Рішення № 40392935, 09.09.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4566/14-ц

2-о/639/57/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі : головуючого - судді Труханович В.В.

народних засідателів - Валуєва Б.Є., Подгорної Н.М.

за участю секретаря - Малойван Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа ОСОБА_2, Жовтневий відділ державної РАЦС реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції м. Харкова про усиновлення, суд

ВСТАНОВИВ :

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 з заявою про всиновлення ОСОБА_2.

10 червня 2014 року заявник уточнила свої вимоги та просила суд ухвалити рішення, яким оголосити її усиновителем повнолітнього ОСОБА_2 та зобов'язати Жовтневий відділ ДРАЦС внести зміни до актового запису №602 від 16.09.1970 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дебрецен (Угорська Народна Республіка) ОСОБА_2, зазначивши його матір'ю ОСОБА_1, а колишнє свідоцтво про народження НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилалася на те, що ОСОБА_1 30.10.1971 року вийшла заміж за ОСОБА_3, немовля якого ОСОБА_2, на той час був позбавлений материнського піклування. Мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заявник вказує, що почала виховувати ОСОБА_2 ще до реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, власних дітей подружжя не народили. ОСОБА_2 постійно проживав разом з заявником та ОСОБА_3

Заявник зазначає, що піклувалась про ОСОБА_2, проявляла до нього материнську турботу і увагу. Усі обов'язки по вихованню і матеріальне утримання сина вона прийняла на себе добровільно. ОСОБА_2 з раннього дитинства називає і вважає ОСОБА_1 своєю матір'ю.

Враховуючи похилий вік, ОСОБА_1 прийняла рішення про усиновлення і вважає правильним і справедливим зазначити її матір'ю ОСОБА_2, у зв'язку з чим і була змушена звернутися до суду з даною заявою.

Заявник в судовому засіданні свої вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заву також підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Жовтневого відділу ДРАЦС в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає що у задоволенні заявлених вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 235 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2, особа, відносно якої ставиться питання про усиновлення, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дебрецен Угорської Народної Республіки. Його батьком є ОСОБА_3, а матір'ю - ОСОБА_4. (а.с. 22)

Як вказує заявник, мати ОСОБА_2 - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

30 жовтня 1971 року між заявником та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2. (а.с. 23)

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 14.05.2013 року. (а.с. 25)

Так, на думку заявника, ОСОБА_2 є особою позбавленою батьківського піклування, у зв'язку з чим вона і виявила бажання його усиновити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила суду що почала виховувати ОСОБА_2 ще за пів року до реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, та з того часу постійно проявляла до нього материнську турботу і увагу. ОСОБА_2 постійно проживав разом з нею та ОСОБА_3, та вона, нарівні з батьком, утримувала та виховувала ОСОБА_2, піклувалась про нього.

Заявник також пояснила, що після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_2 єдина рідна людина для неї, він постійно піклується про стан її здоров'я, забезпечує її лікуванням, дбає про матеріальний стан.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав рішення заявника про його усиновлення.

Але, суд не знаходить підстав для задоволення заявлених вимог, та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 207 СК України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 208 СК України, у виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.

Так, законодавством встановлено винятковість випадку для усиновлення повнолітньої особи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року, у зв'язку із включенням у СК України правових норм про усиновлення повнолітньої особи необхідно брати до уваги, що така особа може бути усиновлена лише у виняткових випадках, зокрема якщо вона є сиротою або була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття.

Враховуючи винятковий характер права на усиновлення повнолітньої особи, суди мають установлювати при розгляді справ цієї категорії додаткові обставини, зокрема необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв'язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв'язку (можливо, вже наявного фактично). Слід також з'ясовувати наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями. У кожному конкретному випадку суд при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи може врахувати й інші обставини.

Так, в судовому засіданні сторонами не було доведено тієї обставини, що ОСОБА_2 є сиротою або особою, позбавленою батьківського піклування, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження смерті матері ОСОБА_2 - ОСОБА_4.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія заповіту складеного ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом П'ятої ХДНК Кожушною Л.М., за яким ОСОБА_1 на випадок своєї смерті все її майно, де б таке не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде ї належати їй на день смерті заповіла ОСОБА_2. (а.с. 8)

Даний заповіт свідчить про наявність належним чином оформленого правового зв'язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Суд, розглядаючи дану заяву, виходить з положень ст.10,60 ЦПК України.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, в порушення зазначених вимог закону, суду не надано доказів того, що ОСОБА_2 є сиротою або особою, позбавленою батьківського піклування.

Крім того, під час судового засідання судом не було встановлено винятковість випадку для усиновлення ОСОБА_2, та навпаки було встановлено, що між сторонами вже наявний достатній правовий зв'язок, у зв'язку з чим суд вважає, що необхідність усиновлення ОСОБА_2 в даному випадку відсутня.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 208-210, 212-215, 251-255 ЦПК України, ст.ст. 207, 208, 211 СК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року, суд

ВИРІШИВ :

У задоволені заяви ОСОБА_1, зацікавлена особа ОСОБА_2, Жовтневий відділ державної РАЦС реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції м. Харкова про всиновлення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.

Суддя В. В. Труханович

Народні засідателі Б. Є. Валуєв

Н. М. Подгорна