Ухвала суду № 40404401, 09.09.2014, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 328/4139/13-ц

Провадження№2/329/50/2014

УХВАЛА

іменем України

09 вересня 2014 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого -судді: Поди Н.М.

при секретарі Сивак В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення тимчасово вилученого майна та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Чернігівського районного суду Запорізької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення тимчасово вилученого майна та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

24 квітня 2014 р. по даній справі винесено рішення, яке набрало законної сили 05 травня 2014 року та виконане в частині відшкодування моральної шкоди. 21.07.2014р. позивачу ОСОБА_1 перераховані кошти у розмірі 1000 грн. відповідно до виконавчого листа від 24.04.2014р.

Відповідно до наданого листа Токмацького управління Державної казначейської служби в Запорізькій області, в частині виконання рішення про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 700 грн., то дана сума не стягувалась, так як дві друкарські машинки знаходяться у камері схову Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області, які позивач, ОСОБА_1 відмовляється отримати.

По даному рішенню за заявою позивача винесено ухвалу суду від 01.07.2014р., якою заявнику, ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні винесення додаткового рішення щодо реального і примусового виконання виконавчого листа та компенсації витрат, пов'язаних з його явкою до суду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 30.07.2014р. вищевказану ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 01.07.2014р. було частково скасовано в частині відмови у винесенні додаткового рішення щодо стягнення витрат, пов'язаних з його явкою до суду.

У судове засідання заявник не з'явився, надав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача, Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області в судове засіданні не з'явився, про день та час розгяду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.220 ЦПК України участь сторін у судовому засіданні не є обов'язковою, тому суд вважає можливим розглянути це питання у відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про винесення додаткового рішення підлягає задоволенню частково у частині стягнення компенсації за відрив від звичайних занять, вартості проїзду до суду та стягненню добових, з наступних підстав.

Відповідно до ст.85 ЦПК України підлягають компенсації, витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду.

До витрат сторін та їх представників, пов'язаних із явкою до суду, відносяться:

1) витрати, пов'язані із переїздом до іншого населеного пункту;

2) витрати, пов'язані із найманням житла;

3) добові;

4) компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із явкою сторін та їх представників в судове засідання на даний час регулюється постановою Кабінету Міністрів України N 870 від 26.06.2007 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.96 р. N 710 "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів".

При вирішенні цього питання застосовується також постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" і Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України N 59 від 13.03.1998 р. (з наступними змінами).

Відповідно до письмової заяви позивача від 17.04.2014р. а.с.164 т.1 ОСОБА_1 просив суд стягнути суму компенсації за відрив від звичайних занять в сумі 243 грн.(40,60 грн. -пропорційно мінімальній заробітній платі за 6 днів: 23.01.14р., 07.02.14р., 17.02.14р., 27.02.14, 07.04.14., 17.04.14р.), вартість проїзду автобусом Токмак -Чернігівка та в зворотньому напрямку 192грн. із розрахунку 16 грн., ( 12 поїздок х 16 грн.) та добові - 180 грн. (6х30) та всього судові витрати складають 612 грн. ( 192+180+243).

Постановою КМУ від 1 липня 1996 р. N 710 затверджено Інструкцію про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів відповідно до п.1 якої вказано, що особам, які не є працівниками підприємств, установ чи організацій, виплачується компенсація (здійснюється відшкодування) за відрив від звичайних занять, вартість до місця виклику та назад, добові.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не працює, є пенсіонером.

В заяві заявник вказав, що він з'являвся у судові засідання 23.01.14р., 07.02.14р., 17.02.14р., 27.02.14, 07.04.14р., 17.04.14р., за які просив виплатити компенсацію за відрив від звичайних занять у ці дні.

Відповідно до п.3 вказаної інструкції сума компенсації (відшкодування) за відрив від звичайних занять обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, і не може перевищувати її розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять.

Обсяг фактично втраченого заявником часу становить тривалість судових засідань, час витрачений ним на переїзд до суду смт. Чернігівка та повернення у м. Токмак, а також час витрачений на явку до суду, коли судові засідання з різних причин не проводилися.

Мінімальна заробітна платня з січня 2014р. по квітень 2014р. складала 1218 грн.

Відповідно до протоколів судових засідань, ОСОБА_1 23.01.14р., 07.02.14р., 17.02.14р. у судові засідання не з»являвся.

За таких обставин, компенсація заявнику за відрив від звичайних занять підлягає стягненню тільки за явку у судові засідання 27.02, 07.04, 17.04., 24.04.2014р. та складається із тривалості часу судових засідань відповідно до протоколів судових засідань та часу витраченого на переїзд до суду і в зворотньому напрямку:

- 27.02.14р. - 1218/21 день х (3,15 +2)год. = 37,6грн.

- 07.04.14р. - 1218/21 день х (3+2) год. =36,5грн.

- 17.04.14р. - 1218/21 день х (1+2) год. =21,9грн.

- 24.04.2014р.- 1218/21 день х (2 +2)год. =29,2грн., а всього - 125,20грн.

Крім того, компенсація за проїзд у судові засідання 27.02.14р., 07.04.2014р., 17.04.2014р., 24.04.14р. підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що понесені заявником витрати на переїзд з м. Токмак до смт. Чернігівка складають вартість квитків автомобільного транспорту, підтверджених квитками та наданих суду. ОСОБА_1 надано два квитки на проїзд від автостанції м. Токмак до автостанції смт. Чернігівка від 07.04.2014р., вартість квитка - 11,73 грн. та проїзд від автостанції м. Токмак до автостанції смт. Чернігівка від 17.04.2014р., вартість квитка - 20 грн., на загальну суму 31,73 грн. (20 грн.+11,73 грн.).

Так як, ОСОБА_1 з»являвся у судові засідання лише 27.02.14р. 07.04.14р., 17.04.2014р., 24.04.2014р., то його добові витрати складають 120 грн. (4х30).

Всього підлягає стягненню: добові 120грн. + витрати на проїзд 31,73грн. + компенсація за відрив від звичайних занять +125,20грн. = 276,93грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 85,220 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення тимчасово вилученого майна та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрати, що пов»язані з явкою до суду: компенсацію за відрив від звичайних занять - 125,20 грн., вартість проїзду до суду - 31,73 грн., добові - 120 грн., а всього 276грн.93коп.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Cуддя