Постанова № 40406628, 10.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Справа№ 910/5387/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. (суддя Кирилюк Т.Ю.) у справі № 910/5387/14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна

страхова компанія «АСКА»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«Інкомстрах»

про стягнення коштів в порядку регресу

за участю представників сторін:

від позивача (скаржник): не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. частково задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» страхове відшкодування у розмірі 24 730, 45 грн. та судові витрати; в іншій частині в позові відмовлено.

Ухвалою суду від 18.07.2014р. порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», у якій, позивач просив:

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/5387/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» в повному обсязі;

- прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» щодо стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 40 477, 06 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1 827 грн. задовольнити у повному обсязі.

З рішенням суду позивач не погоджується та вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За твердженнями скаржника, висновок автотоварознавчого дослідження № 548/12 від 12.12.2012р. є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яка необхідна для відновлення транспортного засобу, а належним та допустимим доказом розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Рено» державний номер НОМЕР_1, є саме рахунок-наряд № 31191/01 від 06.02.2012р., виставлений ТОВ «Олімпія» власнику вказаного автомобіля, оскільки зазначений рахунок підтверджує реальні витрати, необхідні для проведення відновлювального ремонту пошкодженого при ДТП транспортного засобу.

Згідно доводів апеляційної скарги, сума, яка повинна бути стягнута з відповідача повинна складати: 41 477, 06 грн. (сума сплаченого страхового відшкодування) - 1 000 грн. (франшиза) = 40 477, 06 грн..

В судове засідання не з'явились представники сторін, однак враховуючи, що явка в судове засідання є правом сторін, а не їх обов'язком, не визнавалась судом обов'язковою для представників сторін, справа може розглядатись без їх участі, оскільки таке нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Ухвала про призначення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, яка надсилалась судом за юридичними адресами сторін зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повернуті поштовим відділенням з відміткою про закінчення терміну зберігання, та про неможливість виконати вручення, що свідчить про виконання судом обов'язку та належне повідомлення учасників процесу про судовий розгляд (ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.). Вказана ухвала внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно доступна представникам сторін для ознайомлення з 21.07.2014р..

У апеляційній скарзі викладені підстави з яких, за твердженням скаржника підлягає скасуванню прийняте судом першої інстанції рішення у справі, такі суду є зрозумілими, не потребують додаткового роз'яснення представником.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що на умовах укладеного 31.08.2012р. між ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», як страховиком та ТОВ «ВіЕйБі Лізинг», як страхувальником, договору страхування транспортного засобу СТД № 3120858 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 41 477, 06 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої застрахованому транспортному засобу Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що сталась 12.12.2012р..

Відомостями про дорожньо-транспортну пригоду (аркуш справи 71-72) підтверджено настання ДТП 12.12.2012р. - зіткнення за участю автомобіля ГАЗ 53, номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 з автомобілем Renault Logan, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 18.01.2013р. справа № 3/258/167/13.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до висновку за № 548/12 автотоварознавчого дослідження, що складений суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем ОСОБА_4 складає 34 730, 45 грн..

За страховим випадком - ДТП що сталась 12.12.2012р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 982 від 22.02.2013р. по договору страхування визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 41 477, 06 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжними дорученнями № 4136 від 05.03.2013р., № 4084 від 06.03.2013р., № 4053 від 12.03.2013р., № 4114 від 11.03.2013р., № 4014 від 15.03.2013р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем ГАЗ 53, номерний знак НОМЕР_2 підтверджується постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 18.01.2013р..

Згідно наявного в матеріалах справи витягу (аркуш справи 32, 63) підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль ГАЗ 53, номерний знак НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Renault Logan, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ПАТ «СК «Інкомстрах» про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/9762303.

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Виходячи з наведених положень закону, відповідач, як страховик винної особи, має право здійснювати виплату страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу на користь особи, яка сплатила страхове відшкодування за договором майнового страхування (тобто за договором добровільного страхування), а позивач вправі вимагати здійснення такої виплати на свою користь, оскільки сплатив страхове відшкодування потерпілому на умовах укладеного договору добровільного страхування.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/9762303), а до ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування СТД № 3120858 від 31.08.2012р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «СК «Інкомстрах» як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Renault Logan, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто, в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством ...

Висновком № 548/12 автотоварознавчого дослідження, складеним 28.12.2012р. на замовлення ПАТ УАСК «АСКА» підтверджено вартість матеріального збитку по факту нанесення пошкоджень автомобілю з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 34 730, 45 грн..

Сума заявлена до стягнення з відповідача (40 477, 06 грн.) є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП за вирахуванням франшизи (1000 грн.), натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

На користь свого страхувальника позивач виплатив суму страхового відшкодування визначену згідно погоджених договором добровільного страхування умов, і така складає 41 477, 06 грн. (41 408, 19 грн. витрати на усунення пошкоджень підтверджені рахунком ремонтної організації + 500 грн. витрати на транспортування - 431, 13 грн. франшиза погоджена договором).

Положення закону (ст. 993 ЦК України, 27 Закону України «Про страхування») передбачають обмеження по розміру збитків, право на вимогу яких переходить до страховика і такий розмір обмежується фактичними витратами страхової компанії, тобто саме розмір збитку обмежується фактичними витратами страхової компанії, а не визначається такий розмір сумою виплаченого страхового відшкодування.

Витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування підтверджені по розміру збитків, завданих транспортному засобу - автомобілю Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 12.12.2012р., що визначений у висновку суб'єкта оціночної діяльності № 548/12 автотоварознавчого дослідження по сумі 34 730, 45 грн., а фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування своєму страхувальнику є більшими (41 477, 06 грн.), відповідно, саме в межах зазначеного розміру збитку можуть бути заявлені до стягнення з відповідача.

Дані висновку автотоварознавчого дослідження, складеного суб'єктом оціночної діяльності на замовлення страхової компанії не спростовані іншими доказами, відповідно є належним доказом розміру збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що завданий застрахованому позивачем автомобілю у ДТП 12.12.2012р., а наданий до матеріалів справи рахунок-наряд № 31191/01 від 06.02.2013р. підтверджує витрати на проведення ремонтних робіт та технічного обслуговування автомобіля внаслідок отриманих пошкоджень по сумі 41 408, 19 грн., і вказані витрати є меншими за суму фактичних витрат страхової компанії по виплаті страхового відшкодування за договором про добровільне страхування (41 477, 06 грн.).

Згідно відомостей вміщених у витягу з бази даних МТСБУ, за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/9762303) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн..

Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно на користь позивача стягнуто в порядку регресу суму 24 730, 45 грн. (34 730, 45 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу підтверджена висновком спеціаліста в межах фактичних виплат страховика) - 1000 грн. розмір франшизи за полісом АВ/9762303), а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування.

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2014 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. у справі № 910/5387/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/5387/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала