Постанова № 40387765, 04.09.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2014 року Справа № 5013/1517/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від органу державної виконавчої служби: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2014 року, винесену за результатами розгляду заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про розстрочення виконання ухвали господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 5013/1517/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Кіровоград

про стягнення 110 764, 74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мехед О.В. звернувся до господарського суду Кіровоградської області в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, статей 11, 36 Закону України "Про виконавче провадження" з заявою про розстрочку виконання рішення цього суду від 18.12.2012 року у справі № 5013/1517/12 строком на шість місяців, починаючи з липня 2014 року з щомісячним платежем у розмірі 13 866, 61 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2014 року (суддя Глушков М.С.) у задоволенні заяви державного виконавця відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви про розстрочку виконання ухвали господарського суду, місцевий господарський суд врахував ступінь вини відповідача у виникненні спору, фінансовий стан та матеріальні інтереси обох сторін, недоведеність заявником та боржником наявності виняткових обставин, які стаття 121 Господарського процесуального кодексу України визначає як такі, що зумовлюють наявність підстав для розстрочення виконання ухвали господарського суду, прийняв до уваги той факт, що за умовами мирової угоди, яка затверджена ухвалою суду, виконання якої і просить розстрочити державний виконавець, позивач вже надавав боржнику розстрочення оплати боргу, яке не було дотримано боржником, а також тривале невиконання боржником ухвали суду, не надання станом на час розгляду заяви (06.08.2014 року) доказів оплати боргу у липні 2014 року, в той час як заявлена вимога передбачала розстрочення виконання з липня 2014 року.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Дочірнє підприємство "Кіровоградський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на необґрунтованість прийнятої ухвали, порушення норм процесуального права при її прийнятті, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, Дочірнє підприємство "Кіровоградський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" просить скасувати зазначену ухвалу суду та задовольнити заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про розстрочення виконання ухвали господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 5013/1517/12 строком на шість місяців.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на ті обставини, що основним предметом діяльності Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" є ремонт та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів облаштування доріг, забезпечення безперебійного та безпечного руху автомобілів, а основним замовником таких робіт є підрозділ Укравтодору - Служба автомобільних доріг в Кіровоградській області. За доводами відповідача, своєчасне проведення ним робіт з капітального та поточного ремонту автомобільних доріг, їх експлуатаційного утримання, підтримання в належному стані має велике державне значення для забезпечення транспортування вантажів і безпеки руху. Відповідач звертає увагу на ті обставини, що всі грошові кошти, які надходять на рахунок підприємства, мають бюджетне джерело фінансування з цільовим призначенням; накладення арешту на рахунки підприємства призведе до неможливості придбати матеріали, необхідні для виконання робіт, неможливості виконання зазначених робіт та проведення будь-яких розрахунків з кредиторами. На думку відповідача, не розстрочення виконання ухвали господарського суду від 18.12.2012 року у даній справі матиме наслідком дестабілізацію роботи підприємства державного сектору економіки, падіння відрахувань у бюджети різних рівнів, виникнення заборгованості з виплати заробітної плати, зростання в регіоні безробіття, збільшення кредиторської заборгованості підприємства, погіршення стану автомобільних доріг у Кіровоградській області, збільшення дорожньо-транспортних пригод та завдання шкоди майну юридичних і фізичних осіб та здоров'ю фізичних осіб, призведе до банкрутства підприємства. Також, відповідач зазначає, що його фінансування здійснюється через державну казначейську службу, яке у поточному році у зв'язку зі скрутною економічною та політичною ситуацією в країні є вкрай ускладненим, а відсутність коштів Державного бюджету України та захищених статей бюджету у фінансуванні підприємства зумовлює і скрутний фінансовий стан відповідача. Так, за доводами відповідача, станом на 01.07.2014 року підприємство має заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам у сумі 5 114, 0 тис. грн., заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску у сумі 1 246, 0 тис. грн., податковий борг у сумі 7 503, 0 тис. грн.

В обґрунтування можливості виконання ухвали суду відповідно до запропонованої розстрочки її виконання відповідач посилається на обставини наявності дебіторської заборгованості у сумі 8 759, 0 тис. грн., те, що виконані роботи, які в майбутніх періодах будуть прийняті замовником, складають 14 101, 2 тис. грн. Також, за доводами відповідача, у 2014 році ним планується отримання за рахунок коштів субвенції з державного бюджету 46 024, 7 тис. грн., підприємство вже уклало договори підряду з органами місцевого самоврядування на суму 5 085, 227 тис. грн. та частково виконало роботи на суму 1 412, 3 тис. грн. Таким чином, відповідач вважає, що в майбутніх періодах він буде мати можливість поступово розрахуватись з кредиторами.

Позивач та орган державної виконавчої служби відзив на апеляційну скаргу не надали.

Позивач, відповідач та орган державної виконавчої служби у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, явку своїх повноважних представників не забезпечили. Про дату, час та місце проведення судового засідання судом апеляційної інстанції зазначені особи повідомлені належним чином за їх місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення останнім поштових відправлень, якими їм направлені ухвали суду про прийняття апеляційної скарги у справі до провадження.

Відсутність відзиву позивача та органу державної виконавчої служби на апеляційну скаргу, неявка у судове засідання представників учасників судового процесу за обставин їх належного повідомлення про дату та місце розгляду апеляційної скарги не перешкоджає перегляду в апеляційному порядку оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 року апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А., суддів - Пархоменко Н.В., Чередка А.Є., розгляд справи призначено на 04.09.2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 року апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А., суддів - Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

У судовому засіданні 04.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення з останнього на свою користь суми основного боргу за договором поставки № 11/10-10/14 від 11.10.2010 року у сумі 93 023, 93 грн., неустойки у сумі 7 189, 60 грн., 3% річних у сумі 5 527, 92 грн. та суми інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 5 023, 29 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 18.12.2012 року у справі № 5013/1517/12 затверджено мирову угоду від 13.12.2012 року, укладену між Дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані"; провадження у справі припинено.

За змістом затвердженої судом мирової угоди, зокрема, відповідач визнає, що сума основного боргу відповідача за договором поставки № 11/10-10/14 від 11.10.2010 року на момент укладення цієї мирової угоди відповідає відомостям, які викладені в позовній заяві, і становить 93 023, 93 грн.; відповідач зобов'язується та гарантує сплатити на користь позивача суму основного боргу у розмірі 93 023, 93 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача за наступним графіком погашення: до 30.01.2013 року - 18 604, 79 грн., до 28.02.2013 року - 18 604, 79 грн., до 30.03.2013 року - 18 604, 79 грн., до 30.04.2013 року - 18 604, 79 грн., до 30.05.2013 року - 18 604, 79 грн.; позивач відмовляється від позовних вимог щодо стягнення грошових сум з відповідача, сплата яких не передбачена цією мировою угодою, у тому числі неустойки, суми інфляційного збільшення заборгованості та трьох процентів річних.

30.05.2013 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Кіровоградської області від 18.12.2012 року у справі № 5013/1517/12.

В подальшому матеріали виконавчого провадження передано до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області та приєднано до зведеного виконавчого провадження.

25.07.2014 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мехед О.В. звернувся до господарського суду Кіровоградської області з заявою про розстрочку виконання ухвали цього суду від 18.12.2012 року у справі № 5013/1517/12 строком на шість місяців, починаючи з липня 2014 року з щомісячним платежем в розмірі 13 866, 61 грн.

Як зазначено в заяві державного виконавця, з відповідною заявою до відділу звернувся боржник - Дочірнє підприємство "Кіровоградський облавтодор".

За результатами розгляду вказаної заяви господарським судом Кіровоградської області винесено оскаржувану ухвалу у справі.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а також, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зазначене відповідає правовій позиції, наведеній у пункті 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" з подальшими змінами і доповненнями.

В обґрунтування наявності підстав для розстрочки виконання рішення суду державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області у поданій до місцевого господарського суду заяві, а відповідач - в апеляційній скарзі на ухвалу суду про відмову в задоволенні заяви державного виконавця, посилаються на ті обставини, що боржник відноситься до державного сектору економіки та є великим платником податків до державного та місцевого бюджетів, що основним видом діяльності боржника є ремонт та забезпечення функціонування автомобільних робіт, мостів, інших споруд і елементів облаштування доріг, зазначають, що заблокування рахунків підприємства призведе до невиконання або несвоєчасного виконання дорожніх робіт, несвоєчасної здачі об'єктів дорожніх робіт, як наслідок, - невиплати заробітної плати працівникам, затримки сплати податків і обов'язкових платежів, що завдає шкоди державним інтересам. Окрім того, за твердженням державного виконавця та відповідача, блокування роботи підприємства може вплинути на виникнення більшої кількості дорожньо-транспортних пригод, в тому числі з людськими жертвами, та може завдати матеріальної шкоди учасникам дорожнього руху. Також, державний виконавець та відповідач посилаються на скрутний матеріальний стан відповідача, пов'язаний з неналежним його фінансуванням з державного бюджету, наявність заборгованості по заробітній платі перед працівниками та за податковими зобов'язаннями, іншими обов'язковими платежами до бюджету.

Відповідач вбачає можливість покращення свого матеріального стану в майбутньому за рахунок отримання в наступних періодах субвенцій з державного бюджету, погашення дебіторської заборгованості та отримання прибутку від виконання укладених господарських договорів, відтак, як наслідок, виконання відповідно до запропонованої розстрочки ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди у справі.

Разом з тим, апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати, що обставини ускладнення або неможливості виконання рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду, реальна можливість виконання відповідачем судового рішення у відповідності з запропонованою розстрочкою його виконання підтверджуються наявними у справі матеріалами, наданими відповідачем доказами.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В підтвердження обставин свого скрутного фінансового стану відповідач надав до місцевого господарського суду довідку № 908 від 01.08.2014 року про наявність кредиторської заборгованості станом на 01.07.2014 року у сумі 44 480, 0 тис. грн., консолідований баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2014 року; довідку № 910 від 01.08.2014 року про наявність дебіторської заборгованості станом на 01.07.2014 року у сумі 8 759, 0 тис. грн.; довідку № 909 від 01.08.2014 року про виконання робіт на об'єктах будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах області, фінансування яких буде здійснюватись у 2014 році за рахунок коштів субвенції з державного бюджету; розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.06.2014 року № 229-р щодо переліку об'єктів будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах області, фінансування яких буде здійснюватись у 2014 році за рахунок коштів субвенції з державного бюджету; перелік укладених договорів на виконання робіт, що фінансуватимуться за рахунок коштів субвенції; інформацію про стан заборгованості за виконані роботи на об'єктах комунальної власності за рахунок субвенції 2013 року по замовнику - Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області; інформацію про стан заборгованості за виконані роботи на об'єктах комунальної власності за рахунок субвенції у 2013 році по іншим замовникам.

Однак, вказані вище довідки, складені безпосередньо відповідачем в підтвердження його фінансового стану, інша інформація щодо господарської діяльності відповідача, не надають можливості визначити його дійсний фінансовий стан та платоспроможність як на даний час, так і у наступних періодах, оскільки не є належними доказами підтвердження відповідних обставин (ускладнення або неможливості виконання рішення суду; винятковості випадку, який зумовлює можливість надання розстрочки; реальної можливості виконання судового рішення у запропонований період часу) у розумінні ст. 34 ГПК України.

Апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати, що відсутність можливості погасити борг одноразово та відсутність станом на певну визначену дату обігових коштів, достатніх для повного виконання рішення господарського суду, є тією винятковою обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Не є такою обставиною і належність відповідача до державного сектору економіки та надходження на рахунок відповідача грошових коштів, які мають бюджетне джерело фінансування з цільовим призначенням, оскільки наведене не звільняє відповідача від виконання належним чином своїх договірних зобов'язань з іншими контрагентами (виконання судового рішення).

Не підтверджується матеріалами справи і та обставина, що сплата позивачу суми боргу за судовим рішенням у даній справі призведе до зупинення діяльності відповідача чи його банкрутства.

Отже, обставини, якими обґрунтована заява про розстрочку виконання ухвали суду (зокрема і щодо основного виду діяльності відповідача), є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик.

Наявність заборгованості за податковими зобов'язаннями, іншими обов'язковими платежами до державного бюджету, з заробітної плати перед працівниками підприємства, його збитковість є наслідком власної господарської діяльності відповідача.

Щодо посилань державного виконавця та відповідача на ускладнене фінансування з державного бюджету у зв'язку зі скрутною економічною та політичною ситуацією в країні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Розстрочка виконання ухвали суду, яка передбачає виконання судового рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.

Апеляційний господарський суд також враховує, що у спірних відносинах має місце тривале невиконання відповідачем затвердженої ухвалою господарського суду від 18.12.2012 року у справі мирової угоди, яка передбачала погашення боргу відповідача перед позивачем частинами, при цьому остання частина боргу підлягала оплаті відповідачем до 30.05.2013 року. Тривале невиконання судового рішення про затвердження мирової угоди за відсутності на це згоди позивача порушує матеріальні інтереси останнього.

Як зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі, та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, умовами мирової угоди, яка затверджена ухвалою суду, позивач вже надавав боржнику розстрочення оплати боргу, яке боржником не було дотримано; ні заявником, ні боржником до суду не було надано доказів фактичного перерахування коштів стягувачу на виконання чи часткове виконання ухвали суду у даній справі (платіжних доручень, банківських виписок тощо).

Державний виконавець, звернувшись із заявою про розстрочення виконання ухвали суду, просив розстрочити виконання, починаючи з липня 2014 року. Однак, як на дату прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали (06.08.2014 року), так і на дату проведення судового засідання з перегляду в апеляційному порядку цієї ухвали, відповідач не підтвердив шляхом надання належних доказів оплату ним хоча б частини боргу у сумі, яка планувалась для оплати у липні 2014 року.

За наведеного, апеляційний господарський суд не вбачає підстав дійти висновку про гарантованість та можливість виконання ухвали суду у разі розстрочення її виконання у порядку, запропонованому державним виконавцем.

Таким чином, врахувавши ступінь вини відповідача у виникненні спору, фінансовий стан та матеріальні інтереси обох сторін, недоведеність заявником та боржником наявності виняткових обставин, які згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розстрочення виконання ухвали господарського суду, тривале невиконання боржником ухвали суду по даній справі, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви державного виконавця про розстрочення виконання ухвали суду, правомірно відмовив в її задоволенні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, як такі, що не спростовують зазначеного вище та не підтверджуються відповідними доказами у порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Отже, апеляційна скарга відповідача на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2014 року у даній справі задоволенню не підлягає, вказана ухвала господарського суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати, понесені відповідачем за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2014 року у справі № 5013/1517/12 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2014 року у справі № 5013/1517/12 залишити без змін.

Повна постанова складена 09.09.2014 року

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко