Постанова № 40399637, 10.09.2014, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

180/2360/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Тананайської Ю.А., при секретарі Котовій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Марганець адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання незаконними дій та стягнення грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

В серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Дніпропетровського обласного центру зайнятості з позовними вимогами про:

- визнання незаконними дій Дніпропетровського обласного центру зайнятості з приводу невиплати їй грошової допомоги державним службовцям при виході на пенсію в розмірі 10 місячних посадових окладів;

- стягнення з Дніпропетровського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі 13730 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що наказом директора Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 37-ОС від 31.03.2014 року позивач звільнена з займаної посади відповідно пункту 2 статті 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати, відповідно до статті 44 КЗпП України та виплатою грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, згідно частини 13 статті 37 Закону України «Про державну службу». Однак, всупереч чинному законодавству їй неправомірно відмовляють у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію, надання якої передбачено статтею 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначила, що з 01.04.2014 року набрав чинності Закон України від 27.03.2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумав для економічного зростання в Україні», яким виключена частина 13 статті 37 Закону України «Про державну службу», у зв'язку із чим підстави для виплати грошової допомоги відсутні. До наказу № 37-ОС від 31.03.2014 року зміни не вносились.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 19.02.2004 року № 28-ос ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора Марганецького міського центру зайнятості.

Наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 31.03.2014 року №37-ос звільнено ОСОБА_1 із займаної посади у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, за пунктом 2 статті 40 КЗпП України. Крім того, в наказі зазначено:

- виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати, відповідно до статті 44 КЗпП України;

- виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 15 календарних днів невикористаної додаткової відпустки за стаж державної служби за 2013 рік та за 14 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 13.10.2013 року по 31.03.2-14 року;

- виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів, згідно статті 37 Закону України «Про державну службу».

З копії трудової книжки позивачки вбачається, що ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця у 1995 році, звільнена від проходження державної служби у березні 2014 року, тобто ОСОБА_1 має вислугу державної служби понад 10 років.

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Марганець Дніпропетровської області від 17.04.2014 року №542 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з 02.04.2014 року.

Судом встановлено та підтверджено позивачем та представником відповідача в судовому засіданні, що всупереч наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 31.03.2014 року №37-ос грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів ОСОБА_1 не виплачена.

Представником відповідача в обґрунтування своєї позиції надано суду копію листа-відповіді Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 23.04.2014 року за вих. №12/12-1661 на звернення Марганецького МЦЗ щодо виплати 10-ти місячних окладів ОСОБА_1, в якому зазначено , що у зв'язку з набранням чинності Законом України від 27.03.2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» з 01.04.2014 року виключено частину 13 статті 37 Закону України «Про державну службу», згідно якої державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачувалась грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів, тому не має правових підстав для одержання ОСОБА_1. грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що складовою конституційного права на соціальний захист є право на пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII з наступними змінами, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з наступними змінами.

Засади державної служби, умови, порядок реалізації громадянами України права на державну службу, а також права на пенсійне забезпечення державних службовців врегульовано законодавством про державну службу.

Право на одержання пенсії державних службовців мають чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку (частина перша статті 37 Закону №3723).

Державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів (частина тринадцята статті 37 Закону №3723).

Таким чином, грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону №3723 не встановлено.

Конституційний Суд України в рішенні від 26.11.2013 року №11рп/2013 зазначив, що грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Тому розірвання трудового договору з державним службовцем з підстав, визначених у пункті 2 частини першої статті 40 Кодексу (зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи), не може нівелювати право державного службовця на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності стажу державної служби не менше 10 років.

Отже, державний службовець у разі дострокового (не раніше ніж за півтора року до встановленого законодавством строку) виходу на пенсію державного службовця на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, як і інші державні службовці, які виходять на пенсію з посад державних службовців після досягнення віку, зазначеного в частині першій статті 37 Закону №3723, має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 правомірно призначена до виплати грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів, згідно статті 37 Закону України «Про державну службу», наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 31.03.2014 року №37-ос, оскільки позивачка мала достатній стаж роботи на державній службі понад 10 років та була звільнена з державної служби із призначенням пенсії державного службовця.

Щодо доводів відповідача про виключення зі статті 37 Закону України «Про державну службу» частини тринадцятої у зв'язку з набранням чинності Законом України від 27.03.2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» з 01.04.2014 року, згідно якої державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачувалась грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, окрім випадків, коли вони пом'якшують або відміняють відповідальність особи.

Отже, починаючи з 01.04.2014 року при звільненні державних службовців у зв'язку із виходом на пенсію грошова допомога в розмірі 10 посадових окладів їм не нараховується та не виплачується.

Якщо ж звільнення держслужбовця у зв'язку із виходом на пенсію відбулось до 01.04.2014 року, слід керуватися нормами Закону №3723 у редакції, що діяла на дату звільнення такої особи.

В даному випадку дата звільнення особи є визначаючим критерієм для визначення права особи на виплату грошової допомоги у розмірі 10 окладів. Дата призначення пенсії держслужбовцю в такому випадку не є визначальною.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем позиції щодо відсутності правових підстав для виплати ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів.

З урахуванням призначеного позивачці окладу в розмірі 1373 грн., сума грошової допомоги складає 13730 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Дніпропетровського обласного центру зайнятості щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги державним службовцям при виході на пенсію в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Стягнути з Дніпропетровського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 13730 гривень.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу через Марганецький міський суд Дніпропетровської області до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 11 вересня 2014 року.

Суддя: Ю. А. Тананайська