Рішення № 40387399, 24.07.2014, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/964/14-ц

Номер провадження №2/351/511/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О. .,

секретаря Маланчук С.Г. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради про визнання права власності на майно , -

В С Т А Н О В И В:

до Снятинського районного суду Івано-Франківської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Снятинської міської ради про визнання права власності на майно. Позовні вимоги мотивував тим, що на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу йому належить житлова квартира АДРЕСА_1. В даній житловій квартирі позивач проживає разом із своєю сім'єю з 09.08.1991 року. Квартиру позивачем було оплатно придбано у Івано-Франківського племптахорадгоспу, однак оригінал договору купівлі-продажу ним було втрачено. Звернувшись до Першої Снятинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу державним нотаріусом було надано відповідь про те, що договір від 23.09.1999 року між позивачем та Івано-Франківським племптахорадгоспом нотаріально не посвідчувався, хоча відповідно до Виписки з інвентаризаційних матеріалів Коломийського МБТІ за позивачем зареєстровано право власності на спірну квартиру, а підставою виникнення права власності вказано саме договір купівлі-продажу від 23.09.1999 року, посвідчений вказаною нотаріальною конторою 23.09.1999 року. Позивач просив визнати за ним право власності на житлову квартиру АДРЕСА_1

Представник позивача в судове засідання не з'явився та подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання не з`явився представник відповідача, який подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій не висловився щодо суті позову.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 подала суду заяву в якій просить справу розглядати за її відсутності, позов визнає.

Судом встановлено, що відповідно у виписки з інвентаризаційних матеріалів від 18.02.2014 р. ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 2-х кімнатна квартира АДРЕСА_1; підставою реєстрації права власності є договір купівлі-продажу посвідчений Снятинською ДНК № 667 від 23.09.1999 року.

Згідно ордеру на житлове приміщення № 31 його виданого ОСОБА_1 з сім'єю із чотирьох чоловік на право користування житловим приміщенням житловою площею 27,3 кв. м., яке складається з двох кімнат в квартирі ізольованій за адресою АДРЕСА_1, підставою для видачі ордера рішення міськвиконкому №68 від 24.04.1991 р.

Згідно квитанції до касового ордеру №27, від 23.01.1993 р., прийнято від ОСОБА_1 десять тисяч чотириста сорок п'ять карбованців, за квартиру АДРЕСА_1. Однак оригіналу ордеру, відповідно до п. 2 ст. 64 ЦПК України суду для огляду і дослідження в судовому засіданні не надано.

Відповідно до ст.ст. 10, 60,64, 131 ЦПК України докази подаються суду як правило в оригіналах до початку розгляду справи по суті. У разі ненадання суду доказів, суд розглядає спір на підставі наявних в справі доказів. Правові наслідки ненадання суду доказів покладаються на сторону, яка повинна була їх надати.

Згідно акту, на основі наказу № 15 від 11.02.1992 р. проведено огляд службової квартири, та вказано, що на думку комісії вартість згаданої квартири становить 10445 карбованців, дані гроші внесені на рахунок № 000406315 Івано-Франківського племптахорадгоспу.

Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1, виданий на позивача.

Відповідно до довідки Першої Снятинської державної нотаріальної контори, від 24.04.2014 р. № 469/01-16, на заяву позивача про видачу дублікату договору купівлі-продажу, повідомлено, що вказаний договір нотаріусом не посвідчувався.

Згідно висновку № 25/8 будівельно-технічного дослідження ринкова вартість житлової квартири АДРЕСА_1, становить 167 090 гривень.

Згідно ст. 392 ЦК України саме власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Спірні відносини регулювались положеннями ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Позивач не звернувся до суду з позовом про визнання угоди дійсною.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Тому саме на позивачі лежить правовий наслідок щодо неможливості для суду вирішити вимогу щодо дійсності договору.

Крім цього у виписці Коломийського МБТІ вказано, що воно володіє інформацією щодо інвентаризації спірного майна, але не вказано на здійснення реєстрації права власності щодо нерухомого майна, не вказано коли і ким здійснено реєстрацію права власності, на якій правовій підставі здійснено таку реєстрацію.

Позивачем не надано суду доказу щодо реєстрації права власності і підстав такої реєстрації. Оскільки відповідно до положень Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно документом про реєстрацію права власності є витяг з відповідного реєстру, а не виписка з інвентаризаційних матеріалів.

Крім цього відповідно до інформації Першої Снятинської державної нотаріальної контори спірний договір не посвідчувався. Доказу на спростування відповідної інформації суду не надано. Доказу щодо посвідчення спірного договору нотаріусом суду не надано.

В свою чергу відповідно до п. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, відповідно до Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються нотаріусами України у формі нотаріальних актів із внесенням їх до відповідних Державних реєстрів.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Жодного із вказаних доказів позивач суд не надав. Вимоги про визнання договору дійсним позивач в позові не заявив.

Відповідно до ст. 392 ЦК України позивач не надав суду доказу того, що правовстановлюючий документ взагалі коли-небудь був виданий, а потім ним втрачений.

Таким чином позивач не надав суду доказу того, що він є власником спірного майна і може заявити позов з підстави, вказаної в ст. 392 ЦК України.

За вказаних обставин позов є необґрунтованим та позбавлений правових підстав, а тому він не підлягає задоволенню.

Відповідно до зазначеного та на підставі ст. ст. 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

в позові про визнання за ОСОБА_1 права власності на житлову квартиру АДРЕСА_1, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Бородовський С.О.