Постанова № 40399214, 31.07.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 липня 2014 р. Справа № 802/2197/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Яковенка Дмитра Олександровича,

представника позивача Бевз О.І.,

представників відповідача Янушкевича А.С., Захарчук Л.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: приватного підприємства "Фірма "Бершадь Агроплюс"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство "Фірма "Бершадь Агроплюс" (надалі - Підприємство, ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс") до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним и та скасування податкових повідомлень -рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс" вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за контрактом №18/04 від 29 березня 2013 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт №1214/2206/13339958 від 16 травня 2014 року, у якому йдеться про виявлені в ході перевірки порушення.

На підставі вказаного акта органом державної податкової служби 04 червня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0004892206, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 45866 гривень 60 копійок, та податкове повідомлення-рішення №0004902206, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 510 гривень.

Не погоджуючись із висновками, що викладені в акті перевірки, а відповідно і з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із вимогами визнати такі податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у адміністративному позові.

Представники відповідача проти позову заперечували, аргументуючи свої заперечення обґрунтованістю висновків податкового ревізора-інспектора, що проводила перевірку, які знайшли відображення у акті перевірки від 16 травня 2014 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши адміністративну справу, суд встановив наступне.

Протягом періоду з 07 по 12 травня 2014 року головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за валютними операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності управління податкового аудиту Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області Захарчук Л.Й. проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс" вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за контрактом №18/04 від 29 березня 2013 року, укладеного із нерезидентом PPH Bryk-Pol Sp. z.o.o. (Республіка Польща). За наслідками проведеної перевірки складено акт №1214/2206/13339958 від 16 травня 2014 року.

В ході проведеної перевірки виявлено порушення Підприємством положень статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині порушення встановлених строків надходження імпортного товару по контракту №18/04 від 29 березня 2013 року, за що чинним законодавством передбачено нарахування пені. На думку податкового органу, граничиний термін надходження товару по імпортній операції від 18 квітня 2013 року, здійсненої в межах контракту №18/04 від 29 березня 2013 року, було визначено 17 липня 2013 року.

У визначений строк товар на митну територію України був поставлений частково в сумі 102160 польських злотих.

Проте, інша частина товару надійшла на митну територію України лише 26 грудня 2013 року.

Саме за період з 18 липня по 26 грудня 2013 року органом державної податкової служби і нараховано Підприємству пеню на непоставлену суму товару (127940 польських злотих) в розмірі 45866 гривень 60 копійок.

На підставі виявленого порушення Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 04 червня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0004892206, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 45866 гривень 60 копійок.

Також в ході перевірки податковим органом виявлено порушення Підприємством окремих вимог нормативних актів щодо порядку декларування валютних цінностей станом на 01 жовтня 2013 року, 01 січня 2014 року та 01 квітня 2014 року.

В зв'язку із виявленими порушеннями органом державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №0004902206, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 510 гривень.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (надалі - Закон) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Статтею 2 Закону визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Положеннями статті 4 Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Згідно з пунктом 3 постанови правління Національного банку України №475 від 16 листопада 2012 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З аналізу наведених вище норм випливає, що визначальним фактором для нарахування пені є порушення резидентами передбачених Законом та/або постановою правління Національного банку України строків при здійсненні імпортних операцій на умовах відстрочення поставки. Проте, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення за цей період не нараховується у випадку звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що 29 березня 2013 року між ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс" та фірмою нерезидентом РРН - Bryk-Pol Sp.z.o.o. укладено контракт № 18/04.

Згідно із умовами цього контракту фірма РРН - Bryk-Pol Sp.z.o.o здійснює поставку Підприємству сульфат магнію, білий кристалічний порошок, який використовується в подальшому для виробництва мінеральних добрив, на умовах FCA, CPT, а ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс" зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Так, на виконання умов цього контракту Підприємство 18 квітня 2013 року перерахувало контрагенту попередню оплату в розмірі 230100 польських злотих.

Проте, фірма-нерезидент РРН - Bryk-Pol Sp.z.o.o. виконала умови поставки частково, не поставивши товар на суму 127940 польських злотих.

Граничний строк поставки товару на територію України визначено 17 липня 2013 року.

В зв'язку із недотриманням строків поставки товару позивач 06 червня 2013 року направив фірмі РРН - Bryk-Pol Sp.z.o.o. претензію про невиконання умов договору, що підтверджується листом вих. №БА-0606-1.

Враховуючи умови і терміни поставки, обумовлені сторонами у договорі, і фактичні терміни поставки, на підставі пункту 9.2 контракту ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс" 10 липня 2013 року звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення з фірми РРН - Bryk-Pol Sp.z.o.o. штрафних санкцій в сумі 127940 польських злотих зв'язку з несвоєчасною поставкою товару.

16 липня 2013 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв позов до розгляду.

За результатами розгляду поданого позову рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 13 січня 2014 року позов ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс" задоволено частково, а саме: стягнено з фірми РРН - Bryk-Pol Sp.z.o.o. на користь заявника 89640 польських злотих за непоставлений товар; в частині позовних вимог про стягнення боргу в сумі 38300 польських злотих провадження у справі припинено в з вз'язку з тим, що фірма - нерезидент РРН - Bryk-Pol Sp.z.o.o. поставила оплачений раніше товар на цю суму 26 грудня 2013 року (тобто, під час розгляду справи Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово - промисловій палаті України).

З огляду на встановлені обставини, а також зважаючи на положення статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", суд дійшов висновку про необгрунтованість нарахування відповідачем пені Підприємству за період з 18 липня по 26 грудня 2013 року, посилаючись при цьому на частину 3 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що податковим органом помилково надано трактування положень частини 3 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", вказуючи при цьому на те, що у разі припинення провадження у справі строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

На переконання суду, статтею 4 Закону чітко визначено, що умовою зупинення встановлених законодавством строків та незастосування штрафних санкцій є прийняття до розгляду визначеною установою позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла саме внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, що й прослідковується в нашому випадку. При цьому, у разі задоволення позову резидент звільняється від сплати пені. Більше того, резидент також звільняється від нарахування та сплати пені у разі припинення провадження за заявою резидента у зв'язку з виконанням нерезидентом свого зобов'язання після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України.

Аналогічні висновки містяться і у постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року та ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2011 року та від 17 грудня 2012 року, які наявні у матеріалах адміністративної справи.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0004892206 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Задоволенню також підлягає вимога Підприємства щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004902206, оскільки воно є похідним від податкового повідомлення - рішення №0004892206. Тобто, у разі неприйняття податковим органом останнього, тоді не було б прийняте податкове повідомлення-рішення №0004902206.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за звернення до суду відповідно до статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0004892206 та №0004902206, прийняті Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 04 червня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Фірма "Бершадь Агроплюс" судовий збір в розмірі 183 (сто вісімдесят три) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович