Постанова № 40389348, 09.09.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2014 року Чернігів Справа № 825/2600/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Якуш І.В.,

за участю представника позивача Єрмоленко О.С., представника відповідача Сенченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Відділу Держземагенства у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Відділ Держземагенства у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить суд визнати нечинною та скасувати постанову про накладення штрафу ВП № 38838975 від 25.06.2014 та постанову про поновлення виконавчого провадження ВП № 3883975 від 13.06.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прийняття 01.01.2013 змін до законодавства унеможливило виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2013, оскільки, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», замість державних актів на право власності на земельну ділянку видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Крім того, зазначає, що вказане свідоцтво видається органами Укрдержреєстру, а у позивача повноваження щодо видачі державних актів на право власності на земельну ділянку відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити та пояснив, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а у разі якщо рішення є незрозумілим, або не зрозумілий спосіб та порядок його виконання, боржник мав право звернутись до суду за роз'ясненням рішення, зміною способу та порядку його виконання, не використання позивачем зазначених прав дає можливість вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.07.2013 на підставі виконавчого листа № 2513-1326/12, виданого 03.06.2013 Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області про зобов'язання Відділу Держкомзему в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області вчинити дії щодо видачі ОСОБА_3 державного акту про право власності на земельну ділянку площею 0,025 га за адресою АДРЕСА_1, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Сенченко М.В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 38838975 (а.с. 47, 48).

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена позивачу для виконання, в якій було роз'яснено позивачеві про необхідність самостійно виконати рішення суду в строк до 18.07.2013.

27.03.2014 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Сенченко М.В. звернувся до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області з заявою про зміну сторони у виконавчому провадженні та зупинив виконавче провадження до встановлення правонаступника боржника.

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17.04.2014 вказану заяву було задоволено та замінено сторону у виконавчому провадженні з виконання рішення суду по справі № 2513-1326/12, на підставі якого видано виконавчий лист від 03.06.2013 Новгород-Сіверським районним судом, а саме боржника з Відділу Держкомзему у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області на Відділ Держземагенства у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області

У зв'язку з закінченням обставин, що зумовили зупинення виконавчого провадження, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Сенченко М.В. 13.06.2014 було прийнято постанови про поновлення виконавчого провадження та про заміну сторони виконавчого провадження, якою замінено боржника у виконавчому провадженні з Відділу Держкомзему у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області на Відділ Держземагенства у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області (а.с. 57-58).

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

За таких обставин, враховуючи, що ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17.04.2014 було замінено боржника у виконавчому провадженні, суд вважає, що постанова про поновлення виконавчого провадження ВП № 3883975 від 13.06.2014 є правомірною, оскільки обставини, що зумовили зупинення виконавчого провадження були усунені, а тому позовна вимога про визнання нечинною та скасування постанови про поновлення виконавчого провадження ВП № 3883975 від 13.06.2014 є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Також 13.06.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Сенченко М.В. направлено позивачу вимогу про зобов'язання виконати в строк до 23.06.2014 рішення суду та повідомити державного виконавця про виконання (а.с. 59).

Позивачем листом № 03-09/2390 від 23.06.2014 було повідомлено відповідача про неможливість виконання вимоги, в зв'язку з прийняттям Закону України «Про державний земельний кадастр» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 вже не друкуються та не видаються (а.с. 60).

Зважаючи на невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Петренко С.В. 25.06.2014 було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 680,00 грн. (а.с. 61).

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 5 Закону встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Положеннями частини першої статті 27 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З наведеного слідує, що після спливу строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду, державний виконавець невідкладно розпочинає вчиняти дії щодо примусового його виконання.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 75 Закону у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься також і Відділ Держземагенства у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною першою статті 36 Закону, зокрема, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Позивач не скористався своїм правом на звернення до суду за роз'ясненням рішення, зміною способу та порядку його виконання, тобто не вжив всіх залежних від нього заходів направлених на виконання рішення суду.

Також в судовому засіданні встановлено, що після прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу позивачем були вчинені дії на виконання рішення суду, а саме 11.08.2014 внесено земельну ділянку, яку бажає отримати у власність ОСОБА_3, до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що в свою чергу надасть можливість стягувачу в подальшому отримати свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку відповідача, оскільки головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Чернігівській області Петренком С.В. при винесенні постанови про накладення штрафу дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», тому позовна вимога про визнання нечинною та скасування постанови про накладення штрафу ВП № 38838975 від 25.06.2014 не підлягає задоволенню.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову Відділу Держземагенства у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Відділу Держземагенства у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанов - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих