Ухвала суду № 40392481, 02.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/1049/14 Головуючий 1-ої інст.: Федорова О.В.

Справа №645/4574/14-к Доповідач: Люшня А.І.

Категорія:ч.2 ст.309 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Люшні А.І.,

суддів - Задніпровського О.О., Алексєєва О.О.,

при секретарі - Сінегіній К.О.,

за участю прокурора - Гандзя М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження №11-кп/790/1049/14 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 червня 2014р., -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, раніше судимого:

- 19.01.2010 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнено 06.12.2012 р. за відбуттям строку покарання;

засуджено за ч.2 ст.309 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і покладанням на нього обов'язків, передбачених п.п.2-4 ч.1 ст.76 КК України.

Кримінальне провадження було розглянуто у порядку, передбаченому ст.349 КПК України.

Як установив суд, у середині серпня 2013 року ОСОБА_1, виявивши у приватному секторі по провулку Трофімовському, 11 у м. Харкові дикорослий кущ конопель, зірвав його, переніс за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1, де висушив і шляхом перетирання в долонях рук подрібнив висохлі листя, тим самим незаконно придбав і виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який продовжив незаконно зберігати за зазначеною адресою для особистого вживання без мети збуту.

19 травня 2014 року, приблизно о 15 год. 00хв. ОСОБА_1, незаконно зберігаючи при собі зазначений особливо небезпечний наркотичний засіб, незаконно перевіз його на поїзді від станції метро « Холодна гора» до станції метро «Радянської армії» у м. Харкові.

Приблизно о 18год. 00хв. біля будинку №2 по вул. Межлаука у м. Харкові в ході проведення огляду співробітники міліції виявили у ОСОБА_1 і вилучили паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 5,5390 грам і 0,0620 грам відповідно, який ОСОБА_1 незаконного придбав, виготовив, перевіз та зберігав для особистого вживання без мети збуту при вищевказаних обставинах.

В апеляційній скарзі обвинувачений посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, що призвело на його думку до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказав, що наркотичний засіб він придбав не в серпні 2013 року, а за декілька днів до 19 травня 2014 року і на момент вчинення цього правопорушення його попередня судимість була погашена за сплином встановленого у п.7 ч.1 ст.89 КК України трирічного строку, а тому в його діях відсутня кваліфікуюча ознака - повторність. Просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.309 КК України на ч.1 ст.309 того ж КК та призначити за цим законом більш м'яке покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог, передбачених ч.2 ст.394 КПК України, судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження, перед прийняттям рішення про дослідження доказів у передбаченому ч.3 ст.349 КПК України порядку, суд попередньо з'ясував у обвинуваченого та інших учасників судового провадження, всі вищевказані в цьому законі обставини і, впевнившись що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, а їх позиції добровільні, роз'яснив ОСОБА_1 наслідки розгляду провадження у зазначеному вище порядку, проти чого останній не заперечував.

Даних, які б свідчили про неналежне виконання судом вимог ч.3 ст.349 КПК України щодо роз'яснення порядку і наслідків розгляду кримінального провадження в передбаченому вище порядку, не встановлено.

З огляду на наведене, виходячи із положень ч.3 ст.404 КПК України, колегія суддів не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, у тому числі обставин незаконного придбання обвинуваченим ОСОБА_1 наркотичного засобу і кваліфікації його дій за ч.2 ст.309 КК України, на які останній послався в апеляційній скарзі, оскільки вони у судовому засіданні ніким не оспорювалися і щодо них докази не досліджувалися відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, порядок застосування якої не був порушеним.

З огляду на наведене, твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що наркотики він знайшов за кілька днів до 19 травня 2014 року, а тому на момент вчинення цього правопорушення він в силу п.7 ч.1 ст.89 КК України не мав судимості, у зв'язку з чим в його діях відсутня така кваліфікуюча ознака, як повторність - безпідставні.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, згідно з вимогами ст.65 КК України.

При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно.

Суд також взяв до уваги визнання ОСОБА_1 своєї винуватості, щире каяття, визнавши їх пом'якшуючими покарання обставинами, у зв'язку с чим призначив йому мінімальне покарання, передбачене в санкції ч.2 ст.309 КК України та звільнив обвинуваченого від його відбування з випробуванням підставі ст.75 КК України.

Що стосується посилання обвинуваченого на позитивні характеристики з місця проживання та активне сприяння розкриттю злочину, то це само по собі, при наявності вищевказаних обставин, не є підставами до пом'якшення ОСОБА_1 покарання.

Таким чином, підстав для зміни вироку в частині правової кваліфікації правопорушення та пом'якшення обвинуваченому покарання, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405, 407,409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 червня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: