Ухвала суду № 40403387, 01.09.2014, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 01.09.2014

Справа № 334/3985/14-ц

Провадження № 2/334/1863/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Вєтлугіній Г.С.,

за участю прокурора Ахмедової М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом прокурора міста Запоріжжя в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Запоріжжя в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

До початку судового розгляду справи по суті представник ВАТ «Запоріжжяобленерго» подав письмові заперечення, в яких просить залишити позов без розгляду, зазначивши, що прокурор не може здійснювати представництво інтересів держави в суді, зокрема шляхом звернення до суду з позовною заявою в інтересах інших осіб, крім держави в особі органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. ВАТ «Запоріжжяобленерго» є самостійним господарюючим суб'єктом і відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» набуває цивільних прав та обов'язків, здійснює їх через свої органи (ст. 97 ЦК України; ст. 23 Закону України «Про господарські товариства»), які діють згідно установчих документів та закону, і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування. Права ж засновників та учасників акціонерного товариства визначені ст.ст. 10, 41 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 88 ГК України. Предметом позову прокурора є стягнення 13 174,46 грн. з колишнього керівника ВАТ Запоріжжяобленерго» ОСОБА_1, в зв'язку з виданням ним незаконного наказу №365-к від 06.02.2013р. щодо іншого колишнього працівника Товариства - ОСОБА_2 Тобто заявляючи даний позов, прокурор міста Запоріжжя фактично звернувся не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності -ВАТ Запоріжжяобленерго», в свою чергу останнє будь-яких претензій до колишнього генерального директора Товариства - ОСОБА_1 в зв'язку з виданням ним наказу № 365-к від 06.02.2013р. чи стягнення 13 174.46 грн. не заявляло, і не заявляє і на теперішній час. В зв'язку з чим просить залишити позов без розгляду відповідно до приписів ст.ст. 119, 207 ЦПК України, оскільки позовна заява прокурорам.Запоріжжя була подана не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності - ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Представник ВАТ «Запоріжжяобленерго» в судовому засіданні підтримав заяву про залишення позову без розгляду.

Представник прокуратури міста Запоріжжя заперечує проти залишення позову без розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, письмових заперечень суду щодо позову не надав.

Суд вважає можливим прийняти подану заяву, оскільки вона не суперечить закону та не порушує прав сторін.

Так, Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» створено відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 25.04.2000 року з Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Запоріжжяобленерго», заснованої відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 03 липня 1995 року № 115 та Указу Президента України від 04 квітня 1995 року №282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України», з метою задоволення потреб споживачів електричної енергії, насичення ринку товарами та послугами відповідно до предмету діяльності, в умовах функціонування єдиної енергосистеми України. На момент створення підприємства його засновником була держава, в особі Міністерства енергетики та електрифікації України.

Відповідно до положень Статуту ВАТ «Запоріжжяобленерго», останнє створено у формі відкритого акціонерного товариства, є юридичної особою, має самостійний баланс, поточні рахунки, печатку і штампи та діє на принципах повної господарської самостійності, самоврядування і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань перед партнерами і бюджетом; може набувати майнових і особистих немайнових прав, укладати з іншими суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами договори; відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй на праві власності майном.

Отже ВАТ «Запоріжжяобленерго» є самостійним господарюючим суб'єктом і відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» набуває цивільних прав та обов'язків, здійснює їх через свої органи ( ст. 97 ЦК України; ст. 23 Закону України «Про господарські товариства»), які діють згідно установчих документів та закону, і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування. Права ж засновників та учасників акціонерного товариства визначені ст.ст. 10, 41 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 88 ГК України.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 року №З-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) (далі - рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У п.5 мотивувальної частини зазначеного рішення, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушеній за позовною заявою прокурора, і на підставі ч. 1 ст.2 ГПК України є стороною в процесі. Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади. Таким чином, прокурор не може здійснювати представництво інтересів держави в господарському суді, зокрема шляхом звернення до господарського суду з позовною заявою в інтересах інших осіб, крім держави в особі органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до статуту ТОВ його учасники (акціонери) мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному цим статутом; брати участь у розподілі прибутку та одержувати його частку (дивіденди; право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початку строку виплати дивідендів); вийти в установленому порядку з ТОВ; одержувати інформацію про його діяльність - на вимогу акціонера ТОВ зобов'язане надавати

для ознайомлення річні баланси, звіти про його діяльність, протоколи зборів; акціонери можуть мати інші права, передбачені законодавством. Стаття 10 Закону України від 19 вересня 1991 року №1576-ХІІ «Про господарські товариства» регламентує права учасників (акціонерів), однак її положення не наділяють учасників акціонерів) правом самостійно подавати позов в інтересах ТОВ. Всупереч наведеному в цій справі прокурор звернувся до суду як представник акціонера (держави) в інтересах ТОВ.

Інтереси держави закріплюються як нормами Основного Закону, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. З основу перших покладено потребу в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах самостійних господарюючих суб'єктів з питань, які не торкаються загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, порушують матеріальні або інші інтереси держави, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, у разі, якщо інтереси останніх не збігаються з інтересами органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції, за відсутності ознак порушення цими органами матеріальних або інших інтересів держави, не є представництвом інтересів держави і законом прокурора такими повноваженнями не наділено.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося до суду із заявою, що вони не підтримують подану заяву прокурором від їх імені, та просять залишити позов прокурора без розгляду.

Предметом позову прокурора є стягнення 13 174,46 грн. з колишнього керівника ВАТ Запоріжжяобленерго» ОСОБА_1, в зв'язку з виданням ним незаконного наказу №365-к від 06.02.2013р. щодо іншого колишнього працівника Товариства - ОСОБА_2 Тобто заявляючи даний позов, прокурор міста Запоріжжя фактично звернувся не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності -ВАТ Запоріжжяобленерго», в свою чергу останнє будь-яких претензій до колишнього генерального директора Товариства - ОСОБА_1 в зв'язку з виданням ним наказу № 365-к від 06.02.2013р. чи стягнення 13 174.46 грн. не заявляло, і не заявляє і на теперішній час та не підтримує позов прокурора.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

В разі виявлення відсутності у прокурора повноважень звертатися до суду від імені заінтересованої особи суд має залишити без розгляду таку позовну заяву на підставі пункту 2 частини 1 статті 207 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 207, 208 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов прокурора міста Запоріжжя в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів -

залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Т.Є. Баруліна