Постанова № 40387989, 05.09.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1277/14

05 вересня 2014 р. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Кравчук Т.О. (головуючий), суддів Дорошенко Н.О. , Борискіна С.А. при секретарі судового засідання Рибачок С.С. за участю сторін у справі:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Красовського А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доМіністерства доходів і зборів України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі,в с т а н о в и в :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період 26.04.2011 року - 06.05.2014 року у сумі 199047,75 грн. та за період з 07.05.2014 року по день винесення постанови суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 по справі №2а/1770/2000/2011 скасовано постанову суду першої інстанції від 01.06.2011 та задоволено позовні вимоги позивача щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №1 виданого 06.01.2011 Рівненським окружним адміністративним судом на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 21.12.2010, у зв'язку із тим, що рішення суду в даному випадку не було виконане. Постановою Вищого адміністративного суду України від 04.03.2014 зобов'язано ДПА України нарахувати та виплатити в її користь середній заробіток за час виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009 з 21.12.2009 по 21.02.2011.

Поряд з тим, враховуючи те, що позивач по даний час фактично не поновлена на роботі на посаді начальника Державної податкової інспекції Володимирецького району, згідно рішення Вищого адміністративного суду України від 21.12.2010, ОСОБА_1 звернулась до суду про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 26.04.2011 по день винесення рішення у справі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, в обґрунтування своїх заперечень пояснив суду, що, наказом ДПА України від 21.02.2011 №239-о ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Кузнецовської ОДПІ у Рівненській області, яка є правонаступником реорганізованих ДПІ у Володимерецькому районі та ДПІ у Кузнецовському районі Рівненської області. Як зазначив відповідач, підставою для прийняття вищевказаного наказу була постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009 у справі №2-а/3590/08/1770 та постанова Вищого адміністративного суду від 21.12.2010 за позовом ОСОБА_1 до ДПА України про визнання наказу Голови ДПА України №598-о від 02.04.2001 незаконним та та поновлення на посаді. У зв'язку із поновленням позивача на роботі та на виконання постанови Вищого адміністративного суду від 04.03.2014 у справі №2а/1770/1361/2011 за позовом ОСОБА_1 до ДПА України про оплату вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, з позивачем в повній мірі проведено всі розрахунки, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 21.12.2009 постановою Львівського апеляційного адміністративного суду визнано незаконним звільнення позивача з посади начальника ДПІ у Володимирецькому районі та зобов'язано відповідача провести нарахування і виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 2 квітня 2007 року по 21 грудня 2009 року, а також зобов'язано відповідача надати позивачу рівноцінну посаду.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.12.2010, п.4 постанови Львівського апеляційного адміністративного суду України змінено, а саме: позивача поновлено на посаді начальника ДПІ у Володимирецькому районі з 2 квітня 2007 року.

На виконання постанови Вищого адміністративного суду від 21.12.2010 Рівненським окружним адміністративним судом 06.01.2011 було видано виконавчий лист №1 по адміністративній справі № 2-а-3590 .

28.01.2011 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа №1 від 6.01.2011 з наданням 7 денного строку на добровільне виконання рішення суду з моменту її отримання.

На виконання даної постанови, відповідачем 21.02.2011 був виданий наказ № 239-о, яким позивача поновлено на посаді начальника Кузнецовської ОДПІ у Рівненській області, яка є правонаступником реорганізованих ДПІ у Володимерецькому районі та ДПІ у Кузнецовському районі Рівнеської області.

Вищевказаний наказ було продубльовано наказом Державної податкової адміністрації у Рівненській області №9-о від 24.02.2011.

Наказом ДПА України №630-о від 26.04.2011 ОСОБА_1 було звільнено із посади начальника Кузнецовської ОДПІ у Рівненській області у зв'язку із поновленням на роботу працівника, який раніше займав займану посаду.

Разом з тим, Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 за результатом перегляду в порядку апеляційного провадження постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 у справі №2а/1770/2000/2011 за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВСУ про оскарження дій, встановлено, що наказ про поновлення позивача на посаді начальника Кузнецовської ОДПІ видано не у відповідності до виконавчого листа №1 по адміністративній справі 2-а-3590 виданого 06.01.2011, а тому рішення суду в даному випадку є не виконаним.

За таких обставин, судом скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження державного виконавця відділу примусового виконання рішень ВДВМ МЮ України від 31.03.2011 по виконанню виконавчого листа №1 від 06.01.2011.

Враховуючи те, що рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009, яке було частково змінене Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.12.2010 в частині поновлення позивача на посаді начальника ДПІ у Володимирецькому районі Рівненської області по даний час не виконане, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами Конституції України, рішення суду ухвалене іменем України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Відповідно до вимог пункту третього частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Згідно з вимогами статті 255 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 8.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, виконавчий документ про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно.

Враховуючи те, що спеціальним законодавчим актом який регулює трудові відносини є Кодекс законів про працю України, а відносини, які виникли між відповідачем та позивачем стосуються проходження останнім публічної служби, застосуванню підлягають норми цього законодавчого акту.

А відтак, відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Із змісту даної статті вбачається, що законодавець ставить пряму залежність виплати середнього заробітку з виною власника або уповноваженого ним органу у затримці виконання рішення про поновлення працівника на роботі.

Як встановлено судом, з досліджених у справі доказів, ОСОБА_1 всупереч вимогам рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009, яке було частково змінене Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.12.2010, не поновлена на посаді начальника ДПІ Володимирецького району Рівненської області.

Поряд з тим, у період з 24.02.2011 по 26.04.2011 позивач працювала на посаді начальника Кузнецовської ОДПІ.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 судам надано роз'яснення з приводу рішень про стягнення з відповідача на користь позивача певної суми грошових коштів. А саме, Пленумом передбачено, що задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині.

Середній заробіток працівника згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95ВР визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі Порядок).

Із пункту п'ятого Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення серседньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 8 пункту 8 Порядку).

Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Верховного Суду України ухвалюючи рішення про поновлення на роботі від 14.01.2014 року по адміністративній справі №21-395а13. Так, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правила закріпленими у порядку.

Так, судом встановлено, що середній заробіток позивача протягом вказаного періоду становив 3534, 94 грн. Факт отримання доходу підвереджується дослідженими в судовому засіданні відомостями про нарахування заробітної плати. Представник відповідача щодо наданого позивачем розрахунку сум станом на день розгляду справи в судовому засіданні не заперечував. Відповідно до розрахунку суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 26.04.2011 року по 06.05.2014 року сума за час затримки складає - 199047,75 грн. та за період з 07.05.2014 року по 05.09.2014 року (день винесення рішення) сума за час затримки складає - 22029,00 грн. Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 26.04.2011 року по 05.09.2014 року складає - 221076,75 грн. (199047,75 грн. + 22029,00 грн. = 221076,75 грн.).

Враховуючи те, що Державною податковою адміністрацією України (а в подальшому її правонаступником Міністерством доходів і зборів України) фактично не було виконано рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009, яке було частково змінене Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.12.2010 про поновлення позивача на посаді начальника ДПІ у Володимирецькому районі Рівненської області, разом з тим, враховуючи те, що протягом спірного періоду позивач виконувала обов'язки начальника Кузнецовської ОДПІ, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення різниці в заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Міністерства доходів і зборів України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період з 26 ківтня 2011 року по 05 вересня 2014 року в сумі 221076,75 грн. (двісті двадцять одна тисяча сімдесят шість ) гривень 75 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий cуддя Кравчук Т.О.

Судді Дорошенко Н.О.

ОСОБА_3

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 9 вересня 2014 року.

Постанова не набрала законної сили

Згідно з оригіналом

Помічник судді Приходько О.Г.