Ухвала суду № 40395601, 05.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.09.2014 р. Справа № 914/2063/14

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ, про визнання кредитором у справі № 914/2063/14 за заявою Буської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, м. Буськ, про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріо-міст" (вул. Є.Петрушевича, буд. 3Б, м. Буськ, Львівська область, 80500, код ЄДРПОУ 32124202) з грошовими вимогами до боржника в сумі 3493218,51 грн.

Суддя Артимович В.М.,

секретар Савчин І.О.

За участю представників:

від кредитора: Франчук О.В. - представник;

від боржника: Підбірний М.Я. - представник;

від ПАТ «Комерційний банк «Надра»: Кошарський О.В. - представник;

від ПАТ «Львівобленерго»: не з'явився;

розпорядник майна: Козій В.Ю. - арбітражний керуючий.

ВСТАНОВИВ:

Буська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області, м. Буськ, надалі - кредитор, звернулась до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріо-міст", надалі - боржник.

Ухвалою суду від 17.06.2014 р. заяву прийнято до розгляду. Арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, Козія В.Ю. зобов'язано протягом трьох днів з дня отримання ухвали надати суду заяву на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріо-міст" відповідно до вимог ст. 114 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підготовче засідання суду призначено на 25.06.2014 р.

Ухвалою від 25.06.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріо-міст"; визнано вимоги кредитора - Буської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, м. Буськ в розмірі 506886,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріо-міст", введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріо-міст"; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Козія В.Ю. та встановлено арбітражному керуючому Козію В. Ю. оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна у справі в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень шляхом її авансування заявником (кредитором) у відповідності до вимог ч. 2 ст. 115 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріо-міст" (вул. Є.Петрушевича, буд. 3Б, м. Буськ, Львівська область, 80500, код ЄДРПОУ 32124202), текст якого додається; попереднє засідання суду призначено на 06.08.2014 р.

10.07.2014 р. на розгляд суду надійшла заява ПАТ "Комерційний банк "Надра" про визнання кредитором у даній справі.

Ухвалою від 14.07.2014 р. заяву ПАТ "Комерційний банк "Надра" прийнято судом до розгляду.

Заява ПАТ "Комерційний банк "Надра" з грошовими вимогами до боржника на суму 3493218,51 грн. розглянута розпорядником майна. Розпорядник майна вказані грошові вимоги заявника визнав частково, що підтверджується відзивом від 01.08.2014 р. за № 02-13/17.

В свою чергу банк 21.08.2014 р. подав заперечення на відзив арбітражного керуючого, в якому просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 3493218,51 грн.

05.09.2014 р. на розгляд суду представник боржника подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, виписки з ЄДР та ФОП, листа ТзОВ «Ріо-міст» та доказів його направлення на адресу ПАТ «Комерційний банк «Надра».

Представники кредитора, заявника та розпорядник майна в засідання суду 05.09.2014 р. з»явились, надали пояснення по суті справи, ПАТ «Комерційний банк «Надра» просив визнати заявлені грошові вимоги до боржника та включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів до боржника, розпорядник майна та представник боржника повідомили, що заявлені банком грошові вимоги підлягають частковому визнанню. Представник ПАТ «Львівобленерго» не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. В судовому засіданні 05.09.2014 р. судом оголошено перерву до 05.09.2014 р. на 15 год. 00 хв. Після перерви в судове засідання 05.09.2014 р. з»явились представники кредитора, заявника та розпорядник майна, надали пояснення по суті справи.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги заявника обґрунтовані рішенням господарського суду Львівської області від 03.03.2011 р. у справі № 10/166, рішенням господарського суду Львівської області від 15.10.2013 р. за № 914/2325/13, що долучені до заяви ПАТ «Комерційний банк «Надра».

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.03.2011 р. у справі № 10/166 стягнуто з боржника на користь банку 9801781,83 грн. заборгованості, 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.06.2011 р. ППВР ВДВС ГУЮ Львівській області відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 10.06.2011 р. у справі № 10/166.

Як зазначає заявник, з боржника списано та перераховано з рахунків на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» 51987,86 грн., за рахунок коштів від реалізації арештованого майна ТзОВ «Ріо-міст» перераховано на рахунок банку 1732474,64 грн., передано майно (предмет іпотеки) банку в рахунок погашення боргу на суму 7472788,00 грн., тому залишок заборгованості за згаданим рішенням складає 570267,33 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.10.2013 р. за № 914/2325/13 стягнуто з ТзОВ «Ріо-міст» на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» 2865639,18 грн. заборгованості, 57312,00 грн. державного мита.

25.01.2014 р. ВДВС Буського РУЮ відкрито виконавче провадження з виконання наказу 29.10.2013 р. у справі № 914/2325/13.

Згадане рішення в примусовому порядку не виконано.

Як стверджує заявник у своїй заяві та запереченні на відзив арбітражного керуючого, грошові вимоги в сумі 3493218,51 підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів ТзОВ «Ріо-міст».

З поданого розпорядником майна відзиву від 01.08.2014 р. за № 02-13/17 вбачається, що боржник листом від 31.07.2014 р. за № 11 повідомляє, що при передачі майна (предмет іпотеки) на суму 7472788,00 грн. у власність заявника на вимогу банку були виписані податкові накладні, згідно яких сума ПДВ склала 1494557,60, оскільки операція з передачі предмету іпотеки у власність вважається продажем, в результаті чого ПАТ «Комерційний банк «Надра» скористався правом податкового кредиту, а у боржника виник обов»язок сплатити відповідну суму ПДВ. Факт видачі податкових накладних підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних та податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2014 р., що додані до відзиву розпорядника майна, а також довідкою Буської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 12.08.2014 р. за №2922/10/13-15-10-0006, що долучена до пояснень боржника по суті заяви про визнання грошових вимог банку від 12.08.2014 р. за № 12-08/14.

Положеннями ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 6 ст. 153 Податкового кодексу України зазначає, що при відчуженні майна, заставленого з метою забезпечення повної суми боргової вимоги, витрати та доходи заставодавця та заставоутримувача визначаються в такому порядку: відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження; якщо згідно з умовами договору або закону об'єкт застави відчужується у власність заставоутримувача в рахунок погашення боргових зобов'язань, таке відчуження прирівнюється до купівлі заставоутримувачем такого об'єкта застави в податковий період такого відчуження; якщо кредитор у подальшому продає об'єкт застави іншим особам, його доходи або збитки визнаються в загальному порядку; ціна продажу/купівлі при цьому визначається за правилами, встановленими відповідними законами, які регулюють відносини застави (іпотеки).

Пунктом а) ч. 1 ст. 185 вищевказаного кодексу вказано, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Частина 6 вказаної статті зазначає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Частини 10, 14, 15 ст. 201 згаданого кодексу вказують, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Відтак, дослідивши матеріали справи, суд вважає відзив розпорядника майна на заяву банку про визнання грошових вимог банку обґрунтованим, а тому грошові вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» в сумі 3493218,51 грн. підлягають частковому визнанню в сумі 1998660,91 грн. за вирахування податку на додану вартість в сумі 1494557,60 грн. Щодо решти суми грошових вимог заявника, то суд вважає за необхідне відмовити в їх визнанні, зважаючи на вищенаведене.

Також підлягає включенню в першу чергу реєстру вимог кредиторів боржника сплачений заявником судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 23, 25, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15) визнати частково в сумі 1998660,91 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріо-міст", з яких 1218,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 1570911,96 грн. (основний борг) - четверта черга, 427748,95 грн. (неустойка (пеня, штраф)) - шоста черга.

2. У визнанні решти вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відмовити.

Суддя Артимович В.М.