Ухвала суду № 403944, 20.10.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“20” жовтня 2006р.                                                                   Справа №К-8718/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Сергейчука О.А.

Суддів                                                                     Карася О.В.

Конюшка К.В.

Маринчак Н.Є.

Пилипчук Н.Г.

секретар судового засідання                           Бойченко Ю.П.

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.04.2005р.

у справі №11/77 “НА”

за позовом               Акціонерного товариства закритого типу “Україна”

до                               Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції

про                             визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу “Україна” (далі по тексту – позивач, АТЗТ “Україна”) звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту – відповідач, Житомирська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 24.03.2004 р. №11397/23-01/15276 в частині визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 604300,00 грн. та 557450,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, від 24.03.2004 р. №1401/10/15273/23-02 в частині сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства з обігу готівки у розмірі 14889,06 грн.

Заявою від 20.07.2004 р. №588 АТЗТ “Україна” доповнило свої позовні вимоги та просить додатково визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 24.03.2004 р. №1396/23-01/15270 в частині донарахування податку на додану вартість на суму у розмірі 1874,00 грн. та 9491,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заявою від 14.10.2004 р. №834 АТЗТ “Україна” уточнено позовні вимоги та просить визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 24.03.2004 р. №1396/23-01/15270 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6647,40 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.12.2004 р. у справі №11/77 “НА” (суддя Маріщенко Л.О.), яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.04.2005 р. (головуючий суддя – Майор Г.І., судді Голубєва Г.К., Горшкова Н.Ф.) позовні вимоги АТЗТ “Україна” задоволено частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 24.03.2004 р. №11397/23-01/15276 в частині визначення АТЗТ “Україна” суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 604300,00 грн. та 557450,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 24.03.2004 р. №1401/10/15273/23-02 в частині застосування до АТЗТ “Україна” штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14889,06 грн.; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Житомирська ОДПІ не погоджуючись з постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.04.2005р. у справі №11/77 “НА” подала касаційну скаргу, в який просить її скасувати, з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та відмовити АТЗТ “Україна” в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Житомирської ОДПІ не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.03.2004 р. Житомирською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) №1397/23-01/15276, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1182600,00 грн., в т.ч. 618200,00 грн. основного платежу та 564400,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (оскаржується в частині визначення 604300,00 грн. основного платежу та 557450,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій); 2) №1401/10/15273/23-02, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства з обігу готівки у розмірі 40168,96 грн. (оскаржується в частині сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14889,06 грн.); 3) 1396/23-01/15270, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 11365,00 грн., в т.ч. 1874,00 грн. основного платежу та 9491,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (оскаржується в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6647,40 грн.).

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято Житомирською ОДПІ на підставі акту “Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Акціонерним товариством закритого типу “Україна” (ідентифікаційний код 00307230) за період з 01.01.2001 р. по 31.12.2003 р.” від 19.03.2004 р. №98/23-01/00307230/0110 (далі по тексту – Акт перевірки).

1. В частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 24.03.2004 р. №1397/23-01/15276 щодо визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1161750,00 грн., в т.ч. 604300,00 грн. основного платежу та 557450,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій Виший адміністративний суд України погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог, оскільки за змістом п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку зобов’язаний вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів не за всім складом витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв’язку з придбанням (отриманням) таких запасів або виробництвом продукції, а лише вартості товарних та матеріальних ресурсів на складах, у незавершеному виробництві та у залишках готової продукції.

Таким чином, АТЗТ “Україна” обґрунтовано визначено приріст (убуток) балансової вартості товарів, оскільки при веденні податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів регулюванню підлягає балансова вартість придбаних (отриманих) товарів та інших матеріальних цінностей на складі, а також вартість матеріальних ресурсів, використаних на виробництві продукції або у незавершеному виробництві, тобто платник податків має вести облік приросту (убутку) тільки вартості матеріальних ресурсів у складі вартості запасів.

2. В частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 24.03.2004 р. №1401/10/15273/23-02 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства з обігу готівки у розмірі 14889,06 грн. Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог, оскільки ними правомірно встановлено, що згідно з п. 2 заявки-розрахунку встановлення загального ліміту залишку готівки у касі, порядку  та строків здавання готівкової виручки від 03.03.2006 р. загальний ліміт залишку готівки в касі магазину позивача у м. Тернополі складає 1500,00 грн. (а.с. 103).

Таким чином, посилання Житомирської ОДПІ на перевищення ліміту залишку готівки в касі саме на суму у розмірі 18903,69 грн. не відповідають фактичним обставинам справи, а застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14889,06 грн. є неправомірним.

3. В частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 24.03.2004 р. №1396/23-01/15270 щодо нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6647,40 грн. судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість та правомірність такого нарахування на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 30.12.2004 р. та постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 12.04.2005 р. у справі №11/77 “НА” не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.12.2004 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.04.2005 р. у справі №11/77 “НА” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 30.12.2004 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.04.2005 р. у справі №11/77 “НА” залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)О.В. Карась(підпис)К.В. Конюшко(підпис)Н.Є. Маринчак(підпис)Н.Г. ПилипчукЗ оригіналом згідно

Суддя                                                                                   О.А. Сергейчук