Ухвала суду № 40403853, 09.09.2014, Лугинський районний суд Житомирської області

Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 281/2644/14-к

Провадження по справі № 1-кп/281/47/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2014 рокусмт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Нечуй Б.П.

при секретарі Гельвейчук І.А.

з участю прокурора Ренкас А.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Лугини кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42014060200000001 від 28.03.2014 року стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Овсяниківки Кіровоградського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого лісничим Ушомирського лісництва ДП «Коростенське ЛНГ», не військовозобов'язаного, не судимого, з вищою освітою, не депутата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, -

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 відповідно до наказу міністра Міністерства аграрної політики та продовольства від 23.11.2012 за № 219-п призначений на посаду директора Лугинського державного агропромислового підприємства "Лугинський держлісгосп АПК", розташованого в смт. Лугини, по вул. Базарній, 2.

Відповідно до укладеного контракту з керівником підприємства від 06.12.2012, ОСОБА_1 як директор підприємства був зобов'язаний безпосередньо та через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, бути повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій підприємства передбачених законодавчими актами, статутом підприємства, іншими нормативними актами, мав право діяти від імені підприємства, укладати господарські та інші угоди, користуватися правом розпорядження коштами та майном підприємства, в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, розпорядження, обов'язкові для всіх працівників підприємства, тощо, тобто був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, тобто являвся службовою особою.

18.04.2013 року ОСОБА_1, здійснюючи фінансово-господарську діяльність підприємства, знаходячись в м. Коростень, уклав договір №1Л/13 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 про виготовлення теплиці та її монтаж, згідно умов якого договірна ціна ремонтних робіт становить 400264 грн.

На виконання умов п. 4.6 договору, за вказівкою ОСОБА_1 бухгалтерією очолюваного ним підприємства платіжними дорученнями №173 від 23.04.2013 року №8 від 18.06.2013 року на рахунок ФОП «ОСОБА_2» перераховано грошові кошти відповідно в сумі 10 тис. грн. та 125 тис. грн., а всього на загальну суму 135 000 грн.

В січні 2014 року ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння державними коштами підприємства шляхом зловживання службовим становищем, вирішив підробити бухгалтерські документи, в які внести завідомо неправдиві відомості про завищення вартості будівельних робіт та обсягу використаних будівельних матеріалів по будівництву теплиці, та в подальшому суму коштів, на яку завищено вартість будівельних робіт та матеріалів, привласнити собі.

В цьому ж місяці ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір,спрямований на заволодіння державними коштами підприємства шляхом зловживання службовим становищем, за невстановлених слідством обставин умисно склав завідомо неправдивий документ, а саме, акт приймання виконаних будівельних робіт щодо будівництва теплиці за січень 2014 року, в який вніс завідомо неправдиві відомості про те, що вартість будівельних робіт та матеріалів становить 234699, 42 грн.

В той же час згідно висновку судово-будівельної експертизи вартість виконаних робіт та витрачених будівельних матеріалів на даному етапі будівництва теплиці становить 129280 грн. Таким чином вартість робіт та будівельних матеріалів, вказаних в акті приймання виконаних будівельних робіт, перевищує реальну вартість виконаних робіт та витрачених матеріалів по її будівництву на суму 105419 грн. 42 коп.

Зазначені кошти в сумі 105419 грн. 42 коп. ОСОБА_1 мав намір привласнити, однак довести до кінця свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння державними коштами підприємства не зміг з причин, які не залежали від його волі, так як 11.02.2014 був звільнений із займаної посади, втративши можливість розпорядження грошовими коштами підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1 шляхом складання завідомо підроблених офіційних документів вчинив незакінчений замах на заволодіння державними коштами Лугинського державного агропромислового підприємства "Лугинський держлісгосп АПК" в сумі 105419 грн. 42 коп.

Своїми умисними діями, що виразились в службовому підробленні, тобто складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та видачі таких документів, ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 366 КК України.

Своїми умисними діями, що виразились у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України.

28 серпня 2014 року між прокурором прокуратури Лугинського району Житомирської області Ренкас А.А., якій на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42014060200000001, та обвинуваченим в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, у приміщенні прокуратури Лугинського району Житомирської області за адресою: смт. Лугини, вул. Рози Люксембург, буд. 5а, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних злочинів. Також, сторони вважають, що до підозрюваного ОСОБА_1 при призначенні покарання за кожним зі злочинів можуть бути застосовані положення ст. 69 КК України, а саме, не призначено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на певний строк, що передбачено в санкції ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку терміном 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені, зрозумілі обвинуваченому та підтверджені останнім.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги передбачені КПК України та КК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджені в угоді вид та міру покарання, а також інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є відповідно злочином невеликої тяжкості та незакінчений замах на злочин середньої тяжкості.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені абз. 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України, що також підтверджується матеріалами даного кримінального провадження.

Укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1. є повне визнання своєї винуватості, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, позитивна характеристика з місця роботи, вчинення злочину вперше.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи викладене, умови угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Лугинського району Житомирської області Ренкас А.А. та обвинуваченим в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 відповідають вимогам, встановленим КПК України та КК України, тому суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373,374, 474, 475 КПК України, суд,-

3 А С У Д И В:

Угоду про визнання винуватості від 28 серпня 2014 року, укладену між прокурором прокуратури Лугинського району Житомирської області Ренкас Анастасією Анатоліївною та обвинуваченим ОСОБА_1 -затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України призначивши йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28 серпня 2014 року покарання:

за ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку терміном 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави ( рах. 31117115700002 МФО 811039 код ЗКПО 38035726; отримувач: УДКСУ у м. Житомирі; код класифікації доходів: 24060300; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Житомирській області ) 393 (триста дев'яносто три) грн.. 12 коп. за проведення судової почеркознавчої експертизи.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- договір 1л/13 від 18.04.2013 року; бланк договірної ціни на будівництво Лугинського лісгоспу АПК; локальний кошторис №2-1-1 на будівельно- монтажні роботи; підсумкову відомість ресурсів; довідку про вартість виконаних робіт за січень 2014 р.; акт приймання виконаних робіт за січень 2014 р., які передано під зберігальну розписку головному бухгалтеру державного підприємства «Лугинське державне лісогосподарське агропереробне підприємство «Лугинський держлісгосп АПК» Слинчук Тетяні Петрівні до вирішення кримінального провадження в суді, передати державному підприємству «Лугинське державне лісогосподарське агропереробне підприємство «Лугинський держлісгосп АПК».

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Матеріали кримінального провадження № 42014060200000001 від 28 березня 2014 року - залишити при обвинувальному акті, з подальшим їх зберіганням при кримінальному провадженні № 281/2644/14-к.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через районний суд з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після його проголошення.

Суддя