Постанова № 40406733, 05.09.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3486/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Рябчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001471702 від 09.04.2013 р., № 0001861702 від 17.04.2013 р. та № 0003501702 від 07.08.2013 р.,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернулася з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.04.2013 р. № 0001471702, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 30628,20 грн., з яких за основним платежем на 24502,55 грн., за штрафними санкціями на 6125,64 грн., від 17.04.2013 р. № 0001861702, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 30541,95 грн., з яких за основним платежем на 24433,56 грн., за штрафними санкціями на 6108,39 грн., від 07.08.2013 р. № 0003501702, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 3758,71 грн., з яких за основним платежем на 3006,97 грн., за штрафними санкціями на 751,74 грн.

Свої вимог мотивує неправомірністю висновків ДПІ у м.Херсоні щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Екслібрис", ТОВ "Херсонбудпром", ТОВ "Гулівер", ТОВ "Комерційна група "Інтеграл", оскільки факт отримання товарів від вказаних контрагентів підтверджується первинними документами, які є належним доказом формування показників звітності з податку на доходи фізичних осіб.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, оскільки встановлені за наслідками перевірок порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними. Зокрема, представник відповідача зазначив, що позивач у 2011-2012 роках протиправно формував витрати та податковий кредит по господарських операціях з контрагентами - ТОВ "Екслібрис", ТОВ "Херсонбудпром", ТОВ "Гулівер", ТОВ "Комерційна група "Інтеграл", які є безтоварними, оскільки за наслідками перевірок вищезазначених суб'єктів господарювання встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 12.03.2013 р. по 18.03.2013 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ "Екслібрис" за березень 2012 року, за результатами якої складено акт від 25.03.2013 р. № 1826/17-2/НОМЕР_4.

У висновку акту перевірки вказано на наступні порушення:

1. встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) ТОВ "Екслібрис" платнику податків ФОП ОСОБА_3 у березні 2012 року на суму ПДВ 31036,40 грн., що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215 ЦК України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

2. встановлено відсутність поставок ФОП ОСОБА_3 товарів (робіт, послуг), умовно придбаних у ТОВ "Екслібрис" платникам податків - покупцям: ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Богатир", ТОВ "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "Кредо", ПП "Южноукраїнський комбінат харчування", Приватна виробничо-комерційна фірма "Ірина", КУ "Медичний пансіонат "Медик "ХОР", ФОП ОСОБА_5, Приватна виробничо-комерційна фірма "СТИЛЬ-ПЛЮС", ТОВ "Рост-2", Одеська залізниця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215 ЦК України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

3. пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, ч.1-5 ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України встановлено порушення, а саме: заниження податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2012 рік на суму 24502,55 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013 р. № 0001471702, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 30628,20 грн., з яких за основним платежем на 24502,55 грн., за штрафними санкціями на 6125,64 грн.

Крім того, 14.03.2013 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ "Гулівер" за жовтень 2011 року, з ТОВ "Херсонбудпром" за травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 19.03.2013 р. № 1662/17-2/НОМЕР_4

У висновку акта перевірки вказано на наступні порушення:

1. встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) ТОВ "Гулівер" платнику податків ФОП ОСОБА_3 у жовтні 2011 року на суму ПДВ 21002,02 грн., що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215 ЦК України зазначені правочини є недійсними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

2. встановлено відсутність поставок ФОП ОСОБА_3 товарів (робіт, послуг), умовно придбаних у ТОВ "Гулівер" платникам податків - покупцям, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215 ЦК України зазначені правочини є недійсними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

3. встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) ТОВ "Херсонбудпром" платнику податків ФОП ОСОБА_3 у травні 2012 року на суму ПДВ 10852,67 грн., що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215 ЦК України зазначені правочини є недійсними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

4. встановлено відсутність поставок ФОП ОСОБА_3 товарів (робіт, послуг), умовно придбаних у ТОВ "Херсонбудпром" платникам податків - покупцям: БОДФ "Джерело надії", ХДЗ "Палада", ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Сезам", ТОВ "Богатир", Приватна виробничо-комерційна фірма "Ірина", ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_6, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215 ЦК України зазначені правочини є недійсними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

5. порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість - заниження суми ПДВ за травень 2012 року у розмірі 49 грн.;

6. пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, ч.1-5 ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України, а саме: заниження податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю на суму 24433,56 грн., у т.ч. за 2011 рік на суму 16294,06 грн., за 2012 рік на суму 8139,50 грн.

На підставі даного акту ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 17.04.2013 р. № 0001861702, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 30541,95 грн., з яких за основним платежем на 24433,56 грн., за штрафними санкціями на 6108,39 грн.

Також у період з 18.06.2013 р. по 25.06.2013 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ "Комерційна група "Інтеграл" за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 03.07.2013 р. № 3095/17-2/НОМЕР_4.

У висновку акту перевірки вказано наступні порушення:

1. встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) ТОВ "Комерційна група "Інтеграл" платнику податків ФОП ОСОБА_3 у серпні 2012 року на суму ПДВ 4009,29 грн., що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Відповідно до ст.185 та ст.186 ПК України не підтверджено правомірність включення ФОП ОСОБА_3 до податкового кредиту суми ПДВ за серпень 2012 року;

2. встановлено відсутність поставок ФОП ОСОБА_3 товарів (робіт, послуг), умовно придбаних у ТОВ "Комерційна група "Інтеграл" платникам податків - покупцям: ПП Южноукраїнський Комбінат Харчування, ФОП ОСОБА_4, ДНЗ "Херсонське ВПКУ", ТОВ "Богатир", ДП Санаторій для дітей з батьками "Скадовськ", що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, відповідно до ст.185, ст.186, ст.188 ПК України;

3. п.177.2 ст.177, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, а саме: заниження податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2012 рік на суму 3006,97 грн.

На підставі даного акту ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 р. № 0003501702, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 3758,71 грн., з яких за основним платежем на 3006,97 грн., за штрафними санкціями на 751,74 грн.

З вищевказаних актів перевірок слідує, що підставою для донарахування ФОП ОСОБА_3 грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки ДПІ у м.Херсоні про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Екслібрис", ТОВ "Херсонбудпром", ТОВ "Гулівер", ТОВ "Комерційна група "Інтеграл". Ці висновки відповідача ґрунтуються на тому, що за результатами перевірок ТОВ "Екслібрис" (акт від 25.05.2012 р. № 143/22-2/36810264), ТОВ "Херсонбудпром" (акт від 09.07.2012 р. № 96/15-3/37125331), ТОВ "Гулівер" (акт від 07.02.2012 р. № 512/23-9/23707529) не підтверджено реальність проведення фінансово-господарської діяльності. Також ДПІ у м.Херсоні вказало на розбіжності між задекларованими ФОП ОСОБА_3 сумами податкового кредиту та задекларованими ТОВ "Екслібрис", ТОВ "Херсонбудпром", ТОВ "Гулівер", ТОВ "Комерційна група "Інтеграл" сумами податкових зобов'язань. З вказаних підстав відповідач вважає, що витрати та податковий кредит позивача по відносинах з цими підприємствами документально не підтверджено.

Між тим суд не погоджується з такими висновками відповідача з наступних підстав.

Порядок формування витрат та податкового кредиту врегульовано Податковим кодексом України.

Так, положеннями п.177.1 ст.177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно з п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Приписами п.138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними та при умові, якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для формування витрат та податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

1) Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Екслібрис" було укладено договір постачання від 05.01.2012 р. № 24, відповідно до якого предметом цього договору є придбання Покупцем у Постачальника товару згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, на умовах, зазначених у даному договорі (п.1.1). Датою постачання вважається дата отримання продукції Покупцем згідно дати оформлення товарно-транспортної накладної. Транспортування продукції може здійснюватися як Постачальником, так і Покупцем за домовленістю сторін (п.п.3.4, 3.8).

На виконання умов договору ТОВ "Екслібрис" у березні 2012 року поставило позивачу товар на загальну суму 186218,40 грн., з яких ПДВ - 31036,40 грн., що підтверджується видатковими накладними від 01.03.2012 р. № ЕК-322, від 14.03.2012 р. № 449, від 20.03.2012 р. № ЕК-508, від 26.03.2012 р. № ЕК-590, податковими накладними від 01.03.2012 р. № 322, від 14.03.2012 р. № 449, від 20.03.2012 р. № 508, від 26.03.2012 р. № 590.

Розрахунки між сторонами проводилися у готівковій формі згідно долучених до матеріалів справи квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Перевезення товару здійснювалося ТОВ "Екслібрис" відповідно до товарно-транспортних накладних від 01.03.2012 р. № 322, від 14.03.2012 р. № 449, від 20.03.2012 р. № 508, від 26.03.2012 р. № 590.

2) 25.09.2011 р. між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Гулівер" було укладено договір № 48, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного договору у відповідності з умовами цього договору. Транспортування продукції може здійснюватися як Постачальником, так і Покупцем за домовленістю сторін (п.3.5).

На виконання умов договору ТОВ "Гулівер" у жовтні 2011 року поставило позивачу товар на загальну суму 126012,16 грн., з яких ПДВ - 21002,03 грн., що підтверджується видатковою накладною від 03.10.2011 р. № ВН-00096, податковою накладною від 03.10.2011 р.

Розрахунки між сторонами проводилися у готівковій формі згідно долучених до матеріалів справи квитанцій до прибуткових касових ордерів.

3) 27.04.2012 р. між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Херсонбудпром" було укладено договір постачання № 27, відповідно до якого предметом цього договору є придбання Покупцем у Постачальника товару згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, на умовах, зазначених у даному договорі (п.1.1). Датою постачання вважається дата отримання продукції Покупцем згідно дати оформлення товарно-транспортної накладної. Транспортування продукції може здійснюватися як Постачальником, так і Покупцем за домовленістю сторін (п.п.3.4, 3.8).

На виконання умов договору ТОВ "Херсонбудпром" у травні 2012 року поставило позивачу товар на загальну суму 65116,05 грн., з яких ПДВ - 10852,67 грн., що підтверджується видатковими накладними від 03.05.2012 р. № 31, від 10.05.2012 р. № 65, податковими накладними від 03.05.2012 р. № 31, від 10.05.2012 р. № 65.

Розрахунки між сторонами проводилися у готівковій формі згідно долучених до матеріалів справи квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Перевезення товару здійснювалося ФОП ОСОБА_3 власним автотранспортом, що відповідає п.3.8 договору від 27.04.2012 р. № 27, та підтверджується подорожніми листами від 03.05.2012 р., від 10.05.2012 р. Наявність у позивача транспортних засобів підтверджено свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.

4) 30.07.2012 р. між позивачем та ТОВ "Комерційна група "Інтеграл" було укладено договір постачання № 3007/12, відповідно до п.1.1 якого предметом цього договору є придбання Покупцем у Постачальника товару згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, на умовах, зазначених у даному договорі. Датою постачання вважається дата отримання Продукції Покупцем згідно дати оформлення товарно-транспортної накладної. Транспортування продукції може здійснюватися як Постачальником, так і Покупцем за домовленістю сторін (п.3.4, 3.8).

На виконання умов договору ТОВ "Комерційна група "Інтеграл" у серпні 2012 року поставила позивачу товар на загальну суму 24055,66 грн., з яких ПДВ - 4009,29 грн., що підтверджується видатковими накладними від 01.08.2012 р. № 10, від 02.08.2012 р. № 17, податковими накладними від 01.08.2012 р. № 10, від 02.08.2012 р. № 17.

Розрахунки між сторонами проведено у готівковій формі згідно долучених до матеріалів справи квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Транспортування товару здійснювалося із залученням стороннього перевізника - ФОП ОСОБА_7 відповідно до товарно-транспортних накладних від 01.08.2012 р. № 10, від 02.08.2012 р. № 17.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та витрат по операціях з вищевказаними контрагентами, які були предметом перевірки.

Зазначені контрагенти позивача на момент проведення операцій з ФОП ОСОБА_3 були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому мали право на виписку податкових накладних.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування витрат та податкового кредиту порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Суд зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту та витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагентів платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Наведені в актах перевірок обставині діяльності ТОВ "Екслібрис", ТОВ "Херсонбудпром", ТОВ "Гулівер", ТОВ "Комерційна група "Інтеграл", з якими ДПІ у м.Херсоні пов'язує безтоварність операцій із позивачем, були виявлені податковим органом вже після проведених позивачем з ними операцій.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності цих контрагентів, у матеріалах справи відсутні. ДПІ у м.Херсоні не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності його постачальників на момент проведення з ними операцій.

Стосовно механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яких були сформовані витрати та податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, що Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, а як вже зазначено вище, акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів.

Суд вважає, що з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у м.Херсоні повинна надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів у вищевказаних контрагентів в реальності не виконувались, а мало місце лише перерахування позивачем на їхню адресу коштів з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак у даній справі докази вчинення позивачем таких дій відсутні.

З наведеного слідує, що під час проведення господарської операції із суб'єктом господарювання, що має ознаки фіктивності, платник податків може бути необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності свого контрагента і реально отримати товари, роботи чи послуги від осіб, які діють від імені такого контрагента і мають наміри порушити податкове законодавство, або ж бути обізнаним щодо фіктивності такого контрагента, і використовувати його з метою незаконної конвертації грошових коштів, завищення своїх валових витрат та податкового кредиту.

При цьому в першому випадку дії платника податків є добросовісними, і такими, що не порушують приписи податкового законодавства, а в другому випадку його дії є незаконними, що вичиняються із прямим умислом на порушення норм податкового законодавства і тягнуть як податкову, так і кримінальну відповідальність.

ДПІ у м.Херсоні не посилається на факти вчинення позивачем чи його представниками таких злочинних дій, і не надає докази притягнення позивача та осіб, які причетні до діяльності вищевказаних контрагенті, до кримінальної відповідальності за такі дії.

Окремо суд зазначає, що відповідачем взято до уваги інформацію, викладену в актах ДПІ від 09.07.2012 р. № 96/15-3/37125331 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Херсонбудпром" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р.", від 07.02.2012 р. № 512/23-09/23707529 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гулівер" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2011 р. по 31.10.2011 р.".

З аналізу положень п.73.5 ст.73 ПК України, п.п.6.7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, слідує, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, діючим законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Таким чином, акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з ТОВ "Екслібрис", ТОВ "Херсонбудпром", ТОВ "Гулівер", ТОВ "Комерційна група "Інтеграл" та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з цими підприємствами, висновок ДПІ у м.Херсоні про завищення позивачем податкового кредиту та про неправомірне формування витрат за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Стосовно тверджень ДПІ у м.Херсоні про нікчемність правочинів, суд зазначає, що по-перше, угоди позивача із вказаними контрагентами за своєю суттю є оспорюваними, так як їх недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цих угоди недійсними немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цих угод при їх укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає неправомірними висновки ДПІ у м.Херсоні щодо протиправності формування ФОП ОСОБА_3 витрат та податкового кредиту по операціях з ТОВ "Екслібрис", ТОВ "Херсонбудпром", ТОВ "Гулівер", ТОВ "Комерційна група "Інтеграл", а тому податкові повідомлення-рішення від 09.04.2013 р. № 0001471702, від 17.04.2013 р. № 0001861702, від 07.08.2013 р. № 0003501702 підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 09.04.2013 р. № 0001471702, від 17.04.2013 р. № 0001861702, від 07.08.2013 р. № 0003501702.

Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_4) судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 вересня 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.2