Постанова № 40399009, 02.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 11004/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Андрушківу І.Я.,

представника відповідача - Джоголика Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Цифрові технології-монтаж» до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2011 року ДП «Цифрові технології-монтаж» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 29.07.2010 року № 0001512302/0, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 450038,00 грн., в тому числі 300025,00 грн. за основним платежем і 150013,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0001502302/0, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 562547,00 грн., в тому числі 375031,00 за основним платежем і 187516,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на момент укладення договору позивачем було дотримано усі вимоги чинного законодавства, а відповідач не вправі визнавати договори недійсними, оскільки визнання договорів недійсними з підстав їх не відповідності закону та суперечності інтересам держави і суспільства є виключно компетенцією суду, а не суб'єктивною оцінкою відповідача. Зазначив, що на момент укладення договорів з сторонами субпідряду, правоздатність яких як юридичних осіб підтверджуються їхніми установчими документами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, які передбачені законодавством для такого виду договорів та дотримано вимог щодо письмової форми правочину, а право субпідрядників на виконання будівельних робіт підтверджуються відповідними ліцензіями на будівельну діяльність. Також, на думку позивача пояснення деяких фізичних осіб не можуть бути достовірним доказом того, що приватними підприємствами ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт» не проводились жодні роботи на певних об'єктах. Також зазначає, що відсутність за місцем знаходження одного з контрагентів за договором підряду у відповідності до положень Цивільного Кодексу України не є підставою для нікчемності такого правочину, а позивач не може нести відповідальності за місцезнаходження його контрагента. Позивач вважає, що в момент укладення ним договорів з ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт», так і в процесі їх виконання сторонами було додержано всіх вимог чинного законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року позов задоволено повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що як на момент укладення позивачем договорів з ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт», так і в процесі їх виконання, сторонами було додержано всіх вимог чинного законодавства, а тому висновки відповідача про нікчемність правочинів є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. При цьому, з врахуванням вищезазначеного позивачем не було допущено заниження суми податку на прибуток та правомірно віднесено до податкового кредиту відповідну суму коштів після виконання робіт передбачених відповідними договорами з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з неповним дослідженням судом доказів і встановлення обставин у справі, а також суд порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Як встановив суд першої інстанції, 02-15.07.2010 року працівники Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську провели невиїзну документальну перевірку ДП «Цифрові технології-монтаж» щодо підтвердження відомостей з ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт» у вересні 2006 року, грудні 2006 року, листопаді 2007 року, грудні 2007 року, вересні 2008 року та листопаді 2008 року, за результатами якої складено Акт від 16.07.2010 року № 312706/232/34077757.

В Акті вказано про порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток в загальному розмірі 433341,00 грн., та пп. пп. 7.2.1, 7.2.6, п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого податок на додану вартість в загальному розмірі 346673,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідач 29.07.2010 року прийняв податкові повідомлення-рішення № 0001512302/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 450038,00 грн., в тому числі 300025,00 грн. за основним платежем і 150013,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0001502302/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 562547,00 грн., в тому числі 375031,00 за основним платежем і 187516,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів вважає помилковим і необґрунтованим висновок суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи, на обґрунтування своїх висновків, податковий орган вказує, на недоведеність реальності операцій позивача з ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт» по договорах субпідряду, укладених в 2007-2008 роках, оскільки первинні документи по цих операціях не оформлені належним чином.

У 2007 році між ДП «Цифрові технології-монтаж» та Головним управлінням архітектури та житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації було укладено договори підряду № 149 від 20.08.2007 року, № 191 від 12.10.2007 року, № 192 від 12.10.2007 року та № 193 від 12.10.2007 року. Для виконання частини робіт, передбачених вказаними договорами, позивач залучив в якості субпідрядника ПП «Будінвесткомфорт», уклавши з даним підприємством договори підряду № БК 193 від 12.10.2007 року, № БК 207 від 23.10.2007 року, № БК 215 від 29.10.2007 року та № 53 від 20.08.2008 року.

На підтвердження фактичного виконання ПП «Будінвесткомфорт» робіт, передбачених зазначеними договорами позивач надав акти виконаних робіт за листопад і грудень 2007 року та вересень 2008 року. При цьому роботи, які виконувались ПП «Будінвесткомфорт» як субпідрядником, так і безпосередньо позивачем, прийняті замовником Головним управлінням архітектури та житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, а саме за листопад 2007 року № 14/а-0-1-2, № 14/а-0-1-3, № 14/а-0-1-4, № 14-0-1-2, № 15-0-1-1, № 15-0-1-2, і № б/н, за грудень 2007 року № 14а-06-1-3, № 14а-06-1-3, №14-0-1-3, № 15-0-1-3 і № 15-0-1-4 та за січень 2008 року № 14-0-1-1.

Також між позивачем та Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в 2008 році були укладені договори підряду на виконання робіт по будівництву об'єктів, а саме: № 57 від 09.10.2008 року, № 58 від 09.10.2008 року, № 59 від 09.10.2008 року та № 60 від 09.10.2008 року. Для виконання частини робіт, передбачених цими договорами, позивач в якості субпідрядника залучив ПП «Будмасервіс», уклавши з даним підприємством договір підряду № БС/06.11.08 від 06.11.2008 року.

На підтвердження фактичного виконання ПП «Будмасервіс» робіт, передбачених зазначеним договором підряду позивач надав суду акти приймання виконаних підрядних робіт наявними в матеріалах справи. При цьому, роботи, які виконувались ПП «Будмасервіс» як субпідрядником, так і безпосередньо позивачем, прийняті замовником Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, що підтверджується наступними актами приймання виконаних підрядних робіт, а саме за жовтень 2008 року № 4КР-0-1-1 і № 2, за листопад 2008 року № 2, № 3-0-1-3 № 3-рб-0-1-3 і № 8-0-1-1 та за грудень 2008 року № 8-0-1-1.

Також між позивачем та Управлінням капітального будівництва Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області в 2008 році було укладено договори підряду, а саме № 06/08 від 18.08.2008 року, № 10/08 від 18.08.2008 року, № 12/08 від 18.08.2008 року, № 13/08 від 21.08.2008 року, № 18/08 від 21.08.2008 року, № 82/08 від 27.08.2008 року, № 83/08 від 27.08.2008 року та № 84/08 від 27.08.2008 року. Для виконання частини робіт, передбачених цими договорами, позивач в якості субпідрядника залучив ПП «Будмасервіс», уклавши з даним підприємством договори підряду № БС/05.11.08 від 05.11.2008 року, № БС/04.11.08 від 04.11.2008 року та № БС/03.11.08 від 03.11.2008 року.

На підтвердження фактичного виконання ПП «Будмасервіс» робіт, передбачених зазначеними договорами позивач надав суду акти приймання виконаних підрядних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи. При цьому, роботи, які виконувались ПП «Будмасервіс» як субпідрядником, так і безпосередньо позивачем, прийняті замовником управлінням капітального будівництва Долинської районної державної адміністрації, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, наявними в матеріалах справи.

Крім того, у 2008 році позивач уклав з Управлінням житлово-комунального господарства Калуської міської ради Івано-Франківської області договори підряду № 260 від 06.10.2008 року та № 261 від 06.10.2008 року, про які також зазначено в акті перевірки, однак в даному випадку позивач договорів субпідряду не укладав і всі роботи виконував особисто, а до виконання договорів №236а від 12.09.2008 року та №236б від 12.09.2008 року позивач не приступав в зв'язку не проведення замовником попередньої оплати.

Колегія суддів погоджується з твердженням податкового органу про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що акти приймання виконаних субпідрядних робіт, укладених між генпідрядником ДП «Цифрові технології-монтаж» та субпідрядниками ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт», повністю відповідають встановленій Державним комітетом статистики України і Державного комітету з будівництва та архітектури формі акту КБ2в та КБ3, а відсутність даних про замовника в цих актах, не може бути підставою визнання його належним документом первинного бухгалтерського обліку у будівництві, як про те стверджує у своїх запереченнях відповідач.

Так, наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві», який був чинний на момент існування спірних правовідносин, були затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», які запроваджено для їх застосування з 1 липня 2002 року.

Акт приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 поширюється на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування.

Даним наказом роз'яснено процедуру оформлення цих документів. Зокрема, акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику). Довідка складається у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - забудовнику.

Тобто зазначені документи оформляються лише у двох примірниках і фіксують, окрім вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві, ще й найменування замовника, генпідрядника, субпідрядника, тобто визначають суб'єктний склад учасників будівництва.

Однак суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача про те, що в наданих позивачем актах приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідках про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 всупереч вимогам наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5 відсутні посилання на субпідрядника та відсутні підписи представників субпідрядників.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 319 господарського кодексу України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Однак, як встановив суд та не заперечується позивачем, ДП «Цифрові технології-монтаж» не повідомляло замовників за зазначеними вище договорам про залучення в якості субпідрядників ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт».

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що надані позивачем акти приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 не відповідають встановленим законодавством вимогам до первинних документів і не є належними доказами виконання ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт» як субпідрядниками будівельно-ремонтних робіт.

В процесі апеляційного розгляду колегією суддів також встановлено, що постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.12.2011 року в. о. директора ДП «Цифрові технології-монтаж» ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу про його обвинувачення у вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. ч. 1, 2 ст. 366, ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України - закрито на підставі ст. 1 Закону України «Про амністію». Однак кримінальна справа, яка стосувалась в тому числі дій ОСОБА_3 щодо взаємовідносин ДП «Цифрові технології-монтаж» з ПП «Будмасервіс» і ПП «Будінвесткомфорт», була закрита з нереабілітуючих обставин.

Вищевказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_3, виконуючи обов'язки директора ДП «Цифрові технології-монтаж», діючи за попередньою змовою групою осіб, здійснив службове підроблення, внаслідок чого було незаконне формування валових витрат підприємства та податкового кредиту з податку на додану вартість по безтоварних операціях з ПП «Будмасервіс» і ПП «Будінвесткомфорт» в період , що перевірявся, а саме листопад - грудень 2007 року, вересень, листопад 2008 року, умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 675 056 грн.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_3, було достовірно відомо, що протягом листопада - грудня 2007 року, вересня та листопада 2008 року роботи ПП «Будінвесткомфорт» та ПП «Будмасервіс» для ДП «Цифрові технології - Монтаж» не виконували, послуг не надавали, працівники ПП «Будінвесткомфорт» та ПП «Будмасервіс» у місто Івано-Франківськ, місто Калуш Івано-Франківської області, села Новошин, Пшеничник, Старий Мізунь та Новий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області не відряджалися, роботи там не виконували, будь-які транспортні засоби, інші самохідні машини та механізми, спецтехніка.

Надаючи оцінку наведеним вище обставинам у їх сукупності та системному зв'язку, колегія суддів вважає, що податковим органом було зроблено вірний висновок про те, що операції по контрагентам позивача ПП «Будінвесткомфорт» та ПП «Будмасервіс» за період, що перевірявся, а саме за листопад - грудень 2007 року, вересень, листопад 2008 року, не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, автомобільного транспорту, устаткування, техніки, та іншого майна, що економічно необхідне для виконання такого виду діяльності, як виконання будівельних та ремонтних робіт у великих обсягах та на значні суми.

У зв'язку з цим, контрагенти позивача фактично не могли самостійно здійснювати господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна..

З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ДП «Цифрові технології - Монтаж» здійснювалася поза межами правового поля.

Колегія суддів також погоджується з висновками контролюючого орану, що фінансово-господарські взаємовідносини між ДП «Цифрові технології - Монтаж» та його контрагентами, у період, що перевірявся, є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (безтоварний варіант правочинів), оскільки без наявності матеріальних та трудових можливостей, жодна господарська діяльність, а тим більше будівельна діяльність, здійснюватися не може.

Отже, доказами по справі підтверджується, що зазначені контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ДП «Цифрові технології - Монтаж» з контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому здійснені господарські операції є безтоварними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і валові витрати та податковий кредит.

Враховуючи наведені вище обставини, наявність постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.12.2011 року та оцінюючи зібрані докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не надав на підставі належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження фактів реального надання ПП «Будмасервіс» та ПП «Будінвесткомфорт» субпідрядних робіт ДП «Цифрові технології-монтаж», тобто підтвердження фактично здійснення господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, в зв'язку з цим, на думку колегії суддів, податковий орган дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність формування позивачем валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з цими контрагентами за періоди, що перевірялись.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську задовольнити повністю.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі № 2а-45/11/0970 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Дочірнього підприємства «Цифрові технології-монтаж» відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: О.Б. Заверуха О.М. Гінда А.Р. Курилець