Постанова № 40393345, 04.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 р. Справа № 816/1840/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

представника позивача - Балала О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. по справі №816/1840/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика"

до Державної інспекції України з контролю за цінами

про скасування припису,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Полтавська птахофабрика", звернувся до суду із адміністративним позовом до Сектору у Полтавській області Державної інспекції України з контролю за цінами, в якому просив скасувати припис Державної інспекції України з контролю за цінами №51 від 17.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірний припис відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Зазначив, що підприємством у перевіряємий період не було порушено вимог п. 2 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1222 від 17.10.2007 року, оскільки при реалізації яєць курячих С 2-2, ціни на які не були задекларовані, по суті є класом/категорією С-2 (яйце столове другої категорії), на які ціни задекларовані. Щодо встановлення перевіркою факту реалізації м'яса птиці-курчата зі зміненою ціною без відповідного декларування позивач зазначив, що в акті перевірки відповідач не навів детального опису порушення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року проведено заміну неналежного відповідача - Сектор у Полтавській області Державної інспекції України з контролю за цінами, на належного - Державну інспекцію України з контролю за цінами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про законність та обґрунтованість спірного припису. Зазначив, що оскільки підприємством не було допущено жодних порушень вимог діючого законодавства в частині формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, то висновки перевіряючих з приводу отримання у спірний період необґрунтованої виручки при реалізації яйця курячого С 2-2 та курчат 2 категорії є неправомірними, та як наслідок, оскаржуваний припис є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся, надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками Державної інспекції України з контролю (Сектор у Полтавській області) у період з 24.03.3014 року по 11.04.2014 року проведено перевірку дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ПАТ "Полтавська птахофабрика", за наслідками якої складено Акт № 111 від 11.04.2014 року.

Під час перевірки було встановлено, що ПАТ "Полтавська птахофабрика" у період з березня 2013 року по 27 березня 2014 року здійснювало реалізацію яйця курячого С 2-2 та м'яса птиці-курчата 2 категорії за оптово-відпускними цінами, які протягом окремих місяців змінювались в бік збільшення більш як на 1 відсоток і не були задекларовані. В результаті чого підприємство одержало необґрунтовану виручку по реалізації яйця курячого С 2-2 в період з 01.08.2013 року по 28.02.2014 року - 490341,36 грн., по реалізації курчат 2 категорії в період з 01.04.2013 року по 27.03.2014 року склала 17862,36 грн.

Під час судового розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було надано пояснення, згідно яких вказано, що при формуванні довідки про необґрунтовано отриману виручку внаслідок підвищення оптово-відпускних цін на продукцію без попереднього декларування їх зміни на курчата другої категорії допущена механічна помилка в гр. 5 позиція 10, 12, 13, внаслідок чого загальна сума необґрунтовано отриманої виручки становить 17816,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Державною інспекцією України з контролю (Сектор у Полтавській області) винесено припис № 51 від 17.04.2014 року, яким ПАТ "Полтавська птахофабрика" зобов'язано у місячний термін усунути порушення вимог порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін на яйця курячі С 2-2 та курчата 2 категорії шляхом приведення оптово-відпускних цін у відповідність до вимог Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222.

Позивач, не погодившись із правомірністю винесення вказаного припису, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виявлені під час проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін є обґрунтованими, то оскаржуваний припис про їх усунення є законним та правомірним.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення", зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Регулювання цін здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1222 від 17.10.2007 року "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари".

Згідно пунктом 1 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 встановлено, що він визначає механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне із вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.

Відповідно до пункту 2 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222, декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Перевіряючи правомірність висновків перевіряючих про порушення позивачем у спірний період порядку реалізації яйця курячого С 2-2 без здійснення декларування змін оптово-відпускних цін, що призвело до отримання підприємством необґрунтованої виручки, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду, 01.03.2010 року ПАТ "Полтавська птахофабрика" було задекларовано ціни на яйця курячі: Дl; Д2; СО; СО2; Сl екстра; С2; См. Декларація погоджена з Головним управлінням економіки Полтавської обласної державної адміністрації 03.03.2010 року.

В свою чергу, за наслідком проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що підприємством, окрім задекларованих яєць, здійснювалась реалізація яйця С2-2.

Відповідно до довідки про необґрунтовано одержану виручку внаслідок підвищення оптово-відпускних цін на продукцію без попереднього декларування їх зміни на яйця курячі С2-2 встановлено, що з серпня 2013 року по лютий 2014 року включно підприємство реалізовувало яйця курячі С2-2 по підвищеним цінам без декларування їх зміни.

Згідно із вказаною довідкою, обрахована контролюючим органом ціна за 1 шт. (з урахуванням 1%) становить з серпня 2013 року 0,65 грн. Відповідач вказує, що дана ціна була визначена відповідно до динаміки зміни ціни на яйця курячі С2-2 за період з 2011 року по липень 2013 року. В зв'язку з недекларуванням позивачем яєць курячих С2-2, відповідачем було складено довідку про динаміку зміни цін на яйця курячі С2-2 починаючи з січня 2011 року, тобто з часу, за який позивач надав дані та взято максимальну ціну - 0.61 грн. відповідно до накладної на випуск №51 від 05.01.2011 року, яка була надана під час проведення перевірки.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із вказаними висновками перевіряючих, з огляну на наступне.

Як вказував під час розгляду справи представник позивача, підприємство у спірний період не мало встановленого обов'язку з приводу декларування ціни на яйця курячі С2-2, оскільки по суті це є класом/категорією яєць курячих С-2, ціни на які є задекларованими.

Так, відповідно до Держаного стандарту України 5028:2008 "Яйця курячі харчові. Технічні умови" в редакції від 09.12.2010 року, а також відповідно до Правил ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України №270 від 07.09.2001 року, яйця курячі, призначені для реалізації в Україні поділяються на класи (дієтичні, екстра, клас А, етапові, мас В, охолоджені, для промислового переробляння) та категорії (відбірні, вища, перша, друга, дрібні).

Іншої категорії яєць курячих, у т.ч. С2-2, не встановлено.

В свою чергу, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вказаних тверджень позивача, оскільки положенням ДСТУ 5028:2008 передбачено, що вказаний стандарт установлює вимоги щодо якості курячих харчових яєць, проте не стосується їх категорійності. Крім того, суд дійшов висновку, що застосування стандартів чи їх окремих положень при здійсненні господарської діяльності є не обов'язковим.

Колегія суддів не може погодитись із вказаним твердженням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до наведеного у Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» визначення, якість харчового продукту - ступінь досконалості властивостей та характерних рис харчового продукту, які здатні задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт.

Оскільки маса продукції є однією з її характерних рис, тому класифікація яєць за масою (визначення та позначення категорії) є складовим елементом якості продукції.

Крім того, згідно положень п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» №46-93 від 10.05.1993 р., до обов'язкових вимог державних стандартів належать, серед іншого, метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань.

Метрологія - наука про вимірювання (ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. N 113/98-ВР).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 5 Декрету КМУ (в редакції чинній на час вчинення спірного правопорушення), обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Посилання суду першої інстанції на той факт, що на час проведення перевірки положення ч. 2 ст. 5 вищевказаного Декрету Кабінету Міністрів України визначали лише обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки продукції для життя, здоров'я громадян, колегія суддів вважає помилковими, оскільки вказану статтю було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» N 1193-УІІ від 09.04.2014 р., який набрав чинність 26.04.2014 р. Тобто, і в період в якому відповідач фіксує порушення (серпень 2013 - лютий 2014), а також на час проведення перевірки (з 24.03.2014 р. по 11.04.2014 р.), і на дату прийняття спірного припису, діяла норма права, яка встановлювала обов'язковість державних стандартів щодо метрологічних норм, правил, вимог та положень, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у відношенні метрологічних (вимірювальних) норм для яєць курячих харчових, норми чинного ДСТУ 5028:2008 є обов'язковими для застосування, у т.ч. при визначенні категорії яєць за їх масою: відбірні, вища, перша, друга, дрібні.

Крім того, згідно ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», стандарт - документ, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики, яким встановлено для загального та систематичного використання правила, інструкції або характеристики продуктів, пов'язаних з ними процесів або послуг, додержання яких є обов'язковим.

ДСТУ 5028:2008 «Яйця курячі харчові. Технічні умови» затверджені Держспоживстандартом України, тобто центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.

В зв'язку з чим, посилання суду першої інстанції на положення Закону України «Про стандартизацію», згідно із якими дотримання стандартів є необов'язковим, колегія суддів вважає помилковими, оскільки згідно положень Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» стандарти щодо харчових продуктів підлягають обов'язковому застосуванню.

Так, відповідно до ДСТУ 5028:2008 столові яйця другої категорії (С2) відповідають нормативній масі 45-52,9 грам (таблиця 1 «Характеристики яєць» в ДСТУ 5028:2008).

Як вказує позивач, підприємством згідно наказу №286 від 08.07.2010 р. було визначено в рамках стандартної категорії С2 внутрішню підкатегорію С2-2. До підкатегорії С2-2 відносили яйця масою наближеною до максимальної нормативної для категорії С-2 (50,1-52,9 г). Мета такого розподілу яєць однієї категорії - розрізнити ціни на продукцію.

В той же час, враховуючи масу яйця С2-2 і належність його за цією ознакою до нормативно визначеної категорії С2, позивач обліковував його у бухгалтерському обліку саме як С2. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а саме, податковими накладними, деклараціями про оптово-відпускну ціну, товарно-транспортними накладними та відомостями по товарам на складах, в яких вказано саме категорію яєць С2.

Також позивач вказує, що при маркуванні на пакуванні продукції вказується саме нормативно визначене С2, а не С2-2, що підтверджується наданою довідкою ПАТ «Полтавська птахофабрика» від 18.07.2014 р. за підписом директора підприємства та затвердженою на підприємстві Технологічною інструкцією по маркуванню яєць.

Посилання суду першої інстанції на експлуатаційний дозвіл Диканської районної санітарно-епідеміологічної станції №36009/23/2 від 10.09.2010 року, яким зафіксовано асортимент продукції, що виробляється товариством, в тому числі яйце столове С2-2, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки вказаний дозвіл є документом, що видається на виробничі потужності суб'єкта господарювання, і не є документом, що встановлює асортимент виробництва та надає дозвіл на його випуск (Постанова КМУ №712 від 12.05.2007 р. «Порядок видачі експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів»).

В свою чергу, позивачем під час апеляційного розгляду справи було надано копію Експлуатаційного дозволу Ветеринарної служби №16-05-01 від 27.03.2012 р., в якому в асортименті продукції, що виробляється ПАТ «Полтавська птахофабрика» категорію яєць курячих С2-2 не зазначено.

Вказана обставина також підтверджується наданими під час розгляду справи у суді першої інстанції поясненнями державного ветеринарного лікаря державної ветеринарної служби України від 16.06.2014 р., в яких вказано, що «підкатегорія С2-2 визначена ПАТ «Полтавська птахофабрика» самостійно для внутрішнього обліку, за вагою відповідає другій категорії (С2) за ДСТУ 5028:2008, при маркуванні таких яєць на штампі вказується С2».

Представник позивача під час апеляційного розгляду справи зазначив, що встановлення факту реалізації позивачем яєць курячих нормативно визначеної категорії С2 (яйця столові другої категорії) є важливим для визначення початкової ціни продажу та календарної дати, з якої починати обраховувати правомірне підвищення ціни на 1% кожного місяця.

Враховуючи наведене, беручі до уваги, що продукція, яка у внутрішньому обліку зазначалася як яйце столове другої категорії другої підкатегорії (С2-2) за своєю масою є другою категорією, відпускалася і маркувалася саме як яйце столове другої категорії, колегія суддів дійшла висновку, що базовою ціною за 1 десяток є 7,54 грн., а базовим місяцем - березень 2010 р., згідно декларації «Зміни оптово-відпускних цін виробника на яйця курячі ЗАТ «Полтавська птахофабрика», затвердженої рішенням начальника Головного управління економіки облдержадміністрації №3 від 03.03.2010 р.

В зв'язку з чим, посилання перевіряючих на те, що яйця курячі С2-2 є продукцією, ціни на яку не задекларовані, базовою ціною продажу є 0,61 грн. за 1 штуку починаючи з 05.01.2011 р., тобто з того періоду, за який у ПАТ «Полтавська птахофабрика» первинні документи ще зберігаються і не підлягають знищенню, колегія суддів вважає помилковим.

Додатково колегія суддів зазначає, що згідно наданого позивачем під час апеляційного розгляду листа за підписом директора ПАТ «Полтавська птахофабрика» №186 від 27.08.2014 року вказано, що з червня 2014 р. посилання на підкатегорію яйця курячі С2-2 у складському обліку та у прайс-листах підприємства не здійснюється. З метою уникнення подальших непорозумінь з державним органом контролю за цінами, коли підкатегорія розцінюється як самостійно визначена категорія та закидається звинувачення у недекларуванні ціни - в складському обліку продукція вказується як яйця курячі С-2 з двома варіаціями ціни на неї, але в межа задекларованої.

На підставі наведеного, з урахуванням правомірності підвищення задекларованої ціни на 1% за наростаючим підсумком, в т.ч. згідно роз'ясненнями Міністерства економіки України № 3723-08/35568-12 від 10.10.2013 р., наданими ПАТ «Полтавська птахофабрика», згідно яких підвищення ціни можливе як поступово на 1% протягом місяця, так і сумарно за декілька місяців, в яких підвищення не було, колегія суддів вважає необґрунтованим наданий відповідачем розрахунок, згідно якого, допустимою ціною в лютому 2014 р. на яйця другої категорії є 0,7 грн. за 1 шт.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що виявлені під час проведеної перевірки порушення позивачем у спірний період порядку реалізації яйця курячого С 2-2 без здійснення декларування змін оптово-відпускних цін, що призвело до отримання підприємством необґрунтованої виручки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, в зв'язку з чим, є необґрунтованими.

Перевіряючи правомірність висновків перевіряючих про порушення позивачем у спірний період порядку реалізації м'яса птиці-курча 2 категорії без здійснення декларування змін оптово-відпускних цін та отримання необґрунтованої виручки, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду, фактичною підставою для вказаних порушень, слугував встановлений за наслідком проведеної перевірки висновок перевіряючих про те, що підприємством у період з квітня 2013 року по березень 2014 року реалізовувались курчата другої категорії по підвищеним цінам без декларування їх зміни.

Відповідно до складеної відповідачем довідки про необґрунтовано одержану виручку внаслідок підвищення оптово-відпускних цін на продукцію без попереднього декларування їх зміни вбачається, що обрахована контролюючим органом ціна за 1 кг. (з урахуванням 1%) становить з квітня 2013 року 15,45 грн.

Як вказує відповідач, дана ціна була обрахована відповідно до динаміки зміни ціни на м'ясо птиці за період з січня 2011 року по лютий 2014 року. Оскільки ПАТ "Полтавська птахофабрика" не декларувала зміни ціни на вказаний продукт, відповідачем було складено довідку про динаміку зміни цін на м'ясо птиці за січень-вересень 2011 року (відповідно до накладних, які були надані позивачем під час проведення перевірки, починаючи з січня 2011 року) та взято максимальну ціну курчат другої категорії - 15,00 грн. При підвищенні підприємством ціни на курчат другої категорії в окремі місяці, інспекцією було обраховано в ці періоди ціну з урахуванням збільшення на 1%. Таким чином, на квітень 2013 року ціна за 1 кг. курчат другої категорії склала 15,45 грн.

Представник позивача у судовому засіданні не погодився із вказаними порушеннями та зазначив, що зміна ціни на вказаний продукт не декларувалася, оскільки не відбувалося перевищення ціни більш як на 1% протягом місяця.

На думку позивача, контролюючим органом було неправомірно обраховано ціну на вказану продукцію, в зв'язку з неправомірним визначенням початкової ціни та періоду її продажу, що як наслідок, вплинуло на визначення подальшої допустимої динаміки цін.

Вказує, що підприємством курчата 2 категорії реалізуються принаймні з травня 2008 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №Пт-б00002493 від 21.05.2008 року, №Пт-б00002494 від 21.05.2008 року, №Пт-б00003624 від 12.08.2008 року, №Пт-б00004513 від 07.10.2008 року (т. 1 а.с. 139-142). Згідно вказаних накладних, ціна реалізації курчат 2 категорії склала 15 грн.

В свою чергу, оскільки термін зберігання первинних документів на підприємстві становить 3 роки, решта документів за 2008-2010 роки була правомірно знищена підприємством, оскільки вони не є предметом спору із третіми особами.

Попередня планова перевірка позивача Державною інспекцією з контролю за цінами проводилася з 12 по 27 жовтня 2010 р. (акт перевірки №000331 від 27.10.2010 року) та охоплювала період з жовтня 2009р. по вересень 2010 р., а тому первинні документи за вказаний період правомірно не були збережені підприємством.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з твердженням позивача про те, базовою ціною для обрахування подальшого підвищення ціни на курчат 2 категорії є 15,00 грн. за 1 кг, а базовим місяцем - травень 2008 р. Таким чином, без додаткового декларування позивач мав право підвищувати ціну за 1% за наростаючим підсумком з травня 2008 р.

В свою чергу, представник позивача під час розгляду справи зазначив, що оскільки підприємством не здійснювалося підвищення більш як на 1%, то останній не мав встановленого законом обов'язку щодо декларувати зміни ціни відповідно до Постанови КМУ №1222 від 17.10.2007р. «Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари».

В зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що посилання перевіряючих на те, що базовою ціною продажу курчат другої категорії є 15,00 грн. за 1 кг. починаючи з січня 2011 року, тобто з того періоду, за який у ПАТ «Полтавська птахофабрика» первинні документи ще зберігаються і не підлягають знищенню, є помилковим.

На підставі наведеного, з урахуванням правомірності підвищення задекларованої ціни на 1% за наростаючим підсумком, в т.ч. згідно роз'ясненнями Міністерства економіки України № 3723-08/35568-12 від 10.10.2013 р., наданими ПАТ «Полтавська птахофабрика», згідно яких підвищення ціни можливе як поступово на 1% протягом місяця, так і сумарно за декілька місяців, в яких підвищення не було, колегія суддів вважає необґрунтованим наданий відповідачем розрахунок, згідно якого, допустимою ціною в лютому 2014 р. на курчат другої категорії є 15,45 грн. за 1 кг.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що виявлені під час проведеної перевірки порушення позивачем у спірний період порядку реалізації курчат другої категорії без здійснення декларування змін оптово-відпускних цін, що призвело до отримання підприємством необґрунтованої виручки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, в зв'язку з чим, є необґрунтованими.

Перевіряючи рішення суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд у справі щодо їх оскарження на підставі ч.3 ст.2 КАС України перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуваний припис прийнятий без врахування всіх обставин справи та є необґрунтованим.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість винесеного припису, яким ПАТ "Полтавська птахофабрика" зобов'язано у місячний термін усунути порушення вимог порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін на яйця курячі С 2-2 та курчата 2 категорії шляхом приведення оптово-відпускних цін у відповідність до вимог Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуваний припис є незаконним, а тому то заявлені позовні вимоги з приводу його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, серед іншого, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року по справі №816/1840/14 не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог ст. 202, ч.2 ст. 205 КАС України підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу згідно з положеннями ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. по справі №816/1840/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" до Державної інспекції України з контролю за цінами про скасування припису скасувати.

Прийняти нову постанову, якою скасувати припис Державної інспекції України з контролю за цінами №51 від 17.04.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" (38541, Полтавська обл., Диканський район, с.Стасі, вул. Фабрична, буд. 4, код ЄДРПОУ 00845743) судові витрати у розмірі 91 (дев'яносто одна) грн. 35 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.

Повний текст постанови виготовлений 05.09.2014 р.