Ухвала суду № 40389629, 09.09.2014, Вишгородський районний суд Київської області

"09" вересня 2014 р. Справа № 363/434/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Підкурганного В.В.

при секретарі Подшибякіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року завершено розгляд зазначеної справи, а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку статті 228 ЦПК України.

Свою заяву мотивував тим, що його не було повідомлено про час та місце розгляду справи, про що свідчить відсутність в матеріалах справи зворотного повідомлення про вручення судової повістки про виклик до суду. Зазначав, що в день розгляду справи він знаходився у службовому відрядженні, що підтверджується наказом КП «редакція газети «Сумщина» від 20 травня 2014 року № 21/В.

Стверджував, що на його думку є докази, які мають істотне значення для правильного вирішення цивільної справи, що не були враховані судом при прийнятті рішення за результатами розгляду справи. А саме вимога ПАТ «Сведбанк» від 14 серпня 2009 року № 4690 про дострокове погашення кредиту, зазначаючи, що вона свідчить про звернення до суду ТОВ «Кредитні ініціативи» після шестимісячного строку.

Крім того, стверджував, що відповідно до загальних положень закону, дію договору поруки від 19 серпня 2008 року припинено, і тому позивач не має права вимоги за таким договором.

У судовому засіданні ОСОБА_1 особисто, та будучи представником ОСОБА_2 заяву підтримав, просив про її задоволення із викладених у ній підстав та скасувати заочне рішення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

В силу положень частини 1 статті 231 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення відповідача та представника співвідповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали цивільної справи, подану заяву про перегляд заочного рішення, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до пунктів 1-2 частини 3 статті 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити її без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідач ОСОБА_1 стверджує, що повідомлення про виклик до суду він не отримував тому не міг знати про розгляд справи та зазначає, що 21 травня 2014 року він знаходився у службовому відрядженні у м. Кролевець, про що надав копію наказу КП «редакція газети «Сумщина» від 20 травня 2014 року № 21/В (а.с. 171).

Однак, дане твердження суд не може прийняти до уваги, оскільки ОСОБА_1 був присутнім під час судового розгляду справи 15 травня 2014 року, по закінченню якого, головуючим у справі було оголошено перерву в судовому засіданні до 21 травня 2014 року.

Проте, ОСОБА_1 відмовився від отримання судової повістки про виклик до суду на 21 травня 2014 року, про, що свідчить відповідний запис виконаний секретарем судових засідань в розписці суду (а.с. 138).

Крім того, відповідач не надав суду доказів які б могли мати істотне значення для вірного розгляду справи. На переконання суду, вимога банку, адресована ОСОБА_1 від 14 серпня 2009 року № 4690 про дострокове погашення кредиту не є доказом, який має істотне значення для правильного вирішення справи.

Законодавець, врегульовуючи процедуру перегляду заочного рішення і визначаючи підстави для задоволення подібного роду заяв, чітко визначив, що у випадку, коли судом буде встановлено, що відповідач не з'явився до суду та не повідомив про причини неявки із поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню (частина 1 статті 232 ЦПК України).

Тобто, суд приходить до висновку, що для скасування заочного рішення потрібно не лише наявність поважності причин неявки відповідача до суду, а й аргументи заявника про те, що обставини по справи впливали б на зміст судового рішення. За сукупності цих двох умов суд вправі скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не вбачається, а тому в задоволені заяви слід відмовити.

Також, суд вважає за доцільне роз'яснити відповідачу положення частини 4 статті 231 ЦПК України, а саме, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись статтею 231-232 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У відповідності до статті 293 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя