Ухвала суду № 40395840, 04.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3429/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІУМФ» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2014 року №0005461502 у частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 1648577 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело неправильного вирішення справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками податкової інспекції було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТРІУМФ» з питань правомірності декларування підприємством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту із податку на додану вартість (а.с.10-18).

Результати перевірки відображено в акті перевірки №247/10-06-15-02-09/31829270 від 5 травня 2014 року, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2014 року на 1748577 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року на 1748577 грн.

Такі висновки податкового органу обумовлені констатацією завищення позивачем суми податкового кредиту у розмірі 1648577 грн. за договором ТОВ «УКР БУДСПЕЦПРОЕКТ» про надання послуг щодо благоустрою території (податкова накладна №3 від 17 січня 2013 року) через неможливість відмежування витрат по благоустрою території в цілому по агропромисловому комплексу у зв'язку із частковою реалізацією новобудови (м'ясопереробного цеху); а також завищення суми податкового кредиту на 100000 грн. за операціями із ТОВ «Балтик-Мастер» через відсутність реєстрації податкової накладної контрагентом позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки 20 травня 2014 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005461502, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1748577 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення в частині незарахування від'ємного значення податку на додану вартість саме по взаємовідносинам із «УКР БУДСПЕЦПРОЕКТ» протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що формування податкового кредиту та визначення сум бюджетного відшкодування здійснено ТОВ «ТРІУМФ» у відповідності з вимогами податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, по взаємовідносинах з ТОВ «УКРБУДСПЕЦПРОЕКТ» за висновками контролюючого органу не підлягають відшкодуванню, оскільки неможливо відмежувати витрати по благоустрою території в цілому по агропромисловому комплексу, від витрат на благоустрій м'ясопереробного цеху підприємства, зважаючи на те, що в лютому 2013 року позивачем було реалізовано вказаний цех підприємства.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16 травня 2012 року між позивачем та ТОВ «УКР БУДСПЕЦПРОЕКТ» укладено договір про надання послуг із благоустрою території Агропромислового комплексу по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції №16/05 (а.с.20-23).

Предметом такого договору є будівельні роботи по благоустрою території, їх вартість становить 16178130,2 грн. Вартість фактично виконаних робіт визначається на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3 (пункти 2, 3 договору).

Строк виконання робіт - з 16 травня 2012 року по 31 січня 2013 року (пункт 4 договору).

На підтвердження факту виконання умов договору, підприємством подано належним чином засвідчені копії таких документів:

- податкова накладна №3 від 17 січня 2013 року (а.с.19) із доказами реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.19зв.);

- протокол про затвердження договірної ціни (а.с.24);

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми №КБ-3 за січень 2013 року (а.с.25,30,35,39,44,51,55,60,64);

- акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року типової форми №КБ-2в (а.с.26-29,31-34,40-43,52-54,61-63,65-68).

В лютому 2013 року відбулась реалізація м'ясопереробного цеху підприємства, у зв'язку із чим податковий орган прийшов до висновку про неможливість відмежування витрат по благоустрою території за згаданим договором в цілому по агропромисловому комплексу.

При цьому реальність господарських операцій по взаємовідносинах позивача з ТОВ «УКР БУДСПЕЦПРОЕКТ» відповідачем не оскаржується.

Перевіряючи наведені посилання відповідача, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, виконання договору підтверджується відповідними первинними документами.

Податкова накладна №3 від 17 січня 2013 року відповідає встановленим вимогам.

Інших обставин, які унеможливлюють віднесення сум податку, сплаченого позивачем на користь ТОВ «УКР БУДСПЕЦПРОЕКТ», до податкового кредиту, судом не встановлено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на неможливість розмежування витрат по благоустрою території в цілому по агропромисловому комплексу, від витрат на благоустрій м'ясопереробного цеху підприємства, що був реалізований після здійснення благоустрою, не є підставою для висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість позивачу, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті податковим органом без достатніх підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про недобросовісність позивача, як платника податку на додану вартість, про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої суми до відшкодування та не доведено наявність підстав та правомірність зменшення заявленого позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.