безготівковому порядку, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями позивача: №2167 від 26.07.2013 року на суму 60000,00 грн., №2175 від 30.07.2013 року на суму 80000,00 грн., №2176 від 30.07.2013 року на суму 10000,00 грн., №2181 від 30.07.2013 року на суму 20000,00 грн., №2182 від 31.07.2013 року на суму 50000,00 грн., №2185 від 02.08.2013 року на суму 25000,00 грн., №2186 від 02.08.2013 року на суму 90000,00 грн., №2190 від 06.08.2013 року на суму 90000,00 грн., №2191 від 06.08.2013 року на суму 20000,00 грн., №2193 від 06.08.2013 року на суму 30000,00 грн., №2196 від 09.08.2013 року на суму 115000,00 грн., №2210 від 13.08.2013 року на суму 65000,00 грн., №2216 від 14.08.2013 року на суму 20000,00 грн., №2214 від 14.08.2013 року на суму 30000,00 грн., №2223 від 16.08.2013 року на суму 30000,00 грн., №2220 від 16.08.2013 року на суму 45000,00 грн., що містяться у матеріалах справи.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Приватного підприємства «Альянс Сігма» податкову накладну від 01.04.2013 року №66 на суму 50431,29 грн. в т.ч. ПДВ 8405,22 грн., податкову накладну від 01.04.2013 року №67 на суму 10353,64 грн. в т.ч. ПДВ 1725,61 грн., податкову накладну від 01.05.2013 року №149 на суму 31230,34 грн. в т.ч. ПДВ 5205,06 грн., податкову накладну від 02.05.2013 року №150 на суму 59369,34 грн. в т.ч. ПДВ 9894,89 грн., податкову накладну від 08.05.2013 року №151 на суму 49547,22 грн. в т.ч. ПДВ 8257,87 грн., податкову накладну від 08.05.2013 року №152 на суму 18479,34 грн. в т.ч. ПДВ 3079,89 грн., податкову накладну від 09.05.2013 року №153 на суму 9618,75 грн. в т.ч. ПДВ 1603,12 грн.; податкову накладну від 10.05.2013 року №154 на суму 1914,00 грн. в т.ч. ПДВ 319,00 грн.; податкову накладну від 14.05.2013 року №155 на суму 27901,56 грн. в т.ч. ПДВ 4650,26 грн.; податкову накладну від 15.05.2013 року №156 на суму 32641,81 грн. в т.ч. ПДВ 5440,30 грн.; податкову накладну від 16.05.2013 року №157 на суму 8669,28 грн. в т.ч. ПДВ 1444,86 грн.; податкову накладну від 17.05.2013 року №158 на суму 14961,78 грн. в т.ч. ПДВ 2493,63 грн.; податкову накладну від 20.05.2013 року №159 на суму 15973,74 грн. в т.ч. ПДВ 2662,29 грн.; податкову накладну від 23.05.2013 року №161 на суму 28905,38 грн. в т.ч. ПДВ 4817,56 грн.; податкову накладну від 24.05.2013 року №162 на суму 7348,80 грн. в т.ч. ПДВ 1224,80 грн.; податкову накладну від 28.05.2013 року №163 на суму 55122,13 грн. в т.ч. ПДВ 9187,02 грн.; податкову накладну від 28.05.2013 року №164 на суму 38625,29 грн. в т.ч. ПДВ 6437,55 грн.; податкову накладну від 29.05.2013 року №165 на суму 59889,41 грн. в т.ч. ПДВ 9981,57 грн.; податкову накладну від 29.05.2013 року №166 на суму 54083,58 грн. в т.ч. ПДВ 9013,93 грн.; податкову накладну від 30.05.2013 року №169 на суму 30105,72 грн. в т.ч. ПДВ 5017,62 грн.; податкову накладну від 30.05.2013 року №168 на суму 48332,28 грн. в т.ч. ПДВ 8055,38 грн.; податкову накладну від 31.05.2013 року №170 на суму 25016,69 грн. в т.ч. ПДВ 4169,45 грн.

Вказані податкові накладні зареєстровані у реєстрі отриманих податкових накладних позивача за відповідні періоди. В акті перевірки відповідач не вказує на порушення щодо порядку складання податкових накладних, які могли б свідчити про відсутність права у позивача на формування податкового кредиту.

По зазначеним операціям суми податку на додану вартість, сплачені у ціні отриманих товарів у Приватного підприємства «Альянс Сігма», включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний період.

Також, позивачем надані суду документи, що підтверджують подальшу реалізацію продукції, придбаної у Приватного підприємства «Альянс Сігма» Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (договір №ТП-056 від 01.01.2013 року), Товариству з обмеженою відповідальністю «555-Торгова мережа» (договір купівлі-продажу №010912/271 від 01.09.2012 року), Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім» «Аванта» (договір №881-10а від 20.02.2013 року), Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» (договір поставки №290113-02/1п від 29.01.2013 року), Дочірньому підприємству «Шувар-Продукт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар» (договір по закупівлю товару №020812 від 02.08.2012 року), Закритому акціонерному товариству «Рітейлингова компанія «Євротек»» (договір поставки №Т0784/12 від 27.10.2008 року), а саме, накладні на видачу товару та податкові накладні.

Як пояснив суду представник позивача, зазначені юридичні особи реалізовують отриману продукцію через мережу супермаркетів кінцевим споживачам, тобто громадянам, через належним чином зареєстровані касові апарати (РРО) з відображенням у чеках сум сплаченого покупцем податку на додану вартість.

По зазначеним операціям позивач включив до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість від такої реалізації.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів доходів і зборів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 61 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податкова інформація є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей.

Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності.

«Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації «Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року №266 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

У зазначеній електронній інформаційній системі по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з податку на додану вартість, тобто податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками №5.

Наказом Мінфіну України від 25.11.2011 року №1492 (який був чинний на момент подання податкової звітності по спірним операціям) була затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до «Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України», затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 року №516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в «Системі автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АС «Податковий блок», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком №5, і повинні їм відповідати.

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 «Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року №266 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників податку на додану вартість здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 цього Порядку інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників податку на додану вартість, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 зазначеного Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

За обставинами справи податковим органом не було виявлено розбіжності у податковій звітності позивача та його контрагентів за перевірені податкові періоди; підставою для внесення оспорюваної інформації до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» стали висновки про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентом-постачальником та контрагентами-покупцями та, відповідно, про недостовірність сформованих за наслідками виконання цих правочинів даних податкового обліку.

Таким чином суд дійшов висновку, що сама по собі здійснена податковим органом податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку (ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.08.2014 року).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в АС «Податковий блок» на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Податок на додану вартість за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і у покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі «Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АС «Податковий блок» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента-постачальника.

За таких обставин суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Суд вважає, що при розгляді даної справи господарська мета повинна бути встановлена відносно самого позивача, тобто його добросовісне виконання умов договорів з його контрагентами, оскільки Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року («Булвес «АД проти Болгарії») зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в ході судового розгляду справи не зміг надати жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених ним дій, які полягають у коригуванні в «Системі автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АС «Податковий блок» показників податкової звітності позивача за квітень - травень 2013 року без прийняття податкового повідомлення-рішення.

Натомість на обґрунтування правомірності формування податкового кредиту та визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість позивачем надано копії договорів з контрагентами (як постачальником так і покупцями), податкових та видаткових накладних, платіжних доручень на оплату придбаного товару, що підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів порушення позивачем положень пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в частині відсутності у позивача об'єктів оподаткування по операціях з придбання товару у підприємства-постачальника та, як наслідок, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям, а тому дії податкового органу по внесенню змін до облікових даних позивача, зокрема, до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» є протиправними. Відтак, зобов'язання відповідача відновити в обліковій картці особового рахунку позивача у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту, які позивач задекларував за рахунок податкових накладних, виписаних Приватним підприємством «Альянс Сігма» в квітні-травні 2013 року в розмірі 113087 гривень та задекларовані суми податкового зобов'язання за період квітень-травень 2013 року у сумі 116085 грн. за результатами господарських операцій з контрагентами-покупцями є належним способом захисту порушеного права, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 73,08 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 73,08 грн. підлягають присудженню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії податкового органу по внесенню змін до облікових даних Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, зокрема, до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», які були здійснені на підставі акту позапланової невиїзної перевірки позивача №11/1745/НОМЕР_1 від 31.01.2014 року щодо взаємовідносин з Приватним підприємством «Альянс Сігма» у квітні 2013 року, травні 2013 року.

Зобов'язати відповідача відновити в обліковій картці особового рахунку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту, які позивач задекларував за рахунок податкових накладних, виписаних Приватному підприємству «Альянс Сігма» в квітні 2013 року в сумі 10131,00 гривень та травні 2013 року в сумі 102956,00 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за квітень 2013 року в сумі 12828,67 грн., за травень 2013 року в сумі 103257,00 грн.

Присудити на користь позивача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 08 вересня 2014 року.

Постанова не набрала законної сили

Згідно з оригіналом

Помічник судді Приходько О.Г.