Ухвала суду № 40395353, 05.09.2014, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/362/14-ц

Провадження № 4-с/444/18/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2014 року Жовківський районний суд Львівської області у складі :

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

при секретарі Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області в порядку ст. ст. 383-387 ЦПК України скаргу ПАТ "Львівгаз" на постанову ВДВС Жовківського районного управління юстиції,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Львівгаз" звернулося до суду зі скаргою у порядку ст. 383 ЦПК України. Представник скаржника в судове засідання не прибув, однак подав заяву, просить справу розглядати у його відсутності. Скаргу обґрунтовує тим, що 07.03.2014 р. Жовківським районним судом видано судовий наказ про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на суму 6 323,21 грн., судовий збір в розмірі 121.80 грн.. 14.07.2014 р. ВДВС Жовкіського РУЮ винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження . Вважає дії ВДВС безпідставними та неправомірними, зокрема з тих підстав, що ЦПК України не передбачено, що стягувач повинен зазначати ідентифікаційний код боржника у заяві про видачу судового наказу.

Просить скаргу задовольнити.

Представник ВДВС Жовківського РУЮ в судове засідання не прибула, однак, направила на адресу суду заперечення на скаргу в якій вказує, що на виконання до ВДВС Жовківського РУЮ надійшов виконавчий лист № 444/362/14-к, виданий 07.03.2014 р. Жовківським районним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Львівгаз» боргу в сумі 6 437,91 грн.. Згаданий виконавчий документ не містив відомостей про індивідуальний ідентифікаційний код для фізичних осіб і зазначення про це у виданому судом виконавчому документі. Просить у задоволені скарги просить відмовити у повному обсязі.

А тому суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності представника ДВС Жовківського РУЮ на підставі ст. 386 ч. 1 ЦПК України.

Боржники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, не повідомиш суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із частиною 2 ст. 384 ЦПК України скарга на дії державного виконавця подається до суду, який видав виконавчий документ.

Як вбачається із матеріалів справи скаржником не пропущено строк подачі даної скарги до суду відповідно до вимог ст. 384 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Статтею 11 Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти дії.

З Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №43547625 від 14.07.2014 року винесеною старшим державним виконавцем ВДВС Жовківського РУЮ вбачається, що такою відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що у виконавчому документі не вказано індивідуальний ідентифікаційний номер боржника або номер і серія паспорта боржника фізичної особи - гр. України, який через свої релігійні переконання відмовився від прийняття ідентифікаційного номеру, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.

Однак, згідно із ч. 2 ст. 103 ЦПК України судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, зокрема ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувана та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувана та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача може самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Тобто, у разі незазначення індивідуального ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків) у рішенні суду, судовому наказі, згідно із п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець не звернув уваги на визначену ЦПК України судову процедуру розгляду заяв про видачу судового наказу. Так, згідно ч. 2 ст. 102 ЦПК України суддя видає судовий наказ без проведення судового засідання і виклику стягувача і боржника. Отже, у виданому судовому наказі заперечуються відомості, передбачені ст. 103 ЦПК України.

Таким чином, державний виконавець, не звернув уваги на те, що в суду чи заявника відсутні можливості без згоди боржника, який не викликався до суду, отримати дані, про які в своїй постанові зазначив державний виконавець.

Посилання державного виконавця на положення Закону України "Про виконавче провадження", як на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" не можна визнати обґрунтованим, і таке посилання є формальним, оскільки судовий наказ містить основні його реквізити, передбачені ч. 2 ст. 103 ЦПК України, дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання, судовий наказ підписаний суддею, скріплений гербовою печаткою.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець не врахував зазначені вимоги закону, не звернув уваги на те, що не зазначення у виконавчому документі індивідуального ідентифікаційного номеру не є законною та обґрунтованою підставою для відмови у примусовому виконанні судового рішення державною виконавчою службою, оскільки таке виконання рішення є невід'ємною складовою частиною судового захисту будь-якої особи

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на викладене суд прийшов до переконання про обґрунтованість скарги, яка підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 385 - 388 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Скаргу задовольнити.

Визнати дії державного виконавця ВДВС Жовківського РУЮ Петрух В.Є. про винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14.07.2014 року неправомірними.

Скасувати постанову державного виконавця ВДВС Жовківського РУЮ Петрух В.Є. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14.07.2014 року неправомірними.

Відновити виконавче провадження ВП № 43547625.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п"яти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя Ясиновський Р. Б.