Ухвала суду № 40404126, 04.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 358/705/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Тітов М.Б. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Богуславського районного центру зайнятості на постанову Богуславського районного суду Київської області від 26 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Богуславського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття -

ВСТАНОВИВ:

Богуславський районний центр зайнятості звернувся в суд з позовом про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 6805 гривень 63 коп.

Постановою Богуславського районного суду Київської області від 26 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач перебувала на обліку в Богуславському районному центрі зайнятості в статусі безробітної з 22.02.2013 року по 21.11.2013 року та отримала за цей період допомогу по безробіттю в розмірі 6805 гривень 63 коп.

Під час взаємодії з Міністерством доходів і зборів України та Пенсійним фондом України Богуславський районний центр зайнятості шляхом обміну інформацією для забезпечення виконання вимог Законів України «Про зайнятість населення» і «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів відповідача виявив, що 08.01.2013 року відповідачка була працевлаштована у TOB «Спецторгпостач» (код ЄДРПОУ 38320521), де отримувала заробітну плату (дохід), в той час, як статус безробітної отримала 22.02.2013 року.

Згідно даних ПФУ про періоди зайнятості особи відповідач прийнятий у TOB «Спецторгпостач» 08.01.2013 року та звільнена за власним бажанням 08.05.2013 року.

Враховуючи зазначене, позивач прийшов до висновку, що на момент отримання статусу безробітного відповідач перебував в трудових відносинах з вказаним підприємством.

Оскільки Богуславському районному центру зайнятості не було відомо про зазначений факт, на думку позивача, ОСОБА_3 безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 6805 гривень 63 коп., в зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що докази надані позивачем не є достатніми для висновку, що відповідач під час перебування на обліку в Богуславському центрі зайнятості в статусі безробітної, отримувала дохід в ТОВ «Спецторгпостач».

Колегія суддів апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України 13.02.2009 року № 60/62 .

Розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Відповідно до п.4 Порядку для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертаючись до позивача за наданням статусу безробітного у своїй заяві від 22.02.2013 року особисто зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

Під час розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітній ОСОБА_3 позивачем використані результати звірки з ДПА України та УПФ.

Позивачем не проведено перевірки факту перебування відповідача у трудових відносинах з ТОВ «Спецторгпостач» безпосередньо на підприємстві, у зв'язку із відсутністю останнього за місцем реєстрації.

Відомості надані Управлінням Пенсійного фонду України у Богуславському районі та ДПА містять розбіжності щодо періоду роботи відповідача та розміру отриманих доходів, з якого сплачуються відповідні внески.

Зазначене перешкоджає встановити факт працевлаштування відповідача в ТОВ «Спецторгпостач» та отримання доходу, саме під час перебування на обліку як безробітної особи.

Тобто, позивачем не надано належні докази, що відповідач приховувала та надавала неправдиві відомостей до Центру зайнятості щодо зайнятості на час надання статусу безробітного, зокрема щодо отримання доходів в ТОВ «Спецторгпостач» .

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Богуславського районного центру зайнятості - залишити без задоволення, а постанову Богуславського районного суду Київської області від 26 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 09.09.2014 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.