Постанова № 40395711, 03.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 р. Справа № 804/11012/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача Саржан І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області до Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу про стягнення заборгованості у розмірі 38,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відповідач має заборгованість по коштах Фонду у сумі 38,24 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державний Дніпропетровський ливарно-механічний завод зареєстрований у якості юридичної особи та обліковується як платник обов'язкових страхових внесків у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області.

Згідно звіту відповідача щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2 квартал 2014 року загальна заборгованість Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу станом на 01.07.2014 року склала 5874,21 грн., а саме: недоїмка по сплаті страхових внесків, яка виникла внаслідок того, що заробітна плата була виплачена, а страхові внески не були перераховані, - в сумі 1549,06 грн.; заборгованість зі сплати страхових внесків, пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, - в сумі 4325,15 грн.

При цьому в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду наявна справи №804/5366/14 про стягнення з Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу на користь відділення виконавчої дирекції Фонду в м.Дніпропетровську суми недоїмки в розмірі 1510,82 грн.

Отже, сума недоїмки відповідача зросла і складає 1549,06 грн. (в тому числі 1510,82 грн. (сума недоїмки, стягнення якої є предметом розгляду судом у справі №804/5366/14) та 38,24 грн., (сума, на яку збільшився розмір недоїмки).

Таким чином, сума збільшеного боргу відповідача по недоїмці складає 38,24 грн.

Згідно частини 3 статті 6 Закону України від 23.09.1999 року №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі Закон України від 23.09.1999 року №1105-XIV) страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Частиною 2 статті 46 Закону України від 23.09.1999 року №1105-XIV закріплено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

В силу приписів частини 2 статті 47 Закону України від 23.09.1999 року №1105-XIV розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності.

У відповідності до статті 52 Закону України від 23.09.1999 року №1105-XIV страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Згідно статті 55 Закону України від 23.09.1999 року №1105-XIV спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також, щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 5 Закону України від 23.09.1999 року №1105-XIV визначено, що основними принципами страхування від нещасного випадку є: обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, з урахуванням вимог чинного законодавства суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області до Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Марата, будинок 2, код ЄДРПОУ 02500221) суму недоїмки у розмірі 38,24 грн. (тридцять вісім гривень двадцять чотири копійки) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області (49038, м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, буд.68, корп.9, код ЄДРПОУ 25840735) на р/р 37176699990149, код ЄДРПОУ 25840735, МФО 805012, банк УДКУ у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 08 вересня 2014 року.

Суддя В.В. Степаненко