Рішення № 40396431, 05.09.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/44/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2014 Справа № 908/2239/14

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району, м. Запоріжжя,

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу-354 "Електрод-2", м. Запоріжжя,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Форестер", м. Запоріжжя,

про стягнення 7503,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Мельник Н.В., довіреність №171/20-19 від 15.01.2014 р.;

від відповідача - Корнійчук О.М. (паспорт НОМЕР_1 від 21.08.2002 р., голова ЖБК-354 «Електрод-2»;

від третьої особи - Дорофєєв О.А., протокол загальних зборів засновників ТОВ «Форестер» №5 від 12.10.2010 р., директор;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу-354 "Електрод-2" основного боргу у розмірі 7503,60 грн. за договором №401511 від 01.03.2011р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.03.2011 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №401511. Згідно умов договору позивач постачає теплову енергію відповідачу на частину нежитлового приміщення №4, НОМЕР_2 120 по АДРЕСА_1. За період з жовтня 2013р. по квітень 2014р. утворилась заборгованість у розмірі 7503,60грн, яку позивач просить стягнути.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/44/14 та призначено розгляд справи на 15.07.2014 р.

Ухвалою господарського суду від 15.07.2014 р. за клопотанням відповідача розгляд справи був відкладений на 14.08.2014 р. для направлення запитів до реєстраційної служби та БТІ щодо права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1.

В судовому засіданні 14.08.2014 р. оголошувалася перерва до 26.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2014 р. за клопотанням відповідача продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 11.09.2014 р., відкладено розгляд справи до 04.09.2014 р. та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Форестер", яке є власником приміщення АДРЕСА_1, оскільки розгляд даного спору може вплинути на його права та обов'язки щодо оплати теплової енергії, яка поставлялась у дане приміщення.

В судовому засіданні 03.09.2014 р. оголошувалась перерва до 05.09.2014 р.

В судовому засіданні 05.09.2014 р. були присутні представники обох сторін та третьої особи, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідачу було невідомо про те, що нежитлове приміщення АДРЕСА_1 належить ТОВ «Форестер», кошти в рахунок оплати теплової енергії за спірний період цим підприємством не сплачувались.

Представник третьої особи пояснив суду, що за спірний період вартість теплової енергії була оплачена третьою особою відповідачу, на підтвердження чого представник третьої особи надав оригінал квитанції до приходного касового ордеру № 15 від 30.04.2014 р. на суму 9988,00 грн.

В судовому засіданні 05.09.2014 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне.

01.03.2011 р. Житлово-будівельним кооперативом-354 "Електрод-2" (споживач, відповідач) та Концерном «Міські теплові мережі» (теплопостачальна організація, позивач) в особі директора Філії Концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району укладено договір № 401511 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до умов п. 2.1 договору та додатків № № 1, 1а до цього договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал за адресою: АДРЕСА_1, нежитлові приміщення № № 4, НОМЕР_2 120 з приєднаним (максимальним) тепловим навантаженням в розмірі 0,019585 Гкал/год., в тому числі на опалення 0,017910 Гкал/год., на підігрів води за середньогодинним тепловим навантаженням - 0,001675 Гкал/год.

Згідно з п. 3.2.6 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктами 6.1-6.5 договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перераховувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до умов пунктів 6.7, 6.7.1 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

У п. 6.7.2 договору сторони погодили, що у разі неотримання теплопостачальною організацією акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову в прийнятті заперечень.

Відповідно до приписів пунктів 10.1, 10.4 договору цей договір діє з 01.03.2011 р. до 29.02.2012 р. і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про його розірвання.

01.03.2013 р. сторони уклали додаткову угоду до договору, згідно з якою виключили з переліку об'єктів теплопостачання нежитлове приміщення № 120 по вул. Рубана, 20, м.Запоріжжя. Таким чином, об'єктами теплопостачання залишились нежитлові приміщення №№ 4, АДРЕСА_1 Відповідно було зменшено приєднане (максимальне) теплове навантаження до 0,011162 Гкал/год, у тому числі на опалення - до 0,0011087 Гкал/год і на підігрів води - до 0,000075 Гкал/год.

Доказів припинення дії договору сторони не надали. Отже, на час розгляду справи умови договору є чинними.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з жовтня 2013р. по квітень 2014р. позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 10835,10 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії:

від 31.10.2013 р. - на суму 905,89 грн.;

від 30.11.2013 р. - на суму 1287,12 грн.;

від 31.01.2014 р. - на суму 2452,18 грн.;

від 31.12.2013 р. - на суму 2445,62 грн.;

від 28.02.2014 р. - на суму 2017,49 грн.;

від 31.03.2014 р. - на суму 1218,78 грн.;

від 30.04.2014 р. - на суму 508,02 грн.

Всі акти з боку відповідача підписані без зауважень.

На оплату теплової енергії виписані відповідні рахунки від 04.11.2013 р. (за жовтень 2013р.) на суму 905,89 грн., від 10.12.2013 р. (за листопад 2013 р.) на суму 1287,12 грн., від 04.01.2014 р. (за грудень 2013 р.) на суму 2445,62 грн., від 05.02.2014 р. (за січень 2014 р.) на суму 2452,18 грн., від 05.03.2014 р. (за лютий 2014 р.) на суму 2017,49 грн., від 05.04.2014 р. (за березень 2014 р.) на суму 1218,78 грн., від 03.05.2014 р. (за квітень 2014 р.) на суму 508,02 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за спожиту теплову енергію 05.06.2014 р. в сумі 3331,50 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку позивача. В призначенні платежу зазначено оплату за теплову енергію за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року за приміщення АДРЕСА_1. У зв'язку з цим платіж був розподілений позивачем помісячно в оплату теплової енергії у спірному періоді за приміщення № 4 по вул.Рубана, 20, м. Запоріжжя наступним чином: за жовтень 2013 року - сума оплати 226,70 грн.; за листопад 2013 року - 373,82 грн., за грудень 2013 року - 778,20 грн., за січень 2014 року - 755,64 грн., за лютий 2014 року - 637,82 грн., за березень 2014 року - 399,76 грн., за квітень 2014 року - 159,56 грн.

Я пояснив позивач у додаткових поясненнях від 04.09.2014 р., теплова енергія по приміщенню АДРЕСА_1 оплачена повністю. Заборгованість залишилась по приміщенню АДРЕСА_1 в сумі 7503,60 грн. і вона відповідачем не оплачена.

Судом з'ясовано, що між сторонами існує спір з приводу оплати теплової енергії, яка поставлялась у приміщення АДРЕСА_1, оскільки дане приміщення перебуває у власності товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер" (третя особа у справі). ТОВ «Форестер», на думку відповідача, повинно було укласти з позивачем договір на постачання теплової енергії у своє приміщення і самостійно сплачувати за теплову енергію.

На запит суду реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції надала інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.08.2014 р., з якої вбачається, що власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 є товариство з обмеженою відповідальністю "Форестер", право власті зареєстровано 08.02.2011 р. на підставі свідоцтва про право власності САЕ № 268558 від 13.01.20011 р., виданого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Таким чином, на момент укладення договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2011 р. №401511 дане нежитлове приміщення належало товариству з обмеженою відповідальністю "Форестер".

Відповідач вказує, що на момент укладення договору з позивачем йому не було відомо про те, що дане приміщення належить ТОВ «Форестер». Так, у додатку № 1а до договору від 01.03.2011 р. №401511 та до додаткової угоди від 01.03.2013 р. до договору споживачем теплової енергії по приміщенню АДРЕСА_1 зазначена фізична особа ОСОБА_4

В матеріалах справи наявна копія протоколу № 40 від 05.10.2007 р. зборів уповноважених членів Житлово-будівельного кооперативу-354 "Електрод-2", відповідно до якого прийнято ОСОБА_4 до членів кооперативу як нового власника квартири НОМЕР_2 та дозволено їй перевести квартиру НОМЕР_2 під магазин непродовольчих товарів з офісом.

На звернення Філії Концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району від 27.03.2014р. про надання доступу до нежитлового приміщення АДРЕСА_1, відповідач надав відповідь від 28.07.2014 р. про те, що вказане приміщення НОМЕР_2 з 2011 року є власністю ТОВ «Форестер» і не знаходиться на балансі ЖБК-354 «Електрод-2». Між власниками цього приміщення і ЖБК-354 «Електрод-2» ніяких договорів, які стосуються теплопостачання, не укладалось. Всі акти звірки та акти приймання-передачі теплової енергії підписувались головою ЖБК-354 «Електрод-2» з розумінням того, що вартість теплової енергії визначена на весь будинок 20 по вул. Рубана, а наявність в цих рахунках боргу саме за приміщення НОМЕР_2 не стосується ЖБК-354 «Електрод-2». Тобто ЖБК-354 «Електрод-2» заборгованість за цим приміщенням не визнавало і не визнає.

ТОВ «Форестер», між тим, зазначає, що теплову енергію воно отримувало і за неї розрахувалось згідно тих розрахунків, які в кінці опалювального сезону надала голова ЖБК-354 «Електрод-2» Корнійчук О.М. Зокрема, за опалювальний сезон 2013-2014 року ТОВ «Форестер» сплатило ЖБК-354 «Електрод-2» 9988,00 грн., що підтверджується квитанцією до приходного касового ордеру № 15 від 30.04.2014 р. Також ТОВ «Форестер» повідомило, що будь-яких договорів між ним та ЖБК-354 «Електрод-2» не укладалось.

Судом встановлено, що ТОВ «Форестер» не є членом Житлово-будівельного кооперативу-354 "Електрод-2". Виходячи з п. 8 статуту Житлово-будівельного кооперативу-354 "Електрод-2" членами кооперативу можуть тільки бути громадяни - фізичні особи.

Будь-яких письмових договорів з приводу компенсації вартості спожитої теплової енергії між ЖБК-354 «Електрод-2» та ТОВ «Форестер» не укладалось.

Разом із тим, відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В даному випадку відповідач фактично поручився в договорі від 01.03.2011 р. №401511 сплачувати вартість теплової енергії за третю особу, оскільки на момент укладення цього договору нежитлове приміщення НОМЕР_2 не перебувало у власності члена ЖБК-354 "Електрод-2".

Третя особа, у той же час, не укладала окремий договір про купівлю-продаж теплової енергії з постачальником теплової енергії (позивачем), а споживала теплову енергію через теплові мережі відповідача. Вартість спожитої у спірному періоді теплової енергії третя особа оплатила відповідачу в повному обсязі квитанцією до приходного касового ордеру №15 від 30.04.2014 р.

Тобто фактично між відповідачем та третьою особою у справі склались правовідносини як у споживача теплової енергії з субспоживачем щодо компенсації вартості спожитої теплової енергії.

Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2011 р. № 401511 на даний час ніким не оспорений, не визнаний судом недійсним.

В силу презумпції правомірності правочину, встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також суд враховує, що на підставі цього договору з відповідача вже стягувалась заборгованість за попередні періоди рішеннями господарського суду Запорізької області від 04.04.2012р. у справі №5009/1013/12, від 16.07.2012 р. у справі № 5009/2394/12, від 12.06.2013р. у справі № 908/1839/13, які не були оскаржені та набрали чинності.

Отже, до спірних правовідносин позивача та відповідача підлягають застосуванню положення договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2011 р. №401511.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 6.4 договору споживач не здійснив повну оплату спожитої у спірному періоді теплової енергії за приміщення АДРЕСА_1, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 7503,60 грн.

Зауважень до актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період відповідач позивачу не надсилав. Також 10.07.2014 р. відповідач підписав акт звірки розрахунків з позивачем за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року, в якому визнав заборгованість перед Концерном «Міські теплові мережі» в розмірі 7503,60 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Судом не прийняті посилання голови ЖБК-354 «Електрод-2» Корнійчук О.М. про те, що на квитанції до приходного касового ордеру № 15 від 30.04.2014 р. стоїть не її підпис. За приписами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Судом оглянуто оригінал квитанції до приходного касового ордеру № 15 від 30.04.2014 р., на якому міститься відбиток печатки ЖБК-354 «Електрод-2», а також підпис та прізвище Корнійчук О.М. На даний час справжність цієї квитанції відповідачем не спростована.

Якщо в подальшому будуть виявлені інші обставини, які впливають на оцінку доказів в даній справі, відповідач не позбавлений права звернутися до господарського суду із заявою про перегляд судового рішення в даній справі за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 7503,60 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу-354 "Електрод-2" (вул. Рубана, 20, м.Запоріжжя, 69124, р/р 26009318041530 в ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 313010, ідентифікаційний код 25475550) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (бул.Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) основний борг в сумі 7503,60 грн. (сім тисяч п'ятсот три грн. 60 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 09.09.2014р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.