Постанова № 40406619, 03.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2014 р. Справа№ 910/1915/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Заєць О.В. - дов. № 71 від 30.01.2014р.

від відповідача: Мужанов К.В. - дов. б/н від 12.05.2014р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд» на рішення Господарського суду мста Києва від 07.04.2014р. (повний текст підписано 10.04.2014р.)

у справі № 910/1915/14 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український

інноваційний банк»

до Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд»

про стягнення 11 286 802, 96 грн.

В судовому засіданні 03.09.2014р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014р. Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд» про стягнення 11 286 802, 96 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 4736 від 25.02.2011р., а саме щодо своєчасного та повного повернення кредиту і сплати процентів за його користування, а тому просив суд достроково стягнути 11 286 802, 96 грн., з яких 1 335 400, 02 грн. - заборгованість по простроченим процентам, 650 000, 00 грн. - заборгованість по простроченому кредиту, 374 794, 52 грн. - строкова заборгованість за процентами, 8 850 000, 00 грн. - строкова заборгованість за кредитом, 20 696, 72 грн. - пеня за порушення строків сплати тіла кредиту, 55 911, 70 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2014р. у справі № 910/1915/14 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд» на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» заборгованість по простроченому кредиту у розмірі 650 000, 00 грн., заборгованість по прострочених процентах - 1 335 400, 02 грн., строкову заборгованість за процентами - 374 794, 52 грн., строкову заборгованість за кредитом - 8 850 000, 00 грн., пеню за прострочення сплати процентів - 55 911, 70 грн. та судовий збір - 73 080, 00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд» 25.06.2014р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 16.07.2014р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 16.07.2014р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 03.09.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014р. продовжено розгляд справи на 15 днів.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 03.09.2014р. представником відповідача подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке не підлягає задоволенню, оскільки доводи відповідача про те, що підпис про отримання листа № 3725/0/2-13 від 10.09.2013р. про подію невиконання зобов'язань не належить директору відповідача Максимову В.М. не ґрунтуються на матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.09.2014р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.09.2014р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (позивач, банк по договору) та Закритим акціонерним товариством «Інтернафтогазбуд», яке в подальшому було перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Інтернафтогазбуд», (відповідач, позичальник по договору) укладено кредитний договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до положень та умов цього договору банк надає позичальнику кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії в розмірі 11 000 000, 00 грн. на термін до 21.02.2014р. включно (п. 3.1. кредитного договору).

Згідно п.п. 3.2.1. п. 3.2. кредитного договору кредит використовується позичальником на придбання нерухомості (нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Жуковського, 22а) в сумі 8 000 000, 00 грн. та на поповнення оборотних коштів в сумі 3 000 000, 00 грн.

Позичальник сплачує банку проценти в розмірі 24 % річних та 30 % річних (п.п. 3.4.1. п. 3.4. кредитного договору (з урахуванням додаткових угод до договору).

Підпунктом 3.5.1. пункту 3.5. кредитного договору з урахуванням положень додаткових угод до договору сторони погодили, що граничним терміном повернення кредиту є 21.02.2014р. з урахуванням графіку зменшення Ліміту кредитної лінії, викладеного в додаткових угодах № 2 від 02.08.2011р., № 4 від 30.01.2012р., № 5 від 17.04.2012р., № 7 від 18.07.2012р., № 8 від 24.10.2012р., № 9 від 28.12.2012р., № 12 від 14.05.2013р.

Відповідно до п.п. 3.5.4. п. 3.5. кредитного договору погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами та/або щомісячною комісією, прострочена заборгованість за кредитом, строкова заборгованість за нарахованими процентами, строкова заборгованість за кредитом, пеня за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів, штраф тощо.

Підпунктом 3.6.2. пункту 3.6. кредитного договору передбачено, що обов'язкове дострокове повернення кредиту, сплата процентів, комісій та інших платежів, передбачених цим договором, буде невідкладно відбуватися у випадку, коли має місце реквізиція чи конфіскація майна позивальника або значної його частини, у випадках, передбачених п. 6.1. цього договору, у разі втрати не з вини банку забезпечення, зазначеного в п. 3.7. цього договору, не заміни (поновлення) його іншим рівноцінним майном та інших випадках, передбачених цим договором та гарантійними документами. Про необхідність дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів банк письмово повідомляє позичальника.

Згідно п.п. 3.6.3. п. 3.6. кредитного договору дострокове повернення кредиту, сплата процентів, комісій та інших платежів, передбачених цим договором, у випадках, зазначених у п.п. 3.6.2. цього договору, повинно бути здійснено позичальником протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від банку письмового повідомлення щодо необхідності дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, передбачених цим договором. У випадку порушення зазначеного строку сплати банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. звернути стягнення на передане в іпотеку (заставу) майно, тощо.

Відповідно до п.п. 5.2.5. п. 5.2. кредитного договору, в разі невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим договором у разі прийняття позичальником рішення про зменшення свого статутного капіталу, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового погашення заборгованості за договором, відшкодування збитків, та звернення стягнення на передане в іпотеку (заставу) майно чи майно, що належить позичальнику.

Статтею VI кредитного договору було передбачено події невиконання зобов'язань. Так, відповідно до п.п 6.1.1. п. 6.1. кредитного договору кожна із наступних подій повинна тлумачитись як подія невиконання зобов'язань, зокрема позичальник не зміг виконати будь-яке із зобов'язань за цим договором і така неспроможність тривала протягом 1 робочого дня після одержання повідомлення, надісланого позичальникові банком.

Пунктом 6.2. кредитного договору сторони погодили наслідки подій невиконання зобов'язання, а саме: якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань, сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що банк письмово повідомляє позичальника.

Позичальник повинен сплатити зазначену у повідомленні суму протягом 10 робочих днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т. ч. звернення стягнення на передане в іпотеку (заставу) майно. З дати повного виконання зобов'язань позичальника за договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених цим договором, дія цього договору припиняється.

Договір, згідно п. 8.1., набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку.

Договір залишається чинним до повного виконання позичальником зобов'язання за цим договором (повної сплати позичальником заборгованості за кредитом, процентів, інших платежів за цим договором відповідно до умов цього договору)(п. 8.2. кредитного договору).

В подальшому до даного кредитного договору вносились зміни шляхом укладення наступних додаткових угод: № 1 від 25.05.2011р., № 2 від 02.08.2011р., № 3 від 09.12.2011р., № 4 від 30.01.2012р., № 5 від 17.04.2012р., № 6 від 21.06.2012р., №7 від 18.07.2012р., № 8 від 24.10.2012р., № 9 від 28.12.2012р., № 10 від 29.03.2013р., № 11 від 30.04.2013р., № 12 від 14.05.2013р., № 13 від 30.05.2013р., № 14 від 01.07.2013р., якими сторони погодили зміну процентної ставки до 24% річних та до 30% річних, граничний строк повернення кредиту - 21.02.2014р. включно та інш.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 3 від 09.12.2011р. проценти, нараховані за користування кредитом за листопад 2011р. у сумі 180 821, 92 грн., підлягають сплаті банку в термін до 16.12.2011р. (включно).

Згідно п. 1 додаткової угоди № 6 від 21.06.2012р. проценти, нараховані за користування кредитом за травень 2012р., підлягають сплаті в термін до 29.06.2012р. (включно).

Проценти, нараховані за користування кредитом за лютий 2013р., підлягають сплаті в термін до 30.04.2013р. (включно) (п. 1 додаткової угоди № 10 від 29.03.2013р.).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 11 від 30.04.2013р. проценти, нараховані за користування кредитом за березень 2013р., підлягають сплаті в термін до 30.05.2013р. (включно).

Згідно п. 1 додаткової угоди № 13 від 30.05.2013р. проценти, нараховані за користування кредитом за квітень 2013р., підлягають сплаті в термін до 01.07.2013р. (включно).

Проценти, нараховані за користування кредитом за травень 2013р., підлягають сплаті в термін до 31.07.2013р. (включно) (п. 1 додаткової угоди № 14 від 01.07.2013р.).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитного договору № 4736 від 25.02.2011р. позивачем надано, а відповідачем отримано кредит на загальну суму 11 000 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 722232 від 25.02.2011р. на суму 8 000 000, 00 грн., № 746216 від 28.02.2011р. на суму 705 696, 00 грн., № 955357 від 10.03.2011р. на суму 411 500, 00 грн., № 1531424 від 04.04.2011р. на суму 200 000, 00 грн., № 2093446 від 04.05.2011р. на суму 650 000, 00 грн., № 2540857 від 01.06.2011р. на суму 760 000, 00 грн., № 3104427 від 08.07.2011р. на суму 272 804, 00 грн., належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 76-82).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з частковим невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, позивачем 10.09.2013р. на адресу Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд» було направлено письмове повідомлення «Про подію невиконання зобов'язання» № 3725/0/2-13, в якому банк вимагав протягом 10 робочих днів з дати отримання цього повідомлення (вимоги про події невиконання зобов'язань) (п. 6.2. кредитного договору) вжити дієвих заходів по усуненню порушень по виконанню зобов'язань.

Згідно відмітки на вказаному письмовому повідомленні, воно було отримане головою правління відповідача Максимовим В.М. 25.09.2013р., проте залишене без відповіді та задоволення, що і стало причиною звернення позивача з даним позовом до суду.

Як стверджує позивач, він скористався своїм правом, передбаченим умовами кредитного договору, щодо дострокового повернення відповідачем кредиту в повному обсязі разом з процентами і штрафними санкціями, а тому просить суд про дострокове стягнення з відповідача кредиту, процентів за користування кредитом, пені та інш.

За приписами ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до п.п. 5.2.5. п. 5.2. Кредитного договору, в разі невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим договором, у разі прийняття позичальником рішення про зменшення свого статутного капіталу, а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк набуває права вимагати дострокового погашення заборгованості за договором, відшкодування збитків, та звернути стягнення на передане в іпотеку (заставу) майно чи майно, що належить позичальнику.

Інші випадки, передбачені договором, містяться, зокрема в п. п. 6.1, 6.2., п.п. 3.6.2. п. 3.6. кредитного договору.

Відповідно до п.п. 6.1.1. п. 6.1. кредитного договору кожна із наступних подій повинна тлумачитись як подія невиконання зобов'язань, зокрема позичальник не зміг виконати будь-яке із зобов'язань за цим договором і така неспроможність тривала протягом 1 робочого дня після одержання повідомлення, надісланого позичальникові банком.

Пунктом 6.2. кредитного договору сторони погодили наслідки події невиконання зобов'язання, а саме: якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язання, сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що банк письмово повідомляє позичальника.

Позичальник повинен сплатити зазначену у повідомленні суму протягом 10 робочих днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т. ч. звернення стягнення на передане в іпотеку (заставу) майно. З дати повного виконання зобов'язань позичальника за договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених цим договором, дія цього договору припиняється.

Підпунктом 3.6.2. пункту 3.6. кредитного договору передбачено, що обов'язкове дострокове повернення кредиту, сплата процентів, комісій та інших платежів, передбачених цим договором, буде невідкладно відбуватися у випадку, коли має місце реквізиція чи конфіскація майна позивальника або значної його частини, у випадках, передбачених п. 6.1. цього договору, у разі втрати не з вини банку забезпечення, зазначеного п. 3.7. цього договору, не заміни (поновлення) його іншим рівноцінним майном та інших випадках, передбачених цим договором та гарантійними документами. Про необхідність дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів банк письмово повідомляє позичальника.

Отже, викладене вище свідчить про те, що в даному випадку необхідною умовою для виникнення у відповідача обов'язку з дострокового повернення кредиту в повному обсязі разом з процентами і штрафними санкціями є, зокрема:

1. прийняття позичальником рішення про зменшення свого статутного капіталу (п.п. 5.2.5. п. 5.2. кредитного договору);

2. настання події невиконання зобов'язань (п.п. 6.1.1. п. 6.1. кредитного договору);

3. наслідки події невиконання зобов'язань (п. 6.2. кредитного договору).

При цьому за вказаними пунктами 2 та 3 обов'язковим є наявність письмового повідомлення банком свого позичальника.

Пред'явленням такої вимоги-повідомлення, на думку позивача, є його лист «Про події невиконання зобов'язань» № 3725/0/2-13 від 10.09.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, в листі № 3725/0/2-13 від 10.09.2013р. (а. с. 39-40) «Про події невиконання зобов'язань» позивач повідомляє про порушення відповідачем умов п.п. 3.4.1., 3.5.1 кредитного договору № 4736 від 25.02.2011р. в частині своєчасного зменшення ліміту кредитної лінії, своєчасної сплати процентів за користування кредитом, а також в частині сплати разових комісій за внесення змін до кредитного договору, що передбачені додатковими угодами до кредитного договору, що є невід'ємними частинами кредитного договору.

Одночасно позивач зазначає, що наведений розрахунок заборгованості станом на 09.09.2013р. не є остаточним та підлягає коригуванню на момент задоволення вимог банку.

При цьому, за своїм змістом, формою та назвою «Про події невиконання зобов'язань», на думку колегії суддів, вказаний лист є повідомленням про необхідність виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Оскільки відповідач, отримавши зазначений лист 25.09.2013р., не зміг виконати будь-яке із зобов'язань за укладеним спірним договором і така неспроможність тривала протягом 1 (одного) робочого дня після одержання повідомлення, тому у відповідності до п.п. 6.1.1. п. 6.1. кредитного договору така подія повинна тлумачитись як Подія невиконання зобов'язань.

Лише після цього (виникла і триває подія невиконання зобов'язань), у відповідності до п. 6.2. кредитного договору, сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що банк письмово повідомляє позичальника (відповідача).

Зазначену у такому повідомленні суму позичальник повинен сплатити протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання повідомлення. І лише у випадку порушення зазначеного строку сплати, банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства.

Виходячи із системного аналізу положень пунктів 6.1. та 6.2. кредитного договору (з урахуванням умов додаткових угод до договору), для дострокового повернення кредиту банк повинен був надіслати на адресу відповідача, зазначену в п. 8.2. кредитного договору (03680, м. Київ, вул. Жуковського, 22а), два письмових повідомлення.

Проте, в матеріалах справи наявний лише один лист № 3725/0/2-13 від 10.09.2013р., який за своїм змістом, формою і назвою є повідомленням про необхідність виконання відповідачем своїх зобов'язань, проте передчасно об'єднаний з вимогою про вжиття дієвих заходів по усуненню порушень протягом 10 робочих днів згідно п. 6.2. кредитного договору.

Місцевий господарський суд не звернув увагу на порушення позивачем процедури дострокового повернення кредиту разом зі стягненням нарахованих процентів та інших сум, нарахованих згідно зі спірним договором, передбаченої п.п. 3.6.2., 6.1.1. та п. 6.2. кредитного договору (граничний строк повернення кредиту 21.02.2014р., а позов подано 07.02.2014р.), а тому дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

Що стосується посилань апелянта на те, що представник позивача Ходченко О.М. згідно довіреності № 474 від 22.08.2013р. не мала права підписувати позовну заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно вказаної довіреності, представнику Ходченко О.М. було надано право подавати від імені ПрАТ «Укрінбанк» позовні та інші заяви та скарги, розписуватись, знайомитись з матеріалами справи та інш., тому, на думку колегії суддів, виходячи зі змісту прав, які надані Ходченко О.М., остання мала право на підпис та подачу позовної заяви від імені позивача.

Доводи апелянта щодо скасування рішення місцевого господарського суду у зв'язку з його прийняттям без участі представника відповідача не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Ухвалою місцевого господарського суду від 10.02.2014р. порушено провадження у справі № 910/1915/14 та призначено її до розгляду на 03.03.2014р.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.03.2014р. та від 24.03.2014р. розгляд справи відкладався.

Відповідач був належним чином повідомлений про день, місце і час судових засідань, які відбулись 03.03.2014р., 24.03.2014р. та 07.04.2014р., оскільки ухвали місцевого господарського суду від 10.02.2014р., 03.03.2014р., 24.03.2014р. були надіслані на адресу: 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 25/2, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 126-128) та повернуті відділенням поштового зв'язку на адресу суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що і в апеляційній скарзі відповідач зазначає про своє місцезнаходження за адресою: 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 25/2.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Посилання апелянта на порушення судом принципу змагальності, передбаченого ст. 4-3 ГПК України, порушення позивачем зміни процентної ставки за кредитним договором, надіслання листа № 3725/0/2-13 від 10.09.2013р. Максимову В.М., а не ПАТ «Інтернафтогазбуд», відсутність доказів надсилання вказаного листа відповідачу, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, порушення позивачем процедури дострокового повернення кредиту та інших нарахованих сум, передбаченої умови укладеного між сторонами кредитного договору та додаткових угод до нього, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2014р., прийняте із невірним застосуванням норм матеріального права, без з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2014р. у справі № 910/1915/14 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2014р. у справі № 910/1915/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» відмовити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 05839888) на користь Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд» (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 25/2, код ЄДРПОУ 31031086) 36 540, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/1915/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 08.09.2014р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін