Постанова № 40389332, 26.08.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 р. Справа №818/2200/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Тимофєєвої А.О.,

представника відповідача - Пишного Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фавор" (далі позивач, ТОВ "Фавор") звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сумах (далі відповідач, ДПІ в м.Сумах) №0005351502/40321 від 31 липня 2014 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 783 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 195 грн. 75 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки Позивача, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову .

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач, як юридична особа, зареєстрований відповідно до свідоцтва Виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.07.2008р. за №102583 (а. с. 35).

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України відповідачем було проведено виїзну документальну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Фавор" позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 336642 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 3180346 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ за квітень 2014р. від 19.05.2014р. №9028547522.

Результати перевірки оформлені актом за №2486/18-19/15-02/30759962/142 від 10.07.2014 р. (а.с.9-24).

Згідно висновків, викладених у зазначеному Акті, фахівці ДПІ в м.Сумах дійшли висновку про порушення позивачем п.198.2, п.198.6 ст. 198, п. 200.3, ст.200, ПК України , внаслідок чого, TOB "Фавор" занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2014р. у розмірі 783 грн.

Крім цього, в Акті перевірки йдеться про прушення позивачем вимог п.198.2, п.198.6, ст.198, п. 200.3, п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України, внаслідок чого товариством завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2014 року у розмірі 783 грн.

На підставі вищезгаданого акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0005351502/40321 від 31 липня 2014р. (а.с.7), в якому також йдеться посилання на порушення позивачем п.198.2, п. 198.6, ст. 198, п. 200.3, п. 200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-VI у зв'язку з чим ТОВ "Фавор" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 783,00 грн. по декларації за квітень 2014 р.

Так, в ході перевірки правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено, що ТОВ "Фавор" в декларації за квітень 2014р. включив до складу податкового кредиту суму ПДВ 783,33 грн., по контрагенту ТОВ "ЛУГ СПЕЦ СЕРВІС", яке є надавачем транспортних послуг згідно податкової накладної №1708 від 16.04.2014р. на загальну суму 4700,00 грн. в тому чіслі ПДВ 783,33 грн. Надані послуги були отримані згідно з актом надання послуг № ОУ-160405 від 16.04.2014р. (а.с.28) на загальну сум 4700,00 грн., сума ПДВ 783,33 грн.

Як свідчить з Акту, в ході перевірки було встановлено, що стан вищезазначеного контрагента, як платника 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження. Крім цього, податковий орган посилається на те, що за результатами співставлення ПЗ та ПК в розрізі контрагентів на рівні ДПА України згідно податкової звітності за квітень 2014 року ТОВ «ЛУГ СПЕЦ СЕРВІС» не задекларував свої пдаткові зобов'язання, сума розбіжності складає 783,33 грн.

Отже, на переконання податкового органу вищезазначені обставини свідчать про безтоварність господарських операцій, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

Крім цього, відповідач посилається на п. 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України, якою визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.198.2, п.198.6, ст.198, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.10р., в результаті чого ТОВ "Фавор" завищено податковий кредит за квітень 2014р. у розмірі 783 грн. та відповідно занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ за квітень 2014р. у сумі 783 грн.

Тобто, висновки податкової грунтуються лише на стані платника -9, на результатах співставлення ПЗ та ПК в розрізі контрагентів на равні ДПА України , однак, не наведено жодного аргументу та доказу того, що було встановлено відсутність у ТОВ "ЛУГ СПЕЦ СЕРВІС" матеріальних, трудових та інших ресурсів для здійснення господарської операції. Документальної виїзної перевірки ТОВ «ЛУГ СПЕЦ СЕРВІС» проведено не було, первинні бухгалтерські та податкові документи підприємства - постачальника не перевірялися. Доказів здійснення співставлення даних податкового кредиту та податкових зобов'язань підприємств до суду не надано, факт несплати до бюджету податкових зобов'язань з ПДВ постачальником товарів також не доведено, відсутні будь-які посилання на проведення зустрічної перевірки контрагента.

Крім цього, відповідачем не наведено даних щодо відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товару податкових накладних в єдиному реєстрі або порушення порядку їх заповнення.

Конкретних, фактичних даних, підтверджених належними доказами, щодо порушення ТОВ «Фавор» та ТОВ «ЛУГ СПЕЦ СЕРВІС» норм діючого законодавства України, акт перевірки не містить.

При цьому, слід зазначити, що доказом відсутності юридичної особи за місцезнаходженням є наявність в Єдиному державному реєстрі відповідного запису (Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15. 05. 2003 року №755- IV).

З акту перевірки неможливо встановити - яким чином податковий орган встановив відсутність матеріальних трудових та інших ресурсів для здійснення господарської операції у ТОВ « ЛУГ СПЕЦ СЕРВІС », якщо фактичної перевірки підприємства здійснено не було.

Отже, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Фавор» щодо скасування податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, суд виходить з наступного:

Порядок та умови виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, формування податкового кредиту регулюється ПК України, зокрема ст. 198 та 200.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Ст. 198 ПК України встановлено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту суми податку , сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердженні митними деклараціями, (п. 198.6 ПК України).

Системний аналіз ст. 198 та ст. 200 ПК України, приводить до висновку, що платник податку виключно на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду.

Отже, таких підстав, як відсутність за місцезнаходженням контрагента або наявність розбіжності при співставленні ПК та ПЗ або неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента - ПК України непередбачено.

Порушень зазначених вище статей ПК України саме ТОВ «Фавор» перевіркою не встановлено.

Навпаки, реальність господарських операцій між ТОВ «Фавор» та ТОВ « ЛУГ СПЕЦ СЕРВІС » підтверджуються відповідними первинними документами.

Як свідчить з матеріалів справи, між ТОВ ""Фавор" м. Суми та TOB "ЛУГ СПЕЦ СЕРВІС" м.Луганськ було укладено договір на поставку № 9 від 15.04.2014 року .

Предметом договору є здійснення організації доставки вантажів.

На виконання договору ТОВ "ЛУГ СПЕЦ СЕРВІС" був складений Акт надання послуг № ОУ - 160405 від 16.04.2014р. (а.с. 28).

Факт надання відповідних послуг підтверджується товаро-транспортною накладною № 001668 від 15.04.2014р. (а.с. 29) та копієб заявки № 1 від 15.04.14р. (а.с. 30).

Вказані транспортно - експедиційні послуги, були належним чином оплачені, що підтверджується платіжним дорученням №966 від 17.04.2014р. (а.с. 31), з відміткою банку .

В сумі оплати за надані послуги ТОВ "Фавор" сплатив ТОВ "ЛУГ СПЕЦ СЕРВІС" суму податку на додану вартість, включену в податковий кредит згідно податкових накладних.

Таким чином, докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи документами.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В ході розгляду справи, Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у своїх контрагентів відповідач до суду не подав.

При цьому, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку ДПІ в м.Сумах стосовно порушення ТОВ "Фавор" п.198.2, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст.200, п.201.4. п.201.10, ст. 201 ПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сумах №0005351502/40321 від 31.07.2014р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 783 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 195 грн. 75 коп., є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення -задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 31.07.2014 року за № 0005351502/40321.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 29.08.2014р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець