Вирок № 40396153, 09.09.2014, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4923/13-к

1-кп/583/26/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Сидоренка Р.В.,

при секретарі Зубатовій І.В.,

з участю прокурорів Глядчишина О.С., Лук'яненка Ю.В.,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_1,

потерпілого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42013200000000150 від 30.10.2013 р., по обвинуваченню:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Охтирка, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого на посаді інспектора з дізнання відділення Державтоінспекції Охтирського МВ (з обслуговування м. Охтирки та Охтирського району) УМВС України в Сумській області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 365, ч. 4 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наказом № 179 о/с від 12.09.2011 року був призначений на посаду інспектора з дізнання відділення Державтоінспекції Охтирського МВ (з обслуговування м. Охтирки та Охтирського району) УМВС України в Сумській області (далі ВДАІ Охтирського МВ).

Згідно з наказом № 56 о/с від 08.04.2010 р. по особовому складу УМВС України в Сумській області ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання «старший лейтенант міліції».

У відповідності до положень пункту 1, ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХІІ від 23.12.1993 (в редакції Закону № 3610-VІ від 07.07.2011 р.) органи внутрішніх справ віднесено до правоохоронних органів.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 (в редакції Закону № 4025-VІ від 15.11.2011 р.) (далі - «Закон»), визначено, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Виходячи із змісту вимог Законів України «Про міліцію», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. 18 КК України, примітки 1, до ст. 364 КК України, функціональних обов'язків ОСОБА_3, останній, обіймаючи посаду інспектора дізнання ВДАІ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, маючи спеціальне звання «старший лейтенант міліції» і являючись, таким чином, працівником органу внутрішніх справ, тобто працівником правоохоронного органу, та у відповідності до вимог Закону і в межах своєї компетенції, наділений повноваженнями постійно здійснювати функції представника влади, тобто мав право пред'являти вимоги та приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності, застосовувати примусові заходи, складати юридично-значимі документи, є службовою особою правоохоронного органу та службовою особою, яка має владні повноваження.

Також, відповідно до п.п. д), п. 1), ч. 1, ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI від 07.04.2011 р. ОСОБА_3, обіймаючи вищевказану посаду, є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Окрім цього, у відповідності до положень статті 6 зазначеного вище Закону, якою визначено «Обмеження щодо використання службового становища», особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

ОСОБА_3, маючи достатній досвід роботи в органах внутрішніх справ, знаючи та розуміючи порядок дій працівника міліції при несенні служби із нагляду за дорожнім рухом, вчинив умисний злочин середньої тяжкості та умисний тяжкий злочин за наступних обставин.

Так, будучи працівником міліції, ОСОБА_3 знав надані йому відповідними нормативно-правовими актами права та знав і мав дотримуватись відповідних обов'язків. Зокрема, статтею 2 Закону встановлено, що основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень…, статтею 10 цього ж Закону на міліцію, у відповідності до її завдань, покладено, з поміж іншого наступні обов'язки: забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; приймати і реєструвати заяви й повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення; брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством; виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ; приймати рішення про накладення адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання у випадках, передбачених законом; забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері...

Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Статтею 11 Закону передбачені права міліції, зокрема, вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу; перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію; викликати громадян і службових осіб у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в їх провадженні; проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 Закону, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю; у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів; за дорученням слідчого органу досудового розслідування, прокурора проводити або брати участь у проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні та виконувати ухвали слідчого судді, суду про привід учасників кримінального провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України; оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам, наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб; організовувати у разі необхідності медичний огляд водіїв, затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб, тимчасово вилучати посвідчення водія, ліцензійну картку на транспортний засіб; зупиняти транспортні засоби лише в разі порушення правил дорожнього руху водіями, відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів; проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб. Працівник підрозділу міліції повинен повідомити водія про причину зупинення транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення; вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку.

Також, Главою 20 КУпАП передбачені заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, у ст. 260 КУпАП передбачено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Зокрема, ст. 265 КУпАП передбачений порядок вилучення речей і документів. Так, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, нагородна зброя, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками міліції.

Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.

Також відповідно до ч. 5, ст. 237 КПК України передбачено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального правопорушення, та речей вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. Відповідно до вимог ч. 5, ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно з функціональних обов'язків інспектора дізнання ВДАІ Охтирського МВ ОСОБА_3, останній, з поміж іншого, приймає участь у підготовці аналізу аварійності на території обслуговування, здійснює облік ДТП, вносить пропозиції начальнику відділення щодо профілактики аварійності (п. 1); спільно з СОГ територіального ОВС або самостійно виїжджає на місця дорожньо - транспортних пригод, приймає учать в огляді цих місць. Забезпечує охорону місця ДТП, присутність учасників пригоди, надання першої медичної допомоги потерпілим та їх відправку до медичних закладів (п.2); з'ясовує обставини вчинення дорожньо - транспортної пригоди, встановлює свідків, прикмети транспортних засобів та водіїв, якщо вони з місця пригоди зникли, ймовірні шляхи їх зникнення, вживає заходи щодо їх затримання по «гарячих слідах» (п. 3); за вказівкою начальника СОГ організовує доставку транспортних засобів, причетних до ДТП, до міськрайвідділу (п. 4); оформляє самостійно дорожньо-транспортні пригоди, які не мають ознак злочину, збирає необхідні матеріли перевірки та приймає відповідне процесуальне рішення або складає адміністративний протокол (п. 5).

ОСОБА_3, будучи представником влади та являючись службовою особою правоохоронного органу, повинен був суворо дотримуватись вимог Конституції України, КУпАП, Законів України «Про міліцію», «Про засади запобігання і протидії корупції», КПК України та інших нормативно-правових та відомчих документів.

В той же час, ОСОБА_3 приблизно в середині жовтня 2013 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), несучи службу з нагляду за дорожнім рухом, у м. Охтирці близько 14:00 год. в районі вулиці Леніна зупинив автомобіль БМВ 530І із державним номером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя АДРЕСА_3.

Під час перевірки документів вищевказаного водія (свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобіля НОМЕР_6, видане Дніпропетровським ВРЕР-1 УДАІ Головного УМВС України в Дніпропетровській області 07.12.2012 р., посвідчення водія), та номеру складової частини зазначеного транспортного засобу (номер кузова, зазначений під лобовим склом автомобіля), ОСОБА_3 вказав ОСОБА_2 про те, що у нього підроблене вказане вище свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та що він не має права керувати транспортним засобом, оскільки згідно відповідної бази даних така машина в Україну не заїжджала та на обліку не перебуває.

Після виявлення вищевказаного порушення, ОСОБА_3, перевищуючи надані йому, як працівнику міліції владні та службові повноваження, в порушення вимог ст. 10 Закону України «Про міліцію», не повідомив про виявлення ним кримінального правопорушення - підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чергову частину Охтирського МВ УМВС України в Сумській області та надалі в особистих корисних інтересах, порушуючи вимоги Закону України «Про міліцію», КУпАП, КПК України, не маючи на те передбачених чинним законодавством підстав, явно виходячи за межі наданих йому владних та службових повноважень, розуміючи протиправність своїх дій, залишив собі раніше передане йому ОСОБА_2 для перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, при цьому будь-який процесуальний документ не склав. Вказаними діями заподіяна істотна шкода охоронюваним правам, свободам та законним інтересам ОСОБА_2, яка полягала у порушенні його Конституційних прав, передбачених ст. 41, згідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності та ст. 68 Конституції України - кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, а також його права та свободи, які полягають у справедливому та законному оформлення факту вилучення у нього вказаного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і вирішення його долі, а також на справедливе і законне подальше вирішення питання, пов'язаного із керуванням та розпорядженням згаданим вище автомобілем.

При цьому, ОСОБА_3 знав, що його дії не відповідають чинному законодавству та, розуміючи їх протиправність, діючи із прямим умислом, почав вимагати у ОСОБА_2 неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 1 000 доларів США за повернення незаконно вилученого документа та не повідомлення про виявлення ним порушення - підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та відповідно можливого проведення у зв'язку із цим досудового розслідування, в ході якого може відбуватись арешт автомобіля і обмеження прав та свобод ОСОБА_2 Також ОСОБА_3 повідомив, що у разі не надання йому вказаної неправомірної вигоди, вилучений документ він не поверне ОСОБА_2 та викине його.

У свою чергу, ОСОБА_2, розуміючи, що ОСОБА_3 вимагає у нього не 1 000 доларів США, а 1 000 гривень, через деякий час, в цей же день (в середині жовтня, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), на вимогу ОСОБА_3, будучи впевненим, що користується справжнім свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, через третю особу, на яку вказав ОСОБА_3 - таксиста на автомобілі «Мерседес» білого кольору, як пізніше стало відомо ОСОБА_5, привіз грошові кошти в сумі 1 000 гривень до автомобільної мийки по вул. Батюка у м. Охтирка та надав їх ОСОБА_5 Надалі біля приміщення ВДАІ Охтирського МВ ОСОБА_5 передав грошові кошти ОСОБА_3, які останній перерахував, після чого, підізвав ОСОБА_2, який був неподалік, та зазначив про необхідність передачі не 1 000 гривень, а 1 000 доларів США і відразу через ОСОБА_5 повернув вказані грошові кошти у сумі 1 000 гривень ОСОБА_2

30.10.2013 р. в телефонній розмові із ОСОБА_3 ОСОБА_2 повідомив, що зможе передати не 1 000 доларів США, а 6 000 гривень.

01.11.2013 р. близько 15:00 год. ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_3 неподалік приміщення ВДАІ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області у м. Охтирка по площі Леніна, 1, в ході розмови останній повідомив, про необхідність передачі грошових коштів - неправомірної вигоди через свого знайомого таксиста, який під'їде до ОСОБА_2 на білому автомобілі марки «Мерседес». При цьому ОСОБА_2 має віддати грошові кошти вказаній особі, а останній має віддати відповідно свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, який перебуває у розпорядженні ОСОБА_2 Під час розмови, ОСОБА_3 самостійно за допомогою мобільного телефону передзвонив вищевказаному таксисту, як пізніше стало відомо ОСОБА_5, із вимогою під'їхати на пл. Леніна до Пожежної частини.

Цього ж дня, близько 15 години 01.11.2013 року, перебуваючи на площі Леніна, у м. Охтирка, в районі Пожежної частини, ОСОБА_2 передав грошові кошти у сумі 6000 (шість тисяч гривень) 00 копійок вказаній ОСОБА_3 особі - ОСОБА_5, а останній передав йому, вилучене ОСОБА_4 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив, що вину не визнає та показав, що кримінальне провадження відносно нього сфальсифіковане, у той час коли, як йому інкримінують у вину, він вилучав у потерпілого свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, перебував у іншому місці на оформленні ДТП. Від дачі інших показів у судовому засіданні обвинувачений відмовився посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Хоча обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину не визнав, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 4 ст. 368 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив, що в кінці вересня 2013 року по мережі Інтернет знайшов об'яву та придбав автомобіль БМВ НОМЕР_2 сріблястого кольору у невідомої людини в м. Дніпропетровську. Попередньо домовившись по телефону зустрілись із продавцем в районі місцевого ринку. Він оглянув автомобіль і, оскільки той йому сподобався, вирішив придбати. Віддав гроші продавцеві, а той передав йому сам автомобіль, техпаспорт на ім'я ОСОБА_6. Довіреність не оформляли, бо таким чином він і раніше купував автомобілі й будь-яких проблем не було. Автомобілем користувався у м. Охтирка. У проміжок часу між 13 та 15 жовтня 2013 року, точної дати не пам'ятає, в робочий день, після обіду між 13:00 і 14:00 год. виїжджав по вул. Леніна з м. Охтирка до перехрестя Суми-Харків. Повернув ліворуч, так як направлявся до АЗС. Там його зупинив інспектор ДАІ, хоча він нічого і не порушував. На перехресті перебувало два інспектори ДАІ і машина ВАЗ 10 моделі білого кольору. Зупинив його, обвинувачений ОСОБА_3 за допомогою жезлу. Він на його вимогу здійснив зупинку біля заправки «Маршал». Потім обвинувачений підійшов до нього. На вимогу інспектора він надав йому водійське посвідчення і технічний паспорт на авто. Згодом інспектор йому повідомив, що на т/п немає голограми, й запропонував або викликати експерта або вирішити це питання іншим шляхом за гроші. На його запитання відповів "1 рубль", на мобільному набрав 1000 та продемонстрував йому. Він у нього на мобільному стер одну цифру і запропонував стільки та іншого кольору. Проте на це інспектор відповів йому "Я другого кольору не знаю". Він насправді вважав, що інспектор має на увазі 1000 грн., і запропонував йому 100 доларів США. Подумавши, оскільки не було іншого виходу із ситуації, погодився й сказав, що привезе гроші. Інспектор сказав, щоб він через 15 хвилин привіз до Мийки на вул. Батюка, де буде чекати білий мерседес, і передав гроші його водію, а потім щоб під'їхав до ДАІ на пл. Леніна і там він йому мав віддати технічний паспорт. Після цього він поїхав додому, взяв гроші в сумі 1000 грн. і приїхав на зазначене місце. Там побачив автомобіль «мерседес» білого кольору, який стояв біля мийки. З цього автомобіля вийшов хлопець і підійшов до нього. Він йому передав гроші в сумі 1000 грн. купюрами по 100 грн. та запитав про техпаспорт. На що той йому відповів, що не знає і це питання не до нього. Потім цей чоловік пішов до машини, а він поїхав до ДАІ на пл. Леніна і зупинився між приміщеннями МНС і Укртелекому. Вийшовши з автомобіля він спостерігав, як білий мерседес під'їхав до пошти і зупинився. З авто вийшов той хлопець і передав гроші інспектору ОСОБА_3. ОСОБА_3 перерахував гроші і покликав його, так як побачив. ОСОБА_3 йому сказав, що він мав на увазі 1000 доларів. Він повідомив, що це дуже велика сума для нього, на що ОСОБА_3 повідомив, що або він шукає ще 7000 грн., або інспектор викидає техпаспорт. Після цього інспектор повернув йому раніше передані гроші через чоловіка з авто. ОСОБА_3 сказав йому, щоб або збирав гроші або продавав автомобіль. Також він зазначив, що у нього є знайомий який може придбати автомобіль без документів та дав його телефонний номер. Через декілька днів йому порадив тесть звернутися до внутрішньої безпеки з даного приводу і приблизно через тиждень він поїхав до УВС в Сумській області, написав заяву, потім його направили до прокуратури. Там він також написав заяву, потім через день зателефонував ОСОБА_3 і запропонував йому 6000 грн.. В який саме день телефонував не пам'ятає.

На його пропозицію, ОСОБА_3 призначив зустріч на п'ятницю, з приводу суми сказав щось "розберемося", про це він повідомив прокуратуру, в п'ятницю він приїхав разом з прокуратурою з м. Суми та зателефонував зранку ОСОБА_3. Той сказав, що зайнятий і щоб він передзвонив через півгодини. Вони домовилися через 15 хвилин зустрітися біля ДАІ на площі, він підійшов до площі, зателефонував інспектору. Той вийшов, і вони відійшли в бік пошти і він запропонував йому гроші. ОСОБА_3 сказав йому, щоб передав таксисту гроші, а той повинен був повернути техпаспорт. Після цього ОСОБА_3 зателефонував тому таксисту. Таксист приїхав до приміщення МНС, і він йому в автомобілі "Мерседес" передав гроші. Той перерахував їх та віддав йому техпаспорт. Він вийшов з машини і той поїхав. Сам він пішов додому. Про те, що свідоцтво підроблене, він дізнався в прокуратурі, раніше був впевнений, що з цим документом все в порядку. Під час розмови 01.11.2013 р. ОСОБА_3 повідомив йому, що на таких лівих машинах можуть їздити або такі як він, або синки посадових осіб. Після того він транспортний засіб продав на «розборку», а свідоцтво про реєстрацію ТЗ викинув. Гроші в сумі 6000 грн. належали йому, там були купюри номіналом по 500 грн. і 200 грн., їх помітили попередньо в прокуратурі.

Показами свідка ОСОБА_7 яка показала, що із потерпілим зустрічається на протязі тривалого часу. По суті справи їй відомо що у ОСОБА_2 був легковий автомобіль БМВ, який він придбав чи то у серпні, чи то у вересні 2013 р. Після того, як інспектор ОСОБА_3 зупинив ОСОБА_2, то він більше не використовував його, а пізніше наприкінці 2013 року збув на розборку.

Показами допитаної в якості свідка ОСОБА_8 яка показала, що є матір'ю потерпілого. У її сина був автомобіль БМВ 5 моделі сріблястого кольору. Такий автомобіль він хотів давно, знайшов його по мережі Інтернет, показав їй картинку. Вона дала йому частину грошей на покупку. Їй відомо, що автомобіль він купував у м. Дніпропетровську. Придбав машину за 12000 доларів США. Сплачував готівкою. Син машину на себе не оформив, користувався нею на підставі техпаспорту. Цей документ вона бачила. Восени 2013 року син віддав зазначений автомобіль на розборку, а технічний паспорт не зберігся. Причиною збуту автомобіля слугувало те, що після зупинки обвинуваченим син довідався про його невідповідність. Їй відомо зі слів сина що за повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу обвинувачений потребував у нього 1000 доларів.

Показами свідка ОСОБА_9, який показав, що потерпілий є його знайомим. По справі йому відомо, що співробітник ДПС хотів взяти хабар. Його попросили бути свідком співробітники Сумської міліції чи прокуратури приблизно у жовтні-листопаді 2013 року. Він безпосередньо приймав участь в якості пойнятого під час огляду таксиста, водія автомобіля «Мерседес». Таксист під час огляду пояснював, що його попрохав ОСОБА_3 взяти гроші і передати техпаспорт. Він добровільно віддав гроші та розповів, хто йому передавав гроші і кому він повинен був передати. Він як пойнятий спочатку знаходився в машині разом з двома співробітниками міліції і водієм, і був ще один понятий. Працівниками міліції велась відео зйомка, вони стежили за цим автомобілем. Подія спочатку відбувалась на площі, де повинні бути передані гроші, згодом з'явився потерпілий ОСОБА_2 та сів в салон авто Мерседес. Через деякий час він вийшов з машини, а вони поїхали за цим авто. На вул. Спортивній працівники міліції зупинили автомобіль, водієві повідомили у чому його підозрюють. На це він зізнався і витягнув гроші із задньої кишені. Він сказав, що йому передали гроші для інспектора Драгуна.

Протоколом огляду автомобіля від 07.11.2013 р. марки «БМВ», д.н. НОМЕР_2. Під час огляду було встановлено, що автомобіль сірого кольору, без будь-яких пошкоджень, на лівому стакані під капотом мається номер кузова - НОМЕР_7, аналогічний номер нанесено і в нижньому куту лобового скла. (а.с. 18-25 т. 2)

Протоколом огляду свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 15.11.2013 р. за участю спеціаліста співробітника НДЕКЦ при УМВС України в Сумській обл. ОСОБА_10, та доданою до нього світлокопією зазначеного свідоцтва, під час якого з використанням прибору «Регула» модель 5001 м виявлено, що виготовлення бланку свідоцтва не відповідає технічним вимогам, що пред'являються до даного виду продукції. Даний бланк виготовлено за допомогою множинної техніки. Свідоцтво візуально не відповідає вимогам, зокрема - за кольором (якість відображення реквізитів бланку, товщиною пластику, захисної плівки. (а.с. 26-35 т. 2) Суд не погоджується із твердженням сторони захисту про неналежність даного протоколу як доказу по справі через незалучення пойнятих, оскільки згідно ч. 7, ст. 223 КПК України залучення пойнятих під час даної слідчої дії не є обов'язковим. Також суд не погоджується із твердженням сторони захисту про те, що дана слідча дія була виконана 16.11.2013 р., бо незважаючи на наявність виправлення у графі «дата» проглядається цифра « 15». До того ж у самому змісті протоколу зазначено: « В ході огляду з свідоцтва зроблено ксерокопію на двох аркушах, які долучені до протоколу огляду від 15.11.2013 р.».

Показами свідка ОСОБА_10 який показав, що працює старшим експертом сектору технічної експертизи документів та почерків відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ УМВС України в Сумській обл.. Він особисто оглядав свідоцтво про реєстрацію ТЗ, в приміщенні НДЕКЦ. Слідчим складався відповідний протокол і проводився його допит в якості спеціаліста. При візуальному дослідженні документа ним використовувався мікроскоп. При огляді були виявлені невідповідності свідоцтва. Свідоцтво виглядало як звичайне, була невідповідність кольорової гами, матеріал, з якого був бланк - м'який і тонкий, виготовлений на струменевому принтері. Вважає, що працівник ДАІ візуально міг виявити невідповідність свідоцтва, тому що має відповідні знання, інспекторам постійно надаються методичні рекомендації щодо вимог до документів.

Довідкою з УДАІ в Сумській обл. (т. 2 а.с. 138) відповідно до якої згідно облікових даних національної бази даних «Автомобіль» автомобіль БМВ 530 2001 року випуску, д.н. НОМЕР_2 номер кузова - НОМЕР_8 зареєстрований за гром. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8, яка проживає у м. Дніпропетровськ.

Показами допитаної у режимі відео конференції з Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська як свідка ОСОБА_6, яка показала, що вона дійсно у власності має легковий автомобіль БМВ 530 2001 року випуску, д.н. НОМЕР_2 номер кузова - НОМЕР_8. При цьому свідок продемонструвала візуально свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та світло копію останнього було надіслано на адресу суду та прилучено до матеріалів кримінального провадження. Також ОСОБА_6 пояснила, що зазначений автомобіль використовує як вона особисто, так і її чоловік за місцем проживання у м. Дніпропетровськ. Будь-якому зазначений автомобіль не відчужувався, у користування не передавався, у тому числі і потерпілому ОСОБА_2. Вузли та агрегати автомобіля, у тому числі і номер кузова, за час її користування зазначеним автомобілем не змінювались. Потерпілий ОСОБА_2 їй не знайомий.

Суд не погоджується із доводами прокурора про те, що дані покази суду не слід брати до уваги, оскільки вони не були йому відкриті стороною захисту, адже про допит зазначеного свідка обвинувачений та його захисник заявляли ще під час досудового слідства з наведенням відповідних мотивів для цього, проте їм у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено. (а.с. 179, т. 3)

Проте зазначені покази ніяким чином не спростовують пред'явлене обвинувачення, а додатково разом із вищенаведеними доказами підтверджують той факт, що потерпілий користувався транспортним засобом, який в Україні зареєстрований не був і передане йому при придбанні зазначеного авто свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_6, де зазначений інший номер кузова авто, є підробленим.

Показами допитаного як свідка ОСОБА_11, який показав, що він працює на посаді старшого інспектора ДАІ УМВС України в Сумській обл. Того дня він був на зміні з інспектором ОСОБА_17. Згодом, у другій половині дня, точного часу не пам'ятає, ОСОБА_17 відпросився, і він зателефонував ОСОБА_3, повідомив, що ОСОБА_17 відпросився, та наказав йому продовжити патрулювання разом із ним. Він, як керівник відділення ДАІ розпорядився таким чином, але документів складено не було, тому що документ складається ввечері напередодні. І він, і ОСОБА_3 були у формі, автомобіль був службовий з спецсигналами і т.ін. Вони разом з ОСОБА_3 приїхали на пров. Кириківський. Під час контрою за дорожнім рухом на перехресті біля АЗС «Маршал» помітив автомобіль БМВ. Підійшов до авто щоб з'ясувати чому так довго вона стоїть. Потім помітив, що біля авто стояли ОСОБА_2 і ОСОБА_3. У них була дружня розмова, спілкування у них було на протязі 5 хвилин. Через деякий час ОСОБА_2 сів у автомобіль та поїхав. Вони також згодом поїхали із зазначеного місця на службовому автомобілі.

Інспектор ОСОБА_3 мав право зупиняти машини і перевіряти автомобілі. Інспектор не має права вилучати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. У випадку сумнівів у його дійсності викликається слідчо-оперативна група для проведення відповідної перевірки. Наряди розставляються згідно постової відомості, постові відомості відповідають дійсності, хоча у випадку з ОСОБА_3 цього дотримано не було. Відхилятися від встановленого маршруту можливо попередивши керівника.

Показами допитаного як свідка ОСОБА_12, який показав, що працює старшим інспектором відділу організації роботи дорожньо-патрульної служби та адміністративної практики УДАІ УМВС України в Сумській обл. В УДАІ працює чергова частина, яка має національні бази, де можна з'ясувати приналежність ТЗ, номера його складових частин, тобто якщо є сумніви посадова особа будь-якого підрозділу незалежно від місця знаходження має можливість за допомогою телефонного зв'язку з'ясувати належність ТЗ, ці доступи є у всіх відділеннях ДАІ, і в місцевих також, в денний час можливо перевірити це в місцевому відділенні, якщо хтось знаходиться у відділенні. Лише держінспектори мають доступ до такої бази. Також на стаціонарних постах ДАІ є доступ до такої бази. Тобто кожен інспектор ДАІ має можливість зателефонувати по мобільному і встановити приналежність транспортного засобу. Якщо у працівника ДАІ виникає сумнів у відповідності свідоцтва про реєстрацію ТЗ, та він повинен викликати слідчо-оперативну групу, вилучити його він не має права ні за яких обставин. Працівник ДАІ не може встановити що підроблене свідоцтво, у нього може лише виникнути сумнів. Розроблені методичні рекомендації щодо візуального виявлення невідповідностей відповідних свідоцтв і вони направляються у місцеві ДАІ. Там проводяться заняття із цього приводу. Для того щоб відхилитися від маршруту, необхідно відразу повідомити чергову частину і не обов'язково внесення змін до постової відомості.

Покази інспекторів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 разом із показами потерпілого повністю спростовують твердження обвинуваченого та його захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_3 у день зупинки згідно наявних постових відомостей копії яких долучені до матеріалів кримінального провадження перебував на іншому маршруті чи безпосередньо на місці іншої дорожньо транспортної пригоди, а отже не міг вилучати у потерпілого будь-яких документів.

Показами допитаного як свідка ОСОБА_13 який показав, що працює інспектором ВДАІ Охтирського МВ УМВС України в Сумській обл.. Всі адміністративні дані, які реєструються, заносяться до відповідної бази АРМОР. Відносно потерпілого ОСОБА_2 будь-які адміністративні матеріали не складались. Зазначене свідчить, що ОСОБА_3 після незаконного вилучення у потерпілого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу будь-яких заходів по фіксації правопорушення не вчиняв.

Покази допитаних як свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 які залучалися співробітниками прокуратури Сумської обл. в якості пойнятих під час затримання ОСОБА_3 будь-якого значення ані для спростування, ані для підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому у вину кримінальних правопорушень не мають.

Також вина обвинуваченого підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 132-135 т. 2)

Копією особової справи ОСОБА_3 згідно якої на час вчинення інкримінованого йому у вину суспільно-небезпечного діяння він наказом № 179 о/с від 12.09.2011 року був призначений на посаду інспектора з дізнання відділення Державтоінспекції Охтирського МВ (з обслуговування м. Охтирки та Охтирського району) УМВС України в Сумській області (далі ВДАІ Охтирського МВ). Згідно з наказом № 56 о/с від 08.04.2010 р. по особовому складу УМВС України в Сумській області ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання «старший лейтенант міліції». Із функціональними обов'язками був ознайомлений 07.11.2011 р. (а.с. 216-232 т. 2)

Згідно наданої суду копії книги постових відомостей за 2013 рік ОСОБА_3 у день зупинки автомобіля потерпілого перебував на службі, хоча й на іншому маршруті. (а.с. 148-209, т. 2)

Витребуваною та залученою до матеріалів провадження інформацією про робоче місце ОСОБА_3, висновком службового розслідування УМВС України в Сумській області, особовою справою ОСОБА_3, його функціональними обов'язками (т.2 а.с. 245)

Протоколом відбору зразків, спеціальної обробки, огляду, помітки та вручення грошей від 01.11.2013 р. та картою пам'яті INTEGRAL SD Card 4 GB з відеозаписом зазначеної слідчої дії (переглянутий в судовому засіданні) згідно якого в службовому кабінеті співробітниками ВВБ в Сумській обл. ДВБ МВС України на виконання доручення прокурора прокуратури області було проведено відбір зразків, спеціальну обробку спеціальним препаратом «Світлячок - М», огляд та помітку й вручення 5 купюр номіналом по 200 грн. та 10 купюр - номіналом по 500 грн. потерпілому ОСОБА_2 (серії та номери зазначених купюр були занесені до протоколу). До протоколу були долучені світлокопії зазначених купюр. (а.с. 66-73 т. 2) Суд також не погоджується із доводами сторони захисту про неналежність даного доказу оскільки участь пойнятих при вчиненні даної слідчої дії не є обов'язковою, відсутність ознак світіння купюр під час перегляду відеозапису зазначеної слідчої дії пояснюється особливостями спеціального препарату «Світлячок - М». Доводи про фальсифікацію протоколу є надуманими, ніякими об'єктивними доказами не підтверджені.

Протоколом огляду місця події від 07.11.2013 р. та відеозаписом зазначеної слідчої дії (диск DVD-R переглянуто в судовому засіданні а.с. 8 т. 2), під час якого було оглянуто узбіччя дороги по пров. Спортивному, у м. Охтирка, Сумської обл. між будинками за №3 та №6.. У зазначеному місці знаходився легковий автомобіль Мерседес білого кольору д.н. НОМЕР_4, за кермом якого перебував ОСОБА_5. При цьому ОСОБА_5 в присутності пойнятих добровільно видав працівникам міліції купюри національної грошової одиниці України - гривні на загальну суму 6000 грн. Із них 5 купюр номіналом по 200 грн. та 10 купюр - номіналом по 500 грн. (серії та номери зазначених купюр були занесені до протоколу). Під час огляду за добровільною згодою ОСОБА_5 у нього було відібрано змиви з долонь рук. Змиви та купюри було належним чином упаковано та опечатано з бірками з пояснювальними написами. (а.с. 169-171, т. 1). Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_5 не надавав згоди на проведення його особистого огляду та огляду авто, а також те, що грошові кошти та вилучені змиви з рук не опечатувались спростовується переглянутим у судовому засіданні відеозаписом зазначеної слідчої дії.

Доводи сторони захисту про недопустимість зазначеного доказу через залучення до даної слідчої дії пойнятих, які є нібито близькими родичами потерпілого не заслуговують на увагу з огляду на недоведеність зазначених обставин а також з огляду на те, що вимоги КПК України згідно якої залучення пойнятих саме для проведення даної слідчої дії не є обов'язковим, бо відбувалась безперервна відео фіксація зазначеної слідчої дії.

Допитаний як свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні від дачі будь-яких показів з приводу відомих йому обставин по суті пред'явленого обвинувачення у присутності запрошеного ним для захисту власних інтересів адвоката відмовився посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 04.11.2013 р. згідно якого ОСОБА_2 із врученими йому згідно попереднього протоколу грошовими купюрами близько 12:30 год. від приміщення ВВБ в Сумській обл. поїхав до м. Охтирки через м. Лебедин. Близько 14:00 год. потерпілий приїхав до м. Охтирки та зупинився біля буд. За № 1 по вул. Ярославській. В подальшому ОСОБА_2 після декількох розмов по телефону пішки пішов до приміщення ВДАІ у м. Охтирці, що на пл. Леніна, 2. Близько 14:54 год. ОСОБА_2 мав розмову із обвинуваченим ОСОБА_3, яка тривала близько 5 хв., і після цього пішов в бік пожежної частини. У судовому засіданні було переглянуто цифровий носій відео зйомки зазначеної дії. (а.с. 132-134 т. 2)

Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 04.11.2013 р. у якому зафіксовано розмову потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 04.11.2013 р. біля приміщення ВДАІ у м. Охтирці, що на пл. Леніна, 2, та подальшої розмови біля пожежної частини потерпілого ОСОБА_2 з водієм таксі ОСОБА_5 Із змісту розмови встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 залучив водія автомобіля таксі ОСОБА_16 для отримання від потерпілого ОСОБА_2 незаконної грошової винагороди в обмін на повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «БМВ», д.н. НОМЕР_2, яке до цього вилучив у нього під час зупинки. Зателефонував останньому, щоб той під'їхав до пожежної частини міста. При цьому із змісту розмови безпосередньо обвинуваченого ОСОБА_3 суд робить беззаперечний висновок про те, що він був обізнаний із тим, що зазначене свідоцтво є підробленим, у ньому відсутні належні голографічні знаки, і що на ім'я ОСОБА_6, ім'я якої зазначене в цьому свідоцтві, зареєстрований аналогічний автомобіль з іншим номером кузова. Про зазначені обставини ОСОБА_3 сам у ході розмови повідомив потерпілого. Проте, що ОСОБА_2 матиме змогу після повернення йому зазначеного свідоцтва використовувати зазначений автомобіль будь-яких гарантій не надав. Із змісту подальшої розмови потерпілого із водієм таксі встановлено, що потерпілий передав йому гроші та отримав назад раніше вилучене свідоцтво. (а.с. 139-147 т. 2)

Micro SD 4 GB інв. №№ 102-104 (переглянуті в судовому засіданні) на яких в електронному вигляді зберігаються аудіо та відео фіксація зазначених вище обставин. (зберігаються при матеріалах справи)

Протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії від 04.11.2013 р. та відеокасетою відеокасету Mini DV Panasonic (відеозапис переглянуто у судовому засіданні) у якому зафіксовано результат спостереження оперативними співробітниками ОВС із застосуванням відеозапису та спеціальних технічних засобів за обвинуваченим ОСОБА_3, а саме - процес його спілкування біля будівлі ВДАІ у м. Охтирці, що на пл. Леніна, 2, із потерпілим ОСОБА_2 (а.с. 210-213 т. 2).

Роздруківкою про вхідні та вихідні номери з телефону НОМЕР_5 з 10:00 по 16:00 год. 1.11.2013 р. (т. 2 а.с. 42).

Згідно висновку судової експертизи по дослідженню речовин, хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин за №10603 від 19.11.2013 р. на поверхні ватних тампонів зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_5 є нашарування спеціальної хімічної речовини. На поверхні грошових купюр загальною сумою 6000 грн., що надані на дослідження, є нашарування спеціальної хімічної речовини. Нашарування спеціальної хімічної речовини, які виявлені на поверхні ватних тампонів зі змивами з лівої та з правої рук ОСОБА_5, а також на поверхні грошових купюр загальною сумою 6000 грн., мають спільну родову належність між собою і зі зразком спеціальної хімічної речовини наданою для дослідження в якості зразка. (а.с. 13-15 т. 2)

В подальшому конверти із змивами правої та лівої руки ОСОБА_5 та із спеціальною хімічною речовиною у судовому засіданні були оглянуті. Серії та номери зазначених купюр є ідентичними тим, що вручались ОСОБА_2 При освітленні спеціальним освітлювальним приладом на поверхні зазначених купюр проглядається специфічне світіння.

Також у судовому засіданні обвинуваченим та його захисником було заявлено про неналежність та не допустимість прийняття судом як доказів матеріалів кримінального провадження окрім тих, які були їм відкриті досудовим слідством згідно протоколу від 12.12.2013 р. - відеокасета, флеш носії, ДВД диск (а.с. 119 т. 1), оскільки згідно ст. 290 КПК України матеріали кримінального провадження відкриваються одноразово шляхом складання відповідного протоколу. Повторне відкриття матеріалів та складання додаткового протоколу законом не передбачене. Проте суд не погоджується із зазначеним висновком сторони захисту так як обвинуваченому та його захиснику в подальшому було відкрито всі інші матеріали кримінального провадження (протоколи від 18 та 23.12.2013 р. а.с. 112-117 т. 1) і надано доступ для ознайомлення з цими матеріалами. Проте обвинувачений ухилилися від ознайомлення із ними про що слідчим було складено відповідний протокол. (а.с. 118 т. 1). Зазначені обставини підтверджуються також переглянутим безпосередньо у судовому засіданні відеозаписом зазначеної процесуальної дії. Ст. 290 КПК України не містить імперативної вимоги про обов'язок слідчого виключно одноразово відкривати стороні захисту матеріали кримінального провадження та надавати доступ до них і складати із цього приводу 1 протокол. Таким чином права обвинуваченого та захисника при відкритті матеріалів кримінального провадження не порушувались. Суд вважає, що всі надані докази є належними та допустимими. Зазначені матеріали, що були надані прокурором, як доказ винуватості обвинуваченого були долучені до кримінального провадження та відомості, що містяться в них, були допущені як докази по зазначеному кримінальному провадженню.

Відсутність підпису прокурора у кінці примірника обвинувального акту наданого обвинуваченому не може свідчити про істотне порушення прав обвинуваченого, оскільки наявний у нього примірник обвинувального акту належним чином завірений прокурором та ідентичний за змістом оригіналу наявному у матеріалах кримінального провадження. Під час підготовчого судового засідання з боку обвинуваченого будь-яких клопотань із цього приводу не надходило.

Суд вважає, що досудовим слідством дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за статтями Кримінального Кодексу України у редакції на час вчинення злочину. Підстав для перекваліфікації на норми Законів у новій редакції суд не вбачає з огляду на зміст ч. 2 ст. 5 КК України.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за:

ч. 1 ст. 365 КК України (у редакції Закону України N 3207-VI від 7 квітня 2011 р.) - перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, які виразились у неповідомленні про виявлення кримінального правопорушення та незаконному вилученні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам потерпілого;

ч. 4 ст. 368 КК України (у редакції Закону України №222-VII від 18.04.2013 р.) - отримання неправомірної вигоди у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень від потерпілого, поєднаної із вимаганням, за повернення незаконно вилученого документа та неповідомлення про виявлення ним порушення - підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та відповідно можливого проведення у зв'язку із цим досудового розслідування, в ході якого може відбутись арешт автомобіля і обмеження прав та свобод потерпілого ОСОБА_2.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку в нарко - та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання та служби характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин суд не знаходить.

З урахуванням всіх цих обставин суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, так як таке покарання необхідне для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_3, є представником правоохоронного органу, де займає посаду, пов'язану з виконанням функцій представника влади, і за обставинами справи вчинення ним злочинів було пов'язане саме з цією посадою, то на думку суду, він повинен бути позбавлений права займати саме такі посади.

Крім того, відповідно до вимог ст. 54 КК України, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Злочин передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, який вчинив ОСОБА_3, відноситься до категорії тяжких злочинів. Цей злочин він вчинив при виконанні своїх службових обов'язків, будучи представниками влади. За таких обставин, суд, вважає за необхідне застосувати щодо нього додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання та позбавити на підставі ст. 54 КК України, ОСОБА_3 спеціального звання - «старший лейтенант міліції».

Потерпілим було заявлено цивільний позов у сумі 4000 гривень про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином. (а.с. 99, т. 1)

Однак у подальшому потерпілий подав заяву про залишення позовних вимог без розгляду.

У зв'язку з викладеним цивільний позов потерпілого слід залишити без розгляду.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу слід залишити попередній - заставу.

Долю речових доказів та питання про судові витрати вирішити відповідно до закону.

Згідно ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3, на користь держави витрати за проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365; ч. 4 ст. 368 КК України (у редакції на час вчинення злочину) та призначити йому за цими законами покарання:

- за ч. 1 ст. 365 КК України (у редакції Закону України N 3207-VI від 7 квітня 2011 р.) - у виді 2 (двох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах пов'язані із здійсненням владних повноважень строком на 2 (два) роки;

- за ч. 4 ст. 368 КК України (у редакції Закону України №222-VII від 18.04.2013 р.) - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах пов'язані із здійсненням владних повноважень строком на 3 (три) роки із конфіскацією усього належного йому на праві власності майна окрім житла та на підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 спеціального звання - старший лейтенант міліції.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах пов'язані із здійсненням владних повноважень строком на 3 (три) роки із конфіскацією усього належного йому на праві власності майна окрім житла. На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 спеціального звання - старший лейтенант міліції.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - заставу.

Строк відбуття покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбування покарання час затримання ОСОБА_3 - із 1 листопада 2013 р. по 22 листопада 2013 р.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи по дослідженню речовин, хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин за №10603 від 19.11.2013 р. в розмірі 1176 (одну тисячу сто сімдесят шість) гривень.

Речові докази - конверти із змивами правої та лівої руки ОСОБА_5 та із спеціальною хімічною речовиною, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження (а.с. 75-77 т. 2) після вступу вироку у законну силу залишити на зберігання у кримінальному провадженні; грошові купюри 10 шт. номіналом по 500 грн. та 4 шт. номіналом по 200 грн., які згідно прибуткового касового ордеру №1606 від 29.05.2014 р. перебувають на позабалансовому рахунку філії АТ «Державний експортно - імпортний банк України» в м. Сумах (а.с. 85, т. 3), після вступу вироку у законну силу - повернути потерпілому ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області Сидоренко Р.В.