Рішення № 40392987, 10.03.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/7462/13-ц

н/п 2/640/107/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2014 року З А О Ч Н Е !!!

Київський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді: Нев'ядомського Д.В.

При секретарі: А.В.Левченко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Публічного Акціонерного Товариства "Дельта банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення на предмет іпотеки ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором на предмет іпотеки ..

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 08.11.2006 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2001/1106/88-009 згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 14000.00 ЕІІК з розрахунку 12 % річних за користування кредитом на строк з 08.11.2006 року до 07.11.2016 року.

Як забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій а також інших витрат між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір № б/н від 08.11.2006 року надалі - Іпотечний договір), відповідно до якого ОСОБА_3 як іпотекодавець за Іпотечним договором передала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, яка складається з 2 житлових кімнат житловою площею 33,7 кв.м., загальнею площею 56,5 кв.м.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору.

У судове засідання представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Дельта Банк" не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив стягнути з Відповідача заборгованість у повному обсязі, а також розглядати справу за відсутності представника Банку, на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання Відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки якого невідомі, або якщо причини неявки будуть визнані судом неповажними, на підставі ст. 224 ЦПК України, просив розглядати справу у заочному порядку.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, письмових заперечень проти позову з посиланням на докази, якими він обгрунтовубться , суду не надали, про час та місце розгляду справи Відповідачі повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224 - 226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, та докази, надані в їх обгрунтування, вважає, що позовні вимоги законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 08.11.2006 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2001/1106/88-009 згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 14000.00 ЕІІК з розрахунку 12 % річних за користування кредитом на строк з 08.11.2006 року до 07.11.2016 року.

25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» Права вимоги за кредитними та забезпечувальними зборами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за №1306,1307 від 25 травня 2012 приватним нотаріусом ОСОБА_1.).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору .

Відповідно до п. 3.1. Договору, позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок № НОМЕР_3.978 щомісяця, «через касу Банку згідно додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 3.2. Договору, проценти за користування Кредитом нараховуються виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення.

В рахунок забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій а також інших витрат між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір № б/н від 08.11.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_3 як іпотекодавець за Іпотечним договором передала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, яка складається з 2 житлових кімнат житловою площею 33,7 кв.м., загальнею площею 56,5 кв.м.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим, станом на 05.04.2013 року за Відповідачем наявна заборгованість у сумі: 45205.69 грн., з яких: Сума заборгованості за кредитом - 40711.54 грн.; сума заборгованості за відсотками - 4494.16 грн.

У відповідності до ст.35 ЗУ «Про іпотеку» та положень п.6.1. договору іпотеки позивач направив відповідачу 21 серпня 2013 року вимогу про усунення порушень зобовґязань за кредитним договором та попередження про задоволення вимог по сплаті заборгованості за рахунок предмету іпотеки.

Проте, дана вимога була залишена поза увагою відповідача.

За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку": - іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; - майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; - іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» унормовано, що Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 цього Закону).

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов договору та вимог чинного законодавства, суд вважає, що у ПАТ «Дельта Банк» виникло право вимоги звернення стягнення на предмет іпотеки.

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду передбачено нормами ст. ст. 39, 41, 42 Закону України "Про іпотеку" та ст. ст. 590, 591 ЦК України.

Пунктом 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», що має рекомендаційний характер, визначено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «БТА Банк» в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 ІІН НОМЕР_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором в розмірі 45205,69 грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_3 ІІН НОМЕР_2, а саме: квартира АДРЕСА_1, яка складається з 2 житлових кімнат, житловою площею 33,7 кв.м., загальною площею 56,5 кв.м, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження шляхом проведення прилюдних торгів.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ІІН НОМЕР_1 , ОСОБА_3 ІІН НОМЕР_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р6499100199) судовий збір у розмірі 452,06 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.1 ст.294 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.В. Нев'ядомський