Вирок № 40390570, 09.09.2014, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3897/14-к

Провадження № 1-кп/635/499/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2014 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Березовської І.В.

за участю прокурора - Сіренка О.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

секретар судового засідання - Конєва А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220430001170, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 21 березня 2014 року приблизно о 02 годині, знаходячись на території ПП "Бласт", розташованого в м. Мерефа Харківського району Харківської області, тупик Залізничний, 32, де працював на посаді охоронника, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля "ГАЗ-САЗ 3507", реєстраційний номер НОМЕР_2, 1984 року випуску, що належить директору ПП "Бласт" ОСОБА_2, відкрив незамкнені водійські двері, та скориставшись ключем від вказаного автомобіля, який знаходився в його салоні, завів двигун та почав рухатися на автомобілі по території підприємства, тим самим незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом. Після незаконного заволодіння автомобілем ОСОБА_1, керуючи ним, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з перешкодою, в наслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, тим самим ОСОБА_2 було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 632 грн. 68 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав в повному обсязі та підтвердив фактичні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення як викладено вище, щиро розкаявся. При цьому пояснив, що працював на посаді охоронця в ПП «Бласт». З метою використання автомобіля для об'їзду території підприємства, підійшов до автомобіля, який належить потерпілому, та не маючи право на користування вказаним транспортним засобом, скориставшись ключем, що знаходився у салоні автомобіля, завів двигун транспортного засобу та почав рух на ньому, проте не впорався з керуванням та допустив зіткнення з перешкодою, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.

В судовому засіданні досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1

При цьому встановлено, що він раніше не судимий, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, не працює, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставиною, яка пом'якшує покарання, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до злочину середньої тяжкості, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до скоєного, відсутність тяжких наслідків від кримінального правопорушення, позицію потерпілого щодо міри покарання, відсутність у нього до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру.

З урахуванням вищезазначених обставин в сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.289 КК України із застосуванням ст.75 КК України та звільненням ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи № 3811 від 17 квітня 2014 року в розмірі 738 грн. 00 коп., судової товарознавчої експертизи № 4061 від 17 квітня 2014 року в розмірі 393 грн. 60 коп., судової дактилоскопічної експертизи № 138 від 04 квітня 2014 року в розмірі 393 грн. 12 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави відповідно до ст.124 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання останнього.

Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи № 3811 від 17 квітня 2014 року в розмірі 738 (сімсот тридцять вісім) гривень 00 копійок, судової товарознавчої експертизи № 4061 від 17 квітня 2014 року в розмірі 393 (триста дев'яносто три) гривні 60 копійок, судової дактилоскопічної експертизи № 138 від 04 квітня 2014 року в розмірі 393 (триста дев'яносто три) гривні 12 копійок, стягнути з ОСОБА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази: автомобіль "ГАЗ-САЗ 3507", реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_2 за розпискою від 21 березня 2014 року, вважати повернутим за належністю; два відбитки липкої стрічки зі слідами пальців рук залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя - І.В. Березовська