Рішення № 40400437, 09.09.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 рокуСправа № 912/2477/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного сільськогосподарського підприємства "Оберіг", Полтавська область, Гадяцький район, с. Гречанівка

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олія", Кіровоградська область, м. Світловодськ

про стягнення 29133,88 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Оберіг" (надалі - ПСГП "Оберіг") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олія" (надалі - ТОВ "Світ Олія") заборгованості за договором поставки № МС-10/02-8 від 10.02.2014 року в сумі 29133,88 грн., з яких: 22684,00 грн. основний борг, 1505,22 грн. пеня, 2268,40 грн. штраф, 253,56 грн. 3% річних та 2422,70 грн. інфляційних втрат, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Світ Олія" своїх зобов'язань щодо поставки товару за договором поставки № МС-10/02-8 від 10.02.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 28.07.2014 року порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду та від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.

Ухвалою суду від 26.08.2014 року розгляд справи відкладався.

До господарського суду від позивача 19.08.2014 року надійшли пояснення по справі, відповідно до яких ПСГП "Оберіг" позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за відсутності повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Відповідач в судовому засіданні участі не брав, відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0145895 від 28.08.2014 року (а.с.37).

Станом на час проведення судового засідання заяви та клопотання від сторін до суду не надходили.

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "Світ Олія" не скористався з власної ініціативи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

10.02.2014 року між ПСГП "Оберіг" (покупець) та ТОВ "Світ Олія" (продавець) укладено договір поставки № МС-10/02-8 (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві олію соєву, жмих соєвий, жмих соняшника (макуху соняшника), шрот соняшника, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.5. договору поставки найменування, одиниця виміру товару, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), загальна кількість, загальна вартість товару визначаються в специфікаціях до договору або в накладних, які є невід'ємною частиною нашого договору; партія товару повинна бути поставлена постачальником не пізніше наступних десяти робочих днів з дати вчинення за неї покупцем передоплати. При цьому датою оплати є дата списання грошових коштів із рахунку покупця.

Пунктами 3.2. та 3.3. договору сторони погодили, що загальна сума договору визначається з загального обсягу поставки по даному договору та складається з суми видаткових накладних, на підставі яких здійснювалась поставка на виконання даного договору; партія товару постачається постачальником за умови здійснення покупцем її 100% передплати. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахункових рахунок постачальника згідно виставленого рахунку.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014 року.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За правилами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норм ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання умов договору позивачем здійснено попередню оплату товару у розмірі 89 880,00 грн. згідно виставленого рахунку №155 від 13.02.2014 року (а.с.10). Проведення попередньої оплати підтверджується банківською випискою з поточного рахунку позивача від 24.02.2014 року (а.с.11).

В свою чергу відповідач поставив на користь позивача товар на загальну суму 67196,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 02.03.2014 року № 19 (а.с.13), яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

У зв'язку з тим, що відповідачем товар на суму передплати в розмірі 22684,00 грн. поставлено не було ПСГП "Оберіг" направлено на адресу відповідача претензію від 20.05.2014 року № 152, в якій позивач просив протягом семи банківських днів після отримання даної претензії перерахувати суму боргу в розмірі 22684,00 грн. на поточний рахунок ПСГП "Оберіг".

Вказана претензія отримана ТОВ "Світ Олія" 12.06.2014 року (а.с.16), однак залишена останнім поза увагою.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем наявність суми основного боргу в розмірі 22684,00 грн. заперечено не було, на час розгляду справи судом доказів оплати вказаної заборгованості ТОВ "Світ Олія" чи поставки залишку товару згідно договору не надано, господарський суд дійшов висновку, що дана вимога підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 1505,22 грн. пені, 2268,40 грн. штрафу, 253,56 грн. 3% річних та 2422,70 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язання ТОВ "Світ Олія" щодо поставки товару, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ст. 230, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв'язку з простроченням зобов'язання.

Пунктом 6.2. договору поставки сторони передбачили, що у разі не поставки або недопоставки товару, згідно умов договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (на період нарахування) від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язань, а також штраф у розмірі десяти відсотків від вартості оплаченого та непоставленого (не вчасно поставленого) товару.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача, який відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, сума штрафу, який підлягає стягненню з ТОВ "Світ Олія" складає 2268,40 грн.

При розрахунку суми пені, належної до стягнення з відповідача, позивачем неправильно визначено початок періоду такого нарахування.

Так, відповідно до п. 2.5. договору поставки партія товару повинна бути поставлена постачальником не пізніше наступних десяти робочих днів з дати вчинення за неї покупцем передоплати.

Позивачем здійснено передплату за поставлений товар 24.02.2014 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки, 10.03.2014 року був вихідним днем, початком строку нарахування пені заявленої до стягнення з відповідача є 11.03.2014 року.

Отже, за розрахунком господарського суду належною до стягнення з ТОВ "Світ Олія" є сума пені в розмірі 1489,69 грн. нарахована за період з 11.03.2014 року по 23.07.2014 року.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що стягнення попередньої оплати, перерахованої покупцем (позивачем) постачальнику (відповідачу) за договором поставки МС-10/02-8, не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України, а тому вимога про стягнення з ТОВ "Світ Олія" 3% річних та інфляційних втрат не підлягає задоволенню (аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 3-30гс13).

Крім того, відповідно до п. 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема, у випадку повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

За викладених обставин, позовні вимоги ПСГП "Оберіг" підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідача 22684,00 грн. суми попередньої оплати, 1489,69 грн. пені та 2268,40 грн. штрафу, в іншій частині в задоволені позову слід відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олія" (27501, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Приморська, 14, кв. 12; ідентифікаційний код 38066068) на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Оберіг" (37310, Полтавська область, Гадяцький район, с. Гречанівка; ідентифікаційний код 32387224) 22684,00 грн. суми попередньої оплати, 1489,69 грн. пені, 2268,40 грн. штрафу, а також 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити позивачу за адресою: 37310, Полтавська область, Гадяцький район, с. Гречанівка; відповідачу за адресою: 27501, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Промислова, 14, кв. 12.

Повне рішення складено 09.09.2014 року.

Суддя М.С. Глушков