Рішення № 40394329, 04.09.2014, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/289/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2014 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Цаберябого Б.М.,

при секретарі Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом селянського (фермерського) господарства «Іванково» Криничанського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Реєстраційна служба Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області, Жовтнева сільська рада Криничанського району Дніпропетровської області, відділ Держземагенства у Криничанському районі Дніпропетровської області про визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства «Іванково» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними,-

В С Т А Н О В И В :

Селянське (фермерське) господарство «Іванково» (в подальшому господарство) звернулось до суду з цим позовом і представник господарства, обгрунтовуючи позовні вимоги пояснив, що 04 жовтня 2011 року між господарством та ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були укладені угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між вказаними сторонами 08 серпня 2008 року строком на 10 років. Про існування цих угод господарств стало відомо лише у серпні 2013 року від самих орендодавців. Тоді ж і було з'ясовано, що згадані угоди від імені господарства підписав ОСОБА_4, який не мав ніяких повноважень на підписання будь-яких правових документів від імені господарства. Дані угоди ніяк не відповідають внутрішній волі голови господарства, оскільки порушують всі плати господарства щодо використання цих земельних ділянок. Представник позивача вважає, що при підписання зазначених угод не було дотримано вимог законодавства щодо порядку укладення угод, що призвело до порушень прав господарства щодо використання орендованих земельних ділянок, тому просить ці угоди визнати недійсними. Зустрічні ж позовні вимоги він вважає безпідставними, оскільки при укладенні договорів оренди земельних ділянок не було порушено істотних умов, передбачених для договорів оренди, умови договорів оренди виконувалися сторонами належним чином, тому він не вбачає порушень прав орендодавців і просить зустрічний позов залишити без задоволення.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги господарства не визнали і пояснили, що в жовтні 2011 року вини вирішили розірвати договори оренди своїх земельних ділянок з господарством і обробляти землю самостійно. З вимогою про розірвання договорів оренди земельних ділянок вони звернулись до голови фермерського господарства ОСОБА_6, але ці угоди підписав і скріпив печаткою господарства син голови ОСОБА_7 Вони вважають, що син виконав волю батька, тому ці договори є чинними і визнанню недійсними не підлягають, що є причиною відмови в задоволенні позову господарства. Свої ж позовні вимоги вони підтримали і пояснили, що при зверненні до суду у 2103 році їм стало відомо, що договори оренди земельних ділянок, укладені ними з господарством у 2008 році, були підписані ОСОБА_4, який не мав повноважень на їх підписання, чим були порушені їх права як власників земельних ділянок, оскільки господарство використовувало належні їм земельні ділянки не маючи на те підстав, хоч і виплачувало орендну плату. ому вони просять зустрічні позовні вимоги задоволити.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав і пояснив, що він дійсно у 2008 році був членом фермерського господарства і згідно наказу, який сам підписав, виконував обов'язки голови господарства, тому під укладеними у 2008 році договорами оренди належних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельних ділянок стоїть його підпис. Угоди про розірвання цих договорів оренди підписував у 2011 році теж він, уже не маючи на те права. Але від вважає вимоги про визнання недійсними договорів оренди безпідставними і просить позовні вимоги в цій частині не задовольняти.

Представники третіх сторін в судове засідання не з'явились, про день слухання справи сповіщені.

Оцінивши докази по справі суд вважає, що позовні вимоги як по основному, так і зустрічному позовах підлягають задоволенню, бо в судовому засіданні встановлено, що ст. 208 ЦК України, ст. 14 Закону України «Про оренду землі» передбачають укладення договорів оренди земельних ділянок в письмовій формі, а ст. 207 ЦК України встановлює, що правочин, який вчиняє юридична особа, якою є господарство, підписується особами, уповноваженим на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. ОСОБА_4 згідно наказу по господарству № 52 від 14 квітня 2008 року виконував обов'язки голови господарства і обов'язки голови з нього були зняті 30 вересня 2008 року. Цей наказ відданий від імені голови господарства ОСОБА_8, але підписаний не головою господарства, а самим ОСОБА_4, який даний факт в судовому засіданні підтвердив. Отже наказ про призначення ОСОБА_4 виконуючим обов'язки голови господарства не може бути чинним і на час підписання 08 серпня 2008 року договорів оренди земельних ділянок № 22 з ОСОБА_1, № 23 з ОСОБА_2 та № 66 з ОСОБА_3 ОСОБА_9 повноважень на підписання цих договорів не мав, про що орендодавцям стало відомо лише при їх звернення до суду у 2103 році.. Дана обставина свідчить про відсутність при укладені вказаних договорів оренди земельних ділянок вільного волевиявлення учасників правочину та відповідності правочину їх внутрішній волі, як те передбачено ст. 203 ЦК України. Тобто не дивлячись на виконання договорів всіма сторонами, вчинення спірних договорів особою, яка не мала повноважень на їх вчинення позбавляло не відповідало внутрішній волі орендодавців і порушувало їх право в повній мірі здійснювати власності стосовно належних їм земельних ділянок. Порушене право орендодавців у відповідності із ст. 15 ЦК України підлягає захисту, недодержання в момент вчинення договорів оренди земельних ділянок вимог, встановлених ст. 203 ЦК України тягне за собою визнання цих правочинів недійсними, як те передбачено ст. 215 ЦК України, що і є підставою для задоволення зустрічних позовних вимог. А за умови визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок настають передбачені ст. 216 ЦК України наслідки і ці правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином укладені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_10 га господарством 04 жовтня 2011 року угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок, підписані тим же ОСОБА_4, який не мав повноважень на їх підписання, теж підлягають визнанню недійсними і позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 15, 60, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Визнати недійсною угоду від 04 жовтня 2011 року про розірвання Договору оренди земельної ділянки № 22 від 08 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством «Іванково» Криничанського району Дніпропетровської області.

Визнати недійсною угоду від 04 жовтня 2011 року про розірвання Договору оренди земельної ділянки № 23 від 08 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та селянським (фермерським) господарством «Іванково» Криничанського району Дніпропетровської області.

Визнати недійсною угоду від 04 жовтня 2011 року про розірвання Договору оренди земельної ділянки № 66 від 08 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством «Іванково» Криничанського району Дніпропетровської області.

Визнати недійсним договір № 22 оренди земельної ділянки, укладений 08 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством «Іванково» Криничанського району Дніпропетровської області.

Визнати недійсним договір № 23 оренди земельної ділянки, укладений 08 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та селянським (фермерським) господарством «Іванково» Криничанського району Дніпропетровської області.

Визнати недійсним договір № 66 оренди земельної ділянки, укладений 08 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством «Іванково» Криничанського району Дніпропетровської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криничанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.р