Ухвала суду № 40394682, 04.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2014 р. м. Київ К/800/37138/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Логвиненка А.О., Мороз Л.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ПАТ "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у адміністративній справі за позовом ПАТ "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій" до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування рішення № 893 від 25.02.2012 року про застосування штрафних санкцій,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року ПАТ "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій" звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування рішення № 893 від 25.02.2012 року про застосування штрафних санкцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При винесенні рішень суди першої та апеляційної інстанції виходили із правомірності та обґрунтованості рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування рішення № 893 від 25.02.2012 року, прийнятого на виконання та у відповідності із вимогами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у серпні 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя проводилася планова перевірка ПАТ «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою за якими покладено на Пенсійний фонд України за період з 20.11.2007 року по 20.07.2011 року, за результатами якої було складено акт від 15.08.2011 року №71.

У ході перевірки було виявлено, зокрема, порушення позивачем п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і за наслідками якої донараховано 66036,57 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-червень 2011 року.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне стархування» визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону, платник внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", де, як і в Законі № 1058-IV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб’єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Частиною 15 статті 106 Закону № 1058-ІV встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, суди, ухвалюючи рішення, дійшли обгрунтованого висновку про те, що Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі вказаної норми в межах законних повноважень, прийняло рішення, яким застосувало до ПАТ "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій" штраф.

За нормою частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ПАТ "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій" – залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 – 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: