Рішення № 40398469, 28.08.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3555/14-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

28 серпня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Власюк М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного Акціонерного Товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що 19.02.2013 року, рухаючись по вул. Ігорівській в м. Києві відповідач скоїв зіткнення з транспортним засобом "Хюндай", д.н.з. НОМЕР_1, якому заподіяв механічні пошкодження, чим скоїв правопорушення, передбачене п.10.9 ПДР та ст. 124 КУпАП.

Вказує, що вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 15.04.2013 року за якою останню притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Крім того, зазначає, що пошкоджений з вини відповідача автомобіль "Хюндай", д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано позивачем відповідно до договору страхування транспортних засобів № 3044509 від 01.02.2013 року, у зв'язку з чим випадок було визнано страховим та на рахунок страхувальника було перераховано страхове відшкодування в розмірі 4 186 гривень 86 копійок, розмір якого було визначено на підставі висновку спеціаліста № 11Б/03/13 від 12.04.2013 року.

Звертає увагу суду на те, що страховою компанією відповідача позивачу було відшкодовано витрати по виплаті страхового відшкодування лише у розмірі 3 673 гривні 86 копійок, в зв'язку з чим позивач направив відповідачу ОСОБА_1 вимогу про сплату 513 гривень (де 4 186 гривень 86 копійок - страхове відшкодування, сплачене позивачем мінус 3 673 гривні 86 копійок страхове відшкодування, сплачене страховиком відповідача), яка останнім була залишена без виконання.

У зв'язку з вищевикладеним, змушений був звернутись до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь сплачене страхове відшкодування у розмірі 513 гривень та судовий збір.

Представник позивача Чорна О.О. в судове засідання 28.08.2014 року не з'явилась, як вбачається з матеріалів справи про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, однак подала до суду заяву в якій позов підтримала та просила його задоволити повністю з підстав, викладених в ньому та проводити судовий розгляду у її відсутності, тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутність на підставі всіх наявних доказів, долучених до матеріалів даної цивільної справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про час і місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі ст. 224 ЦПК України - у порядку заочного розгляду, на підставі наявних у справі доказів з урахуванням думки представника позивача, яка не заперечувала проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами ст. 1191 ЦК України, особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1.7. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно ч. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить у межах цієї суми право вимоги, яку страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов'язана з пошкодженням транспорті засобу.

Згідно ч. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право і отримання відшкодування) або погодженим з ним особам.

Згідно ч. 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Згідно ч. З п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2013 року о 18 годині 30 хвилин на вулиці Ігорівській в м. Києві відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем «КІА» д.н.з. НОМЕР_2, порушивши п.10.9 ПДР, під час руху заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів, що підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 15.04.2013 року (а.с.2).

Вина відповідача у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується вищезазначеною постановою, за якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Крім того, слід зазначити, що пошкоджений з вини відповідача автомобіль "Хюндай", д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано позивачем у відповідності з договором страхування транспортних засобів № 3044509 від 01.02.2013 року (а.с.3-7), у зв'язку з чим на підставі заяви потерпілого у вищезазначеній ДТП про відшкодування шкоди від 20.02.2013 року (а.с.16) випадок було визнано страховим та визначено розмір страхового відшкодування - 4 183 гривні 86 копійок, що підтверджується страховим актом (а.с.15), розрахунку №2742 від 11.05.2013 року (а.с.14), висновку СПД ОСОБА_3 № 11Б/03/13 від 12.04.2013 року (а.с.8-9).

Як вбачається з матеріалів справи на рахунок страхувальника було перераховано страхове відшкодування в розмірі 1 278 гривень 66 копійок, що підтверджується платіжним дорученням №4120 від 11.06.2013 року (а.с.18), а інші кошти відповідно до заяви останнього від 20.02.2013 року (а.с.17) мали бути зараховані як оплата річного платежу, однак жодних належних та допустимих доказів у розумінні положень ст.ст.57-59 ЦПК України щодо підтвердження цих обставин, а саме - здійснення виплати саме у розмір 4 186 гривень 86 копійок, останнім до суду подано не було. У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що посилання позивача у позовній заяві на ту обставину, що ним було виплачено страхове відшкодування саме у розмірі 4 186 гривень 86 копійок, як на підставу виникнення права вимоги до відповідача є безпідставними та непідтвердженими належними доказами.

Крім того, слід зазначити, що позивач на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема факту звернення до страховика відповідача та здійснення останнім виплати у розмірі 3 673 гривні 86 копійок жодних належних та допустимих доказів у розумінні положень ст.ст.57-59 ЦПК України до суду не подав.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто, судом встановлено, що позивач своїм правом на представлення належних та допустимих доказів у розумінні положень ст.ст.57-59 ЦПК України у підтвердження позовних вимог не скористався, а тому суд ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

В зв'язку з вищевикладеним, суд, з урахуванням повно та всебічно з'ясованих обставин справи, дослідженими в судовому засіданні доказів, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» про стягнення з відповідача сплачене страхове відшкодування саме у розмірі 513 гривень не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, є необгрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного Законодавства України.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та керуючись ст.ст. 3-14, 57-60, 169, 208, 209, 212-215, 224-226, 233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Приватного Акціонерного Товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом ухвалення та письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С. М. Богінкевич