Постанова № 40395667, 04.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 р. Справа № 804/9427/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Риженко О.В.

за участю:

представника позивача Задворного О.Ю.

представника відповідача Курпай Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 24.06.2014 р. №0002301501 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 110 315 грн. 00 коп., в т.ч.: 73 543,00 грн. - основний платіж та 36 772,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи),-

ВСТАНОВИВ:

07.07.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 24.06.2014 р. №0002301501.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 р. провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» з питань визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за квітень 2014 року, за результатами якої було складено Акт від 12.06.2014 року №64/222/31970823 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Інбел» з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за квітень 2014 року».

В акті перевірки №64/222/31970823 від 12.06.2014 року зроблено висновок про порушення підприємством пунктів 200.1, 200.4 «а», «б» статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-V (зі змінами, внесеними Законами України), п.п.4.6.7 п.4.6.7 р. V Порядку №1792 ТОВ «Інбел» по податкові декларації з ПДВ за квітень 2014 р. знижено податок на додану вартість на суму 73 543,00 грн.

На підставі висновків, викладених у акті №64/222/31970823 від 12.06.2014 року, Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 24.06.2014 року №0002301501.

Позивач висновки вищевказаного Акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення від 23.07.2014 року, в яких зазначив наступне.

Згідно з поданою ТОВ «Інбел» податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2014 року податковим органом правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення №0002301501 від 24.06.2014 року у зв'язку з тим, що підприємством занижено податок на додану вартість на суму 110 318,00 грн. (73 543, 00 за основним платежем, 36 772,00 - за штрафними (фінансовими санкціями). Новомосковська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі, судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія виписки з ЄДРПОУ серія АБ №670278; копія Статуту ТОВ «Інбел»; копія Наказу №31-к від 15 березня 2014 р; копія Акту №64/222/31970823 від 12.06.2014 року «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Інбел» з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації х ПДВ за квітень 2014 року»; копія податкового повідомлення-рішення Форми «Р» від 24.06.2014 року №002310501; копія податкової декларації з податку на додану вартість (звітна), за період: травень 2013 року, від 20.09.2013 року №9061109335; копія податкової декларації з податку на додану вартість (звітна), за період: травень 2013 року, від 20.09.2013 року №9061109343; копія квитанції №2; копія додатку №1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (звітний новий), за період: травень 2013 року, від 20.09.2013 року №9061109335; копія квитанції №2; копія додатку №2 довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування ,отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (звітний новий), за період: травень 2013 року, від 18.09.2013 року №9061109336; копія квитанції №2; копія додатку №5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (звітний новий), за період: травень 2013 року, від 30.09.2013 року №9061109338; копія квитанції №2; копія додатку №8 заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), за період: травень 2013 року, від 15.07.2013 року №9061109334; копія квитанції №2; копія листа від 02.10.2013 року №4179/10/04-08-15-01-06; копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року у справі №804/13530/13-а; копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 року за справою №804/14773/13-а; копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року за справою №804/16543/13-а; копія титульного аркушу адміністративного позову вих. №120 від 04.06.2014 року про скасування податкових повідомлень-рішень Форми «В4» від 28.05.2014 р. №0001951501 та Форми «Р» від 28.05.2014 року №0001941501; копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративно суду від 06.06.2014 року за справою №804/7977/14; роздруківка ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 року по справі К/9991/50678/12; копія листа ТОВ «Інбел» вих.№152 від 18.07.2014 року; копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014 року по справі №804/13530/13-а; копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014 року по справі №804/13530/13-а; копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 року по справі №804/14773/13-а; заперечення на адміністративний позов від 23.07.2014 р.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імбел» є юридичною особою, що підтверджується Випискою з ЄДРПОУ, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст.4 Статуту ТОВ «Інбел», копія якого міститься в матеріалах справи, предметом діяльності позивача є: здійснення за рахунок власних та позикових коштів капіталовкладень на реконструкцію та організацію об'єктів та виробничих потужностей; створення нових, а також модернізація та розвиток існуючих видів виробництва на базі високоефективних технологій; задоволення попиту населення, підприємств і установ будь-яких форм власності в товарах народного споживання, харчових продуктах, послугах, устаткуванні та інших продукції; здійснення інвестиційної діяльності в усіх галузях народного господарства; виробництво, переробка придбання та реалізаці промислової, сільськогосподарської та інших видів продукції, а також товарів народного споживання як на території України, так і за її межами; тощо.

Головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту Марченко Оленою Леонідівною - працівником Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Інбел» з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт №64/222/31970823 від 12.06.2014 року.

У вищезазначеному акті податковим органом зроблено висновок про порушення пунктів 200.1, 200.4 «а», «б» статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-V (зі змінами, внесеними Законами України), п.п. 4.6.7 р. V Порядку №1492 ТОВ «Інбел» по податковій декларації з ПДВ за квітень 2014 р. занижено податок на додану вартість на суму 73 543 грн. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 глави 11 розділу II Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного Акту від 12.06.2014 року Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Р» № 0002301501 від 24.06.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 110 315 грн. 00 коп. з яких: основний платіж - 73 543,00 грн; штрафні фінансові санкції - 36 772,00 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

У відповідності з поданою ТОВ «Інбел» до Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2014 року, з якої вбачається, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду рядок 21 складає 73 543,00 грн. (відповідно до додатку 2 до декларації за березень 2014 року, звітний (податковий) період, у якому виникла сума залишку від'ємного значення - травень 2013 року, управлінням податкового аудиту Новомосковської ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інбел» з питання правильності формування та декларування суми залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації) в декларації по ПДВ за квітень 2013 року, та складено акт №344/221/31970823 від 30.08.2013 року, за результатами якого було зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду «ряд 24 декларації та, відповідно, винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 20.09.2013 р. №0001622201 на суму 8318282,0 грн. та донараховано податок на додану вартість за квітень 2013 року на суму 787216,25 грн. і складено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.09.2013 р. №0002162201, яке оскаржувалось ТОВ «Інбел» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

07.12.2013 року по справі №804/14773/13-а за позовом ТОВ «Інбел» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2013 р. №0002162201, №0001622201 Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено постанову, якою адміністративний позов ТОВ «Інбел» задоволено.

При проведенні позапланової виїзної перевірки складено акт №458/22/31970823 від 23.10.2013 року з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2013 р. За результатами донараховано податок на додану вартість на суму 627886, 0 грн. та складено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 07.11.2013 року.

Зазначене рішення оскаржується ТОВ «Інбел» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. В ухвалі від 24.12.2013 року по справі №804/16543/13-а зазначено, що провадження по даній справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №804/13530/13-а.

ТОВ «Інбел» було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов, щодо оскарження податкових повідомленнь-рішеннь Форми «В4» від 28.05.2014 року №0001951501 та Форми «Р» від 28.05.2014 року №0001941501, що підтверджується копією титульного аркушу адміністративного позову вих.№ 120 від 04.06.2014 року, який міститься в матеріалах справи.

24.06.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом по даній справі, за №804/7977/14 винесено постанову, якою адміністративний позов ТОВ «Інбел» було задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Форми «В4» від 28.05.2014 року №0001951501 та Форми «Р» від 28.05.2014 року №0001941501.

На підставі вищезазначеного, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2014 р. №0002301501 на суму 110 315 грн., 00 коп , в т. ч.: 73 543, 00 грн.- основний платіж та 36 772,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Оцінюючи законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24.06.2014 р. №0002301501, суд зазначає наступне.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів ,зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Окрім того, згідно з п. 4.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» (надалі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 N 1236 - у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

З урахуванням приписів абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України у взаємозв'язку із обставинами даної справи, суд дійшов висновку, що як станом на дату проведення камеральної перевірки, так і станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, відповідач був обізнаний про те, що сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачеві податковим органом, є неузгодженою.

Згідно п. 57.3. ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (пункт 200.3)

Згідно пункту 200.4, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

А відтак, суд дійшов висновку, що у позивача у квітні 2014 року був відсутній обов'язок відображати у податковій звітності суму зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 73 543,00 грн., згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Форми «В4» від 20.09.2013 року №000162201 на суму 8 318 282,00 грн., Форми «Р» від 20.09.2013 року №0002162201 на суму 787 216,25 грн., Форми «Р» від 07.11.2013 року №0002462203 на суму 627 886,00 грн. до дня набрання законної сили судовими рішеннями у вищезазначених справах.

Вказана позиція також відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 року по справі К/9991/50678/12.

Суд критично ставиться до позиції Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, яка викладена в Акті від 12.06.2014 року №64/222/31970823, що згідно Податкового законодавства у разі, якщо контролюючим органом зменшено суми від'ємного значення з податку на додану вартість шляхом винесенням податкових повідомлень-рішень Форми «В4» від 20.09.2013 року №000162201 на суму 8 318 282,00 грн., Форми «Р» від 20.09.2013 року №0002162201 на суму 787 216,25 грн., Форми «Р» від 07.11.2013 року №0002462203 на суму 627 886,00 грн., дані суми можуть бути використані підприємством у наступних податкових періодах лише при наявності судового рішення, яке набрало законної сили.

Зазначена позиція не підтверджується нормами чинного законодавства України, оскільки в п.56.18 ст.56 ПК України чітко зазначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Норми податкового законодавства вказують, що сума зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість є неузгодженою з моменту звернення платника податків до суду, а не набрання законної сили рішенням, отже неузгоджена сума не може бути взята до уваги платником податків при використанні у наступних податкових періодах.

За таких обставин, суд вважає, що орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення є обґрунтованими.

Отже, суд вважає податкове повідомлення - рішення від 24.06.2014 року № 0002301501 протиправними і таким, що підлягає скасуванню.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 220,63 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» судові витрати у розмірі 220,63 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 24.06.2014 року №0002301501 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 110 315 грн. 00 коп., в т.ч.: 73 543,00 грн. - основний платіж та 36 772,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.06.2014 року №0002301501 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 110 315 грн. 00 коп., в т.ч.: 73 543,00 грн. - основний платіж та 36 772,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» судові витрати у розмірі 220,63 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 08 серпня 2014 року, згідно з вимогами ч.3 ст.160 КАС України.

Суддя Є.О. Жукова