Постанова № 40395674, 11.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 р. Справа № 804/10832/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Риженко О.В.

за участю:

представника позивача Вітюк В.А.

представника відповідача Васюченко М.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. №000125202,-

ВСТАНОВИВ:

25.07.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. №0001252202.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 р. провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

За результатами проведеної камеральної перевірки Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було складено акт від 27.02.2014 р. №18/222/35782781 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» (код ЄДРПОУ 35782781) з питання визначення правомірності формування залишку від`ємного значення та повноти декларування податкових зобов`язань по декларації з ПДВ за січень 2014 року, яким встановлено наступні порушення пунктів пунктів 200.1, 200,4 «а», «б» статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-V (зі змінами, внесеними Законами України), п.п.4.6.7 п.4.6.7. р. V Порядку №1492 ТОВ «СП «Лівфтмаркетсервіс» в декларації за січень 2014 р., завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на 768079 грн.

На вищезазначений акт підприємство подало заперечення від 24.03.2014 р. №27, за результатами розгляду якого податковий орган відмовив у його задоволенні, зазначивши свою позицію в листі від 25.03.2014 р. №4202/10/04-08-22-02-10 «Про надання відповіді на заперечення до акту камеральної перевірки» на бланку №003705 та виніс податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 року №0001252202, яким встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» порушило пп.200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 768079 грн.

В порядку п.56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» була подана скарга від 10.04.2014 р. вих.№31 до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на яку від 26.05.2014 р. №2981/10/04-36-10-08-09 позивач отримав відповідь про відмову у її задоволені. Підприємством знову на підставі п.56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України від 06.06.2014 р. було подано скаргу до Міністерства доходів і зборів України, на яку отримано відповідь від 08.07.2014 р. №1238716/99-99-10-01-15 про відмову в її задоволені.

Позивач висновки вищевказаного податкового органу, наведені в Рішенні «Про результати розгляду повторної скарги» та в акті камеральної перевірки від 27.02.2014 р. №18/222/35782781 вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення від 08.08.2014 року, в яких зазначив наступне.

За результатами проведеної камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс», складено акт від 27.02.2014 р. №18/222/35782781, за наслідками якого винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. №0001252202.

Правомірність вищезазначеного податкового повідомлення-рішення відповідач обґрунтовує тим, що порушення, які зафіксовані в акті від 27.02.2014 р. №18/222/35782781 податковим органом обгрунтовано правомірно, а отже і податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах, вимоги позивача просить вважати безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі, судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія Наказу від 30.09.2013 р. №281 Щодо організації та проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» (код 35782781); копія акта від 18.10.2013 р. №453/222/35782781 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» (код ЄДРПОУ 35782781) з питань підтвердження правомірності заявленого від`ємного значення суми ПДВ по податковій декларації за липень 2013 року та правомірності визначення податку на додану вартість за червень 2013 року, серпень 2013 року; копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 р.; копія акту від 18.11.2013 р. №30/222/35782781 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» (код ЄДРПОУ 35782781) з питання визначення правомірності формування залишку від`ємного значення та повноти декларування податкових зобов`язань по декларації з ПДВ за вересень 2013 року; копія рішення від 11.02.2014 р. №830/10/04-36-10-08-09 про результати розгляду первинної скарги; копія акту від 19.12.2013 р. №41/222/35782781 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» (код ЄДРПОУ 35782781) з питання визначення правомірності формування залишку від`ємного значення та повноти декларування податкових зобов`язань по декларації з ПДВ за жовтень 2013 року»; копія рішення від 19.03.2014 року №1597/10/04-36-1008-09 про результати розгляду первинної скарги; копія акту від 27.02.2014 р. №18/222/35782781 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» (код ЄДРПОУ 35782781) з питання визначення правомірності формування залишку від`ємного значення та повноти декларування податкових зобов`язань по декларації з ПДВ за січень 2014 року»; копія заперечень від 24 березня 2014 р. № 27 до акта камеральної перевірки від 27.02.2014 р. №18/222/35782781 за січень 2014 року; копія відповіді на заперечення від 25.03.2014 р. №4202/10/0408-22-02-11; копія податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 27.03.2014 р. №0001252202; копія податкової декларації за січень 2014 р.; копія довідки про залишок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) за січень 2014 р.; копія розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) за січень 2014 року; копія розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за січень 2014 року; копія реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 р.; копія квитанції № 2 від 19.03.2014 р. реєстраційний №9008095821; копія квитанції № 2 від 19.03.2014 р. реєстраційний №9014622690; копія скарги від 10.04.2014 р. вих.№31; копія рішення про результати розгляду первинної скарги від 26.05.2014 р. №2981/10/04-36-10-08-09; копія скарги від 06.06.2014 р. вих.№55; копія рішення від 08.07.2014 р. №12387 16/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги; заперечення від 08.08.2014 р. вх.№50433/14.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту Марченко Оленою Леонідівною - працівником Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» з питання визначення правомірності формування залишку від`ємного значення та повноти декларування податкових зобов`язань по декларації з ПДВ за січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 27.02.2014 р. №18/222/35782781.

У вищезазначеному акті податковим органом зроблено висновок про порушення пунктів 200.1, 200.4 «а», «б» статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-V (зі змінами, внесеними Законами України), п.п. 4.6.7 р. V Порядку №1492 ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» в декларації за січень 2014 р. завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на 768079 грн.

На підставі вищезазначеного акту від 27.02.2014 року №18/222/35782781 Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «В4» від 27.03.2014 року №0001252202 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 768079 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

У відповідності з поданою ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» до Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податковою декларацією за податку на додану вартість за січень 2014, з якої вбачається, що залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображений у рядку 24 складає 800303 грн., управлінням податкового аудиту Новомосковської ОДПІ проводилась позапланова виїзна перевірка з питань підтвердження правомірності заявленого від`ємного значення суми ПДВ по декларації за липень 2013 року та правомірності визначення податку на додану вартість за червень 2013 р., серпень 2013 р., за результатами якої складений акт від 18.10.2013 р. №4563/222/35782781, згідно якого зменшено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - ряд 24 декларації, та, відповідно винесено податкові повідомлення-рішення: форми «В4» від 14.11.2013 р. №0002502202 на суму 768079 грн., форми «Р» №0002512202 від 14.11.2013 р. на донарахування податку на додану вартість (разом зі штрафними санкціями) на загальну суд 87614 грн., форми «Р» від 14.11.2013 р. №0002532202 на фінансову санкцію в сумі 1020 грн., від 14.11.2013 р. №0002522202 від 14.11.2013 р. на суму 170 грн.

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення, які винесенні на підставі акту від 18.10.2013 р. №453/222/35782781 позивачем оскаржувались в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.01.2014 р. №533/10/04-36-10-08-09 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 14.11.2013 р. №0002502202 про зменшення розміру від`ємного значення сум податку на додану вартість на суму 768079 грн. та №0002512202 про збільшення сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 87614 грн. Податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 р. №0002532202 року на суму 1020 грн. - скасовано та збільшено на 170 грн. грошове зобов`язання по податку на додану вартість, визначне у податковому повідомленні-рішенні.

Отже, підставою для складання акту перевірки від 27.02.2014 р. №18/222/35782781, за висновками якого складено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. №0001252202, стали висновки наведені в акті від 18.10.2013 р. та винесених на його підставі податкових повідомленнях-рішеннях, а саме: №0002502202, №0002512202, №000252202 від 14.11.2013 р. та №0000822202 від 31.01.2014 р., які постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 р. по справі №804/6871/14 визнанні протиправними та скасовані.

На підставі вищезазначеного, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. №0001252202, за яким визначено завищену суму від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі - 768079 грн.

Оцінюючи законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. №0001252202, суд зазначає наступне.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів ,зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Окрім того, згідно з п. 4.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» (надалі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 N 1236 - у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

З урахуванням приписів абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України у взаємозв'язку із обставинами даної справи, суд дійшов висновку, що як станом на дату проведення камеральної перевірки, так і станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, відповідач був обізнаний про те, що сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачеві податковим органом, є неузгодженою.

Згідно п. 57.3. ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (пункт 200.3)

Згідно пункту 200.4, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

А відтак, суд дійшов висновку, що позиція податкового органу викладена в акті перевірки від 27.02.2014р. №18/22/35782781 щодо завищення ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» залишку від`ємного значення по декларації за січень 2014 року, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на суму 768076 грн., на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. №0001252202 є хибною, оскільки вищезазначений акт ґрунтується на акті перевірки від 18.10.2013 р. №453/222/35782781 та винесеному на його підставі податковому повідомленні-рішенні від 14.11.2013 р. №0002502202 та подальші акти перевірок, які складені з його урахуванням, а саме: акт від 19.11.2013 р. №30/222/35782781, акт від 19.12.2013 р. №41/222/35782781, акт від 28.01.2014 р. №5/222/35782781, акт від 29.01.2014 р.№9/222/35782781, які пройшли процедуру оскарження та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 р., яке міститься в матеріалах справи всі податкові повідомлення рішення, винесені на підставі зазначеного акту визнані протиправними та скасовані.

Представником відповідача у ході судового розгляду справи не доведено, у розумінні ст.70 КАС України належними та допустимими докази правомірності та законності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вищезазначених норм Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд вважає, що орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав завищив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 768079 грн., а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення є обґрунтованими.

Отже, суд вважає податкове повідомлення - рішення від 27.03.2014 року № 000125202 протиправними і таким, що підлягає скасуванню.

Так як в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 487,20 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» судові витрати у розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. №000125202- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. №0001252202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 14 серпня 2014 року, згідно з вимогами ч.3 ст.160 КАС України.

Суддя Є.О. Жукова